Datasets:

kyryl0s

/

ukbbc

like 3

050502_ukr_belarus

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2005/05/050502_ukr_belarus

Мінськ 'особливо' ставиться до Києва

У Мінську 3 травня має відбутися перегляд справи активістів Всеукраїнської молодіжної організації "Національний альянс", заарештованих під час мітингу 26 квітня.

Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк висловив думку, що білоруська влада, яка відмовляється відпустити 5 засуджених в Мінську українців з-під арешту, по-особливому ставиться до України. Міністр звернув увагу на те, що білоруси, як він сказав, "більшу увагу звертають" на відносини з Росією, позаяк громадян Росії, затриманих разом з українцями, відпустили. Борис Тарасюк нагадав, що Україна свого часу проголосувала за резолюцію ООН про порушення прав людини в Білорусі. Той факт, що росіян вже відпустили, не пов'язаний з більшою активністю російських дипломатів і бездіяльністю українських, сказав Борис Тарасюк. Спершу перегляд справи українців мав відбутися 2 травня, але через "перевантаженість справами" суду слухання було перенесено.

040216_serbia_premier

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/02/040216_serbia_premier

Воїслав Коштуніца може стати новим прем'єром Сербії

За повідомленнями з Сербії, колишній президент Воїслав Коштуніца може очолити новий уряд меншості після досягнення згоди між кількома партіями.

Демократична партія Сербії посіла загальне друге місце на виборах у грудні, але Радикальна партія Воїслава Шешеля, яка здобула найбільше місць у парламенті, не змогла заручитися достатньою підтримкою для формування уряду. Вихід з глухого кута у створенні нового кабінету було знайдено після згоди партії сербського відродження підтримати демократів. Поміркованого націоналіста Воїслава Коштуніцу обіцяє підтримувати у парламенті і соціалістична партія, хоча колишні однопартійці Слободана Мілошевича не увійдуть до складу кабінету меншості.

030909_iraq-arabs

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/09/030909_iraq-arabs

Арабська ліґа допустить на свою зустріч делегацію Іраку

Міністри закордонних справ країн Ліґи арабських держав вперше погодились аби у роботі засіданні Ліґи у Каїрі взяв участь представник призначеної США перехідної адміністрації Іраку.

Кореспондент Бі-Бі-Сі у Каїрі зазначає, що це рішення Ліґи арабських держав може надати поштовху тому, як сприймають це утворення в інших міжнародних та реґіональних орґанізаціях. Водночас, як додає наш кореспондент, не зрозуміло чи іракській делеґації буде дозволено посісти колишнє місце Іраку, яке залишалося порожнім з часу початку воєнної кампанії у тій країні.

120120_azarov_gas_konsotcium

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/01/120120_azarov_gas_konsotcium

Азаров: уряд повернувся до розгляду ідеї газового консорціуму

Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд повернувся до розгляду ідеї про створення тристороннього газового консорціуму, в якому мають взяти участь Росія, як постачальник газу, і Європа, як споживач.

Він також твердить що переговори близькі до завершення. Прем'єр відкинув звинувачення в тому, що газові переговори з Росією суперечать інтересам України. "Ті, хто зараз говорить про те, що ми зраджуємо національні інтереси, вони ж і зраджували ці інтереси в 2009 році. Ці переговори йдуть складно через те, що ми саме і намагаємося відстоювати національні інтереси України, пропозиції української сторони на цих переговорах", - сказав пан Азаров.

news-41147225

https://www.bbc.com/ukrainian/news-41147225

Принц Вільям і герцогиня Кейт очікують третю дитину

Герцогиня Кембриджська вагітна третьою дитиною, повідомили у Кенсінгтонському палаці.

Королева та обидві родини зраділи такій новині. Як і під час двох попередніх вагітностей, герцориня Кейт страждає від токсикозу (гіперемезису вагітних). У Кенсінгтонському палаці опікуються здоров'ям герцогині, йдеться в повідомленні. У принца Вільяма та його дружини є чотирирічний син Джордж і дворічна донька Шарлотта.

160324_vc_groysman_yatsenyuk

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/03/160324_vc_groysman_yatsenyuk

У Яценюка подумають про його заміну на Гройсмана

Фракція "Народний фронт" розгляне пропозицію Блоку Петра Порошенка призначити прем’єр-міністром нинішнього спікера Ради Володимира Гройсмана, заявив керівник фракції Максим Бурбак.

"Фракція "Народний фронт" розгляне пропозицію наших партнерів з БПП щодо кандидатури Володимира Гройсмана та принципів формування нової коаліції і визначиться щодо своїх подальших кроків", - цитує пана Бурбака прес-служба партії. У четвер у Раді відбулось засідання керівників фракцій колишньої коаліції, на якій, як заявляють у "Народному фронті", голова БПП Юрій Луценко запропонував на посаду прем’єра Володимира Гройсмана. Заступник керівника фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар після засідання також повідомила, що у разі призначення пана Гройсмана прем’єром, посада спікера має бути у їхньої фракції. За її словами, фракція висуватиме на посаду спікера кандидатуру Андрія Парубія, який зараз є першим віце-спікером.

151201_blog_luhansk_pensions_im

https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/12/151201_blog_luhansk_pensions_im

Блог з Луганська: пенсійна лихоманка

Якщо хтось скаже вам про те, що більше ніж за рік в Луганську не помінялося нічого - не вірте. Зміни, більш-менш помітні, відчуває кожен, хто здатен відчувати і розуміти. І якщо не вдаватися до рефлексії і жалю, а просто пройтися по пунктах "було - стало", різницю можна відстежити до дрібниць.

Одні пенсіонери в Луганську голодують, а інші отримують по дві пенсії - в "ЛНР" і Україні Жителі Луганська та області не отримували пенсії протягом дев'яти місяців - від початку бойових дій до березня 2015 року. Погодьтеся, для людини, яка жила від пенсії до пенсії, витримати дев'ять місяців було випробуванням, аналогів якому немає. Моя найближча родичка - тітка 67 років. Останні 7 років на пенсії. Вона виявилася абсолютно непристосованою до життя без грошей і їхньої перспективи. Вона й такі, як вона, вистоювали по чотири години шість днів на тиждень під соціальними їдальнями, щоб отримати порцію безкоштовного супу/каші і - найголовніше - хліба. Я бачила ці черги. В них стояли всі, хто міг стояти. Хтось втрачав свідомість, майже всі лаялися, вимагаючи хоча б запаху тушонки в каші. Моя тітка ставилася до цього ритуалу як до важкої роботи. Влада ускладнювала цей квест на виживання. Після чергової хвилі скарг ввели довідки про склад сім'ї, і взяти порції на неіснуючих родичів, про яких не було зазначено в довідках, стало неможливо. Моя тітка марила їжею. Навіть коли стали платити пенсії і їдальні припинили працювати, її найбільшим бажанням залишилася мрія про їжу. Наїстися досхочу. І про чоботи. Так-так, ми допомагали їй і допомагаємо, але це - піщинка в морі її потреб. За столом моя тітка з'їдає порцію будь-якого розміру "про запас". Їсть, не відчуваючи смаку їжі, відчуваючи тільки велике бажання вгамувати постійний голод. Невроз, кажете?.. Цілком імовірно. Але ситуація з пенсіями - палиця з двома кінцями. Хто зумів (мав здоров'я, мобільність, кошти та інше), той оформив горезвісну українську пенсію. І, ви знаєте, про це говорять як про щось настільки потаємне... Як про національність у період єврейських погромів. Найчастіше уникають відповіді, боячись "злякати" диво в дві пенсії. Моя приятелька оформила пенсію після смерті матері. Пенсія була хороша - мати була блокадницею. З моєю приятелькою у нас були відносини досить довірчі, але на питання про те, як їй вдається отримувати пенсію за померлу матір, вона відповідає ухильно, а я не наполягаю. Від знайомих часто чую, скільки часу вони проводять за переоформленням української пенсії - живуть у малознайомих людей, проводять до 26 годин в дорозі в малопристосованих для цього автобусах, потерпають від дефіциту туалетів в дорозі... Так, це квест на виживання. Слухаючи ці історії, я була проти того, щоб моя мама їхала цими партизанськими стежками, ночувала в дорозі, щоб отримати українську пенсію на півроку. Через півроку, як ви знаєте, пенсію потрібно переоформляти. Цілком несподівано в кінці минулого року мені зателефонувала колишня колега - запропонувала поїхати до її свекрухи на територію України (територію, контрольовану Україною - Ред.) і зупинитися у неї, щоб вирішити пенсійне питання. Ми не зважилися на це. Але пропозиція "Я про все домовилася, ви зможете жити там, скільки потрібно" зворушила неймовірно. Мій добрий друг живе в Києві вже рік на українську пенсію матері, користуючись її банківською карткою. "Їй вистачає", - це він про пенсію, яку старенька отримує в "ЛНР". В "республіці" пенсію виплачують у рублях за курсом 1:2, оскільки офіційний курс саме такий. Щоб дізнатися, якою буде ваша зарплатня в рублях в "ЛНР", помножте її на 2. Для цін (що найчастіше перевищують російські) - це дуже мало. Мало для бюджетників - вчителів і лікарів, які й до всіх подій отримували не дуже багато, а зараз - мізерно мало. Так, пенсія. Я дивлюся на пенсіонерів, яким відведено денний час життя. Ні, ніким не відведено, але живуть вони саме в цей світлий проміжок часу - у пошуках того, що трохи дешевше, вирішуючи комунальні та побутові питання, і я не можу сказати, що це щасливі і забезпечені люди, котрі мають усе. Ви бачили обличчя наших старих? Недовіра, приреченість, втома. Мені здається, що всі ці ознаки як атрибути часу приходять з віком і не зникають вже ніколи. Вічні гоніння: "Покажіть пенсійне! Розвелося вас!" в транспорті і відсутність хоча б якоїсь сфери дозвілля. І тільки іноді в місцевих новинах можна побачити щасливих старих, яких нагодували бутербродами з докторською ковбасою і напоїли гарячим чаєм на відкритті чергового комерційного центру. Відкритого виключно для того, щоб пенсіонер міг отримати свою українську пенсію готівкою за курсом 1 грн=2 рублі 50 копійок. В "республіці" зняти гроші з української (або якийсь інший) банківської картки безпосередньо неможливо. Здійснюється ця операція через численні комерційні центри, основна функція яких - видача готівкою пенсій з українських карт. Видача грошей відбувається тільки в рублях з оплатою 5% або вище від суми операції за послуги комерційного центру. Тобто пенсію в 1100 грн пенсіонер зможе отримати в такому розмірі: продати 1100 грн по 2,52 рублі (вийде 2772 рублі), віддати 5% як оплату за послуги комерційного центру і отримати на руки 2633 рублі. Зняти свою пенсію в гривнях на території "республіки" неможливо. Можна отримати гроші в рублях, а потім купити потрібну суму в гривнях за курсом 2 рублі 67 копійок за 1 грн. Або інший варіант - їхати, щоб зняти гроші на територію України, але в такому випадку потрібно буде заплатити за дорогу від 300 до 400 грн в один бік (вартість дороги в Сєвєродонецьк або Марківку). Питання пенсії схоже на відкриту рану для тих, хто її так і не оформив. Питання, яке непокоїть і не дає спати. Наша приятелька, переселенка в Запоріжжі, оформила пенсію, крім Запоріжжя, ще й тут. Їздить одержувати її до "республіки" раз на два місяці - банкоматів у нас нема, видають особисто в руки в банку або на пошті. Подейкують, що будуть банкомати, але поки - страх і очікування, чи дадуть пенсію в цьому місяці. Вічний і невикорінний страх.

141124_vs_lithuania_russia_trucks

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/11/141124_vs_lithuania_russia_trucks

Литва звинувачує Росію у блокуванні вантажівок на кордоні

Литва звинувачує Росію у блокуванні вантажівок з литовськими номерами на кордоні з Калінінградською областю. МЗС Литви викликав посла РФ для роз'яснення ситуації та передав йому ноту протесту.

Прикордонна служба Росії в Калінінградській області заявила, що працює у штатному режиму, а затримки з пропуском литовських вантажівок можуть бути викликані проблемами в роботі комп'ютерної системи. В посольству Росії в Литві підтверджують отримання ноти, однак підтвердити інформацію про затримки машин, не можуть. Влада Калінінградської області вже заявила, що вивчає ситуацію на кордоні з Литвою, та перевіряє інформацію про посилення контролю й затримки при оформленні вантажів з сусідньої держави. Глава Федеративної митної служби Росії Андрій Бєльянінов заявив, що несумлінні підприємці активно використовують Литву для "підробного імпорту з використанням підробних сертифікатів відповідності". Як відзначає агентство Рейтер, вантажні перевезення відіграють важливе значення для економіки Литви, котра страждає від взаємних санкції ЄС та Росії. Президент Литви Даля Грібаускайте різко критикує Росію за політику, яку Кремль проводить щодо України.

features-38705082

https://www.bbc.com/ukrainian/features-38705082

Грузинська опозиція: заміни Саакашвілі не буде

Посада голови грузинської опозиційної партії Єдиний національний рух (ЄНР) залишиться ‎вакантною доти, доки у екс-президента Міхеіла Саакашвілі не буде можливості повернутися до ‎Грузії і взяти участь у політичному процесі.‎

З'їзд найбільшої опозиційної партії Грузії пройшов урочисто Таке рішення озвучили на з'їзді ЄНР 20 січня у Палаці спорту в Тбілісі через кілька днів після того, ‎як значна частина лідерів партії заявила про рішення залишити лави ЄНР.‎ Незадовго до з'їзду у партії стався серйозний конфлікт, внаслідок якого деякі її впливові члени, ‎зокрема, мер Тбілісі Гігі Угулава, заявили про вихід із організації і створення нової політичної ‎сили.‎ ‎"Оскільки Міхеіл Саакашвілі є політичним біженцем режиму Іванішвілі (колишнього прем'єр-‎міністра Грузії і засновника переможниці останніх виборів "Грузинської мрії". - Ред.), його ‎позбавили громадянства Грузії з політичних мотивів, і сам він ніколи не відмовлявся від посади ‎голови Єдиного національного руху, ми... постановляємо не обирати голову ЄНР доти, доки у ‎Міхеіла Саакашвілі не буде можливості повернутися до Грузії і повноцінно включити у політичні ‎процеси", - зачитав текст резолюції на з'їзді партії один із її функціонерів Нугзар Циклаурі.‎ Резолюцію зустріли гучними оплесками тисячі делегатів і прибічників партії, що зібралися у ‎Палаці спорту в Тбілісі.‎ Прибічники ЄНР вважають, що Саакашвілі позбавили громадянства Грузії через політичні причини За словами члена політради ЄНР Зази Бібілашвілі, повноваження голови партії є символічними і ‎те, що ця посада залишається вакантною, не створює завад у діяльності організації.‎ ‎"Таке рішення є символічним кроком, жестом, яким ми говоримо громадськості, що ми ніколи ‎не приймемо нав'язані Іванішвілі правила гри", - заявив Бібілашвілі.‎ Обрання голови було одним із питань, що викликало суперечки і взаємні звинувачення у лавах ‎ЄНР і серед прибічників партії.‎ Частина депутатів, обраних від блоку ЄНР до парламенту, і колишній мер Тбілісі Гігі Угулава ‎підтримували обрання нового голоси партії після того, як Саакашвілі позбувся права обіймати ‎цю посаду через втрату грузинського громадянства і отримання українського.‎ Але багато прибічників і членів ЄНР прийняли такий намір як спробу відсторонити Саакашвілі ‎від заснованої ним партії.‎ Саакашвілі залишив Грузію після президентських виборів 2013 року і наразі мешкає в Україні.‎ На батьківщині проти екс-президента висунули серйозні звинувачення за кількома справами, ‎проте прокуратурі Грузії не вдалося домогтися екстрадиції Саакашвілі чи оголошення його у ‎міжнародний розшук.‎ ‎"Ми переможемо"‎ З'їзд партії, на якому затвердили новий склад політради, проходив в урочистій обстановці. У залі, ‎де зібралися тисячі активістів, майоріли прапори Грузії, України й ЄС.‎ Екс-президент зв'язався із прибічниками через відеотрансляцію із Вашингтона ‎"Як не діляться ідеали, так і не ділиться Національний рух... Ми будемо боротися, ми не ‎втомимося, ми не зламаємося, ми не змиримося і ніколи не здамося, і ми переможемо. Ми ‎обов'язково переможемо!" - звернувся до присутніх через пряме включення із Вашингтона ‎Саакашвілі, появу якого на моніторах зустріли оваціями.‎ Саакашвілі довелося включатися двічі, оскільки його звернення переривалося кілька разів через ‎технічні проблеми зі зв'язком. Серед присутніх у Палаці спорту були близькі друзі екс-‎президента і його дружина Сандра Рулофс.‎ У першому ряду сиділа також колишня очільниця Національної поліції України Хатія Деканоїдзе, ‎що не є членом ЄНР, але прийшла на з'їзд, за її словами, для того, аби висловити свою ‎підтримку.‎ Екс-голова Нацполіції України Хатія Деканоїдзе подала у відставку невдовзі після відставки Саакашвілі із посади голови Одеської області ‎"Чому реформи Грузії були відомі на увесь світ? Тому що грузинська держава була відома, тому ‎що ви були єдині. Сьогодні, коли Іванішвілі думає, що наша батьківщина належить йому, давайте ‎разом йому скажемо: "Ні!", - звернулася до присутніх із трибуни Деканоїдзе.‎ На з'їзді вирішили не обирати також нового генсека партії, посада якого тримається за нині ‎ув'язненим екс-прем'єром Вано Мерабішвілі. Позиція самого Мерабішвілі з цього приводу ‎залишається неясною.‎ Після з'їзду партії Мерабішвілі поширив заяву у соцмережі про те, що не давав згоди на його ‎обрання на з'їзді. У ЄНР кажуть, що найближчим часом представник партії має намір зустрітися ‎з Мерабішвілі у зв'язку із поширеною заявою. ‎ ‎"Грузинська мрія" без конкурентів?‎ ‎"Це справді новий Національний рух, із новою енергією, мотивацією, новими людьми і ‎справжньою вірою в перемогу", - заявив Ніка Мелія, якого затвердили головою політради партії.‎ Партія "Грузинська мрія" на виборах у жовтні минулого року перемогла у 48 із 50 одномандатних округів, набравши загалом 48,6% підтримки З'їзд партії підтвердив, що в країні є серйозна опозиційна сила, і ЄНР готове вступити до ‎боротьби із новою енергією, заявив член політради ЄНР Чіора Тактакішвілі.‎ ‎"З'їзд був важливим і з внутрішньопартійної точки зору, оскільки ми мали визначити, де ми ‎знаходимося після того, як частина лідерів вийшла із партії. Сьогодні ми побачили нову команду, ‎яка готова з новою енергією, чистими руками узятися за внутрішньопартійну діяльність і стати ‎виразником не лише інтересів своїх виборців, а й значно більш широкого представництва ‎грузинських громадян", - сказав Тактакішвілі у коментарі Російській службі Бі-бі-сі. Депутат ЄНР, колишня посол Грузії в ЄС Саломе Самадашвілі вважає, що розмежування партій послугує посиленню політичної конкуренції Розкол у ЄНР був болісним, але в підсумку це може привести до оновлення і посилення, а не ‎послаблення опозиції, вважає депутат ЄНР Саломе Самадашвілі.‎ ‎"Якщо ми зможемо пройти через цей процес розділення, то в підсумку опозиція може стати ‎сильнішою, тому що сьогодні Національний рух починає вже нову хвилю розвитку, ми ‎відкриваємо партію для людей, для всіх, кому цікава політична платформа. А ті люди, які пішли і ‎застували нову партію, теж мають можливість привабити тих виборців, яким, можливо, ‎Національний рух досі не подобався", - каже Самадашвілі.‎ Але у той час, коли лідери партії говорять про нові починання і нову сторінку в історії ЄНР, ‎частина політиків вважає, що майбутнє партії, яка втратила велику частину лідерів, як і ‎політичної сили тих членів ЄНР, що відкололися, залишається доволі туманним.‎ Після виборів у жовтні минулого року ЄНР ствердилася як найбільша опозиційна сила в країні, і ‎деякі політологи говорили навіть про шанси ЄНР консолідувати прибічників прозахідної опозиції.‎ Проте нещодавні розкол у ЄНР послабив не лише саму партію, але й залишив політичне поле ‎Грузії фактично без реальних опонентів влади, каже політолог Корнелі Какачія.‎ ‎"Останні події довкола ЄНР ще раз підтвердили і фактично завершили процес фрагментації ‎політичного спектру в Грузії", - заявив у інтерв'ю Бі-бі-сі політолог.‎ ‎"Ми до цього втратили партії ліберального центру, які формально існують, але фактично ‎розпалися. Єдина партія, яка залишалася у опозиції і ще зберігала єдність, була ЄНР. Але, як ‎видно, і ця партія не витримала тиску, викликаного внутрішніми суперечками щодо різних ‎питань, в тому числі щодо стратегії і майбутнього партії", - каже Какачія.‎ Сьогодні у Грузії вже немає сильної опозиційної партії, що може вступити до реальної суперечки ‎із правлячою партією "Грузинська мрія", яка має конституційну більшість у парламенті, зазначає ‎Какачія. Це створює загрозу і для самої правлячої партії, що може припуститися серйозних ‎помилок.‎ Сьогодні в Грузії немає сильної опозиції, вважає експерт ‎"Це погано і для демократичного розвитку країни, оскільки політична система, яка має бути ‎більш-менш стабільною, втрачає основних гравців, у особі цих політичних партій", - каже ‎політолог. ‎ ‎"Друге життя" Саакашвілі?‎ У лавах тих, хто відколовся від ЄНР, опинилися 21 із 27 обраних до парламенту Грузії від блоку ‎ЄНР депутатів. Серед тих, хто залишив партію, опинився і нещодавно звільнений із ув'язнення ‎колишній мер Тбілісі Гігі Угулава, який особливо різко висловився на адресу екс-президента, ‎роблячи заяву про політичне розлучення ЄНР 12 січня.‎ Угулава заявив, що Міхеіл Саакашвілі вже не заслуговує лідерства і становить проблему для ‎самого себе. "Це вже не той Міша Саакашвілі, який об'єднував і давав людям надію у 2002 році", ‎‎- заявив Угулава.‎ За словами Какачія, після поразки ЄНР на виборах деякі почали вважати екс-президента певним ‎тягарем для партії: у той час, як частина виборців голосувала за ЄНР через Саакашвілі, були ‎виборці, які не підтримували ЄНР, оскільки для них постать Саакашвілі була категорично ‎неприйнятна.‎ Мер Тбілісі Угулава (ліворуч) був соратником президента Саакашвілі, але тепер змінив свою думку щодо колишнього президента (фото 2006 року) ‎"Були проблеми і пов'язані з внутрішньопартійною демократією, оскільки якщо ЄНР хотіла бути ‎партією європейського типу, то якими б не були заслуги її лідера, всі лідери після завершення ‎певного періоду йдуть із політики і вже реально не включаються у процес, оскільки вони вже ‎створили історію. Вони не входять в одну річну двічі. Але Саакашвілі інший з цієї точки зору, він ‎певною мірою старається повернути собі друге життя в грузинській політиці", - каже Какачія.‎ Повернутися у ролі лідера Саакашвілі буде нелегко, оскільки ставлення до нього в Грузії дуже ‎поляризоване, вважає політолог.‎ Проте на думку професора Грузинського інституту суспільних спрів Торніке Шарашенідзе, ‎Саакашвілі залишається сильним гравцем на політичній арені, у якого залишається багато ‎прибічників у Грузії.‎ ‎"Дуже важко уявити для такої людини, як Саакашвілі, вихід з політики. Для нього це самогубство, ‎‎- каже Шарашенідзе. - У нього свої розрахунки. Він думає, скоріше за все, що якщо досягне ‎серйозного успіху в українській політиці, це буде додатковим ресурсом для того, щоб досягти ‎успіху вже в грузинській політиці".‎ Але те, що Саакашвілі, залишаючись лідером ЄНР, не перебуває у Грузії, є серйозною ‎проблемою як для нього, так і для партії, каже Шарашенідзе. За його словами, групі колишніх ‎членів ЄНР, які відкололися від партії, також буде непросто, оскільки у них немає такого ‎сильного лідера, яким є Саакашвілі. ‎ Загалом нинішні процеси у Грузії, за словами політолога, багато в чому нагадують 2010-2011 ‎роки, коли у правлячої партії, якою тоді була ЄНР, була майже абсолютна влада і контроль.‎ ‎"Після цього почався спад ЄНР і серйозна криза. Те ж очікується і зараз. Сьогодні важко уявити, ‎що хтось реально є загрозою "Грузинській мрії". Але політика - як ринок: коли є попит, ‎обов'язково, в підсумку, з'явиться і продукт. Так що, скоріше за все, це - початок кінця ‎‎"Грузинської мрії", - підсумовує Шарашенідзе.‎

080211_gas_forum_oh

https://www.bbc.com/ukrainian/forum/story/2008/02/080211_gas_forum_oh

Форум: ваша думка про нову газову кризу

Газпром 3-го березня виконав свої погрози і на понад третину скоротив постачання газу Україні, заявивши, що Київ не сплатив минулорічні борги за газ.

Тим часом у самій Україні президент і прем'єр обмінюються гострими заявами у суперечці довкола способів розв'язання газових проблем з Росією. Дякуємо всім, хто взяв участь в обговоренні. Дописи на форумі не відображають позицію Бі-Бі-Сі. На жаль, Україна в газовому питання показує свою незрілість і непрофесійність, наступаючи весь час на граблі, які підсовує Росія. Газове питання тісно пов´язане з споживанням і інших енергоресурсів. А Україна споживає на одиницю продукції їх в 5 разів більше від передових країн (по даним статті в ДТ –в 15). Таке справжнє «спалення» наших грошей вигідно енергобаронам і закордонним постачальникам, які отримують доходи від кожного кубометра. Тому, наприклад, починаючи з грудня у нашому місті так опалюють житло, що весь час ми тримаємо відкритими балкони. Завдання №1 для нашої влади всіх рівнів перш за все себе поважати і не їздити до Росії з протягнутою рукою, принижуючись як жебраки, а найжорстокіше забезпечити в найкоротший термін вихід на європейський рівень енергоспоживання по всіх напрямках (що треба було починати ще в 1990 р.) і на європейські ціни. Таке зниження забезпечить безбідне наше газове існування на ті ж гроші і повну енергетичну безпеку при зроста! нні цін на газ в 2-4 рази. Volodymyr, Ukraine.Volodymyr Prisniakov, Dnipropetrovsk Цікаво, хто в Україні прем'єр Ющенко чи Юлія, бо Ющенко домовляється з Путіним про газ, а Юлія нічого про це не знає.Дмитро, Україна Криза вже минула, жаль, що можуть виникнути нові кризи.Євген Абрамов, Донецьк Питання до пана Ющенка та пана Балоги: Борги за газ накопичилися на протязі досить тривалого часу. Куди весь цей час ви обидва дивилися?Олександр, Полтава Чому дві країни постійно лихоманить від невиплат Газпрому? Чому простий українець повинен звітувати перед простим росіянином? Коли я приїздила до Москви, однокласник мене суворо запитав: "Чому Україна не платить за газ?". Я ж не вимагаю відповіді на запитання: "Чому 40% культурної спадщини України знаходиться в Росії?" Відкрийте каталог Третьяковської галереї і на першій сторінці побачите вивезену з Печерської Лаври старовинну ікону. А де заощадження Ощадбанку СРСР?Ірина, Київ Вважаю що це спроба отримати у власність газопостачальну систему України. А ще для того щоб принизити Україну перед світом... З повагою ДмитроDmytro Kutsenko, Dnipropetrovsk, Ukraina На шароварному націоналізмі борщу не звариш!Собівартість газу близько 32 доларів США, інше в кишені наших олігархів і Росийского госкапитала. Капіталісти між собою домовляться як нас простих людей обдерти як липку. А все інше від лукавого тобто черта капіталістичного.GREG, Dnepr, Ukraine Російсько-український газ дуже "брудний" як і політика навколо нього. "Очиcтити" його може лише лібералізація енергетичного ринку України. Лібералізації, читай "оздоровлення" цього ринку, політична еліта не бажає, бо ті "пігулки" якими вони "торгують" приносять їм величезні статки, ніким не враховані.Костянтин, Броварі, Україна Ющенко, вибачаюсь, як та мавпа з відомого анекдоту - хоче бути і гарний і розумний. Відкрито проамериканський політик підтримує відкриту експансію Кремля?? Не знаю. А може, це якісь такі "геніальні" геополітичні ідеї Ющенка, яких ми, прості українці не розуміємо? Хоч би поділився..... Юля, давай!!!! p.s. А ще згідна з дописувачем про флот.Ліля, Тернопіль, Україна Монополія любої компанії на газовому ринку-корупція влади.Олександр Драло, Україна Поразка Тимошенко стане перемогою Ющенка. Його цікавить не Україна, а другий термін президентства.Валерий, Запорожье Можливо ще знову домовляться, або швидше за все Україна перейде на більш нові технології які часто пропонують у мережі NTERNET. Від цього напевно виграють мало заможні люди, якщо знову у цьому бізнесі не з ’явиться купа посередників.Андрій Яцків, Україна Якщо РУЕ було посередником, то неможливо щоби Україна мала боргів перед Ґазпромом. Це можуть бути лише борги РУЕ. Проте "ринкової" ціни ніколи не буде без конкуренції на енергетичному ринку. Треба трубопроводи в обхід Московщини з Азербайжану, чи Ірану чи з будь яких "станів". І треба розширити мережу українських АЕС.Мірко, Coquitlam, Canada Я сьогодні був на кузні, готовав їжу на газі, і, скажу я вам, газ у мене є, тому кризи немає :)Володимир, Тернопіль, Україна Існує альтернатива для збуту, за таких умов проблема зніметься тоді коли Газпрому буде вигідно продаваьти газ саме нам. Отримуючи газ по 170 ми сплачуємо різницю між цією ціною та 320 послугами та підставній РосУкрЕнерго. Намагання прибрати посередника - шлях до наближення ціни до 320. Правильно платити 320, брати повну платню за перекачку і так далі. Але у прем*єр-міністра власні цілі.Василь, Київ, Україна Набридло постійне ниття, що ми такі бідні і не маємо можливості оплатити ціну на газ у 300 долларів. Але рано чи пізно україні всеодно прийдеться прийти до цієї цифри. Не може бути постійно газ по179 гривень. Це бізнес і ціни ніколи не стоять на місці.Сергій, Чому дві країни постійно морозить від боргів Газпрому? Чому простий українець повинен червоніти і виправдовуватися перед простим росіянином? Комусь дуже хочеться постійно смикати за нитку і кричати: Україна краде газ!.Ирина, Киев, Украина Росія так ставиться до своїх сусідів, як вони це їй дозволяють. Минуло 17 років так би мовити "незалежності", але ні один з державних мужів, чи то помаранчевий, чи то блакитний, чи рижий не забеспечив альтернативних джерел надходження енергоресурсів. Oбдерають народ, створюють схеми поповнення своїх кишень за допомогою державних монополій. Сюди можна віднестиі cплату та повернення ПДВ, акцизи, митні збори, тендерні закупки, пенсійні проценти і т. далі. А вибори - це як роздача карт, може помінятися козир.Володимир Зінченко, Городище, Україна До тепер тільки УкрРосЕнерго брала гроші, а зараз вже дві фірми будуть брати. От так і живемо.Andriy Popovych, Paris, France Про яке спільне підприємство домовилися президенти? Це що заміна вивісок? І яке відношення має Росія до розподілення газу в україні? Газпром цілий час намагається заволодіти трубами. У Європу його не пустили, так він лізе в Європу.Виктор Саарбрюкен, Германия Довго ще українські президенти будуть танцювати на газових граблях. Доки не буде прозорої схеми співпраці, і відсотки не будуть продовжувати падати на приховані рахунки -"Москва"буде "гратися" відкрий-закрий засувку.Луханін Павло, Україна, Харків А я чуваки живу в Вінниці і сплачую за отоплення 210 грн в місяцьАндрій Каліцький, Вінниця, Україна Я бачу кризу в головах російських політиків. Набридло. Росіяни чудові і щирі люди. А враження таке що в Кремлі не росіяни а вибачте одні «москалі».Ігор Зубрицький, Львів Платити потрібно своєчасно і не красти! а ще: не купувати на державні кошти дорогі авто та нерухомість, їздити відпочивати та лікуватися за кордон! на словах -патріоти, а на ділі - злодії та брехуни! а як обіцяли: *ми зможемо! ми вміємо! ми зробимо!*Олег, Чернівці, Україна Путін та Ющенко вже договорились за газ, а цікаво, яку ціну Путін зажадав в грошах чи відставці певних політиків українського уряду?Дмитро, с. Гиновичі, Україна "Будьмо доброї думки і не впадаймо у зневіру!" Стефанія, Торонто, Канада Мабуть, малося на увазі, що Україна буде вчасно розраховуватися за газ. Будьмо!Валерій, Київ, Україна Ющенко і Путін вже договорились відносно проблеми постачання газу, ціни за газ і спосіб сплати довгу. Отже, треба вірити, що буде все впорядку. Ющенко й Тимошенко теж договоряться, як діяти в цій ситуації. А ми всі, дописувачі до Форуму, поживемо й побачимо. Будьмо доброї думки і не впадаймо у зневіру!Стефанія, Торонто, Канада Виникає питання Хто краде газ? Уряд Тимошенко? Питання про борг слід було піднімати ще за уряду Януковича. Тоді Азаров запевняв, що Україна нічого не винна. Може це фантазії Газпрому?Ирина, Киев, Украина Не зупинить, але примусить Ющенка іти на значні поступки. Можливо на відставку Тимошенко.Dmytro Samarsky, Київ, Украина Якісь дивні дописи. То виходить, шо ми Росію будемо хаяти, називати їх поганими словами, наші вожді будуть демонструвати "твая мая не понімає", а Росія буде нас за це з ложечки годувати. Я так розумію якщо незалежнісь економічна, то купуймо газ за ті гроші, які він коштує. Щось ні один бухгалтер з тернопільського ВУЗу не підрахував, де взяти дешевше. Шо їх голови думали, коли вони з себе шось там показували. Не треба з хворої голови на здорову перекладати.Нінель, Київ Чесно кажучи уже так набридли ці залякування з боку Росії, що хочеться сказати: "шановні ви нам газ перекриєте, а ми вам підвищемо у декілька разів плату за перебування російського флоту в Криму.Іван, Нестеренко, Україна Чи зупинить Москва газ в Україну?. Як заявляють спостерегачі західно-Европейської преси,що таке закриття газу Москвою в Україну є сьогодні дуже можливим. Як знаемо, що цього року в Росії відбудуться так звані Путіном демократичні , під знаком запитання презеденські вибори, як заявляють політологи, що вислід цих виборів вже сьогодні нам відомий, й тому щоб відвернути увагу критиків від цих виборів треба було створити щось нового й тут саме сьогодні є Україна котра заявила світови, що хоче вступити в Аліянс НАТО, а щоб відстрашити сьоднішних політиків та народ України від вступу в НАТО Москва починае наново шантажувати своїм газом нетільки Україну але майже цілу західну Европу ,що сьогодні є залежною від російського газу, отже нічого тут нового, що таке закриття газу може бути дійсним, бо Путін хоче показати, що не тільки Америка, але й Росія є супер "повер" тому може шантажувати всіх тих хто залежний від блакитного золота.Dmytro W, East Hanover, USA А чому б і не закрутити? Адже бізнес є бізнес! Це ЗАНАДТО ПОЛІТИЧНИЙ БІЗНЕС, у котрому, на мою думку, російська сторона може виступати, і виступає законодавцем. Хоча я ще припускаю, що це відповідь російської сторони на дещо відсторонені дії України. Можливо вони вважають, що Україна стала надто "САМОСТІЙНОЮ"?Олександр Насіковський, Кривий Ріг, Україна Вірогідність є і дуже велика, тому що на мою думку причина нової газової кризи лежить в політичній площині, а не в економічній і є результатом різкого спрямування зовнішнього політичного курсу України на членство в НАТО.Я маю на увазі нещодавнє підписання угоди керівництвом країни. Опозиційні сили в парламенті разом з їхніми російськими партнерами використовують газовий вентиль як козирну карту в політичній грі, з цілью любою ціною скомпромувати новий уряд і змінити владу. Геть забуваючи про такі поняття як національна безпека і елементарний патріотизм. Тому президенту передбачаються дуже складні переговори і можливо прийдеться поступитися політичними принципами в імя недопущення страждань українського народу від газового відключення.Олександр, м. Бровари, Україна

041120_chornobyl_sweden

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/11/041120_chornobyl_sweden

Шведи хворіють через Чорнобиль?

Одне з досліджень, проведених швецькими вченими щодо наслідків ядерної катастрофи на Чорнобильскій АЕС, припускає, що до восьмисот шведів можуть захворіти на рак через радіоактивне забруднення.

Дослідження, у межах якого спостерігали за понад мільйоном людей на півночі Швеції, стало першим, що припускає зв'язок між Чорнобилем та збільшенням кількості випадків захворювання на рак за межами колишнього Радянського Союзу. Інші вчені ставляться до таких припущень скептично. Вони вважають, що рівень забруднення був недостатній для зміни статистики захворювання на рак. Після вибуху на Чорнобильській АЕС 1986 року радіоактивна хмара накрила велику частину північної Європи.

130408_rl_serbia_kosovo

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/04/130408_rl_serbia_kosovo

У Сербії відкидають угоду ЄС щодо Косова

Лідер найбільшої політичної партії Сербії заявив, що країна не погодиться на пропоновану Європейським Союзом угоду щодо Косова.

За словами першого заступника прем'єр-міністра Сербії Олександра Вучича, угода не відповідає інтересам Сербії. Заява Олександра Вучича пролунала після кількох місяців перемовин за посередництва Європейського союзу. На початку квітня переговори у Брюсселі між Сербією і Косово завершилися без досягнення угоди про нормалізацію відносин, яку Євросоюз називає передумовою приєднання Сербії до ЄС. Кореспондент BBC у Белграді каже, що Сербії наразі потрібно збалансувати своє прагнення до членства в Європейському Союзі з долею етнічного сербського населення на півночі Косово.

media-39796603

https://www.bbc.com/ukrainian/media-39796603

Афанасьєв розповів, як його катували у Росії

Звільнений у червні 2016 року з російського ув'язнення Геннадій Афанасьєв у Лондоні розповів про те, як його катували в Росії і як це вплинуло на його громадянську позицію.

Колишній політв'язнень, засуджений у 2015 році у справі "групи Сенцова", зараз він бореться за визволення з російських тюрем інших українських в'язнів. Геннадій Афанасьєв є радником міністра закордонних справ Павла Клімкіна і волонтером правозахисної організації Crimea SOS. Він відповів на запитання ВВС Україна під час британського турне, коли виступав з доповідями про ситуацію в Криму в британському парламенті, в Королівському інституті міжнародних відносин ("Четем-хауз") і перед студентами Оксфордського університету.

050813_iraq

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/08/050813_iraq

Поступ процесу узгодження проекту конституції в Іраку

Політичні провідники в Іраку й надалі здійснюють зусилля з тим аби узгодити проект нової конституції тієї країни напередодні крайнього терміну який вибігає у понеділок.

Як повідомляє кореспондент Бі-Бі-Сі вже було досягнуто певного поступу. Курдські та шиїтські представники облишили свої вимоги, аби іракська республіка визначалась терміном Ісламська чи Федеративна, і погодились аби офіційна назва держави лунала як Республіка Ірак. Представники політичного спектру Іраку погодились визначити майбутнє північного міста Киркук до середини грудня поточного року а також запровадження курдської мови як паралельної офіційної поряд з арабською.

media-44767227

https://www.bbc.com/ukrainian/media-44767227

Порятунок дітей із печери: як це відбувається

У неділю дайвери вивели з печери чотирьох найслабших дітей із 12-ти, які разом з тренером опинилися в печері у Таїланді.

Кожну дитину супроводжували двоє аквалангістів. У наступні декілька днів рятувальники намагатимуться витягнути на поверхню решту дітей та їхнього футбольного тренера. Рахунок іде на дні: саме зараз у Таїланді має розпочатися сезон дощів, який ускладнить чи відтермінує на місяці рятувальну операцію.

media-40583307

https://www.bbc.com/ukrainian/media-40583307

Як США випробували протиракетну систему

Американське міністерство оборони оприлюднило відео, як протиракетний комплекс THAAD збив ціль над Тихим океаном.

Встановлений на Алясці комплекс виявив і перехопив навчальну балістичну ракету, яку випустили в повітрі, повідомили в Агентстві протиракетної оборони. Це була імітація балістичної ракети середнього радіусу, схожа на ті, що розробляє Північна Корея. Випробування, заплановане місяці тому, відбулось на тлі зростання напруги, пов'язаною із збройною програмою КНДР. Пхеньян заявив, що за останні тижні випробував низку ракет. Відео не супроводжується коментарем.

120608_greek_solution_dt

https://www.bbc.com/ukrainian/business/2012/06/120608_greek_solution_dt

Античне грецьке вирішення боргової кризи

Щоб порадили б стародавні греки грекам сучасним, які потрапили в скрутну фінансову ситуацію?

1. Борг, брак єдності та бунт. Ось новини з Афін 6-го століття до н.е. На початку 6-го століття до н.е. люди в Афінах були переобтяжені боргами, соціальним розмежуванням та нерівністю, а бідні фермери готові були продати себе у рабство, аби лише прогодувати свої родини. Революція невпинно насувалася, але аристократ Солон постав в якості неупередженого посередника між інтересами багатих та бідних. Він скасував боргове рабство, обмежив право власності на землю і поділив громадян на класи за рівнем статків і відповідних фінансових зобов’язань. Заходи, до яких вдався Солон, хоч і піддавалися критиці з усіх боків, але все ж втілювались і проклали шлях до поступового створення демократії. Успіх Солона свідчить, що видатний державний муж повинен мати мужність знайти непопулярні компроміси заради справедливості та стабільності. 2. Що далі? Дельфійський оракул Античні Дельфи були місцем Аполлонового оракула, про якого говорили, що він призначений богом говорити правду. Однак пророцтва оракула були не до кінця ясними і потребували тлумачення жерців, які перетворювали їх на великі пророцтва. У відповідь на, скажімо, запитання "Чи має Греція відмовитись від євро?" оракул міг сказати щось на кшталт: "Греція має відмовитись від євро, якщо євро відмовилось від Греції", даючи можливість прихильникам та опонентам ідеї виходу Греції з єврозони сперечатися що таке пророцтво може означати. Щось подібне відбувається коли послухати сучасних економістів. Але оракула можна виправдати тим, що той перебував у задимленому від спалювання лаврового листя приміщенні. Мудріші поради містилися в написах, зроблених у храмі Аполлона в Дельфах, які закликали до поміркованості та розуміння самого себе: "Пізнай себе. Жодної надмірності". 3. Нічого нового під сонцем: мудрець Піфагор Якщо сучасні греки почуваються переобтяженими сьогоднішніми фінансовими проблемами, втіхою для них могла би бути згадка всесвітньо відомої поради їхнього предка Піфагора, який сказав: "Все повертається на круги своя, отже, ніщо не є чимось зовсім новим." Піфагор з Самоса був мудрецем у шостому столітті до нашої ери, який вірив, що за усім у всесвіті стоять числа і що в космічних масштабах події повторюються з циклічністю в 10,800 років. Його теорію підхопив біблійний автор Еклезіаст у третьому столітті до нашої ери, чия фраза "немає нічого нового під сонцем" повторюється понад 20 разів. Якщо Ви поглянете на фотографію нагорі, то побачите молоду людину на грецькій вазі, датованій 470 роком до н.е. з лептопом (чи радше з планшеткою для записів), що, здається, підтверджує це твердження. 4. Нагадую, що може бути й гірше... Одіссей та витривалість Чи впоралися б боги з Олімпу із бондами та МВФ? "Тримайся, моє серце, ти пройшло гірші страждання", - переконує себе Одіссей в гомерівській "Одіссеї" у восьмому столітті до нашої ери. Пройшовши через боротьбу з недоброзичливцями і страшними монстрами після повернення додому морем з Трої до своєї улюбленої Ітаки з дружиною Пенелопою, Одіссей не дозволяє, щоби поспіх завадив успішному завершенню подорожі. Ключовий висновок є таким: якими б не були обставини, маємо визнати, що буває – і було! – навіть ще гірше. І складніші виклики траплялися, але завдяки розуму та силі і їх подолали. 5. Чи Ви впевнені, що так воно є? Сократ та невтомна допитливість "Життя без допитливості не варте людини", - сказав колись Сократ. Перепитуючи різних пересічних людей, філософ прагнув докопатися до суті таких непростих питань як "Що таке справедливість?" чи "Як ми маємо жити?" Часто в підсумку не було чіткої відповіді, але Сократ наполягав, що ми маємо і далі шукати відповідь на ці питання. Афіняни були настільки ображеними його критичним підходом до їхніх політичних та моральних переконань, що проголосували за те, щоби стратити Сократа у 399 році до н.е. і у такий спосіб зробили його вічним мучеником за свободу думки та допитливість. Спадком Сократа для людства є обов’язок невпинно продовжувати думати навіть тоді – власне, саме тоді! – коли однозначні відповіді можна й не знайти. 6. Як ті жартівники опиняються при владі? Комедійник Аристофан Найбільш талановий і винахідливий з авторів комічних п’єс Аристофан із задоволенням висміював тогочасних афінських політиків будь-якого гатунку. Він також першим придумав слово для позначення "іновації". Його комедія "Жаби", написана в 405 році до н.е., в якій описувалася перша повітряна баталія, містила також щиру і недвозначну пораду своїм політично- капризним співгромадянам: вибирайте гарних лідерів або будете мати поганих керманичів. 7. Чи маємо робити те саме як і минулого разу? Мислитель Геракліт "Ви не можете увійти двічі в одну й ту саму ріку", – це є одним з висловів Геракліта на початку 5-го століття до н.е. Суть сентенції у тому, що постійний потік води робить ріку різною кожного разу, як Ви в неї входите. Один з його учнів, що мав гострий розум, вказав на те, що "у цьому випадку Ви не можете увійти й одного разу у ріку", оскільки течія є рухливою, так само є мінливим і кожен крок у воду. Тоді як зміна є постійною, різні речі змінюються з різною швидкістю. В середовищі плинної течії важливо знайти стабільні речі і швидко за них вхопитися. Ринки цінних паперів, борги та пакети фінансової допомоги виглядають як виклики такого плану. 8. Скажіть мені найгірше, лікарю! Гіппократ дивиться правді в очі Оракул із Дельф давав загадкові прогнози, приблизно такі, як сучасні економісти Західна медицина веде свої початки від Гіппократа з кінця 5-го століття до н.е., і лікарі все ще складають "присягу Гіппократа". Розлогий набір стародавніх медичних спостережень описує, як пацієнти давали собі раду, коли їх лікували дієтами та вправами. Що є винятковим у стародавньому мисленні про здоров’я та хвороби - це чітко виражене визнання того, що лікарі мають обстежувати пильно і вести записи правдиво. Навіть тоді, коли пацієнти вмирають під час процесу. Сподівання на диво або видавання бажаного за дійсне не може вилікувати. Лишень чесне, вичерпне та практичне обстеження може дати надію на розуміння того, що спрацює і що не спрацює. 9. Використовуючи нагоду: Клестенес та демократія Стародавні греки були свідомі сили нагоди – грецькою "каірос". Використання шансу – в ораторстві, атлетиці чи бою – завжди поважалося і вважалося ознакою вміння. У багатьох випадках таке використання нового підходу, коли настає певний момент, буде більш тривким: особливо, коли новатори-наступники будуть й надалі будувати свою діяльність на таких принципах. Коли тирани Афін були повалені в кінці шостого століття, чільний афінянин Клестенес мав нагоду випрацювати нову конституцію, яка б йшла врозріз з уже усталеними структурами влади та політичними симпатіями. Він випрацював з вражаючою швидкістю систему ефективного врядування, за якою всі громадяни (грецьке слово "демос" означає "народ") мали один голос – перша у світі демократія. 10. Велика проблема, довге купання: винахідник Архімед Коли сицилійського грека Архімеда у третьому столітті до н.е. попросили визначити, чи корона була виготовлена з чистого золота, для нього відповідь була загадкою. Кажуть, що він згодом приймав ванну і побачив, як рівень води в ній піднявся, коли він заходив у неї. У Архімеда промайнула думка, що обсяг предмета може бути виміряний водою, яку той витісняє, і коли його зважити, то можна виміряти і відносну щільність предмета! Він був настільки вражений своїм відкриттям, що вискочив з ванни і пробіг голим Сіракузами, вигукуючи: "Евріка!" (грецькою "Я вирішив!") Пошук рішення заплутаної проблеми вимагає розумової напруги, але відповідь часто приходить лише тоді, коли Ви відключаєтесь і приймаєте ванну. Aрманд Д’Ангур викладає класичну культуру в Оксфордському університеті і є автором ряду книг про Стародавню Грецію.

features-56757986

https://www.bbc.com/ukrainian/features-56757986

Принц Філіп у колі родини: фото, які раніше ніхто не бачив

Британська королівська родина оприлюднила фото герцога Единбурзького в оточенні рідних, які раніше не публікувались. Чоловік королеви Єлизавети II принц Філіп помер 9 квітня, не доживши двох місяців до 100 років.

Принц Уельський і герцогиня Корнуольська, герцог і герцогиня Кембриджські та пресофіс Букінгемського палацу розмістили фото у соцмережах. Королева Єлизавета і принц Філіп з правнуками, 2018 рік Королева і герцог Единбурзький з герцогом і герцогинею Кембриджськими, принцом Джорджем та принцесою Шарлоттою. Балморал, 2015 рік Герцог Единбурзький з сином Чарльзом, принцом Уельським, грають в поло, 1966 рік Герцог Единбурзький з принцом Уельським та герцогинею Корнуольською в день весілля принца Вільяма у 2011 році Букінгемський палац також поділився фото герцога з принцесами Беатріс і Євгенією на фестивалі в Дербі, 2012 рік Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! Всі фотографії захищені авторським правом.

071003_miller_boyko_sp

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2007/10/071003_miller_boyko_sp

Міллер і Бойко домовилися про газовий борг

Голова правління "Газпрому" Алєксєй Міллєр і міністр палива і енергетики України Юрій Бойко на зустрічі у Москві домовилися, що "діючий уряд України візьме під контроль" розв'язання проблеми для погашення заборгованості за газ до 1 листопада.

Перед цим "Газпром" заявив, що український борг за газ становить понад $1,3 млрд. і попередив, що в разі нерозв'язання цього питання до кінця місяця постачання газу буде скорочено. Прем'єр-міністр Віктор Янукович не виключив, що в найближчий час проведе в Москві переговори щодо газового питання. "Мабуть, я пораджуся з президентом і скоріше за все найближчим часом я поїду вирішувати це питання", - сказав прем'єр, який водночас є лідером Партії Регіонів. Перший віце-прем'єр, міністр Фінансів Микола Азаров сказав, що заява "Газпрому" про борг не була несподіванкою, в цьому він не вбачає нічого політичного, проте відзначає, що сума перебільшена. Він наголосив, що мова йде про розрахунки між компаніями, і підкреслив, що Україна як держава не винна "Газпрому" ні цента. Західні оглядачі вказують на можливий зв'язок між перспективою формування "помаранчевого" уряду в Україні та заявою російської державної газової компанії. "Газпром" заперечує, що його заява має політичний підтекст.

sport-42260655

https://www.bbc.com/ukrainian/sport-42260655

Шахтар пройшов до 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів

Донецький "Шахтар" здолав англійський "Манчестер Сіті" у заключному матчі групового етапу Ліги чемпіонів із рахунком 2:1 і вийшов до 1/8 фіналу турніру.

Перший м'яч "Манчестеру" забив Бернард на 26-й хвилині, другий - Ісмаїлі на 32-й. "Шахтарю" забив Кун Угуеро на додатковій другій хвилині матчу - з пенальті. Гра відбулася у Харкові на стадіоні "Металіст". У паралельному матчі групи F "Наполі" програв "Феєноорду" (1:2). Таким чином, "Манчестер Сіті" має 15 очок, "Шахтар" - 12, "Наполі" - 6, "Феєноорд" - 3. Англійський клуб достроково вийшов до наступного раунду Ліги чемпіонів, тому в Харкові на поле з перших хвилин вийшов резервний склад. "Шахтареві" для проходу далі вистачило б і нічиєї. Жеребкування 1/8 фіналу Лігі чемпіонів УЄФА відбудеться 11 грудня.

141226_unmobilized_persons

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141226_unmobilized_persons

У Генштабі розповіли, кого не братимуть в армію

До лав української армії не будуть мобілізовувати багатодітних батьків, тих, хто доглядає за родичами та студентів і аспірантів.

За словами першого заступника начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Володимира Талалая, не підлягатимуть мобілізації ті, кого медкомісія визнала непридатними, батьки трьох і більше дітей до 18 років, громадяни, що постійно доглядають за непрацездатними родичами, а також студенти й аспіранти. Водночас, Володимир Талалай зазначив, що до лав армій прийматимуть патріотично налаштованих та придатних до служби громадян.

040426_enlargement_interactive

https://www.bbc.com/ukrainian/forum/story/2004/04/040426_enlargement_interactive

Розширення ЄС - нові можливості чи ізоляція?

З 1 травня Україна матиме безпосередній кордон з кількома країнами Європейського Союзу. Перевага це чи небезпека нової залізної завіси?

Цей форум закінчено, нижче можна ознайомитися із думками його учасників. Це новий залізний занавіс. Ми люди 2 сорту для європейців. Так само як румуни чи болгари (до поляків просто давно вже звикли, ще з радянських часів). Але ми небезпечні своєю більш розвинутою наукою, та в перспективі конкурентнонебезпечною економікою. Хіба може Польща, Румунія чи Болгарія створити конкуренцію авіа та ракетобудівництву, металлургії та інш. країн Західної Європи? Ні! А ми можемо. Саме тому так дбайливо. використовуючи складний стан справ у україні із свободою слова та правами людини (а що, в Румунії менше проблем?) вибудовує новий залізний занавіс. Хоча можна було надати ассоційоване членство і мати після цьго значно більше важелів для впливу на стан демократії в Україні. Це просто політика подвійних стандартів. Якщо прийде в Україні до влади демократичний уряд, скажім Ющенка, найдуться нові причини, наприклад стан з російською мовою або з Кримом. Зручно мати Україну на короткому поводку.Ігор, Київ Вступ до ЄС нових країн особисто мені зіпсував плани на поїздки до цих країн з метою туризму. Під час СРСР нас не випускали, тепер нас ніхто не впускає. Переживемо, є ще Азія, Росія... там, як не дивно, більш лояльне ставлення до простих смертних, що їх бажають відвідати. Дивно оскільки там немає демократії і "різних" прав людини. А кримінал, від якого так ховається Європа, не залежить від кордонів - за гроші кримінал купує собі громадянство.Евгений Ланецкий, Харьков Ратифікація Україною договору щодо членства її в ЄЕП означає, що, відповідно до ст. 2 Угоди, учасники договору зобов’язуються створити умови для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили. Вільний рух можливий тільки за умови, що державні кордони настільки “прозорі”, що вони фактично відсутні, і їх можна буде побачити тільки на мапах, коли в когось з’явиться таке бажання. Зазначені висловлювання поважних осіб свідчать про таке бачення кордонів між членами ЄЕП у керівництва нашого стратегічного сусіда. При такому стані державних кордонів Україна не може навіть мріяти про ЄС. Україну визначили до Єдиного економічного Союзу Білорусі, Росії, Казахстану (ЄеС БРУК) не запитуючи народ.Рудий, Київ Розширення Європйсього союзу буде мати доленосний вплив на Україну. З однієї сторони жаль, що ми зараз не там, але з другого боку ми ще не готові.Згадаймо як Чехія, і не без підставно, відстоювала Бенешові декрети. А як наполегливо за нас в Європейсьому союзі заступалася Польща. Чи не має в цьому чогось спільного? Чи не повинні ми застерігатися польської еспансії на Україні? Мабуть, що так, бо ті маєтки які залишилися від польського панвання на нашій землі, багто хто хотів би собі повернути. Але чи готові ми юридично захиститись від таких вимог, або чи готові ми сьогодні щось вітдати? Мабуть що не готові.Славік, Івано-Франківськ Певно, нам необхідно пройти через цей іспит, через очищення почуттям неповноцінності порівняно з тими, хто вже в Європі, щоб нарешті самим зробити крок назустріч хоча б розумним вибором восени. Невже і в цей раз ми поведемось як бидло, голосуючи за тих, за кого "скаже" УТ-1? Хочеться не вірити в це.Ростислав, Запоріжжя Європейські країни погрожують застосуванням якихось заходів щодо України в разі проведення непрозорих виборів. Чесно кажучи владі наплювати на заходи які стосуються країни, їх цікавить тільки свій гаманець. Якщо заарештувати кошти в банках, нерухомість, що були злочинно накопичені, ці міри будуть більше впливати на політику, ніж погрози, що стосуватимуться всієї країни.Yaroslav, Los Angeles, CA Згідний,в більшій чи меньшій мірі,з висказаними тут думками. Особливо з Іриною зі Львова. Новий кордон-це небезпека для України залишитись "грязью Москви".Ніхто нас в Європу не прийме поки ми самі цього не захочемо.Микола Кирильчук Це добре, що ЄС розширюється. Що ж тут поганого? 10 країн нарешті дожилися до світлого майбутнього. Ми поки ні, але якщо президентові Кучмі вдасться його план щодо "наступності влади", то вже тоді точно доживемо... літ так... ні, не скажу, таких ще чисел не придумали.Позитив же для України в чому: українці отримали гучне нагадування того, як Україна виглядає у порівнянні з нашими сусідами і де саме наша країна знаходиться... і відчути диссонанс з картиною, яка вимальовується, чи радше, ВМальовується в їхні голови за допомогою вітчизняних каналів. Може дехто щось зрозуміє, чого раніше не розумів...Володимир Тимочко, Оттава Ще хочеться додати, що виявляється нам виробляють наш менталітет (мабуть і в цьому питанні є темники). Так пані вчителька польської мови, полячка, на мою фразу, що я не згодна з політикою нашого теперішнього уряду, не хочу ЄЕПу, сказала, що справа у нас навіть і не в уряді, а саме в нашому менталітеті. Вона навела таких два шокуючих приклади: один приклад – полячка пішла купити квиток на потяг до Польщі. Квиток їй дали чомусь загорнутим. Вона заплатила, коли роздивилась, то він виявився не на той потяг і не на той день, взагалі....!!! Другий приклад – поляк, що живе у Києві, бо викладає тут польську, потоваришував з українцями і десь через приблизно рік, він їх запросив до дому. Вони там скільки-то випили, а потім українці з усмішками його запитали, що пан, добре живе? І взяли і все що було в домі розтрощили. Поляк до міліції не звернувся, але, я так думаю, що багато поляків в Польщі почали думати, що Україна є небезпечною країною навіть не через владу, яку можна поміняти, а через людей, що її населяють, що вже є, і заміні не підлягають...Катерина Круліковська Читаю різні замітки і думаю собі: Люди добрі, коли Українці зрозуміють що ніяка Європа, ні Росія ні Америка не зробить порядок і добробут як що йoго не зробить свій народ у своїй країні на своїй землі. Коли Україна встане тоді усі будуть з нею рахуватися, а щоб вона стала нормальною потрібна дисципліна. Де хто думає що дисципліна це тоталітарний режим але це не так.Те що на Україні рахують за демократію у світі рахують за анархію.У США є димократія але закон є і для призидента-закон! Одним словом поки на Україні міліціонер буде бояться зупинити "Мерсидеса" (...)ніяка цивилізована країна не буде рахуватись з Україної і її народом.СЕНЕКА, СШАПостинг скорочено з редакційних міркувань Безпосередній кордон з ЄС - це і добре і погано. Добре, бо тепер цивілізована Європа знаходиться впритул з нами, а отже її позитивний вплив на нашу країну посилиться. Але з іншого боку посилиться й агресивний вплив Росії, чий інстинкт імперського самопорятунку заставляє її відгороджуватися від Заходу різноманітними "буферами", попутно прикладаючи всі зусилля для знищення чийогось суверенітету (нашого в першу чергу). І оце вже погано. Таким чином від нашої влади, більшою мірою, залежить те, як на нашій країні позначиться пряме сусідство з ЄС. Наша країна або стане "буфером" між приховано ворожо налаштованими один до одного й до нас ЄС чи Росії (з усіма належними атрибутами: непереборними кордонами тощо), або "мостом" між Європою та Азіопою (тобто Росією). І тут, мені здається, Європі не слід залишатися осторонь і спостерігати як Росія підминає Україну і робить з неї "буфер", а активно включатися в роботу та докладати якомога більше зусиль для побудови з нашої країни якщо не наступного свого члена, то хоча б "мосту" про який йшлося, адже вона в подальшому сама буде мати з цього неабиякий зиск.Ростислав, Київ Сьогодні, 29.04.2004, я особисто вступив (без жодного дозволу) до ЄС та інших організацій. За мною, друзі!!!!Yevgen Nikitenko, Ukraine Прикро, що Захід Україну “кинув”, цілуючись з режимом Кучми. Навіть такі менш-економічно розвинуті країни, як Румунія, Болгарія зуміють потрапити до ЄС. Можна констатувати, що поки “пахани” та “братани” будуть при владі, місце України буде лише біля світової “параші”. Україна з її Чернобилем, Донбасом, Кримом, злиднями та криміталитетом, Європі, а також Росії не потрібна.Олексій, Київ Так, український народ вже давно інтегрувався в Європу. На заході вже важко знайти сімю яка б не мала родичів за кордоном, у Європі чи США, на заробітках чи вже резидентів. Залишаєтся шось зробити з політиками. В принципі я більш ніж впевнений що влада не зможе довго триматися. У неї є такий вибір - або знищити народ, або народ знищить її. А наближення Європи не дасть владі розпустити руки. Та і не в стані влада це зробити, навіть врятувати себе не зможе, бо це влада яка вміє тільки руйнувати. І як тільки запахне смаженим соратники Кучми самі ж його і задусять, а потім і самі-себе.Володимир, Україна Безумовно - це небезпека та біда для України. Тому що й надалі будуть порушуватися наші закони та конституція в інтересах корумпованих чиновників, родичів та "однодумців" влади. Як і раніше, будуть "замовляти" результати виборів та цікавих журналістів. Тому що і надалі європейські стандарти стосовно соціального захисту, рівня життя та демократичних свобод будуть по той бік завіси. Так жити просто ганебно... а президент говорить про спадковість політики після виборів. Який жах!Александр, Киев, Украина Не лише мешканцям України чи Росії це створить незручності, але й мешканцям тієї ж Болгарії, Чехії. Європа себе захищає, ціною розриву давно складених економічних, культурних та інших зв'язків. Що можна взяти гарного в цій ситуації? Україна, Росія мають відродити свої галузі промисловості, які були задушені внаслідок відкритості економіки. В України, наприклад, є шанс захистити свої аграрні ринки, відродити сільське господарство, що знаходиться у плачевному стані.Григорий, СПб, Россия Звичайно, розширення ЄС поставить Україну в нові умови. В нових умовах опиниться й сам Європейський Союз. Тепер урядовці в Україні матимуть більш жорсткі відносини з Євросоюзом, передусім в галузі мігрантів, кордонів, безпеки. І звичайно, це змусить уряд і Верховну Раду більш чітко визначитись зі своїми євроінтеграційними намірами, перейти від декларацій до конкретних дій. Сам Євросоюз, опинившись безпосередньо поруч з Україною, розраховуватиме на стабільність свого нового сусіда - це питання безпеки ЄС - і, можливо, більш настійливо буде вимагати від України дотримуватись тих стандартів, на які Україна декларативно погодилась.Олексій Ігнатьєв Україна вже в Європі. Але влада корумпована та кримінальна. Треба владу ізолювати від народу.Михайло, Білгород-Дністровський Все зрозумів! З Україною треба дружити завжди і співпрацювати у всіх галузях!Ніколай Смірнов, Москва Дуже боляче спостерігати за продажною та зрадницькою політикою Кучми, Азарова, Януковича та парламентської більшості до України, її народу та державності. Особливо це відчувається зараз, коли група країн вступає до Євросоюзу, серед яких повинна була бути і Україна.Та президент і його януковичі гавриші та азарови, не питаючи народу приєднують Україну до єеп замість обіцяної Європи. ... Єдине спасіння це справжній європейський вибір на президентських виборах, якщо бажаєте жити як цивілізовані країни живуть. Пропрезидентський провладний проросійський напрям це напрям в російську безодню, з якої Україні можливо прийдеться вибиратись тисячоліття. Тому побережіть своїх дітей, внуків від майбутніх гулагів, голодоморів, від тотального знищення української мови та культуру нашим стратегічним ворогом.Тарас, США Головне щоб скасували візи, бо інакше ми будемо у блокаді. Мене гріє той факт, що Литва, Латвія, і Естонія уже в ЄС. Значить і наша черга не за горами.Володимир, Тернопіль Слідкуючи за подіями на Україні, я дивуюся з наших політиків, особливо з "Наших Українців", бо як можна було допустити ЄЕП??? Не вірю що росіяни купили їх. Це що знову до "старшого брата"??? Думаю потрібні радикальні зміни і дуже їх чекатиму восени, на виборах, досить було робити сміх з себе перед Європою. Хто нас пустить до цивілізованої Європи??? Дай Боже нам розуму і національної свідомості".Роман, Будапешт Це створить незручності не лише мешканцям України та Росії, але тим самим Болгарії, чи Чехії. Європа, сама себе захищає, ціною розриву давніх економічних, культурних та інших зв'язків. Що доброго можна звідси отримати? Україна та Росія повинні відродити ті галузі промисловості, які задихнулися в наслідок відкритості економіки. Європа сама закривається. В України є наприклад нагода відродити своє сільське господарство, яке перебуває в сумному стані.Григорій, Санкт-Петербург, Росія Якшо нічого не зміниться, це буде лише справжня нова "Берлінська стіна". Вільна торгівля з новими членами ЄС скасована. Процедура отримання віз принизлива, крім того, візи дорогі (крім Польщі), а туризм до "старих" членів ЄС став неймовірно складним (та й до тої ж Чехії, чи Болгарії теж). Раніше можна було досить просто, наприклад, покататися взимку на лижах в Австрії. Тепер всі бояться отримати в посольстві відмову та штамп про це в паспорті. Таким чином, "залізна завіса" вигідна лише для тіньових діячів, які будуть безумовно процвітати. Звичайна ж людина у багатьох випадках просто відмовиться від поїздки. Ну хіба що ДУЖЕ треба... І так тепер напевно буде на всіх кордонах, якщо не гірше. Напевно, Європі так треба? І це є політика нового "добросусідства".Ірина, Львів З огляду на події в Мукачевому важко прогнозувати, що то буде. Але однозначно, що ставлення до України з боку ЄС не покращиться. Ми створили собі мукачевський імідж у виборчому процесі і реакція Європи може бути різною: від створення залізної завіси, до жорсткого контролю виборчого процесу на президентських виборах. Як на мене останнє необхідне Україні, хоча і це навряд чи зможе вплинути на владу і скоріше за все ми побачимо виключно "показові" президентські вибори з усім можливим брудом (хоча б без крові). Це перше, а друге то ЄЕП. Вся світова спільнота здивована вступом України до ЄЕП. І це дійсно дивно. Хоча напевне більш несистемної, неграмотної і продажної політики не мала жодна країна світу за всю історію людства. Хоч у чомусь ми перші.Сергій, Київ, Звичайно, розширення ЄС поставить Україну в нові умови. В нових умовах опиниться й сам Європейський Союз. Тепер урядовці в Україны матимуть більш жорсткі відносини з Євросоюзом, передусім в галузі мігрантів, кордонів, безпеки. І звичайно, це змусить уряд і Верховну Раду більш чітко визначитись зі своїми євроінтеграційними намірами, перейти від декларацій до конкретних дій. Сам Євросоюз, опинившись безпосередньо поруч з Україною, розраховуватиме на стабільність свого нового сусіда - це питання безпеки ЄС - і, можливо, більш настійливо буде вимагати від України дотримуватись тих стандартів, на які Україна декларативно погодилась.Олексій Ігнатьєв, Суми

141219_hk_turkey_gulen

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141219_hk_turkey_gulen

Суд Туреччини видав ордер на арешт проповідника Гюлена

Суд у Стамбулі видав ордер на арешт ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена, опонента президента Туреччини Реджепа Ердогана.

Пана Гюлена, який проживає у вигнанні в США, звинувачують у членстві в терористичному угрупованні. Раніше він був соратником пана Ердогана, але з часом їхні погляди різко розійшлися. Ердоган звинувачує Гюлена у спробі організувати переворот в Туреччині. У неділю турецька поліція провела обшук в офісі телекомпанії Samanyolu TV та газети Zaman, які є лояльними проповіднику. Суд вже відпустив редактора газети, але глава телеканалу лишається під вартою.

blog-from-lugansk-45398208

https://www.bbc.com/ukrainian/blog-from-lugansk-45398208

Блог з Луганська: чого бояться в "ЛНР" після вбивства Захарченка

Вбивство лідера самопроголошеної "ДНР" Олександра Захарченка спровокувало підвищені заходи безпеки і нові страхи серед жителів так званої "ЛНР". Вони дедалі більше бояться швидкої слави та публічності, воліючи здалеку спостерігати за боротьбою за владу та гроші .

У п'ятницю стало відомо, що Захарченка вбили. Перша думка - "качка"! Гарячково почала шукати в інтернеті підтвердження. Розіслала новину друзям. Хтось відповів відразу: шукай підтверджень на телебаченні, не вір інтернету. У російських новинах дійсно оголосили, що Донбас після Кобзона втратив ще одну "сильну особистість" - Олександра Захарченка. Його смерть підтверджували багато ресурсів. І вже з вечора п'ятниці по одному з російських новинних каналів в режимі онлайн почалася безкінечна передача про Захарченка: старі інтерв'ю з ним, відео з місця вибуху, нагадування про інші гучні вбивства на Донбасі. Трансляція повторювалася по колу. Загальний посил зводився до одного - це диверсія "українських спецслужб за сприяння Америки". Заходи безпеки А вже вранці в суботу за вікном почули специфічні звуки сирен міліції. Посилили огляд транспорту та роботу блокпостів. Ми все це вже проходили після підриву машини Плотницького в серпні 2016, а також загибелі начальника управління "народної міліції ЛНР" Олега Анащенко в лютому 2017 року. Після такого на всіх перехрестях з'являються люди в формі. Вони вибірково зупиняють машини, перевіряють документи і багажники, але здебільшого спостерігають за дотриманням правопорядку на дорогах. Майже всі думають, що нікого насправді не знайдуть, але на вуха піднімуть всі підрозділи - шукати, допитувати та оглядати. Після замаху на Плотницького, кілька днів потому, слідчі продовжували оглядати кущі біля дороги, в яких нібито встановили вибуховий пристрій і які одразу ж вирізали. Що міг знайти в цих кущах слідчий три дні потому - після того, як їх зрізали? Але в цьому вся схема роботи після таких замахів. Нічні наради, оперативні виїзди, версії, але підсумок розслідування зазвичай один - робота невловимої диверсійної групи. Новий серіал Між собою люди на ці гучні вибухи реагують по-різному: по-людськи шкодують, розуміючи, що, коли розправляються з кимось одним, гинуть часто випадкові люди, що опинилися поряд. За кілька годин після замаху на Плотницького моя мама їхала у справах по цій же дорозі. І їхня маршрутка заплуталася в обірваних електропроводах на місці вибуху. Ситуація була критичною. З тісної маршрутки вискочили чоловіки і, чим могли, відсунули дроти, щоб машина змогла виїхати. За чотири роки історія знає чимало прикладів того, коли в таких гучних підривах гинули випадкові перехожі. Але що, ймовірно, здивує - багато хто просто з цікавістю спостерігає за тим, що відбувається, як за серіалом чи реаліті-шоу. Ніхто не питав думки "республіканців", коли Плотницький втік з "ЛНР". Ніхто не питав, що думають про призначення Пасічника... Тому багато людей на смерть Захарченка реагують як на фінал "внутрішніх розборок", коли можновладці не поділили між собою або владу, або гроші. В "ЛНР" можна було час від часу почути нотки заздрості щодо жителів "ДНР". Мовляв, у них і гуманітарка регулярно від Ахметова, і квитки в театр дають безкоштовно, і зарплати вищі, і життя краще. Багатьом дійсно здавалося, що в "ДНР" життя краще завдяки тому ж Захарченку. Заробляти менше і жити довше Якось під час розмови про одного з наших спільних знайомих, який на контрабанді начебто злетів за ці чотири роки до статусу місцевого мільйонера, моя приятелька прокоментувала ситуацію так: "Зараз можна стати знаменитим за п'ять хвилин і прожити теж всього п'ять хвилин. Краще триматися в тіні, якомога далі від політики, влади. Заробляти менше і жити довше". Так зараз вважає дуже багато людей, спостерігаючи, як стрімко злітають і обриваються ці життя. Є версія місцевого телеканалу про те, що хтось прибирає "кращих людей", таких як Мозговий, Дрьомов, Гіві, Моторола та інші. Мовляв, комусь містичному і невидимому невигідно, щоб були живі ті, хто пройшов все з самого початку, знав все і вірив в перемогу цієї справи. Але під цим "кимось" розуміють як місцевих незадоволених, так і російських або українських замовників. Цікаво ще інше - в понеділок по списках студенти і бюджетники "ЛНР" підуть до вказаного місця нести квіти і створювати масовку, щоб ввечері показати це в новинах. Як не дивно, смерть Кобзона напередодні для багатьох виявилася ближчою. Можливо, через те, що для більшості співак був таки "родом з дитинства", поза часом. Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

vert-fut-42100075

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-42100075

Хитрощі ресторанних меню: як нас змушують замовляти

Розробка гарного меню потребує чимало творчих зусиль та роздумів, зокрема і про те, як заохотити клієнта замовити більше та повернутися до вашого закладу знов.

Театральним жестом перед вами кладуть книжку в шкіряній обкладинці, витриману в строгих кольорах. Сторінки всередині вкриті щільним курсивом. Ваш погляд привертають кілька позицій із колоритним описом. Ви повертаєтеся до офіціанта і замовляєте. Смачна страва готується. Але що змусило вас обрати саме її? Можливо, вам сподобалася назва, а, може, щось інше вплинуло на ваше рішення? Ви, напевно, здивуєтеся, але для вашого вибору роль відіграло оформлення меню. Адже це - не просто прейскурант цін, це складний маркетинговий інструмент, який підштовхує клієнта до певного вибору. Меню навіть здатне впливати на хід ваших думок. "Сама обкладинка меню вже повідомляє про те, чого очікувати від цього закладу", - пояснює Чарльз Спенс, професор експериментальної психології та мультисенсорного сприйняття з Оксфордського університету. "Меню ресторану має чимало елементів, за допомогою яких можна впливати на вибір відвідувачів", - додає він. Навіть порядок позицій в меню або шрифт, яким воно надруковане, мають значення. Сьогодні розробкою ресторанних меню займається ціла галузь - "інжиніринг меню", мета якої заохотити клієнта витратити більше грошей та повернутися до цього закладу знову. "Філе абердин-ангуса, вигодуваного на соковитих луках, з картоплею фрі в розмарині" звучить набагато апетитніше, ніж банальний "стейк з картоплею" "У великих мережах, які щодня відвідує близько мільйона людей, складання меню може зайняти до півтора року, оскільки ми тричі тестуємо його", - каже Ґрегг Репп, інженер меню із міста Палм-Спрінгс у Каліфорнії. Вже 34 роки він розробляє меню, як для маленьких кафе, так і для міжнародних мереж. "На перегляд меню клієнти зазвичай витрачають не більше кількох хвилин, тому ми хочемо, щоби цей час вони використовували ефективно". "Якщо вони швидко знайдуть те, чого шукали, в них залишиться час обрати щось іще". Перше, що помічає клієнт, коли бере в руки меню, - це його вага. Що важче меню, то вищий рівень закладу та обслуговування в ньому. Шрифт Схожий ефект справляє й шрифт, яким надруковане меню. Курсив, приміром, асоціюється з якістю. Тоді як складний стиль оформлення може навіть вплинути на смакове сприйняття їжі. Швейцарські дослідники встановили, що шрифт, яким написана назва вина на пляшці, впливає на задоволення від напою. Те саме вино, розлите в пляшки з різними етикетками, подобалося споживачам більше, якщо його назву надрукували закрутистим, важким для читання шрифтом. Курсив асоціюється з якістю Дослідження самого Спенса виявило навіть, що округлі шрифти споживачі часто асоціюють із солодкуватим смаком, а загострені - із солонуватим, кислим або гірким. "Ресторани можуть скористатися цим, щоби заохотити людей замовляти дорожчі страви", - пояснює фахівець, який нещодавно випустив книжку на цю тему "Гастрофізика: Нова наука харчування". Втім, мова, якою написане меню, є не менш важливою, додає він. Зрештою, "філе абердин-ангуса, вигодуваного на соковитих луках, з картоплею фрі в розмарині" звучить набагато апетитніше, ніж банальний "стейк із картоплею". Опис страв Такий стиль опису страв широко використовують у харчовій промисловості. Так, приміром, робить британська торговельна мережа Marks & Spencer, описуючи свої товари в рекламі пишномовними чуттєвими епітетами. "Це не просто пудинг, - проголошує рекламний ролик. - Це - бельгійський шоколадний десерт, политий вершками з молока англійських корів, який тане в роті". І продажі злетають на 3500%. Слова мають величезний вплив на наш вибір страви. Опис страви в меню може збільшити продажі на третину. Цей метод працює насамперед ефективно, коли в описі зазначено походження інгредієнтів: "Домашнє печиво з цукіні, як у вашої бабусі" звучить куди привабливіше, ніж "печиво з кабачків". "Згадка про ферму, де виростили овочі, або назва породи свині додають продукту автентичності, - пояснює Спенс. - Споживачі сприймають це як ознаку якості, навіть якщо ці назви вигадані. А описи смаку роблять страву більш привабливою". А чи дійсно вино смакує краще, якщо на пляшці красується вишукана етикетка? І справа не лише в значеннях слів, але й в їхній вимові. Дослідники з Кельнського університету в Німеччині минулого року з'ясували дещо несподіване. Назви страв, вимова яких імітує жувальний процес, підсилюють смак їжі. Насамперед це стсоується слів, вимова яких задіє спочатку передню частину мовленнєвого апарату, а потім задню, як-от вигадане слово "бодок". Ефект є навіть під час читання мовчки, мабуть тому, що головний мозок все одно стимулює органи мовлення, навіть коли ми не вимовляємо слова вголос. На думку авторів дослідження, це сприяє роботі слинних залоз. На вибір клієнта позитивно впливають бренди в назві страв, а також ностальгічні вислови, як-от "домашній" або "старий добрий", пояснює Брайан Вансінк з лабораторії їжі та брендінгу при Корнельському університеті. Порція патріотизму та родинного затишку впевнено збільшує продажі. Довжина слів та колір Втім, будьте уважні, якщо меню сповнене надто розлогих, багатослівних описів. Це може означати, що ресторан просто набиває собі ціну. Професор обчислювальної лінгвістики Ден Джурафскі зі Стенфордського університету проаналізував назви та ціни 650 тисяч страв у 6500 меню. Він з'ясував, що чим довше слово, яким описується страва, тим дорожче вона коштує. Кожна літера, яка збільшувала середню довжину слова, в описі страви підвищувала її ціну на 18 центів і вартість в очах клієнтів. "Якщо ви просто напишете "Нью-йоркський стейк 43 долара", страва буде здаватися надто дорогою. Але якщо ви напишете цілий абзац про якість та походження її інгредієнтів, а також про давні традиції рецепту, ціна вже здаватиметься більш виправданою", - пояснює Рапп. Зображення страв у меню асоціюють із дешевим фаст-фудом "Проте головне, щоби описи в меню відбивали справжні переконання ресторатора, інакше вони виглядатимуть фальшивкою. Історія, яку ви створюєте навколо страви, має бути особистою та щирою", - додає він. Не менш важливу роль відіграють й кольори в меню. Зелений зазвичай асоціюється з натуральними та свіжими продуктами, а помаранчевий стимулює апетит, зазначає Аарон Аллен, експерт із психології меню з Орландо у Флориді. Червоний колір привертає увагу. За допомогою нього шеф-кухар може позначити ті страви, продаж яких є найвигіднішим. Щоби заохотити відвідувачів замовляти дорожчі страви, ресторани вдаються й до інших хитрощів. Наприклад, зниження ціни на кілька центів (чи копійок), в результаті, ціна 5,99 долара здається нижчою, ніж цілі 6 доларів. Це, звичайно, стара витівка, яку широко використовують у роздрібній торгівлі. Втім, ресторани пішли ще далі, прибравши з цін позначку долара, фунта чи іншої валюти відповідно. "Грошовий знак є болісним нагадуванням клієнту, що він витрачає гроші, - пояснює Аллен. - Менш болісно сприймається цифра без позначення валюти, а ще краще - якщо ціна записана словами". Порядок страв та їхня кількість Величезний ефект має й порядок страв у меню. Якщо у верхній частині розмістити найдорожчі страви, решта меню здаватиметься дешевше. "Можна збільшити прибуток ресторану на тисячі доларів, просто переставивши позиції в меню", - каже Аллен. За допомогою технології відстеження руху очей дослідники з'ясували, що відвідувачі читають меню, як правило, дуже схожим чином. Це зазвичай нагадує перегляд книжки, але є кілька особливих місць на сторінці, де зупиняються очі клієнта. "Це зазвичай верхня права частина сторінки, ну, і звичайно - перший пункт згори", - додає дослідник. Крім того, надто багато пунктів у меню ускладнює вибір. Експерти радять розбивати меню на окремі розділи, кожен з яких має містити не більше семи позицій. "Оптимальний варіант - це п'ять страв, три - просто чудово", - каже Репп. Фотографії страв Є й інші способи привернути увагу до певних пунктів. Наприклад, обвести назву страви рамкою. Це добре працює із дорожчими стравами, як-от стейки. Деякі ресторани позначають нові або сезонні страви за допомогою логотипу. Фотографії страв є також ефективним прийомом, але його сприйняття залежить від традицій. У багатьох країнах меню із зображенням страв асоціюється із дешевим фаст-фудом і може відштовхнути вибагливих клієнтів. "Проблема з фотографіями полягає в тому, що коли ми їх бачимо, мозок починає уявляти смак, і сама страва може розчарувати, - попереджає Репп. - У дійсності їжа часто не виглядає такою ідеальною, як на картинці". І все ж апетитні зображення їжі (food porn) відіграють дедалі більшу роль з переходом ресторанного бізнесу в цифрову епоху. Ми дедалі частіше замовляємо їжу в інтернеті через смартфони або інтерактивні дисплеї за столом. Електронні меню майбутнього зможуть не лише показати відео страви, але й вгадати ваші смаки "Тягучий сир чи жовток, який трохи розтікається по тарілці, сприймаються привабливо, - зазначає Спенс. - Коли меню стануть цифровими, з'явиться більше можливостей продемонструвати красу їжі за допомогою відео чи анімації". Меню майбутнього зможуть навіть передбачати, що ви бажаєте замовити, перш ніж ви самі усвідомити це, впевнений Аллен. Пару років тому піцерія Pizza Hut запровадила технологію спостереження за рухом очей. Вона мала визначати, які інгредієнти з 20 запропонованих обере клієнт, і рекомендувати йому найкращу комбінацію. На думку Аллена, штучний інтелект і комп'ютерне обчислення зможуть поглибити цю ідею. Програма проаналізує ваш вибір під час останнього візиту в ресторан і запропонує інші інгредієнти з огляду на ваші смаки. "На ефективний дизайн меню і вивчення психології клієнта ресторанна індустрія роками витрачала мільярди доларів, - каже фахівець. - Але можливості, які відкриває четверта промислова революція - просто величезні". "Уявіть, що ви зможете замовляти страву з ваших улюблених інгредієнтів одним кліком", - додає він. А ви все ще впевнені, що філе абердин-ангуса, вигодуваного на соковитих луках, - це саме те, що ви хотіли замовити? Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

121115_it_spain_uk

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/11/121115_it_spain_uk

Британія висловлює Іспанії протест через Гібралтар

Британське міністерство закордонних справ викликало посла Іспанії з вимогою надати пояснення по тому, як Британія висловила офіційний протест про входження іспанців у територіальні води біля Гібралтару.

За словами британського міністра в справх Європи, два "серйозні інциденти" сталися в районі Гібралтару в понеділок. Міністр Дейвід Лідінгтон сказав, що іспанський бойовий корабель вів патрулювання в гібралтарських водах, а іспанські митники раніше спробували перехопиити пасажирське судно. Міністр закликав Іспанію негайно припинити "провокації" в гібралтарських водах. Іспанія давно вимагає перегляду статусу Гібралтару, британської території на південному кінці Іберійського півострова.

070718_shufrych_chornobyl_sp

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2007/07/070718_shufrych_chornobyl_sp

Шуфрич у Лондоні домовився про саркофаг

Український міністр з надвичайних ситуацій Нестор Шуфрич заявив про досягнення остаточної домовленості з країнами-донорами щодо фінансування нового об'єкту "Укриття" над зруйнованим чорнобильським реактором.

Про це пан Шуфрич повідомив Бі-Бі-Сі по завершенні двох засідань у Лондоні - Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки ЄБРР та Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду Укриття. За словами міністра, наслідки цих двох засідань є надзвичайно вдалими для України. Нестор Шуфрич також повідомив, що будувати новий саркофаг на Чорнобильській АЕС буде французький концерн "Наварка". Український міністр також повідомив про остаточне узгодження питання щодо будівництва сховища для відпрацьованого ядерного палива з трьох чорнобильських реакторів та заводу з переробних рідких радіоактивних відходів. Міністр Шуфрич перебував у Лондоні під час того, як розгорталися дії рятувальників на місці іншої катастрофи - виливу фосфора на Львівщині, яку деякі політики також порівнювали з Чорнобилем. Інтерв'ю з паном Шуфричем з цього приводу читайте на нашому сайті.

features-39181271

https://www.bbc.com/ukrainian/features-39181271

Обсерваторія під зорями: історія рятувальників з гори Піп Іван

Відкопуєш зранку вхід від снігу, вимірюєш швидкість вітру, а іноді - посеред ночі потрібно зірватись і шукати заблукалих туристів. Це історія фотографа Сергія Позднякова, який три дні жив з рятувальниками в обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський.

Гора Піп Іван одна з шести "двотисячників" в українських Карпатах. З серпня 2016 року в старій обсерваторії на цій горі діє Чорногірський пошуково-рятувальний пост. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Обсерваторія - єдина споруда на такій висоті. Таке розташування допомагає під час рятувальних робіт. В разі екстреної ситуації "пробігтися" по хребту для рятувальників простіше та швидше, ніж підійматися знизу. Через гору проходять туристичні маршрути. Всі, хто мають потребу в теплі, заходять, щоб відігрітися. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна На посту, який відноситься до ДСНС, є двоє чергових рятувальників. Вони мають обладнання для пошуково-рятувальних робіт в горах. Працюють рятувальники вахтовим методом: чотири дні на горі, два дні на дорогу після вахти, далі - десять днів відпочиваєш вдома і назад. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Є кілька шляхів на ПІЧ (Піп Іван Чорногірський). Мій підйом почався із села Дземброня і проходив через гору Смотрич. Дійти до темряви не вдалося і захід сонця я спостерігав за три кілометра від цілі. Про це аж ніяк не шкодую. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Після заходу зустрів трьох туристів, які теж прямували на ПІЧ. Дійшовши до цілі, мої тимчасові компаньйони пішли облаштовувати свою ночівлю в притулку, а мене зустріли гарячим чаєм та вечерею. Волонтер-рятувальник, саме на такій посаді я перебував там три дні. В обсерваторії облаштували кілька приміщень для працівників ДСНС. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна У кімнаті рятувальників тепло, зазвичай, від 20 градусів і вище. Хоча в найсуворіші ночі температура може впасти і до нуля. Обсерваторію урочисто відкрили у 1938 році. Діяла вона до 1941 року. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна В 90-х її намагалися відновити. Зараз приміщення накрили дахом, частина кімнат розчищенні і чекають на облаштування. Нині майже всі приміщення, окрім туристичного притулку, закриті для відвідувачів. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Влітку воду завозять, а взимку потрібно вдягнутися, вийти на двір, накопати снігу, поставити на пічку і через кілька годин отримуєш воду. В обсерваторії потрібно відновити дерев'яні перекриття. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Для приготування їжі є газова плита, балони до якої завезли ще влітку. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Всі, хто працює там, є досвідченими туристами та мають розряди з альпінізму. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Рятувальні роботи взимку мають свої особливості. Погода мінлива, а люди без навігації втрачають орієнтацію. За таких умов знайти туристів доволі важко. Зазвичай про те, що хтось не вийшов на зв'язок або не прийшов у домовлене місце, повідомлять родичі або друзі. Дуже часто це туристи, які вийшли в похід в одиночку, чого робити взимку не варто. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна На вихідних на горі Піп Іван дуже багато груп, іноді якісь із них не встигають спуститися до темряви. Тоді рятувальники спускають таку групу вниз, щоб пересвідчитись, що ті доберуться безпечно до своєї ночівлі. Рятувальники вимірюють швидкість і напрям вітру. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Рятувальник з гори Піп Іван Андрій Гірняк. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Гора Піп Іван. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Зимою бувають сюрпризи. Наприклад, одного дня прокидаєшся і бачиш, що вхід замело. Береш лопату і розчищаєш. Одного вечора дізнались, що група туристів не дійшла до місця ночівлі. Почалися термінові збори. Коли все спорядження вже приготували, рятувальники були готові виходити, група вийшла на зв'язок і повідомила, що все нормально. На третій день до нас прийшли наступна команда рятівників. Ми спустились в село Шибене, де чекав транспорт. Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Фото Serjo Pozdnykov для ВВС Україна Досвід на горі був дуже цікавим. Робота в хлопців не нудна: відкопуєш зранку вхід, вимірюєш швидкість вітру, лізеш перевіряти стан даху в обсерваторії, а іноді потрібно зірватись посеред ночі для пошуку заблукалих туристів.

media-38641127

https://www.bbc.com/ukrainian/media-38641127

Президентство Обами у картинах

Разом із президентством Барака Обами добігає кінця проект художника Роба Прюітта.

Упродовж восьми років він щодня малював по одній картині, присвяченій роботі американського президента. Він створив майже три тисячі картин. Зараз вони виставлені у Нью-Йорку, де BBC і поспілкувалася з митцем.

features-51870285

https://www.bbc.com/ukrainian/features-51870285

Коронавірус: скільки втрачає туризм

З поширенням коронавірусу туристична індустрія постала перед кризою, яка може виявитися найгіршою в історії.

Туризм давав близько десятої частини у рості глобальної економіки. Останніми роками галузь називали навіть її глобальним драйвером. Адже вона розвивалася значно швидше, ніж світова економіка загалом. Вдарить по всіх Після того, як економіка оговталася від фінансової кризи 2007-2008, туристичний бізнес зростав. В останні роки його навіть стали називати серед драйверів загального економічного росту. На цей рік прогнози були оптимістичними. За два місяці вони стали тотально негативними. Очікується, що попит на подорожі у 2020 році скоротиться на 5% у Північній Америці, на 10% у Європі та на 25% - у решті світу. За даними Світової ради з питань подорожей, ця індустрія дає 300 мільйонів робочих місць (дані 2018 року). Там вважають, що через пандемію коронавірусу є ризик втратити до 50 млн робочих місць. В останньому звіті, оприлюдненому організацією, припускається, що світовий туристичний сектор цього року може зменшитися на чверть. Світова асоціація бізнес-подорожей підрахувала, що галузь може втратити до 820 млрд доларів на скасованих відрядженнях, конференціях та виставках. Половина з цих втрат може припасти на Китай. Дедалі більше компаній обмежують чи взагалі скасовують будь-які пересування співробітників. За опитуваннями, кожні три з чотирьох компаній скасували усі поїздки до Китаю, Гонконгу, Тайваню та інших країн Азійсько-тихоокеанського регіону. Кожна друга компанія скасувала усі чи майже усі поїздки до Європи. Загалом станом на зараз 43% компаній-членів Світової асоціації бізнес-подорожей скасували відрядження. Кожне скасування поїздки, на відпочинок чи по роботі, означає не лише втрати для авіакомпаній та готелів, але й для багатьох інших бізнесів, що отримують гроші від тих, хто подорожує. Від бутіків люксових брендів у Парижі до продавців вуличної їжі в азійських країнах. Оглядачі виділяють дві найпомітніші кризові хвилі: різке скорочення китайських туристів та загалом подорожей у Європі. Китай: мільярдні втрати Впродовж останніх років китайськй туристи стали дуже помітними у всьому світі За різними оцінками, у 2018 році китайські туристи витратили за межами своєї країни від 130 до 227 мільярдів доларів. За 2019-тий даних щодо витрат поки що немає. Але відомо, що минулого року китайці 166 мільйонів разів були за кордоном. Якщо вони не виїжджатимуть лише у першому кварталі цього року, можна припустити, що втрати обчислюватимуться десятками мільярдів доларів. Міністр транспорту Китаю заявив, що під час святкування місячного нового року у 2020 китайці здійснили на 73% менше поїздок, ніж у 2019. Кількість авіапасажирів з Китаю скоротилася на 84,5% лише за лютий. "Тефлоновий" Таїланд спікся Таїланд отримує від туризму п'яту частину доходів країни За 25 років Таїланд пережив і масштабну економічну кризу (1997), і цунамі (2004), а також перевороти і протести (2006, 2008, 2010, 2014). Але туристична статистика в цій країні в останні десятиріччя була позитивною. Ця галузь розвивалася настільки швидко, що держава навіть отримала прізвисько "тефлоновий Таїланд". Якщо у 1960 році країну відвідали близько 80 тис. іноземних туристів, то минулого року їхня кількість сягнула 39 мільйонів. У 2019 туристичний бізнес приніс Таїланду 60 млрд доларів, - це п'ята частина національного доходу. Туристи з Китаю становили чверть від загальної кількості туристів. За даними туристичного відомства країни, між кінцем січня та кінцем лютого кількість туристів у Таїланді скоротилася на 40% проти того ж періоду минулого року. Понад 80% цього скорочення дали "відсутні" китайці. "Старий світ" старішає і хворіє Історичні площі італійських міст давно не були такими порожніми За місяць туристична галузь у Європі втратила близько 1 мільярда євро. Про це заявив комісар ЄС з питань внутрішніх ринків Тьєрі Бретон. У ЄС очікують, що туризм буде серед найбільш уражених коронавірусом бізнесів. Нині ЄС запускає спільний механізм моніторингу впливу коронавірусу на економіку. Найбільші втрати, очевидно, будуть в Італії, де значний відсоток населення похилого віку називають серед чинників швидкого поширення хвороби. Найвидатніші пам'ятки Італії зараз можна побачити без туристів Проте втрати Італії будуть значними не лише через те, що вона стала епіцентром поширення хвороби у Європі, але тому, що туризм є значною часткою економіки країни - близько 13%. Загалом туристична галузь країни "коштує" близько 250 мільярдів доларів. Нині, за даними державних органів, скасування бронювань у готелях в деяких регіонах доходить до 90%. За попередніми розрахунками, втрати Італії від коронавірусу можуть сягнути понад 8 мільярдів доларів. До спалаху коронавірусу Італія посідала перше місце серед європейських країн за кількістю авіамаршрутів до Китаю. "Закриті Штати Америки" підраховують збитки Хоч наразі північна Америка, і, зокрема, США не настільки потерпають від поширення коронавірусу, як Європа, оцінки втрат туристичної галузі там також вражають. За оцінками Tourism Economics, збитки у галузі подорожей і туризму країни можуть становити щонайменше 24 млрд доларів. Це у сім разів більше, ніж втрати від спалаху атипової пневмонії. США можуть недорахуватися понад 8 млн туристів, і тоді ці втрати будуть більшими, ніж після атак 2001 року, коли кількість туристів скоротилася на 7,7 мільйона. А це, у свою чергу, може призвести до втрати 825 тисяч робочих місць. Літаки на землі Найбільші аеропорти Азії та Європи спорожніли Світова авіаіндустрія, очевидно, буде серед найбільш постраждалих від коронавірусу. Спочатку більшість авіакомпаній припинили чи скоротили рейси до Китаю. Потім удару зазнав авіабізнес у Європі. А з рішенням президента США про 30-денну заборону на поїздки з Європи, криза у галузі набула дійсно глобального масштабу. За останніми оцінками Міжнародної асоціації авіаційного транспорту (IATA), втрати галузі можуть сягнути 113 мільярдів доларів. Лише два тижні тому оцінки втрат не перевищували 30 мільярдів доларів. Загалом, за оцінками IATA, міжнародний авіа бізнес може скоротитися на 19%. Авіакомпанії по всьому світу скасовують тисячі рейсів Оглядачі порівнюють наслідки для галузі не лише із кризовим 2008, але й з ситуацією, що сталося після терористичних атак 11 вересня 2001 року. Акції найбільшої авіакомпанії світу, American Airlines, впали на 32% від початку року, німецької Lufthansa - на 29%. Лише з початку березня Lufthansa скасувала 7 100 рейсів у Європі, переважно з Німеччини до Італії. На землі залишаються близько 150 із 770 літаків авіакомпанії. Європейська асоціація аеропортів передбачає, що від січня до березня кількість пасажирів скоротилася на 14%. Деякі авіалінії продовжували рейси навіть із кількома пасажирами на борту, аби зберегти за собою часові слоти у великих аеропортах. Такі перельоти навіть стали називати "рейсами-привидами". Це пов'язано із регуляціями ЄС, так званим правилом "бери або втратиш", коли компанія втрачає слоти, якщо не здійснює рейси. Втім, цього тижня голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйден анонсувала тимчасове скасування цієї норми. Круїзні лайнери: на карантині і в доках "Діамантова" та інші "принцеси" застрягли на рейдах в очікуванні завершення карантину До початку кризи круїзний бізнес процвітав - зростала і кількість бронювань, і вартість подорожей. З початку поширення коронавірусу бронювання впали на 60%, - такі дані наводить Nomura Securities. По тому, як круїзний лайнер Diamond Princess, на борту якого у карантині опинилися майже 3700 пасажирів, понад півтисячі з яких заразилися, і четверо померли, назвали "чашкою Петрі" для розповсюдження вірусу, акцій круїзних компаній стали стрімко падати. Акції Carnival Corporation, якій належить Diamond Princess, а також інших провідних круїзних компаній, таких, як Norwegian, Royal Caribbean впали на 60-70% від січня цього року. Згодом круїзним лайнерам почали відмовляти у стоянках в портах. Royal Caribbean скасував 18 рейсів до Азії, що вже коштувало компанії 130 млн доларів. Norwegian, яка скасувала 40 рейсів до Азії, заявила, що не пропонуватиме круїзи у цей регіон до кінця 2020 року, а скасовані рейси коштували компанії 16 млн доларів. Carnival оцінює свої втрати у близько 440 млн доларів. Сумну історію галузі може проілюструвати випадок із Majestic Princess, який почали будувати на замовлення Carnival Corp. саме для китайських туристів. Корабель має 19 палуб, 1 780 кают та понад 1 000 квадратних метрів люксових бутиків. Проте нині лайнер перебуває у доках в Сінгапурі, а всі його майбутні 13 рейсів - скасовані. До Louis Vitton - без черги Швидке зростання китайської економіки призвело до того, що жителі цієї комуністичної країни очолили світовий список найбільших покупців товарів люксових брендів. З початком карантину в Китаї акції виробників люксових товарів, таких, як LVMH чи Burberry Group падають в ціні. Ralph Lauren, Coach, та Capri Holdings, яка володіє Michael Kors, Versace, Jimmy Choo, вже попередили, що очікують серйозні фінансові втрати. Опитування, проведене серед керівників таких компаній показало, що виробники елітних товарів можуть втратити до 43 млрд доларів на продажах, що не відбулися. Це становить приблизно 15% від очікуваних доходів галузі. Uber, страховики: нові кризові напрямки Uber призупиняє аккаунти хворих водіїв та працівників доставки, але обіцяє компенсувати "простій" Uber заявив, що призупинить аккаунти водіїв та працівників доставки, які захворіли на коронавірус. Водночас компанія запропонувала 14-денну фінансову підтримку таким працівникам, аби вони спокійно могли вилікуватися і пройти карантин. Про розмір підтримки не повідомляється. Про проблеми, пов'язані із поширенням коронавірусу, вже почали заявляти страхові компанії, які стикнулися як із підвищеним попитом на свої послуги у галузі подорожей, так і зі значними виплатами. Британська LV заявила, що призупиняє страхувати туристичні подорожі. В компанії заявили, що впродовж двох останніх тижнів стикнулися із удвічі вищим попитом на туристичні страховки і змушені були підіймати ціни до рівня, який став неприйнятним. Інша страхова компанія Aviva заявила про обмеження рівня покриття своїх страховок. Проте інші компанії, такі, як AXA та RCA, поки що продовжують бізнес. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

news-39531592

https://www.bbc.com/ukrainian/news-39531592

Порошенко підтримав дії США у Сирії

Петро Порошенко висловив підтримку США у "запобіганні злочинів" режиму Башара Асада проти мирного населення у Сирії. Про це він повідомив під час телефонної розмови з віце-президентом США Майком Пенсом.

Український президент також поінформував пана Пенса щодо погіршення безпекової ситуації на Донбасі, "зокрема порушення Росією режиму припинення вогню". "Віце-президент Пенс наголосив, що США повністю підтримують Україну в її боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності", - повідомили у прес-службі. Сторони також скоординували графіки двосторонніх контактів на найвищому рівні. "Віце-президент Пенс привітав президента Порошенка з наданням чергового траншу Міжнародного валютного фонду, відзначивши успіх української влади у впровадженні важливих реформ", - зазначили у президента.

media-55689930

https://www.bbc.com/ukrainian/media-55689930

Українська мова у сфері обслуговування. Що зміниться 16 січня

16 січня сфера обслуговування повинна перейти на українську мову. Та чи справді офіціанти, перукарі і працівники доставки почнуть обслуговувати клієнтів державною мовою?

На "злісних" порушників закону про забезпечення функціонування української мови як державної чекають штрафи від 5 100 до 6 800 гривень. Мовний омбудсмен зможе накладати їх не раніше липня 2022 року. Та і сам закон хоче скасувати низка депутатів. Активістка Іванна Коболєва боролася за українську задовго до того, як це стало законом. Вона переконує: якщо не йти на конфлікт, у 95% випадків люди переходять на українську. Напередодні 16 січня кореспонденти ВВС News Україна вирішили перевірити це у різних містах. Підписуйтеся на наш YouTube-канал!

news-40086493

https://www.bbc.com/ukrainian/news-40086493

Іван Дорн скасував концерт в Одесі

Український співак Іван Дорн скасував свій концерт в Одесі, який мав відбутися 9 червня. Про це повідомив радник начальника ГУНП Руслан Форостяк у Facebook.

"За даними, які є у мене, артист Іван Дорн скасував запланований на 9-те червня свій концерт в одному з розважальних клубів Одеси", - написав чиновник. Онлайн-сервіс продажу квитків Concert.ua також підтвердив цю інформацію у себе на сайті. "Продаж квитків на концерт Івана Дорна (в Одесі) у нічному клубі "Ібіца" зупинили", - зазначили у сервісі. Співак в інтерв'ю російському виданню Ren.tv повідомив, що концерт скасували ще місяць тому.

040811_rumsfeld_afghan

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/08/040811_rumsfeld_afghan

Наркоторгівля заважає афганській демократії

Міністр оборони США Дональд Рамсфельд застеріг, що зусиллям, спрямованим на побудову демократії в Афганістані, загрожують величезні суми коштів, які витрачаються на потреби наркоторгівлі.

Промовляючи в Омані на початку свого турне країнами регіону, пан Рамсфельд повідомив, що тепер ведеться розробка генерального плану дій щодо наркоторгівлі в Афганістані. Він запевнив у тому, що мільярдами доларів прибутку від наркотиків не скористаються сили, які прагнуть відновити режим Талібану, чи ж прагнуть надавати грошову допомогу Аль-Кайді. Побоювання щодо впливу коштів від наркоторгівлі посилилися у той час, як Афганістан готується до президентських виборів у жовтні цього року. По цілій країні збільшилася кількість нападів, що мають на меті зірвати голосування.

blog-olexandr-ponomariv-39919132

https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-39919132

Блог проф. Пономарева: який чи котрий?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів. " Я - американець українського походження, - пише Юрій Куріца, - і вивчив українську мову від моїх батьків, які емігрували до Сполучених Штатів після Другої світової війни " . Читач цікавиться, коли вживати слово який , а коли - котрий .

Означальні підрядні речення приєднуються до головного сполучниками що або який. Наприклад: "Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?" (Леся Українка). "Край села стояла хатина, яку оточували високі дерева" (з журналу). Котрий у такій функції вживаний рідко. За допомогою цього займенника виділяємо щось одне з кількох: котра година, котрий із хлопців тобі подобається? Прошу розглянути, крім запропонованих вами, инші можливі версії перекладу продвинутый пользователь, звертається до мене Андрій Сможаник: досвідчений користувач, упевнений користувач. На мою думку, більше підходить досвідчений користувач. Кілька запитань від Олексія Дейкуна. Його цікавить чергування прийменника у - в: як писати його на початку і в середині речення? Прийменник і префікс у (в) потрібно використовувати так: коли слово існує в двох варіянтах, то на початку і в середині речення після приголосного пишемо у: у Криму закінчується оксамитовий сезон, уже настала весна, був у Херсоні на нараді. Усередині речення після голосного вживаємо в: дерева зацвіли в саду. Прийменник в на початку речення вживаємо тоді, коли він стоїть перед словом, яке починається з голосної: в Одесі зацвіли акації. Чи варто виокремлювати комами такі словосполучення: за даними міністерства, з огляду на, у зв'язку з? За даними міністерства комами виділяємо, з огляду на, у зв'язку з - не виділяємо. Як писати все-таки, мегарозпродаж, майстер-клас, адже читач бачив написання і окремо, і через дефіс. Усе-таки, майстер-клас пишемо через дефіс, мегарозпродаж - разом. ---- Свої запитання надсилайте на адресу [email protected], вказавши в темі листа "Запитання до професора Пономарева". Якщо ви хочете запитати про значення котрогось слова, будь ласка, спочатку загляньте до словника - можливо, там уже є відповідь на ваше запитання. Попередні записи в блозі професора Пономарева.

features-48762056

https://www.bbc.com/ukrainian/features-48762056

Танець на візку - не формат для випускного?

Скандал через танцювальний номер для випускного стався в одній з чернігівських шкіл. Випускниця стверджує, що педагоги не дозволяли їй виконати на святковому концерті танок разом з її партнером - хлопцем, який пересувається на інвалідному візку. У вчителів і однокласників - інше бачення ситуації.

За тиждень до випускного вечора дівчині не давали чіткої відповіді: чи буде її виступ? Коли про це написали ЗМІ та соцмережі, вчителі почали виправдовуватись та водночас звинувачувати саму випускницю. Мовляв, вона неправильно зрозуміла всю ситуацію. Єва та Даниїл - професійні спортсмени. Вони танцюють в парі вже три роки. За цей час юні танцюристи брали участь у різних змаганнях зі спортивних танців на візках. Займали призові місця на всеукраїнських та міжнародних чемпіонатах. Вони займаються тричі на тиждень по кілька годин. Тренування інтенсивні. У Даниїла на ліктях пластир - хлопець часто стирає руки до крові об свій візок. У Єви бувають травми ніг. Та все це тільки загартовує спортсменів. Тендітна Єва кружляє танцювальною залою. Поряд на візку швидко рухається в такт музиці її партнер Даниїл. Хлопець вправно виконує елементи танцю. Пара виглядає напрочуд гармонійно. Вони ніби доповнюють один одного. Рухи - чіткі та добре відпрацьовані. "Звичайно, буває іноді складно. Але це приємна втома. Спорт я люблю. Єдина складність - добиратися до тренування, бо немає пандусів. А в усьому іншому я ніяких труднощів не відчуваю", -розповідає Даниїл. Танець на візку Ані Єва, ані Даниїл, ніколи не засмучувались і не плакали через фізичні навантаження та травми. Але останні кілька днів підлітки та їхні родини живуть у стані стресу. Єва та Даниїл опинились в центрі скандалу. Діти хотіли виступити на святковому концерті на честь випускного в колегіумі, де навчається дівчина. Та їхніх намірів, схоже, не оцінили педагоги. Як все починалось Сценарій концерту на випускний в класі почали обговорювати ще під час навчального року, згадує Єва Шестак. Тоді учням сказали, що потрібні різні номери. Єва, яка часто виступала в рідному колегіумі, вирішила наостанок подарувати однокласникам та вчителям танок. Його хотіла виконати разом зі своїм партнером. Даниїл з радістю підтримав ідею. Діти почали активно готуватись. Танок разом зі своїм тренером Юлією Дмитренко продумували до дрібниць. Та коли Єва повідомила свого класного керівника про бажання виступити з номером на святковому концерті, та, за словами дівчини, не надто зраділа такій ідеї. "Ми обговорювали це з класною керівницею. Вона дала однозначну відповідь, що це буде нудно. Вона поставила мене з самого початку "на знак питання". Тобто до інших дітей ніяких претензій, до мене претензії є", - розповідає Єва. Не отримала дівчина відповіді ні за місяць, ні за кілька тижнів до випускного вечора. А з розмов вчительки школярка зрозуміла, що її танок з партнером у візку навряд чи включать у сценарій. "Я сказала класному керівнику: будь ласка, дайте мені відповідь "так чи "ні". Просто я не хочу виступити на сцені, щоб потім мені сказали, що це якийсь жах. Я не хочу псувати собі випускний, - розповідає Єва. - Мене дуже образило, що я намагаюся підготувала номер, а вони чомусь не можуть вставити його в сценарій, хоча це мій випускний". Про ситуацію з випускним Єва розповіла своєму тренеру та Даниїлу. Хлопця таке ставлення шокувало. "Я був, звичайно, шокований, спочатку був навіть в сум'ятті, не очікував такого від колективу школи, від викладачів, які навчають дітей. Перші емоції? Чесно - хотілося прийти подивитися в очі ось цим усім викладачам і поговорити з ними", - говорить Даниїл Гірчук. На розмову з педагогами до школи пішла тренер Єви та Даниїла. Юлія Дмитренко взяла з собою нагороди юних спортсменів, фотографії з різних чемпіонатів та змагань. Та навіть такі докази професійності танцювальної пари не допомогли вирішити проблему. Заступник директора з виховної роботи Чернігівського колегіуму №11 Світлана Редчиць начебто наполягала на високих стандартах випускного вечора в навчальному закладі. "Перша фраза, яку вона сказала, коли побачила нас, це - "у них рівень випускного вечора і ми, здається, до нього не дотягуємо, до цього рівня", - твердить Юлія Дмитренко. Причина відмови - хлопець на візку? Тренер, батьки Єви та Даниїла переконані, що єдина реальна причина, чому танок не хотіли бачити на святковому концерті, це те, що один з партнерів - людина з інвалідністю. "Класний керівник сказала, що наш номер не формат і не вписується в тему свята", - так Єва пояснила своїй мамі, чому не буде виступати на власному випускному. "Казали, що це ж свято, а він на візочку… Тобто, щоб вони зараз не говорили, як би вони не виправдовувалися, але єдиною проблемою цього виступу стало те, що хлопець з обмеженими можливостями, і він на інвалідному візку. І що ця інвалідна коляска зіпсує загальну картинку цього красивого свята", - розповідає мама Даніїла Ірина Гірчук. З таким ставленням до людей з інвалідністю у Чернігові Ірина Гірчук стикнулась вперше. Її син навчається в іншому ліцеї міста. Там до нього - зовсім інше ставлення. Хлопця підтримують та поважають, як педагоги, так і діти. Даниїл - такий же учень, як і всі інші. Наступного року - він випускник. "Теслі 15-го ліцею зробили йому пандус своїми руками, щоб він міг заїжджати. Ви б бачили цю картину, коли багато років тому першокласники, потім другокласниці, тягнуть цей візок, допомагають мені завезти його в клас, - розповідає Ірина Гірчук. - А ось з такою ситуацією, як в 11-му колегіумі, саме ось з такою людською дурістю ми зіткнулися, напевно, все-таки в перший раз. І це навіть не дурість, це дикість". "Ми йдемо в бій за Єву!" Рішення відстоювати та захищати свої та права Єви прийняв саме Даниїл. "Якщо така ситуація вже сталася, нема ніяких гарантій, що вона не повториться знову з іншим учнем чи ученицею, - пояснює свою позицію Даниїл. - Тому вирішили, що це все треба рубати зараз, в корені. Щоб, якщо люди і потрапляли в такі подібні ситуації, вони бачили, що потрібно боротися. Не можна ось просто сидіти, мовчати і слухати все це". Після розмов та недомовок з боку педагогів колегіуму родини Даниїла та Єви вирішили діяти. Через засоби масової інформації вони розповіли громадськості про те, що за кілька днів до випускного Єві так і не дають дозвіл виступити на концерті разом з партнером в інвалідному візку. "Тут вже не стільки мова була про Даниїла, а про те, що ось такій дівчині, тільки тому що у неї такий партнер, відмовили у виступі на її ж випускному вечорі", - пояснює Ірина Гірчук. Що кажуть педагоги Інформація про те, що хлопця у візку не хочуть бачити на випускному одного з найпрестижніших навчальних закладів Чернігова, за лічені години поширилась в інтернеті. Поведінка педагогів обурила громадськість. Люди почали писати пости та коментарі в підтримку Єви та Даниїла. Тільки після цього ситуацію почали коментувати педагоги Чернігівського колегіуму №11. В мережі вони поширили відеозвернення, в якому пояснювали свою поведінку. Заявили, що випускниця Єва Шестак їх неправильно зрозуміла. Вони не відмовляли їй у виступі, а просили почекати, бо остаточний сценарій святкового концерту ще не затвердили. На момент цього звернення до випускного вечора залишалось всього кілька днів. Після набуття широкого розголосу педагоги школи погодились давати коментарі журналістам. "Коли Єва сказала, що вони готують номер, я пояснила їй, що затверджую номери не я, - пояснює ситуацію класний керівник Єви Вікторія Ліхута. - Це не в моїй компетенції. Усі номери та сценарій випускного переглядає заступник директора, і ми потім вирішуємо". "Це все я розказала. Але моя відповідь не сподобалась Єві. Вона почала говорить емоційно до мене. Я почала відповідати їй, і вийшло так, що ми просто не зрозуміли одна одну. Я не коментувала, що це дитятко з інвалідністю. Я не коментувала, що це номер якогось не такого рівня. У мене взагалі це слово не звучало. Я просто пояснила, що це зараз вирішую не я. І ми тільки робимо перелік номерів", - каже вона. Про неправильне розуміння ситуації заявила і заступник директора Світлана Редчиць. "Повинна бути забезпечена і техніка безпеки. За це я відповідаю. Розмовляли, домовлялись і я сказала, що номери ми ще затверджуємо. Мені хотілось би знати, який номер, який хлопчик. Бо дитина не з нашого Чернігівського колегіуму", - пояснює свої дії заступник директора колегіуму Світлана Редчиць. "Це дуже відповідально, коли дитина така виступає. А коли ми говорили за рівень, то я відповіла, що в колегіумі рівень високий, ми завжди відбираємо номери такі, які відповідають стандартам. Я їм теж пояснила, що у нас все скомпоновано, тому потрібно прорахувати - щоб звук був, щоб техніка працювала, знати чи підійде формат музики, чи воно співпаде. Можеш так статись, що запис не піде, а ми будемо винуваті чомусь. Це непорозуміння, розумієте?! Я не знаю, чому воно так вийшло!". Наслідки непорозумінь Від скандалу постраждали всі. Від Єви відвернулись її однокласники. Діти просто перестали спілкуватись із дівчиною. "Ми прийшли з моїм керівником з танців на репетицію. Було ігнорування з боку всіх. З боку однокласників, з боку класного керівника. Вона навіть не хотіла йти в мою сторону. А коли ми вже залишилися наодинці з дітьми, то було так - куди я сяду, то вони відходять, не хочуть зі мною ні про що розмовляти", - розповідає дівчина. "Коли я вже прийшла додому, я дізналася, що і гидоту в інтернеті пишуть про мене. І ще недавно з'ясувалося, що у них існувала окрема розмова без мене, де вони теж обговорювали мене, обговорювали мого партнера, обговорювали, як би помститися мені на випускному. Наприклад, облити вином тощо", - розповідає Єва. Після такого цькування Єва вперше за багато років заплакала. Найбільше дівчину обурило звинувачення в тому, що вона, мовляв, надала неправдиву інформацію та винесла конфлікт на загальне обговорення. В епіцентрі скандалу опинилась і класний керівник Єви Вікторія Ліхута. "Яким може бути емоційний стан, коли людину настільки несправедливо просто зацьковують і не хочуть чути усієї правди, - скаржиться вчителька. - У кожної сторони є своя правда. І враховувати в цьому випадку треба обидві сторони, а не так от, як в даному випадку". Вікторія Ліхута - вчитель з багаторічним стажем. Вона випустила не одне покоління учнів. Її вважають гарним педагогом, який піклується про своїх вихованців. Коли батьки Єви та Даниїла зустрілись з директором та педагогами колегіуму, підтримати вчительку вирішили десятки її учнів та їхніх батьків. "Вікторія Вікторівна - викладач від Бога, ніколи ніяких проблем не було. Я також займалася танцями, завжди всюди виступала, завжди всі йшли на поступки, було розуміння. Вікторія Вікторівна - це та людина, яка завжди намагається згуртувати клас", - розповідає колишня учениця Вікторії Ліхути Юлія Кантур. "Мені здається, суспільство занадто швидко вердикти виносить і вирішує долю людини - звільняти чи ні тільки через те, що якесь слово неправильно сприйняли. Це всього лише юнацький максималізм", - додає вона. "Всі діти, і всі батьки встали на бік нашої вчительки. І це не тому, що ми там чогось боїмося чи що, - говорить мама випускниці Світлана Бакун. - Ми теж будемо відстоювати права нашої вчительки. Бажаємо їй подальших успіхів і вважаємо, що вона все ж таки залишиться на своєму робочому місці". Про звільнення вчительки через скандальну ситуацію заговорили батьки Єви. "Нам приховувати нічого. За нами правда. Перш за все хочеться вирішити питання в такому ключі, щоб люди з подібним складом розуму, не мали доступу до дітей", - сказала мама Єви Олена Шестак. Не звільняти вчителя натомість просять однокласники Єви. Під час зустрічі батьків із керівництвом колегіуму діти зайшли до конференц-зали та попросили вислухати і врахувати їхню думку. "Готові йти на компроміси, і, звісно, нікого не хочемо принижувати, і не хочемо, щоб принижували нас. Ми хочемо, щоб наш випускний відбувся дуже святково. Ми ні в якому разі нікого не хотіли образити, й зараз нікого не хочемо образити. Ми просимо вибачення у Єви, якщо щось було сказано не так, і якщо якісь наші дії її образили. Для нас це також було емоційне потрясіння, тому ми також хочемо вибачитись за нашу емоційність. Ми сподіваємося, що це допоможе вирішенню конфлікту, і Вікторія Вікторівна залишиться на посаді", - заявили випускники колегіуму, стоячи пліч-о-пліч перед педагогами. "Кожна доросла людина повинна задуматись, навчитися з цього. Це є урок, те, що відбулось. Я думаю, що ми проблему цю вирішимо правильно", - сказала наприкінці зустрічі директор колегіуму Світлана Рубан. Чи поставили крапку? Після всіх зустрічей та розмов ситуація мало змінилась для Єви Шестак. Цькування з боку однолітків, попри всі їхні вибачення, тривають, запевняє мама дівчини. Батьки бояться відпускати Єву саму, постійно супроводжують . В Чернігівському колегіумі повідомили, що вони нарешті визначились зі сценарієм концерту, й танцювальний номер Єви та Даниїла буде одним з перших. Але після всіх суперечок діти самі відмовились виступати на випускному цього навчального закладу. Натомість свій танок покажуть на концерті в 15-му ліцеї - там, де навчається Даниїл. Туди юних спортсменів офіційно запросили. У своєму колегіумі Єва забере тільки атестат. Святкувати разом з однокласниками дівчина не хоче. Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber

130823_patent_trolls_ko

https://www.bbc.com/ukrainian/business/2013/08/130823_patent_trolls_ko

Патентні тролі – прибутковий американський бізнес

У мексиканському ресторані в Далласі, штат Техас, компанія юристів балакає про патенти. Спливає тема так званих тролів, і адвокати навперебій пригадують найбожевільніші приклади справ, пов’язаних із патентами.

Тролі використовують патенти для того, щоб стягувати плату за ліцензію, а не виготовляти продукт "Хлопець з патентом сканера, – каже один. – Він хотів, щоб кожна фірма, яка використовує сканер, платила йому роялті по 1000 доларів на одного працівника". "Одразу кілька тролів стверджують, що винайшли Wi-Fi, – розповідає інший. – Вони судяться з усіма підряд – компаніями, барами, готелями, ресторанами. Усі, хто роздають Wi-Fi, нібито винні їм гроші". "А ще є патенти на бутерброд з арахісовим маслом і варенням", – додає третій. Ці адвокати працюють переважно на відповідачів. Але не тільки вони вважають, що американська патентна система останнім часом іде кудись не туди. І у цьому великою мірою винні так звані невиробничі патентовласники – або патентні тролі, як називають їх критики. "Патентний троль – це той, хто купує патенти, а потім судиться з усіма підряд, – пояснює Алан Шоунбаум, головний юрист фірми Rackspace, яка займається хмарними технологіями і нещодавно стала жертвою патентних позовів. – Зазвичай тролі – не винахідники, а підприємці чи фінансисти". Глибокі кишені Раніше патентні тролі особливо не дошкуляли розробникам нового продукту. Але останнім часом ситуація різко змінилася. Алан Шоунбаум з Rackspace каже, що захист патентних позовів може влетіти в копієчку "Наше дослідження показало, що за якихось п'ять років патентна система США перевернулася з ніг на голову, – каже професор Каліфорнійського університету Робін Фельдман, один з авторів масштабного дослідження патентного судочинства. – Більшість патентних позовів зараз подають особи, які нічого не виготовляють, – патентні тролі за вашою термінологією. Їхня бізнес-модель – це тягнути гроші у тих, хто робить продукт". Хоча деякі тролі справді захищають власні винаходи, більшість просто купує патенти. Винахідники і компанії часто продають свої права на технологію, бо їм потрібні гроші на просування своїх ідей. І за патентами полюють не лише тролі: чимало технологічних гігантів поглинають дрібніші компанії саме для того, щоб отримати доступ до їхніх патентних бібліотек. Наприклад, Google в 2012 році з цією метою придбав Motorola Mobility за $ 12,5 млрд. Але тролів не люблять тому, що їхня діяльність швидше гальмує реалізацію інновацій, аніж сприяє їй. Я вирішив знайти кількох тролів і дізнатися їхній погляд на ці речі. Та спершу я попросив Алана Шоунбаума описати тактику тролів. Крок перший: вони збирають арсенал патентів. "Мова іде насамперед про патенти на програмне забезпечення, – розповідає юрист. – Ці технології описані дуже загально. Деякі патенти взагалі дуже важко, а то й неможливо зрозуміти". Крок другий: тролі знаходять певну компанію і вимагають від неї плати за користування ліцензією, погрожуючи судовим переслідуванням. "Захист в суді обходиться відповідачу дуже дорого. Сума витрат може варіюватися від кількох сотень тисяч до п’яти-шести мільйонів доларів, – каже пан Шоунбаум. – Зазвичай компанії не хочуть вв'язуватись у процес і вважають, що відкупитися буде дешевше. На цьому тролі і грають". А коли патентовласники доходять згоди зі своїми жертвами, то майже завжди підписують з ними угоду про нерозголошення, тож з'ясувати реальний стан справ дуже важко. Уся ця сфера оповита атмосферою секретності. Гра в хованки Погляньмо на компанію Uniloc, яка подала до суду на ряд розробників ігор, зокрема культової Minecraft. Один із відповідачів – компанія X-Plane, яка виготовляє програми – симулятори авіапольотів. Її власник Остін Меєр не приховував свого обурення позовом, який було подано проти фірми минулого року. Він готовий поговорити зі мною, хоча його адвокат і вважає це нерозумним. Тому я вирішив зайти до штаб-квартири Uniloc, розташованої в північному передмісті Далласа, щоб вислухати і другу сторону. В базі даних патентних справ назва Uniloc трапляється 85 разів, тож можна було б чекати, що це серйозна організація. Але її офіс не підтверджує цю думку. Lodsys орендує приміщення у невеликому офісному центрі, в якому працюють десятки компаній В офісі номер 380 одного з сучасних ділових центрів мене зустріла ввічлива секретарка і повідомила, що ніхто з компанії не зможе зі мною зустрітися. Не пощастило мені і в штаб-квартирі Lodsys, компанії, яка подала десятки судових позовів і розіслала сотні листів (зокрема підлітку) з вимогою заплатити за ліцензію. Офіс Lodsys, як і у багатьох інших фірм-тролів, розташований в Маршаллі, маленькому техаському містечку, яке віднедавна стало важливим осередком патентних суперечок. Але шукаючи фірму, ви знайдете лише замкнені двері в порожньому коридорі. На дверях – папірець із проханням залишити пошту в фойє. І жодних інших ознак життя. Троль, який погодився говорити Хоч і не зразу, але врешті-решт я знайшов співрозмовника. Еріх Спенґенберґ – власник компанії IP Nav, яка, за висловом Алана Шоунбаума, грає у тролячій вищій лізі. На ліцензійних відрахуваннях ця фірма заробила вже більш ніж 700 мільйонів доларів. Її штаб-квартира у Далласі справляє солідне враження. На скляних вхідних дверях вигравіюваний напис: "IP Nav, весь спектр послуг із монетизації патентів". В конторі працюють енергійні і молоді співробітники, багато хто з них, як розповів мені пан Спенґенберґ, має освіту фізика. Під час нашого півгодинного спілкування бізнесмен енергійно обстоює етичність своєї роботи і зустрічає в штики моє припущення, що він і його колеги гальмують розвиток інновацій. Чи ображає його назвисько "троль"? Ні, але він вважає його безглуздим: "Якщо ви не Google, то кожен, хто пред’являє свої права на патент, буде тролем. Тому я не думаю, що це слово несе якийсь зміст. Точний термін – патентовласник". Мій перелік маленьких компаній, яких переслідують власники дивних патентів, пан Спенґенберґ вислуховує з нетерпінням і скептицизмом. "У кожній галузі є приклади анекдотичних зловживань", – відповідає він. Себе він зображає борцем із великими корпораціями: "Ми не чіпляємось до підприємств, які мають менш ніж 100-мільйонні обороти: в цьому немає жодного економічного сенсу". Він каже, що я неправильно розумію суть патенту. Це не стільки захист винаходу, скільки право власності, захищене конституцією США, і те, що ви володієте патентом, ще не означає, що вам необхідно щось виготовляти, пояснює бізнесмен. "Архітектор може спроектувати будівлю, але не будувати її, композитор може написати пісню, але не мусить її виконувати, і так само винахідник може отримати патент, але не зобов’язаний виготовляти продукт", – пояснює він. Еріх Спенґенберґ з IP Nav не вважає своє заняття неетичним Також він не бачить нічого поганого в тому, щоб вимагати ліцензійних відрахувань, не розкриваючи, які саме патенти були порушені, – до того моменту, поки жертва не заплатить. Він згадує про свою суперечку з Rackspace: "Якщо ви надсилаєте їм листа, не вимагаючи конфіденційності, вони можуть одразу подати позов у Сан-Антоніо, що Rackspace і зробили". Пан Спенґенберґ з гордістю зізнається, що патентна монетизація приносить йому хороші прибутки – наприклад, його далласький будинок виставлений на продаж за 30 мільйонів доларів. Але навіть якщо це законний бізнес, зауважую я, чимало людей вважають його неетичним. "Не розумію цього аргументу, – відповідає ділок. – Поговорімо краще про те, хто хоче розвивати інновації, а хто ні. Ви справді вірите, що Google хоче знищити патентну систему заради інновацій? Вибачте, але я в це не вірю". А коментуючи заклики реформувати патенту систему, він відзначає: "Індія і Китай дуже [цьому] зрадіють". Але зміни, можливо, не за горами, адже багато політиків – включно з президентом Обамою – критикують наявну патентну систему і діяльність тролів. Навіть пан Спенґенберґ визнає, що якісь реформи потрібні. Але між тим продовжує свою прибуткову справу патентної монетизації.

news-50794082

https://www.bbc.com/ukrainian/news-50794082

15-та Книга року ВВС - як це було

Тамара Горіха Зерня, яка підстрибнула від радості, дізнавшись про перемогу, Тарас Прохасько, який назвав есеїстику лабораторією світу, жарти, сміх, сльози, овації і селфі - у Києві оголосили переможців 15-ї щорічної премії Книга року ВВС.

У номінації Дитяча книга року BBC-2019 перемогла книга "Сапієнси" Володимира Арєнєва, а премію в номінації Книга року ВВС - Есеїстика-2019 здобула збірка нарисів Тараса Прохаська "Так, але...". Книгою року ВВС 2019 став роман Тамари Горіха Зерня "Доця". Церемонія нагородження вперше відбулася в Мистецькому Арсеналі. Як це було, дивіться у нашій галереї. Тамара Горіха Зерня присвятила свою книжку "Доця" українцям, які проживають на тимчасово окупованих територіях Понад сто гостей відвідало церемонію нагородження. Серед них посол Великої Британії Мелінда Cіммонс і Управляючий директор із зовнішніх та внутрішніх зв'язків Європейського банку реконструкції та розвитку Джонатан Чарльз "Проявляйся таким, як тобі написано. І давай проявлятися всьому, що того чекає", говорить у своїй книжці Тарас Прохасько Ведучі церемонії нагородження Світлана Пиркало і Альбій Шудря Член журі конкурсу Книга року ВВС Віталій Жежера, представляючи фіналіста премії, книгу "Район "Д" Артема Чеха, сказав коротко: "Хороша книжка" Головний редактор ВВС News Україна і член журі конкурсу Книга року ВВС Марта Шокало разом з фіналістом премії Ілларіоном Павлюком. Свою книгу "Танець недоумка" пан Павлюк назвав трилером Замість письменника Андрія Любки диплом фіналіста премії отримує його видавець за книгу "У пошуках варварів" Переможців оголосили і зробили селфі Команда ВВС News Україна підготувала і провела 15-ту премію Книга року ВВС Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! ...

150606_dk_canada_aid_ukraine

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/06/150606_dk_canada_aid_ukraine

Канада виділяє 5 млн доларів на підготовку Нацгвардії і нової поліції

Канада виділяє 5 млн доларів Україні на підготовки нової поліції і військових інструкторів для Нацгвардії.

Про це повідомив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк після зустрічі з прем'єр-міністром Канади Стівеном Гарпером у Києві. "Це реальна допомога для того, щоб Україна була сильною і безпечною державою", - сказав Арсеній Яценюк. Прем'єр України також підкреслив, що канадські військові тренуватимуть бійців Нацгвардії.

features-46486357

https://www.bbc.com/ukrainian/features-46486357

Провісники війни: чи нагадують зіткнення України і Росії події перед Другою світовою

"Зелені чоловічки" та анексія, підтримка "ополченців" у сусідній країні та прикордонні зіткнення - ці епізоди сучасних українсько-російських відносин не унікальні у світовій історії.

Німецькі солдати на вулицях Праги, 1939 рік Все це у тому чи іншому вигляді вже траплялося, й було не так давно в історичному сенсі, й не так далеко у сенсі географічному. Напередодні Другої світової війни у Центрально-Східній Європі можна було зустріти вищезгадане: і вимоги до Чехословаччини передати Німеччині, Польщі та Угорщині "історично їхні" регіони, і анексія литовського Вільнюса польськими військовими, які перед цим нібито перестали підкорятися своєму командуванню, і збройні зіткнення між чехословацькими й німецькими прикордонниками та військовими. Розчленування Чехословаччини та зростання напруги у відносинах між Третім Рейхом та Польщею вилилось у початок найбільшого в історії світового конфлікту. Які аналогії можна проводити між тими подіями та сучасним конфліктом між Україною та Росією, та які уроки з цього можна винести? Про це ми поговорили з істориком Іваном Гоменюком, автором книги "Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти у Центрально-Східній Європі". Іван Гоменюк у свої книзі проаналізував передвоєнні конфлікти між Чехословаччиною, Німеччиною, Польщею, Угорщиною та Литвою, а також події за участі Словаччини та Карпатської України після розвалу Чехословацької Республіки "Відновлення історичної справедливості" BBC News Україна: Чи можна проводити аналогії між українсько-російською конфронтацією у Чорному морі з прикордонними конфліктами у Центрально-Східній Європі в міжвоєнний період? Іван Гоменюк: Я б не поспішав однозначно застосовувати лекала того часу до нашого… Водночас і відкидати історичні приклади не слід. З історії Центрально-Східної Європи можна зробити низку вкрай цікавих висновків. Тим більше, що тоді територіальні претензії тут мали ледь не всі до всіх. Прикладів дружніх стосунків можна перелічити на пальцях однієї руки: Австрія, Естонія та Латвія не мали якихось особливих зазіхань на сусідні землі, а Румунія дружила з Чехословаччиною та Польщею. Ось, мабуть, і все. У міжвоєнний період Центрально-Східна Європа нагадувала ситуацію "війна всіх проти всіх" Решта ж хотіли або отримати чималий шматок території сусідів, або ж повністю їх поглинути чи перетворити на колонії. Що бачимо характерного? По-перше, ідейне підґрунтя російської експансії принципово не змінилося не те що з радянських часів, а навіть з імперських. Усе те ж прикривання прямої чи прихованої агресії історичними, мовними та релігійними мотивами. Можна згадати і як подавала російська пропаганда окупацію Галичини та Буковини у 1914 р., і тези радянської пропаганди щодо анексій 1939-40 рр. (Включення до складу СРСР Західної України, Білорусі та Балтійських країн. - Ред.): йшлося про "відновлення історичної справедливості", як її бачила Москва. Естонські та радянські військові, 1939 рік. У цьому році між країнами був підписаний "Пакт про взаємодопомогу", ще за рік Естонія стала частиною СРСР При цьому, насправді, ними маскувалися економічні та стратегічні міркування: контроль за галицькою нафтою, карпатськими перевалами, балтійськими портами і т.п. А згодом "історичною справедливістю" легко жертвували на догоду поточним імперським інтересам, підтвердження чому зміна у 1930-40-х рр. державної приналежності, скажімо, Вільнюса, Клайпеди, Перемишля чи Білостока. По-друге, міжвоєнний період дає яскраві приклади того, як держава-агресор готує та здійснює територіальні загарбання. І це не лише СРСР чи нацистська Німеччина. Аналогічні механізми (просто в меншому масштабі - через брак людських, технологічних та фінансових ресурсів) застосовували Польща та Угорщина. Давид проти Голіафа Жінки вітають німецьких солдатів в одному з міст Судетської області, яку Чехословаччина передала Третьому Рейху в 1938 році. Як зазначається, одна з жінок "плаче від щастя" BBC News Україна: У ширшому плані - чи мала тоді місце конфронтація між країнами з явно різним військовим потенціалом? Зазвичай, тут згадують Судетську кризу, але було ж ще протистояння потужнішої Польщі з Литвою за Вільнюс. І.Г.: Безумовно. Для опису тодішньої ситуації так і напрошується яскравий образ Давида та Голіафа. Нерівномірність у кількості населення, озброєнні та підготовці армій, у фінансових ресурсах - це те, на що політики та стратеги як в регіоні, так і у тодішніх світових центрах мали постійно зважати. Утім, я б не брав Судетську кризу як приклад для такої конфронтації. Чехословацька армія, якщо б політики таки наважилися на дієвий опір Третьому Рейхові, завдала б чимало клопоту Вермахту... Згаданий польсько-литовський конфлікт, коли дві держави майже весь міжвоєнний період перебували у стані глухого протистояння без дипломатичних і торговельних взаємин, справді більш характерний. Польські військові на вулицях Вільнюса (польська назва міста - Вільно). У міжвоєнний період Польща анексувала місто, через що Литва відмовлялася встановлювати дипломатичні відносини з Польщею, між країнами йшла "холодна війна", поки поляки не пригорозили розпочати війну "гарячу". Після цього Каунас - "тимчасова столиця" Литви - формально встановив зв'язки з Варшавою, однак так і не визнав Вільнюс польським містом За бажання, польська армія могла б доволі швидко зламати опір литовської - просто за рахунок чисельної переваги. Але до цього не доходило, бо правляча верхівка Польщі (не беремо окремих маргінальних політиків) усе ж не бажала приєднання литовських територій, а наслідки опору литовців польській окупації могли виявитися непередбачуваними чи навіть смертельними для польської економіки. Інший приклад - маловідома у нас "Мала війна" у березні 1939 року, коли Угорщина услід за окупацією Карпатської України атакувала нещодавно проголошену Словацьку Республіку. Остання перебувала в зародковому стані: органи влади ще тільки формувалися, армії фактично не було - були деморалізовані підрозділи чехословацьких військ, бракувало бронетехніки, спеціалістів, і, що важливо, досвідчених командирів. Жителі містечка Шагі, що на кордоні між сучасними Словаччиною та Угорщиною, знищують прикордонний стовп після того, як цей регіон зайняли угорські сили. Після Другої світової війни місто знову стало частиною Чехословаччини, а зараз є словацькою територією В таких умовах проти угорської навали виступають передусім, як зараз би сказали, добровольчі батальйони з окремих вояків словацького походження та членів патріотичних організацій. Тим не менше, агресію вдалося зупинити, хоча й ціною втрати частини території. Війна неминуча? Німецькі кулеметники BBC News Україна: Як часто ескалація на кордонах у підсумку призводила до війни? Від чого це залежало? І.Г.: Власне, напруга на кордоні, як правило, була вже останнім етапом перед воєнною фазою. Протистояння тривало переважно у вигляді агітаційно-пропагандистських заходів (і не лише стосовно сусідів, а й на міжнародній арені - аби залучити на свій бік провідні держави Європи), "митної війни", шпигунських афер тощо. З тодішньої Центрально-Східної Європи я б зробив висновок, що прикордонна ескалація призводить до війни тоді, коли держава-агресор цього хоче. Приклади - і політика Німеччини щодо Чехословаччини та Польщі, і угорські дії щодо Чехословаччини та потім Карпатської України й Словаччини. Якщо ж питання полягає не у знищенні сусіда, а примушенні до певних дій чи поступок територіями, то до бойових дій, як правило, не доходить. Йде війна нервів, гра мускулами, шантаж - але без реального застосування сили. Візьмімо приклад поведінки Польщі щодо Тешинської Сілезії: щойно Чехословацька Республіка поступилася регіоном Варшаві, як та згорнула ескалацію на кордоні й більше не погрожувала Празі війною. Поляки заходять у місто Цешин, центр Тешинської Сілезії, 1938 рік. До цього регіон, де проживало багато етнічних поляків, належав Чехословаччині, яка на початку 1920-х здобула більшу його частину військовим шляхом у протистоянні з Польщею. У 1938, після того, як Німеччина анексувала Судети, Польща повернула контроль над частиною Тешинської Сілезії. Після Другої світової війни Цешин залишився у Польщі Або ж дії Речі Посполитої у тому ж таки 1938 р. стосовно Литви: під загрозою прямого вторгнення Каунас (Тоді - "тимчасова" литовська столиця. - Ред.) пішов на встановлення дипломатичних і торговельних взаємин з Польщею, тож остання не довела справу до війни. Бряцання зброєю на кордоні дозволило СРСР отримати під свій контроль Буковину та Бессарабію, а Угорщині - Трансільванію. Інакше справа виглядала з Польською республікою в 1939 році: Берліну та Москві не потрібні були дрібні політичні та/або територіальні поступки від Варшави, вони пішли на пряме військове вторгнення з метою повної ліквідації польської державності, про що заздалегідь домовилися між собою. Крим був анексований Росією за результатами місцевого референдуму. Київ та міжнародна спільнота його не визнає BBC News Україна: Неофіційно говорять про умовну можливість "поміняти Крим на Донбас". Чи справді територіальні поступки дозволяли вирішувати конфлікти? І.Г.: Дозволяли, якщо держава, яка провадить агресивну політику, готова на незначні поступки й не ставить своєю метою повну ліквідацію державності сусіда. Третій Рейх поставив за мету ліквідацію Чехословаччини і прийшов до неї в підсумку. Від Литви Берліну треба було тільки Клайпедський (Мемельський) край, яким Каунас і поступився під загрозою військової окупації. Натомість Москву цікавило отримати повний контроль над країнами Балтії, чого вона й досягла шляхом комбінації дипломатичної облуди, військового тиску та політичного шантажу... Треба виходити з оцінки інтересів опонента: якщо його цікавлять справді лише певна територія, то можна припустити, що він вдовольниться лише нею, як-от Польща Тешинською Сілезією, та не намагатиметься й далі воювати з тобою. Якщо ж "відновлення історичної справедливості" щодо якоїсь землі чи міста слугує для агресивного сусіда тільки камуфляжем для подальшої агресії, яка у підсумку має увінчатися перетворенням твоєї держави на колонію, то годі сподіватися на умиротворення. Приклади Чехословаччини та Польщі в 1939 році нам це показують: розмови про Судети чи "приморський коридор" слугували лише першою сходинкою до подальшої атаки на всіх фронтах: військовому, інформаційному, дипломатичному. "Зелені чоловічки" до Криму Президент Росії Путін визнав, що під час анексії кримського півострова там діяли регулярні військові частини РФ BBC News Україна: Які ще аналогії з середини ХХ ст. можна зараз побачити у ситуації українсько-російського конфлікту? І.Г.: Якщо хочеш загарбати чи бодай добряче пошарпати сусіда, то обов'язково зроби наступне. Постійно волай про "історичну несправедливість" та сучасні "кривди від сусіда", роби це всередині власної країни, за наявності ресурсів - у сусідній державі та на міжнародній арені. Торпедуй питання національних меншин - звинувачуй сусіда у порушенні їхніх прав незалежно від того, правда це чи ні. Шукай серед громадян сусіда людей, які б за гроші чи за ідею погодилися працювати на досягнення твоїх цілей. Намагайся, з одного боку, взяти економіку сусіда під свій прямий чи завуальований контроль, з іншого - обмежуй його можливості у міжнародній торгівлі митними перепонами, демпінгом, недобросовісною конкуренцією. Готуй диверсійні підрозділи на базі власних армії, спецслужб і воєнізованих громадських організацій. У потрібний час перекидай їх через кордон для розгортання саботажу, але обов'язково іменуй їх місцевими мешканцями, обуреними центральною владою. Німецькі солдати ламають прикордонний шлагбаум у польському місті Сопот, вересень 1939 року Не соромся брудних методів інформаційної війни. Дезінформація, перекручування, фейки - усе згодиться, особливо для міжнародного розголосу та впливу на виборців третіх країн. При цьому постійно підкреслюй власну миролюбність. І це не тільки хрестоматійний приклад гітлерівської агресії. Схоже, хоча й з різними цілями та в різних масштабах, у міжвоєнний період діяли СРСР, Польща, Угорщина та навіть Литва. Скажімо - добре нам відомий інструмент "зелені чоловічки", коли кадрові військові під виглядом цивільних чи повстанців захоплюють певний населений пункт або територію, а їхня держава тільки розводить руками, мовляв, вона тут ні до чого, це ініціатива місцевого населення. Польський генерал Желіговський успішно застосував цей метод, аби захопити у 1920 р. Вільнюс. Польський генерал Люціан Желіговський заявляв, що його частини зайняли Вільнюс восени 1920 року без офіційних вказівок Варшави Через три роки литовці провернули аналогічну операцію, щоб взяти під контроль Мемель-Клайпеду. А у 1938 р. угорський генштаб формує з власних вояків диверсійні загони, які під виглядом місцевих інсургентів (Повстанців. - Ред.) нападають на словацькі та закарпатські землі Чехословаччини. Інший приклад - робота у 1938 рр. держав-агресорів з громадською думкою Франції та Британії, аби ті не втручалися у події на сході континенту. Щоб переконати політиків і виборців західних держав, що не варто "рити окопи через Судети", їх постійно запевнюють в тому, що Чехословаччина - слабка та нежиттєздатна держава, де безжалісно переслідують національні меншини. Саме цим Берлін, Варшава та Будапешт досягають того, що Лондон та Париж "вмиють руки". Аналогічну аргументацію застосують наступного року Рейх та СРСР уже стосовно Польщі - мовляв "навіщо помирати за Данциг?". Цього разу стане зрозумілим, що тоталітарну державу в її нестримному бажанні до експансії можна зупинити тільки силою зброї, а не дипломатичних домовленостей чи висловленням "глибокої стурбованості". Чи буде велика війна? Захоплення Росією двох українських військових катерів та буксира біля Керчі перевело протистояння між Україною та Росію на новий рівень - сталося відкрите зіткнення військових обох країн BBC News Україна:Якщо порівняти розвиток нинішнього конфлікту між Україною та Росією з подіями в Центрально-Східній Європі у першій половині ХХ ст. - чи можна припустити, що рано чи пізно він виллється у повномасштабну війну між країнами чи навіть більший регіональний конфлікт? І.Г.: Припустити можна, і є велика спокуса зробити це. Але підкреслю, не варто готуватися до війн минулого. Війна вже триває в гібридному варіанті, який годі було уявити в 1921 чи 1938 роках, хоча й тоді було чимало інструментів та методів такого протистояння. Світ таки змінився. Скажімо, у галузі комунікацій - тоді можна було слухати лише конкретну радіохвилю чи читати конкретну газету, а зараз ми можемо перевіряти новини з різних джерел і відфільтровувати фейки. Або ж озброєння - тоді ключовою була кількість, вибачте за прямоту, "гарматного м'яса", яким політики готові пожертвувати. Зараз маємо ядерну зброю, новітню авіацію та ракетні системи, засоби радіоелектронної боротьби, дрони. Інша річ, що люди переважно не змінилися. Зокрема диктатори та політики з внутрішнім комплексом неповноцінності. Такі персони й далі мислять категоріями навіть не ХХ, а ХІХ століття, й легко розмінюють людські життя на втілення своїх амбіцій. Чому та як їх потрібно зупиняти нам підказує, зокрема, і міжвоєнна Європа. Бо з такими політиками неможливо чи вкрай складно домовитися шляхом політики умиротворення або територіальних поступок. Їхній лексикон не містить понять чесної гри та гарних манер. Вони розуміють тільки розмову з позиції сили - військової, дипломатичної, інформаційної. ...

news-39319448

https://www.bbc.com/ukrainian/news-39319448

У Навального кинули яйця перед мітингом у Новосибірську

Вранці в неділю перед початком протестного мітингу в центрі Новосибірська невідомий чоловік кинув кілька яєць в опозиційного політика Олексія Навального.

Нападника забрала поліція. Приводом для протесту стало недавнє рішення обласної адміністрації підвищити тарифи на комунальні послуги та електрику на 15%. Опозиціонер описав інцидент у своєму Facebook. Попри умовний вирок у справі "Кіровлісу", Олексій Навальний збирається брати участь у президентській кампанії 2018 року. Останнім часом він активізував роботу в російських регіонах.

media-40751471

https://www.bbc.com/ukrainian/media-40751471

Аварія у Барселоні: кадри з вокзалу

Користувач Twitter виклав відео, на якому видно пошкоджений потяг, який в’їхав у платформу на вокзалі Барселони.

Внаслідок аварії щонайменше 54 людини травмовані, п'ятеро з них – серйозно. На інших кадрах агенції Reuters видно, як медики надають постраждалим допомогу. Інцидент стався у ранкову годину пік на станції "Французький вокзал" у центрі міста. Відео не супроводжується коментарем.

news-41954571

https://www.bbc.com/ukrainian/news-41954571

Путін назвав "абсурдом" втручання Росії у вибори США

Президента Володимира Путіна ображають звинувачення про втручання Росії у вибори в США, заявив Дональд Трамп під час їхньої короткої зустрічі на саміті країн Азійсько-тихоокеанської співпраці у В'єтнамі.

"Ви можете запитати скільки завгодно разів... він сказав, що він узагалі не втручався у наші вибори", - сказав президент Трамп. Пізніше президент Путін назвав заяви про втручання Росії "абсурдом". Департамент юстиції розслідує імовірну змову команди пана Трампа з Росією під час виборчої президентської кампанії у США у минулому році. Вже назвали імена кількох ключових колишніх помічників Трампа, які ймовірно зустрічалися з російським керівництвом. Радник передвиборчого штабу Дональда Трампа Джордж Пападопулос визнав, що брехав ФБР про час своїх зустрічей з імовірними посередниками, що працювали в інтересах Росії. ФБР звинуватило також пана Манафорта і його молодшого партнера Річарда Гейтса в змові проти США, відмиванні грошей, несплаті податків - за старою справою, яка не пов'язана з виборами, але пов'язана з розслідуванням.

150503_she_italy_migrants_rescued

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/05/150503_she_italy_migrants_rescued

Італія: врятовано більше трьох тисяч мігрантів

У Середземному морі врятували приблизно 3,7 тисяч мігрантів, що пливли на човнах з Африки, повідомляє італійська берегова охорона.

Урятовані мігранти в суботу прибули до Лампедузи Повідомляється, що рятувальники провели низку операцій біля узбережжя Лівії у суботу та в неділю вранці. Мігрантів забрали з човнів та направили до Італії. За офіційними даними, мігрантів вивезли італійські та французькі військові судна в 17 окремих операціях. Італійська влада заявляє, що перевізники людей скористались спокійним морем та хорошою погодою.

150807_vert_psychology_footballers_skills_vp

https://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2015/08/150807_vert_psychology_footballers_skills_vp

Що нас єднає з легендами футболу?

Мессі, Роналду, Зідан, Марадона, Пеле. Найвидатніші футболісти світу здаються нам справжніми надлюдьми, а їх спортивні вміння – чимось із галузі фантастики. Проте, як встановив кореспондент BBC Future Том Стаффорд, приголомшливий футбольний талант має більше спільного з повсякденним життям, ніж можна собі уявити.

Ліонель Мессі та Мірослав Клозе Футбол – це більше ніж спорт, це мистецтво, а іноді навіть і справжнє чудо. Згадайте лише "гол століття" Дієго Марадони на чемпіонаті світу 1986 року (Марадона пробіг з м'ячем 60 метрів, обіграв п'ятьох футболістів та голкіпера) або "політ" Робіна Ван Персі в Бразилії 2014 (нідерландський бомбардир забиває неймовірний гол головою у ворота іспанців). Затамувавши подих, ми годинами переглядаємо історичні футбольні моменти на Youtube, і впевнені, що футбольний талант є чимось за межами розуміння. Проте шедеври футбольного мистецтва, які виконують зірки на полі, насправді, мають багато спільного із повсякденними життєвими ситуаціями. Що відбувається в голові спортсмена, коли він бере чергову спортивну вершину? Чи діє він за інстинктом, звичкою або завдяки тренуванню? Утім, це точно далеко від того, що коїться в наших головах. Ідея "м'язової пам'яті" дещо прояснює. Вона дозволяє нам виконувати дивовижні рухи тіла, в основі яких – психологічний феномен. Пам'ять про повторювані моторні навички накопичується в наших м'язах. Але насправді так звані "м'язові спогади" зберігаються в нашому мозку, як і будь-який інший вид пам'яті. Більше того, ці приклади надзвичайної майстерності не дуже відрізняються від звичайної мозкової діяльності. За кермом автомобіля ви користуєтеся тими ж самими навичками, що й Робін ван Персі на футбольному полі Якщо спортсменів світового класу спитати, як вони виконують свої дивовижні трюки, вони зазвичай розповідають, що свідомо обмірковують те, що здається автоматичною дією. Коли капітана "Манчестер Юнайтед" та збірної Англії Уейна Руні спитали в 2012 році, що він відчуває перед штрафним ударом, він відповів: "За частку секунди у вашій голові проносяться десятки питань. Чи вистачить у мене часу прийняти м'яч на груди, а потім ударити, або треба відразу бити головою. Якщо захисник перед вами, очевидно, треба бити в дотик. Якщо він позаду – є більше місця для замаху. Отже, ви спочатку ухвалюєте рішення, а потім намагаєтесь його виконати". І все це у півсекунди! Очевидно, у рішучі моменти Руні обмірковує свої дії навіть ще більше. Це не єдиний приклад. Нідерландський футболіст Денніс Бергкамп вразив уболівальників неймовірно красивим голом у ворота Аргентини у чвертьфіналі Кубка світу 1998 року, який приніс його команді перемогу. (подивиться відео голу в YouTube з екстатичним коментарем Джека ван Гелдера). В інтерв'ю відразу після матчу футболіст у найдрібніших деталях описав всі фактори, які він обміркував, щоб виконати цей гол: від зорового контакту із захисником своєї команди, що збирався передати м'яч, до розрахунків, як утримати контроль над м'ячем. Він навіть відстежував напрям вітру. Так само, як і Руні, Бергкамп не керувався лише підсвідомим інстинктом. Це був інстинкт у поєднанні з цілим вихором свідомих думок. Мистецтво чи відпрацьована навичка? Дослідження того, як мозок впроваджує нові навички, поки рухи не стануть автоматичними, допомагають зрозуміти картину. Ми знаємо, що спортсмени такого класу, як ті, хто грає на Чемпіонаті світу, мають багато років свідомої, обдуманої практики. Коли вони відпрацьовують певні навички, у мозку розвиваються нейронні ланцюжки, які дозволяють виконувати рухи з меншими зусиллями і більшим контролем. Коли ці ланцюжки нейронних зв'язків стають більш розвинутими, відділи мозку, які контролюють рухи, також змінюються. Під час тренування більш глибокі частини мозку включаються в роботу, а кора головного мозку та відділи, які відповідають за планування та обміркування, звільняються та можуть брати на себе додаткові завдання. Але це не означає, що ми менше обмірковуємо дії, коли наші навички стають висококваліфікованими. Навпаки, цей процес, який називається "автоматизація" означає, що ми думаємо іншим чином. Деннісу Бергкампу не треба фокусуватися на своїх ногах, коли він веде м'яч, тому він може обмірковувати напрям вітру або дії захисника або час удару. Виконуючи добре відпрацьовані рухи, ми менше думаємо про контроль над кожною дією і маємо час на розробку цілої стратегії, яка допоможе досягти кінцевої мети - приміром, забити гол, якщо мова йде про футбол. Виявляється, що відпрацьовані навички не є автоматичними рефлексами, як у запрограмованого робота. Експерименти показують, що чим більше автоматизму у виконанні певних дій, тим більше гнучкості та простору для думок – у їх виконавця. Популярні жарти про інтелект футболістів, насправді, виявляються неправдою. Можливо, ми просто хочемо заспокоїти себе. Звісно, більшість футболістів не висловлюють свої думки, як високоінтелектуальні розумники, але ж вони і не вчаться цьому. Проте, гра, яку вони демонструють на чемпіонатах світу, потребує величезної праці розуму. Інтелект передбачає вміння свідомо обмірковувати оптимальний контроль своїх дії. Керування автомобілем значно легше, адже вам не треба думати про фізику двигуна внутрішнього згоряння, а передачу ви перемикаєте автоматично. У вирішальний момент матчу в мозку футболіста проходить напружена інтелектуальна праця Але тільки те, що керування автомобілем залежить від автоматичних навичок, ще не означає, що ви ні про що не думаєте за кермом. Найкращі водії, як і футболісти, це ті, хто у певній ситуації обмислює багато варіантів. Отже, неймовірні навички футболістів загалом не дуже відрізняються від багатьох повсякденних речей – ходьби, розмови або керування автомобілем. Ми так довго практикували ці речі, що нам не треба обмірковувати, як їх зробити. Іноді ми навіть не звертаємо увагу на те, що робимо. (Скільки раз траплялося, що доїхавши до місця подорожі, ви не могли згадати жодної деталі поїздки?). Так як ці навички добре відпрацьовані, ми можемо їх робити одночасно з іншими справами (жувати гумку під час ходьби, або говорити, зав'язуючи шнурки і т.д.). Це не применшує загадковості цих дій, навіть, навпаки, наближає нас до головної таємниці психології – як ми вчимося робити будь-які речі. І хоча на місці Бергкампа або Руні ви навряд чи опинитесь, принаймні можете втішати себе думкою, що кожного разу за кермом автомобіля ви демонструєте навички не менш складні, ніж ті, що виконують легенди чемпіонатів світу. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

151125_she_erdogan_russia

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/11/151125_she_erdogan_russia

Ердоган: Туреччина не хоче загострення відносин із Росією

Туреччина не хоче ескалації у відносинах з Росією після катастрофи російського літака Су-24, заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Пан Ердоган, виступаючи в Стамбулі, заявив, що Анкара захищала власну безпеку та "права наших братів". Він сказав, що літак збили турецькі сили біля кордону, коли він був у повітряному просторі Туреччини. За його словами, декілька його уламків впали на турецькій території, поранивши двох людей. Росія заявляє, що збитий літак весь час був над територією Сирії. Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що інцидент з російським літаком підірвав відносини Туреччини та Росії, в тому числі економічні. Президент Володимир Путін назвав обстріл російського Су-24 "ударом у спину від посібників тероризму". Він також сказав, що інцидент матиме серйозні наслідки для російсько-турецьких відносин.

160315_hk_uk_nato_eu

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/03/160315_hk_uk_nato_eu

Американський командувач: вихід Британії з ЄС послабить НАТО

Командувач сухопутними військами США в Європі генерал Бен Ходжес заявив, що можливий вихід Британії з Євросоюзу послабить НАТО на тлі загроз з боку Росії.

"Все, що послаблює ефективність альянсу, впливає на нас, і якщо ЄС почне розпадатися, це неминуче стане ударом і для НАТО", - сказав пан Ходжес в інтерв'ю ВВС. У лютому генсек НАТО Єнс Столтенберг також заявив, що альянс хотів би, щоб Британія залишилася в складі ЄС. За словами генерала Ходжеса, агресія Росії в Україні і дії у Сирії стали загрозою для європейської безпеки. Раніше американський генерал Філіп Брідлав, який залишає посаду головнокомандувача силами НАТО в Європі, також звинуватив Росію в тому, що вона цілеспрямовано допомагає сирійському уряду в створенні кризи з біженцями, яку використовує як зброю проти Європи. Референдум щодо членства Британії в ЄС запланований на 23 червня.

media-42310483

https://www.bbc.com/ukrainian/media-42310483

Війна у Ємені: хто проти кого воює

Ємен став полем бою у суперечці між Саудівською Аравією та Іраном за домінування у регіоні.

Очолювана саудитами коаліція підтримує уряд Ємену і застосовує авіацію проти повстанців Хуті, яким допомагає Іран. Донедавна пліч-о-пліч з Хуті воював і екс-президент Ємену Алі Абдалла Салех. Однак після оголошення політиком планів "відкрити нову сторінку" у відносинах з урядом і Саудівською Аравією його вбили. Тим часом у Ємені загострюється гуманітарна криза. 20 мільйонів людей потребують термінової допомоги, із них 11 мільйонів - це діти.

050715_ukr_economy_consuming

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2005/07/050715_ukr_economy_consuming

Кінах: сповільнення ВВП пов'язане зі споживанням

Перший віце-прем'єр-міністр України Анатолій Кінах заявив, що зниження темпів приросту ВВП пов'язане з бюджетним перекосом у бік споживання.

Він сказав, що, з одного боку, уряд, запропонувавши зміни до бюджету, зробив необхідний крок для подолання бідності та підвищення соціальних стандартів життя громадян, але у той же час забув, що це є результатом ефективно діючої конкурентноздатної економіки і створення нових робочих місяць. Він зазначив, що за останні місяці була прийнята ціла низка рішень, які погіршили умови інвестиційної діяльності. Анатолій Кінах сказав, що небхідно, щоб спрямувати вектор не тільки по напрямку споживання, але й створювати умови для розвитку.

031025_russia_mine_rescue

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/10/031025_russia_mine_rescue

Російських шахтарів виводять на поверхню

У Росії триває виведення на поверхню 46 шахтарів, які з четверга перебували в завалі в шахті "Західна" в Ростовській області.

33 вуглекопи було виведено на поверхню наприкінці суботи. Один зі знайдених шахтарів - у тяжкому стані, але всі решта при здоров'Ї. Тим часом, доля 13 гірників викликає дедалі більшу стурбованість. Операції рятувальників ускладнені значним підвищенням рівня води і появою у шахті газу метану. Шахтарі були відрізані від поверхні на великій глибині, коли шахту затопило водами підземного озера.

vert-fut-40365661

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-40365661

Чому в нас різні групи крові і як вони впливають на нашу дієту та хвороби

Понад століття після їхнього відкриття ми й досі не знаємо, чому в нас різні групи крові, як вони виникли і чи ефективні насправді популярні дієти за групою крові.

Коли мої батьки розповіли мені, що моя група крові А+, або друга позитивна, я відчув приплив гордості. Адже "А" - це відмінна оцінка у школі, а значить, і кров мені дісталася найкраща. Досить швидко я дізнався, що пишатися було особливо нічим, але що насправді означає "друга позитивна група крові", для мене так і залишилось загадкою. Навіть, коли я виріс, усе, що я знав про групи крові, було лише те, що якщо я раптом потребуватиму переливання, лікарі муситимуть знайти для мене кров, сумісну з моєю. Різниця в групах крові, однак, оповита багатьма таємницями. Чому 40% представників білої раси мають кров другого типу (або А), тоді як серед азіатів цей показник - лише 27%? Як виникли різні типи крові і навіщо вони потрібні? І тоді я вирішив спитати в експертів - гематологів, генетиків, біологів-еволюціоністів, вірусологів та дослідників харчування. Всім відомо, що група крові в різних людей відрізняється, але чому це так - точної відповіді поки що немає 1900 року австрійський лікар Карл Ландштайнер вперше виявив існування різних груп крові і 1930 року отримав за це відкриття Нобелівську премію з фізіології та медицини. З того часу вчені розробили потужні інструменти для дослідження груп крові. Вони змогли простежити еволюцію їхнього розвитку та з'ясувати їхній вплив на здоров'я. Проте, багато чого так і залишилося незрозумілим. Наприклад, навіщо вони взагалі існують, й досі невідомо. Переливання з ризиком для життя Те, що я знаю свою групу крові, належить до одного з найважливіших відкриттів в історії медицини. Завдяки ньому лікарі тепер можуть рятувати життя, переливаючи кров пацієнтам. Але впродовж більшої частини історії питання, чи можна влити хворому кров іншої людини, викликало в ескулапів розгубленість. Деякі з них вважали, що переливання може вилікувати всі хвороби, і навіть божевілля. І у 1600-х роках кілька лікарів випробували цю ідею, але не дивно, що з трагічними результатами. Це надовго зіпсувало репутацію переливання крові. Навіть у XIX столітті багато хто не наважувався зробити цю процедуру. Винятком став британський лікар Джеймс Бланделл. Він бачив, як його пацієнтки помирають від великої втрати крові під час пологів, і вирішив, що більше не може з цим миритися. Переливання крові стало рутинною процедурою, тільки після того, як вчені виявили групи крові Бланделл був переконаний, що головною помилкою при переливанні крові в минулому було використання крові тварин, тобто іншого виду. Пацієнти мають отримувати тільки людську кров, наполягав учений. Незабаром Бланделл спробував перевірити свою теорію на практиці. Він перелив пацієнту 0,4 літра крові, отриманої від донорів. Спочатку хворий відчув себе набагато краще, але за два дні помер. Бланделла це не зупинило, він вірив, що переливання крові принесе велику користь людству і продовжував свої експерименти. Наступними роками він зробив іще 10 переливань крові, і тільки чотири з його пацієнтів вижили. Деякі інші лікарі також експериментували з переливанням крові (дехто навіть спробував додавати в кров молоко), але результати в цілому були не надто втішними. Несподіване відкриття Бланделл мав рацію, що людині можна перелити тільки кров іншої людини, але він не знав, що не в усіх людей кров сумісна. Цей факт незабаром став відомим завдяки досить простій процедурі. Коли наприкінці 1800-х вчені спробували змішати кров різних людей у пробірці, вони помітили, що інколи в ній виникали згустки. Спочатку на це ніхто не звернув уваги, оскільки причиною цього вважали те, що кров у пробірці була від хворих людей. Вперше про це замислився Карл Ландштайнер, який почав досліджувати закономірності виникнення згустків, змішуючи кров здорових людей, зокрема й свою. У кожному зразку він відокремлював еритроцити від плазми, а потім додавав у плазму однієї людини еритроцити іншої. Карл Ландштайнер виявив групи крові, експериментуючи зі зразками своєї крові та крові своїх колег Ландштайнер побачив, що згущення відбувалось тільки при змішуванні крові певних людей, і дослідними шляхом виявив три основні групи. Він назвав їх A, B і C. Згодом групу C перейменували на O, а кількома роками пізніше дослідники також виявили групу AB. (У колишньому СРСР застосовували систему нумерації I-IV за Янським, чеським ученим, який виявив групи крові незалежно від Ландштайнера і майже одночасно з ним. - Ред.) У середині XX століття американський дослідник Філіп Левін виявив інший спосіб класифікувати кров, в залежності від того, чи є в неї резус-фактор (Rh). Щоб позначити цю особливість, до класифікації Ландштайнера почали додавати знак "плюс" або "мінус". У чому відмінності Саме це загущення крові й робить її переливання потенційно небезпечним. Якщо лікар випадково введе мені кров третьої групи (В), у моїй кровоносній системі з'являться крихітні згустки. Вони порушать кровообіг і спричинять сильну кровотечу, мені буде важко дихати і я можу вмерти. Але якщо я отримаю кров другого типу (як моя власна) або першого, все буде добре. Ландштайнер не знав, що саме відрізняє групи крові. Це з'ясували наступні покоління вчених. Вони виявили, що еритроцити кожної групи мають на своїй поверхні різні молекули. Наприклад, у моїй крові другої групи ці молекули складаються з двох частин, на кшталт поверхів будинку. Перший поверх називається антигеном H, а другий - антигеном А. У людей з третьою групою крові цей другий поверх формується інакше, а в першої групи - його взагалі немає, тобто є тільки антиген H. Різні групи крові є результатом різної будови молекул на поверхні еритроцитів Імунна система кожної людини знайома зі своє групою крові. Однак, якщо людині переллють кров неправильного типу, її імунна система відреагує шалено. Винятком є кров першої групи (О). Вона має тільки антигени H, які також присутні й в інших типах крові, а тому така кров є сумісною з іншими групами. Ось чому люди з першою групою крові є універсальними донорами, і їхня кров є насамперед цінною для станцій переливання крові. Дієта за групою крові У 1996 році натуропат Пітер Д'Адамо випустив друком книжку "Дієта за групою крові". Лікар стверджував, що ми маємо налаштувати свою дієту відповідно до групи крові і таким чином привести свій організм у гармонію з його генетичною спадщиною. Він стверджував, що групи крові виникли у критичні моменти еволюції людства. Перша - у мисливців-збирачів в Африці, друга - на світанку сільськогосподарської революції і третя - десь 10 000 або 15 000 років тому в Гімалаях. Четверта група (AB) виникла в наслідок досить нещодавнього змішання другої і третьої. Ґрунтуючись на цьому, Д'Адамо припустив, що наша група крові повинна визначати наше харчування. Оскільки моя друга група виникла із появою землеробства, я маю бути вегетаріанцем. Людям зі стародавнім мисливським типом O (I групою) потрібно їсти багато м'яса і уникати зернових та молочних продуктів. Як зазначає автор книжки, їжа, несумісна з нашою групою крові, містить антигени, які викликають всілякі захворювання. Д'Адамо рекомендував свою дієту, як спосіб знизити ризик інфекцій, схуднути, запобігти раку та діабету, а також уповільнити процес старіння. Для визначення групи крові пацієнта і відповідної дієти використовують тест-картки зі зразками Книжку лікаря Д'Адамо було продано сімома мільйонами примірників і перекладено на 60 мов. Після неї з'явилась ще низка схожих досліджень, і в результаті лікарів часто запитують, чи ефективна насправді дієта за групою крові. Відповідь на це запитання виявилася досить простою. Ще в "Дієті за групою крові" Д'Адамо написав, що проводить десятирічний експеримент, під час якого випробує ефективність дієти у жінок, хворих на рак. На момент видання книжки вже ішов восьмий рік експерименту, однак вісімнадцять років по тому результати цього дослідження так і не були оприлюднені. Нещодавно дослідники з Червоного Хреста в Бельгії також вирішили з'ясувати, чи існують бодай якісь об'єктивні докази на користь цієї дієти. Вони зробили огляд наукової літератури і знайшли понад тисячу досліджень у цій галузі. Проте, жодне з них не підтверджувало теорію Пітера Д'Адамо. Попри це, в деяких людей, які дотримуються дієти за групою крові, позитивні результати все ж спостерігаються. На думку експерта з харчування з Торонтського університету Ахмеда Ель-Сохемі, вони не мають нічого спільного з групою крові, а можуть пояснюватися універсальними принципами здорового харчування. Вчені впевнені, теорія, що група крові може визначати дієту, не має підстав Наприклад, користь від вегетаріанства може відчути кожен, а не лише власники другої групи крові. Користь дієти першої групи крові полягає в тому, що вона передбачає суттєве зменшення споживання вуглеводів. А от дієта, яка складається переважно з молочних продуктів, не є здоровою для жодного. І група крові на це не впливає. Питання походження Утім, теорія дієти за групою крові порушила інше цікаве питання. Чому взагалі в нас виникли різні групи крові? Після того, як у 1900 році Ландштайнер зробив своє гучне відкриття, вчені одразу зацікавилися, чи відрізняються групи крові також й у тварин. Виявилося, що кров деяких приматів є сумісною з певними групами крові людей. Але той факт, що в мавпи може бути кров другої групи, як у мене, не обов'язково означає, що ми успадкували однаковий ген від спільного предка. Кров другої групи могла виникнути в ході еволюції кілька разів. Дещо почало з'ясовуватися в 1990-ті роки, коли вчені взялися досліджувати групи крові за допомогою молекулярної біології. Вони виявили, що за будівництво другого поверху в молекулах на поверхні еритроцитів відповідає єдиний ген, який носить назву ABO. Версія А цього гену відрізняється від версії B (тобто друга група крові від третьої) кількома ключовими мутаціями. А в людей з першою групою (O) в гені ABO відбулись такі мутації, які перешкоджають утворенню ферменту, що будує антиген А або В. Наша кров має більше спільного з кров'ю гібонів, ніж можна було би припустити Порівнявши ген ABO в людей та інших видів тварин, дослідники з'ясували, що розподіл на різні групи крові виник дуже давно. Гібони і люди мають варіанти другої та третьої груп крові, які походять від спільного предка, що жив 20 мільйонів років тому. Можливо, наші групи крові виникли ще раніше, але з'ясувати точний час - досить складно. Для цього вченим потрібно проаналізувати гени всіх приматів. Проте, дані, вже зібрані вченими, свідчать, що еволюція груп крові була дуже бурхливою. Завдяки мутаціям деякі групи крові в наших прямих родичів зникли. Так, шимпанзе мають лише першу та другу групу крові, горили, навпаки, тільки третю. У деяких випадках мутації змінюють ген ABO, перетворюючи кров другої групи (А) на третю (B). І навіть у людей мутації в генах можуть перешкоджати створенню другого поверху в молекулах еритроцитів, і таким чином перетворювати кров другої чи третьої групи на першу. Бомбейський феномен Той факт, що ми й досі не розуміємо, навіщо природа створила різні групи крові, отримав найкраще підтвердження в Бомбеї у 1952 році. Лікарі в цьому індійському місті несподівано виявили групу пацієнтів, які взагалі не мали жодної групи крові. Якщо друга і третя групи мають молекули у формі двоповерхових будівель, а перша - одноповерхових, то у цих бомбейських пацієнтів на поверхні еритроцитів було порожнє місце. Цей дивний випадок отримав назву "бомбейський фенотип". Пізніше його виявили й в інших людей, хоча такий тип крові є надзвичайно рідкісним. Наскільки відомо вченим, така кров не несе жодних ризиків для свого власника, окрім єдиної ситуації. Якщо людина з бомбейським фенотипом потребуватиме переливання крові, їй підійде лише кров такого ж типу. Навіть перша група крові, яка вважається сумісною зі всіма іншими, буде для такого пацієнта смертельно небезпечною. У 1950-х роках у Бомбеї лікарі виявили групу пацієнтів, які взагалі не мали жодної групи крові Бомбейський фенотип показав, що саме існування груп крові не несе в собі життєво важливих переваг. Деякі вчені однак вважають, що еволюційний сенс полягає у розмаїтті типів, оскільки різні групи крові можуть захищати від різних хвороб. Лікарі вперше почали помічати зв'язок між групою крові та різними захворюваннями в середині XX століття, і цей список продовжує зростати. Так, до свого незадоволення, я дізнався, що друга група крові (А) підвищує ризик кількох видів раку, зокрема раку підшлункової залози та лейкемії. Через свій тип крові я також більше схильний до віспи, серцевих захворювань та важкого типу малярії. Але носії I, III та IV груп можуть стикнутися з іншими проблемами. Наприклад, у людей з першою групою крові частіше трапляються виразки та розрив ахіллового сухожилля. Участь вірусів Вчені тільки починають з'ясовувати причини цього зв'язку. Їм вдалося, приміром, з'ясувати, чому люди з першою групою крові краще захищені від важкого типу малярії, ніж люди з іншими типами крові. Виявляється, що імунні клітини в крові першої групи швидше визначають інфекцію. Більш загадковим є зв'язок між групою крові та хворобами, які не пов'язані з кровоносною системою, наприклад, інфекцією норовірусом. Цей неприємний збудник є справжнім лихом на круїзних суднах, оскільки він може одночасно спричинити важку кишкову інфекцію в сотень пасажирів. Від вашої групи крові залежить, наскільки ви схильні до інфекцій, як-от норовірус Норовірус потрапляє в клітини, які вистилають кишечник, але не зачіпляє кров'яні клітини. Однак, люди з певною групою крові менш схильні до інфекцій, спричинених норовірусом. Пояснення саме цієї загадки може полягати в тому, що антигени певної групи крові виробляються не тільки в крові, а також й в стінках кровоносних судин, дихальних шляхах і навіть шкірі та волоссі. Справа в тому, що норовірус міцно причіпляється лише до тих клітин, чиї білки сумісні з антигенами певної групи крові. І це також трохи проливає світло на те, чому різні групи крові не зникли впродовж мільйонів років еволюції. Наші предки-примати перебували в постійному контакті з незліченною кількістю вірусів, бактерій та інших невидимих ворогів. Деякі з цих збудників адаптувалися до антигенів найбільш поширеної групи крові і поступово знищували її власників. Тоді як примати з більш рідкісною групою крові під час таких епідемій виживали. Коли я обмірковую все це, моя друга група крові здається мені такою ж загадковою, як й у дитинстві. Але в цій загадковості для мене тепер є певне задоволення. Я розумію, що пояснення, чому в мене саме така група крові, виходить далеко за межі моєї кровоносної системи. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

news-40323654

https://www.bbc.com/ukrainian/news-40323654

У Раді Європи занепокоєні умовами в українських в’язницях

Комітет проти тортур Ради Європи занепокоєний поганими умовами утримання в'язнів в українських тюрмах, зокрема через силове "виб и вання" зізнань та ситуацією з довічно ув'язненими. Про це йдеться у доповіді комітету, представленій у понеділок.

У звіті спостерігачі, які відвідали кілька українських тюрем у листопаді минулого року, відзначають певні покращення з 2013 р., наприклад, створення єдиної Національної поліції, однак звертають увагу на численні проблеми пенетенціарної системи. "Нелюдські умови" Серед проблемних моментів: жорстокість зі сторони поліцейських, які, за даними комітету, продовжують силою "вибивати" зізнання (з використанням кийків чи пластикових пляшок з водою), погане медичне забезпечення в'язниць, ускладення доступу затриманих до адвокатів, а також перевищення 72-годинних строків затримання без рішення суду. Особливу увагу спостерігачі звернули на "нелюдські" умови утримання у СІЗО в Одесі та Києві. Іншою "давньою проблемою" у звіті назвали "проблематичну ситуацію" з тюремним персоналом, який йде зі служби через низькі зарплати і стрес, що створює кадрові проблеми для пенітенціарної системи. У комітеті додають, що отримали свідчення про жорстоке поводження з довічно ув'язненими. Автори звіту очікують на офіційну реакцію української влади на звіт, яку комітет обіцяє опублікувати.

press-review-44079438

https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-44079438

Огляд ЗМІ: як вплине програш Росії на фінал Євробачення?

11 травня іноземні ЗМІ пишуть про таке:

Євробачення і "добірка аутсайдерів" Російська співачка Юлія Самойлова не пройшла у фінал Євробачення Якщо під час першого півфіналу Євробачення-2018 можна було почути безліч хороших пісень, другий півфінал іноді нагадував "добірку аутсайдерів", пише Guardian. "Небагато композицій заявили про себе як про потенційних переможців, натомість було повно дивних витребеньок, шокуючих поворотів подій і смішних моментів", - йдеться у статті. Завершив шоу "дикий" виступ представника України MELOVINа - просто під ним на сцені запалали сходи. Український співак MELOVIN пройшов до фіналу Євробачення Коментуючи виступ конкурсантки з Росії Юлії Самойлової, газета зазначила, що він мав стати "тріумфальним поверненням". Та результати голосування стали "шоком" - Росія не потрапила до фіналу. Таке сталося вперше - ніколи раніше Росія не зазнавала поразки у півфіналі. Та якою б не була причина, вона однозначно позначиться на фіналі. З року в рік багато країн віддають Москві найвищий бал, та цього року вони такої змоги не матимуть, тож наразі можна тільки здогадуватися кому дістануться ці бали, пише Guardian. Реклама від Кремля у Facebook Комітет з розвідки нижньої палати Конгресу США опублікував понад 3500 рекламних оголошень з Facebook, які могли бути використані Росією для дестабілізації політичної ситуації у США, повідомляє The Washington Post. Газета пише, що у період американських президентських виборів 2016 року російські агенти оплачували рекламу, яка стосується широкого спектру питань - від міграції до контролю над обігом зброї. Рекламні оголошення, розміщені у 2015-2017 роках, демонструють як прокремлівські сили намагалися розхитати політичну, культурну і соціальну ситуацію у країні. Використовуючи інструмент таргетування аудиторії Facebook, вони розповсюджували дезінформацію серед вузького кола користувачів - від чорношкірих до представників ЛГБТ-спільноти, пише видання. "Таким чином, російська онлайн-армія досягла щонайменше 146 мільйонів людей у Facebook та Instagram за допомогою реклами та інших постів. Іноді, російські тролі намагалися підбурити протести, як от під час спроби налаштувати фанатів і критиків Бейонсе з Нью-Йорку один проти одного", - йдеться у статті. Раніше повідомляли, що російські агенти створили понад 50 тисяч ботів у Twitter, а під час перегонів 2016 року понад 1,7 мільйонів людей стали жертвами "російської пропаганди". Перспективи іранської ядерної угоди Згортання Іранської ядерної угоди нікому не вигідне, пише The Economist. А рішення президента США Дональда Трампа про вихід країни з перемовин може призвести до війни, додає видання. Очільник Білого дому дотримався передвиборчої обіцянки, та його заяви про розширення санкцій проти Тегерану і наміри покарати кожну компанію, що веде бізнес у цій країні, стали неочікуваними. Пан Трамп переконаний, що посилення економічного тиску на Іран обмежить можливості країни "фінансувати війну в Іраку, Сирії і Лівані", а також змусить її повернутися за стіл переговорів, як це сталося у випадку з Північною Кореєю. Та перш за все, американський президент розраховує на те, що санкції підірвуть позиції "режиму", і зрештою, повалять його, зазначає видання. Проте, на Кубі, наприклад, Фіделю Кастро вдавалося утримуватися у владі протягом десятиліть, навіть попри економічні обмеження. "Ця газета підтримала б крах іранської доктрини войовничості і самого режиму, проте бажання, що ґрунтується на припущеннях, має мало спільного з політикою", - йдеться у статті. Замість того, щоб погоджуватися на пропозиції пана Трампа, партнерам по угоді слід будь-що триматися попереднього плану дій, зазначає The Economist. На меті має бути намір довести американському президенту і його прихильникам, що міжнародних правил слід дотримуватися, а також стримати Іран від перезапуску своєї ядерної програми. У разі, якщо справа дійде до війни, США і союзникам знадобиться кілька років, щоб знищити ядерний потенціал Ірану, підсумовує видання. Питання полягає в тому, яке виправдання вони знайдуть своїм авіаударам. Бізнес на королівському весіллі Британські роздрібні торгівці з нетерпінням чекають на день весілля принца Гаррі та Меган Маркл. Найбільш підприємливі вже виставили на продаж лімітовані серії товарів, брендовані іменами пари, повідомляє The SUN. Так, тепер, на полицях британських крамниць можна знайти особливе печиво, пиво, чіпси, і навіть сосиски або з іменами Меган та Гаррі, чи у святковій весільній упаковці. Економісти вже підрахували, що тепла погода у поєднанні з урочистостями поповнять кармани власників готелів, пабів і крамниць у день весілля, що відбудеться у Віндзорі 19 травня. Очікують, що подія принесе бюджету Британії близько 80 мільйонів фунтів стерлінгів. Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, ВВС Моніторинг

151012_ukraine_football_rl

https://www.bbc.com/ukrainian/sport/2015/10/151012_ukraine_football_rl

Євро-2016: Україна програла Іспанії

Збірна України із рахунком 0:1 програла збірній Іспанії свій останній груповий матч відбіркового турніру до Чемпіонату Європи з футболу 2016 року.

Зустріч відбулася на НСК "Олімпійський" у Києві. Єдиний гол у грі на 22-й хвилині головою забив захисник Маріо Гаспар. У першому матчі у цій кваліфікації в Іспанії українці зазнали поразки з таким самим рахунком. Перемога над іспанцями гарантувала б українській збірній путівку до фінальної частини Євро-2016 у Франції. Однак тепер для цього команді доведеться брати участь у стикових матчах у середині листопада. Збірна Іспанії є чинним чемпіоном Європи.

041004_baghdad_blast

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/10/041004_baghdad_blast

Багдад: вибух біля Зеленої Зони

З Багдада повідомляють про потужний вибух біля в'їзду до укріпленої Зеленої зони, де розташовано іракський уряд та штаб очолюваної американцями коаліції.

Вибух стався біля центру набору до іракської армії, де вишикувалася черга потенційних новобранців. Джерела з багдадських лікарень кажуть, що принаймні 10 людей загинуили, багато інших поранені. Невдовзі по тому в центрі Багдада пролунав другий потужний вибух біля кількох великих готелів. Подробиці цього вибуху ще надходять. Тим часом, повідомляють, що принаймні 9 людей загинули внаслідок повітряних ударів американців у місті Фаллуджа, що на захід від Багдада. Американські військові кажуть, що одна з ракет поцілила в будинок, який бойовики використовували для складування зброї і навчальних операцій.

150907_ak_lysenko_

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/09/150907_ak_lysenko_

Лисенко: за добу поранені двоє бійців

Речник адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко повідомив про двох поранених українських бійців в зоні проведення АТО за минулу добу.

"За минулу добу внаслідок бойових дій і збройних провокацій двоє наших бійців отримали поранення, загиблих немає", - сказав пан Лисенко на щоденному брифінгу. Ситуацію в зоні АТО він назвав "достатньо спокійною". Вранці у прес-центрі АТО повідомили про 12 порушень режиму припинення вогню за минулу добу. Представники самопроголошених республік на Донбасі в порушенні перемир'я звинувачують українські війська.

microscope_saddam_captured

https://www.bbc.com/ukrainian/programmes/story/2003/12/microscope_saddam_captured

Саддама схоплено. Що далі?

У день, коли стало відомо про захоплення в Іраку Саддама Хусейна Українська служба Бі-Бі-Сі пропонує експрес-аналіз можливих наслідків цієї події для мирного врегулювання і відбудови Іраку.

Неділя 14 грудня: 19:06 за Києвом Ви дізнаєтеся про перебіг операції американських військ - розповідають командувач американських військ в Іраку генерал Рікардо Санчес; головний цивільний адміністартор Іраку американець Пол Бремер. Іракський міністр закордонних справ Хошіяр Зебарі і лідер Іракського національного конгресу Ахмед Чалабі вважають, що відтепер в Іраку справи можуть піти зовсім інакше. Наведено висловлювання лідерів крахїн світу з реакцією на новину. Поміж них - прем'єр-міністр Британії Тоні Блер; генеральний секретар Ліги арабських країн Амр Мусса; прем'єр-міністр Іспанії Хосе-Марія Азнар; міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер; лідер партії "Родіна" в російській Державній Думі Дмітрій Роґозін. Про те, як сприйняли новину про затримання Саддама Хусейна в Україні, яка утримує в Іраку миротворчий контингент - четвертий за обсягом серед міжнародних сил з підтримання миру, - колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк і шеф-редактор журналу "Політична думка" Володимир Полохало.

media-39947384

https://www.bbc.com/ukrainian/media-39947384

Сирія з космосу: як зникає світло

Вплив шести років війни в Сирії такий руйнівний, що його видно навіть із космосу.

Конфлікт катастрофічно вплинув на енергетичну мережу країни, залишаючи людей майже чи повністю без електрики. Зображення від НАСА, які отримала BBC Arabic, показують у тайм-лапс, як під час конфлікту згасали вогні в Сирії. Більше у проекті ВВС (англійською мовою) Syria from Space . Відео не супроводжується коментарем.

features-42610604

https://www.bbc.com/ukrainian/features-42610604

Як один британський острів позбувся пацюків

Владі одного британського острова вдалося зробити те, що в історії людства ще нікому не вдавалося. Там повністю позбулися щурів.

До нашестя пацюків на Південній Георгії жили десятки мільйонів усіляких птахів У світі не так багато ссавців, які в змозі вижити практично в будь-яких кліматичних умовах - від Арктики до тропіків, від мало кому відомих островів до найвищих гір. На таке здатні люди (гомо сапієнс) і пацюки. Особливо сірі, яких учені називають Rattus norvegicus - тобто норвезький, або мандрівний пацюк. І ті, й інші живуть практично скрізь. І ті, й інші мало не тисячоліття тому разом проникли в усі куточки світу, навіть на нікому не відомі острови. Але не на Південну Георгію. Принаймні, зробили вони це не відразу. Острів Південна Георгія відкрили 1675 року Цей острів у південній частині Атлантичного океану, за сотні кілометрів від найближчого материка, вперше помітив 1675 року британський капітан Ентоні де ля Роше. Але першим висадився на нього рівно 100 років по тому інший британець - капітан Джеймс Кук, який і назвав острів Південною Георгією на честь короля Георга III, який тоді правив. До того, як на Південну Георгію прибули люди і гризуни, окрім тюленів, ссавців там не було До чого тут Норвегія або пацюки, запитаєте ви. А хто жив тоді на кораблях, окрім матросів і блощиць? Так-так, пацюки. Сірі пацюки. І хто спустився на берег разом із капітаном Куком? Rattus norvegicus, звісно. Між іншим, дуже допитливі тварини. Пацюки давно облюбували кораблі І ось тут цим пацюкам неймовірно пощастило. Життя вдалось. Справа в тому, що острів настільки далекий від будь-якого материка, що, окрім тюленів, ссавців тут не було. А значить, не було й хижаків. Морські птахи відсутність хижаків помітили і гніздилися там десятками мільйонів. Альбатроси на Південній Георгії влаштовують свої гнізда прямо у траві Яких птахів тут тільки не було - від великого коника (єдиного співочого птаха Субантарктики) до качурки Вільсона. Від жовтоклювого шилохвоста (різновид качок) до альбатросів, від південних гігантських буревісників до пінгвінів. І ось на острові з'явилися пацюки й почали тут займатися двома справами, які їм чудово вдаються: розмножуватися і поїдати все, що вони можуть знайти. Особливо - пташенят і пташині яйця. І смачно, і жировий шар росте, що добре у Субантарктиці. Добре для пацюків, але вельми погано для популяцій усіляких птахів. Багато птахів вижили завдяки тому, що навколо Південної Георгії розташовано безліч острівців, до яких пацюки не змогли дістатися Птахів на Південній Георгії залишилося мало. На 90% менше, ніж було за капітана Кука. Багато вижили лише завдяки тому, що навколо Південної Георгії безліч дрібних острівців, до яких пацюки (та й завезені тими ж людьми миші) так і не змогли дістатися. Але далі стало гірше. Аж до другої половини XIX століття світ не знав електрики. Для освітлення приміщень були потрібні свічки або масляні лампи. І для одного, і для іншого чудово підходять китовий і тюленячий жир. Китів і тюленів у прибережних водах Південної Георгії було більш ніж достатньо. Цей факт помітили китобої - американьскі, британські, але в основному норвезькі. Всі вони кинулися до Південної Атлантики, щоб добути жир. Як можна більше жиру. І тут же зіткнулися з практичною проблемою. Холодильників і рефрижераторних суден тоді ще не було і бути не могло. А як тоді везти через півсвіту видобутий китовий або тюленячий жир? Його треба було варити до певної консистенції на прилеглому березі. У цих чанах у минулому варили китовий жир На Південній Георгії норвезькі китобої побудували одразу кілька таких жироварень, територія навколо яких незабаром виявилася завалена напіврозпатраними тушами тварин. В архівах зберігаються листи очевидців, які описували неймовірний сморід, який ішов від них. І хто прибував на Південну Георгію на цих норвезьких судах? Так, пацюки та миші. Для них там був рай земний. Піди наліво - напівзогнила китова туша. Смачно. Піди направо - напівзогнилі тюленячі туші. Теж смачно. Піди світ за очі - і всюди пташенята і яйця. Ще смачніше. Оскільки на Південній Георгії немає жодного дерева, птахи облаштовують там гнізда або у траві, або у норах. За що пацюки їм були дуже вдячні. На Південнії Георгії норвежці залишили після себе церкву Але з часом електрифікація призвела до падіння попиту на жир, і в підсумку китобої та мисливці на тюленів забули про Південну Георгію, залишивши пацюків і мишей наодинці із місцевими пернатими. І оленями. Норвезькі китобої завезли на Південну Георгію північних оленів, щоб харчуватися олениною під час перебування на острові. Недоїдені олені стали розмножуватися, поїдати і витоптувати всю наявну на острові траву, завдяки чому тут почалася ерозія ґрунту і, знову ж таки, постраждали місцеві птахи. Адже вони, як уже було відмічено, влаштовували у цій траві гнізда. Не минуло й століття, як уряд Південної Георгії почав переймалися долею місцевих птахів. Існують навіть поштові марки Південної Георгії Так, вам не почулося - хоча на Південній Георгії немає постійного населення, там є уряд, який видає свої закони, друкує поштові марки і намагається робити все, що належить уряду. І ось влада Південної Георгії (яка проживає на Фолклендських островах) вирішила врятувати місцевих птахів і позбутися норвезьких завойовників-гризунів. План був сміливим і несподіваним, так як досі за всю історію людства нікому не вдалося очистити скільки-небудь велику територію від пацюків. Це живучі тварі. Але у людей, що живуть на островах південної частини Атлантичного океану, є здатність мислити неординарно. З оленями впоратися було просто: достатньо було привезти на острів кількох скандинавських мисливців, які благополучно їх усіх перестріляли. Влада навіть трохи заробила на продажу оленини круїзним суднам, що проходили повз. Кількох оленів зловили і відправили на ферми на Фолклендських островах. Один з останніх північних оленів на Південній Георгії перед масовим відстрілом цих тварин Але пацюків ані перестріляти, ані переловити фізично неможливо. Залишається лише один варіант - отрута. Але як отруїти всю популяцію щурів і мишей на острові площею понад 4 тис. кв. км, покритому горами і льодовиками? Як? Просто. Найняти три вертольоти із дуже, дуже досвідченими пілотами, які вміють літати у будь-яку погоду, у будь-яких умовах і які не бояться гористої місцевості та сильних вітрів. Завантажити вертольоти таблетками бродифакуму - родентициду, що відрізняється двома особливостями: пацюки вважають цю приманку неймовірно смачною, а крім того, вона смертельна для гризунів навіть при разовому вживанні. Потім скидати цю отруту на кожен (так-так, кожен!) квадратний метр Південної Георгії. GPS тут на допомогу: якщо пілоти пропускали хоч один метр, вони поверталися, щоб рясно посипати його бродифакумом. Пілоти навчилися рівномірно обсипати отрутою навіть схили гір, так що де б пацюки й миші не знаходилися, вони неминуче знайдуть отруйну смакоту. На всі ці килимові бомбардування бродифакумом пішло кілька років. Жоден вертоліт не розбився, попри вельми складний рельєф і важкі погодні умови. Отрутою покрили кожен квадратний метр острова Щоб не було сумнівів у тому, що всі гризуни були знищені до останнього, вчені регулярно перевіряють, чи не з'являються десь на снігу відбитки мишачих і щурячих лап. У 2016 році, незабаром після того, як острів відвідав науково-дослідницький корабель, були знайдені відбитки лап одного пацюка. Весь той район був знову усипаний таблетками отрути, і пацюк більше не показував ознак життя. Крім того, по всьому острову розклали приманки з арахісового масла, за якими легко визначити, чи намагався хтось їх гризти. Досі не гриз ніхто. З птахів трохи постраждали місцеві поморники, що їли отруєних пацюків, але їхня популяція за два роки відновилася. Від боротьби з пацюками постраждали антарктичні поморники І ось тепер окрилена успіхом влада Південної Георгії одержима новою ідеєю - очистити острів від усіх сторонніх тварин і навіть рослин. Всі, хто приїздить на острів - а там працюють експедиції вчених, туди іноді заходять круїзні кораблі - повинні сходити з трапу в абсолютно чистому взутті та одязі. Кожен сантиметр будь-якого вантажу, що прибуває на берег, уважно перевіряють у спеціальному карантині. У разі необхідності це приміщення може бути повністю ізольовано від навколишнього світу. Йде також боротьба зі щипавками - всеїдними комахами, які іноді проникають на острів у вантажі овочів. Кожен овоч, кожну картоплину ретельно оглядають, а ввезення брокколі або зеленої цибулі категорично заборонено, адже щипавкам у них зручно ховатися. Екологи намагаються знищити й чужорідні для цього острова рослини, поливаючи їх гербіцидом. Поки ніхто не придумав, як позбутися завезених сюди кульбаб. Але якщо вдалося зробити, на думку фахівців, неможливе - позбутися щурів і мишей, кульбабам варто почати переживати за свою долю. А птахи, тим часом, починають повертатися на Південну Георгію, де зараз, окрім кульбаб і негоди, їм ніщо не загрожує.

160421_vs_queen_elizabeth_birthday

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/04/160421_vs_queen_elizabeth_birthday

Британській королеві Єлизаветі виповнюється 90 років

Британській королеві Єлизаветі II у четвер виповнюється 90 років. Вона перебуває на троні 64 роки (з 1952 року) - це найдовший строк правління монарха в історії Великої Британії.

На честь ювілею королеви у Британії пройдуть різні урочисті заходи, а сама Єлизавета II, серед іншого, прогуляється Віндзорським парком зі своїм 94-річним чоловіком - принцом Філіпом. Після цього вона запалить маяк - перший з понад тисячі маяків у Британії і за кордоном, які будуть світитися на честь ювілею королеви. Як повідомляє британська преса, вечір четверга Єлизавета II має намір провести в колі сім'ї. Основні урочистості з нагоди 90-річчя королеви відбудуться, як звичайно, в червні, коли Єлизавета II відзначає свій так званий "офіційний" день народження.

press-review-49330891

https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-49330891

Вчені відновили парфуми Клеопатри - Times

13 серпня іноземна преса пише про таке:

Аромат Клеопатри Формулу парфумів, якими могла користуватися Клеопатра, вдалося відновити групі науковців, повідомляє Times. Команда археологів з Гавайського університету спільно з групою парфумерів створила той самий аромат, яким дві тисячі років тому, імовірно, користувалася єгипетська цариця. "Це були найбільш цінні парфуми давнього світу", - сказав член групи археологів Роберт Літтман виданню про подорожі "Атлас Обскура" (Atlas Obscura). Розкопки велися на майданчику Тель-ель Тімай, що лежить на північ від Каїра. У Стародавньому Єгипті на його місці стояло місто Тмуіт - відоме парфумами місцевого виробництва. Археологи знайшли пляшечки, хімічний аналіз яких і допоміг їм відновити склад парфумів. В її основі мірра - смола, яку добувають з терну, що росте на Аравійському півострові і в регіоні так званого Африканського рогу. Входили туди і кардамон, оливкова олія та кориця. Аромат більш насичений за сучасні, і тримається довше, пише видання. За словами ж парфумера з Університету Берклі, Менді Ефтел, Клеопатра, скоріше за все, мала власну парфумерну фабрику, яка розробляла аромат виключно для неї. Протестні настрої: паралелі між Москвою і Гонконгом Про спільні риси між протестами у Москві та Гонконзі пише у своїй колонці оглядач Financial Times Гідеон Речмен. У своїй статті під заголовком "Москва, Гонконг і лібералізм на вулицях", автор проводить паралелі між протестними рухами і вказує на те, що між ними спільного набагато більше, ніж розбіжностей. "Відвага московських протестувальників нагадала мені студентів та молодих професіоналів, з якими я познайомився у Гонконзі. І ті, і інші розуміють, що арешт і ув'язнення можуть зіпсувати їхнє майбутнє, але продовжують виходити на протести", - пише він. Оглядач Financial Times зазначає, що протести в обох місцях не мають чіткого лідера і зародилися в інтернеті, що ускладнює контроль над ними. Схожими є і скарги протестувальників - наступ на демократію. У Гонконзі приводом до масових заворушень став закон про екстрадицію до Китаю, а у Москві - відмова у реєстрації опозиційним кандидатам на вибори до Московської міської ради у вересні цього року. Схожою є і реакція влади - застосування сили, додає автор. Яким би не був результат, виглядає так, що лібералізм, який став підґрунтям протестів - як хвороба, що має тенденцію повертатися, підсумовує оглядач Financial Times. Можливо, на якийсь час поліції і вдасться їх придушити, але з часом вони повернуться, додає він. Маєток Джорджа Майкла продано Маєток XVI сторіччя, який належав Джорджу Майклу, продали за 4 мільйони доларів, повідомляє Daily Mail. Будинок, що знаходиться біля Горінгу-на-Темзі, що в Оксфордширі, придбала родина, яка нещодавно переїхала до міста. "Він любив це місце, і багато в чому завдяки приватності, яке воно йому забезпечувало", - цитує видання юриста родини співака Джона Рейда. 53-річного співака знайшли мертвим у своїй спальні на Різдво 2016 року. Більшу частину своєї нерухомості, вартістю у понад 100 мільйонів доларів він заповідав своїм сестрам Мелані та Іоді. З чим пов'язані кліматичні зміни Між таненням льодовиків в Арктиці та суворими зимами зв'язку немає, встановила міжнародна група науковців, повідомляє Independent. Експерти давно досліджують вплив танення льодовиків на зміну клімату. Результати нового дослідження показали, що цей процес не впливає на зниження середніх температур взимку. За словами науковців з Ексетерського університету, Королівського Інституту Метеорології Нідерландів та Інституту Досліджень Енергетики і Сталого Розвитку, регіональне зниження об'єму льодовиків часто-густо співпадає з більш морозними зимами, але не є причиною цього явища. «Ми показуємо, що справжня причина - у зміні атмосферної циркуляції, що переміщає тепле повітря до Арктики, а холодне до територій у помірних широтах», цитує видання автора дослідження доктора Рассела Блекпорта. Професор Ексетерського університету Джеймс Скрін додає: «Багато причин змушують перейматися стрімким зменшенням об'ємів льодовиків, але підвищений ризик суворих зим у Північній Америці та Азії не відноситься до них». Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!

031006_nobel_medicine

https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/story/2003/10/031006_nobel_medicine

'Нобеля' в медицині дали винахідникам магнітного сканера

Нобелівську премію в галузі медицини було присуджено двом науковцям, які розробили новий метод, що дозволяє лікарям аналізувати внутрішні органи, застосовуючи звичайні процедури без болісних хірургічних втручань.

У винайденому ними сканері діє сильне магнітне поле. Щороку по всьому світі за допомогою цих сканерів здійснюється близько 60 мільйонів перевірок. Пол Лотербур зі Сполучених Штатів та Пітер Мансфілд з Великої Британії поділять славу та премію в розмірі одного мільйона трьохсот тисяч доларів. Британець професор сер Пітер Мансфілд розробив математичний метод швидкого декодування сигналу сканера, завдяки чому досліджуваний внутрішній орган з'являється на екрані у тривимірному вигляді. Оголошуючи про присудження премії, Академія Наук Швеції заявила, що відкриття науковців стало проривом у діагностиці багатьох захворювань. Вчені розробили метод, що дозволяє отримати знімки внутрішніх органів за допомогою магнітних хвиль. Новий метод є особливо важливим для отримання докладних знімків мозку та хребта, а також для діагностики і лікування ракових захворювань.

media-39921109

https://www.bbc.com/ukrainian/media-39921109

Натовп у Лісабоні зустрічає переможця Євробачення

Більше сотні фанатів зустріли переможця "Євробачення" Сальвадора Собрала в аеропорту Лісабона у неділю.

Співака разом із сестрою, яка є автором його переможної пісні, пройшов через юрбу у супроводі поліції. Сальвадор Собрал приніс Португалії першу перемогу на "Євробаченні", вигравши конкурс у Києві. Відео не супроводжується коментарем.

features-52562991

https://www.bbc.com/ukrainian/features-52562991

Чому місцеві еліти збунтувалися проти карантину Зеленського

На виході з карантину в Україні відбувся демарш регіонів, тобто деякі місцеві еліти захотіли самостійно вирішувати, як це робити. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко взагалі пообіцяв, що його місто "чинитиме опір" Києву.

Плакат на авто учасника акції підприємців під Кабміном, 6 травня 2020 рік Міські голови та ради вважають, що краще розуміють, хто, коли й на яких умовах має першим виходити з карантину. У Черкасах уже й почали це робити за рішенням виконкому міської ради. Сам мер у цей час пішов у відпустку, але без діла не сидів: активно роздавав інтерв'ю медіа та записав відеовідповідь Зеленському. Президент у зверненні до країни передав йому "привіт" за те, що "загубив календар" і вирішив виходити з карантину 1 травня, а не 12-го, як уся країна. Наближення місцевих виборів у жовтні, брак у команді Зеленського власних кадрів у регіонах, фінансова скрута та урядові помилки в політиці щодо карантину - ось можливі пояснення регіонального демаршу. У будь-якій державі в умовах кризи загострюються тертя між центром та регіонами. Крім того, в умовах пандемії регіональні еліти посилюються по всьому світу. Є речі, які з усіх владних інстанцій до снаги зробити лише місцевим керівникам. Тільки вони можуть піти й особисто розігнати порушників карантину чи ухвалити рішення про закриття монастиря або гуртожитку, де захворіли люди. І це дарує нове відчуття власної значущості. В українському випадку важливо, чи може це оживити старі примари федералізації та сепаратизму. Втім, експерти переконані, що цього разу ні про що подібне не йдеться, й радять насамперед подивитися в політичний календар цього року. А в ньому є червона дата - 25 жовтня 2020 року. День місцевих виборів. Прем'єр Шмигаль (зліва) та мер Івано-Франківська Руслан Марцінків (праворуч) Етапи карантину - хто має визначати? Прем'єр-міністр Денис Шмигаль дозволив торговельній мережі "Епіцентр" працювати під час карантину з певними обмеженнями. Коли він це робив, навряд чи міг уявити, що розсипає по всій Україні цілий ящик яблук розбрату. Їх рівно стільки, скільки супермаркетів "Епіцентру" в регіонах. "Карантин подвійних стандартів" - новий евфемізм, який підхопили один за одним міські голови по всій Україні: від Львова та Івано-Франківська до Одеси. Вони запитують уряд, чому гігантському "Епіцентру" можна де-факто торгувати вільно шпалерами та меблями, створюючи довжелезні черги, а будівельним магазинчикам на тій же вулиці - ні? "Поліція приїжджає в "Епіцентр", їй показують лист від Шмигаля, що той дозволив працювати, й вона їде геть. Натомість вони помічають порушення в маленькому кіоску, що продає каву на виніс. Ми пробували впливати на "Епіцентр", вони нас посилають подалі", - розповів BBC News Україна міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. А мер Одеси Геннадій Труханов заявив, що прогулянки одеситів містом у перші травневі вихідні та ще й без масок - це протест, а не безвідповідальність громадян. "Що обурює людей? Керівництво (центральна влада в Києві - Ред.) це не розуміє, що люди бачать подвійні стандарти. Що комусь можна, а комусь ні… Це свого роду небезпечний протест… Що ви очікували після цього? Що народ удома буде сидіти? У нас і так були проблеми з дотриманням карантинних норм", - це фрагмент з емоційної промови пана Труханова під час засідання одеського оперативного штабу 4 травня. Міський голова Одеси сидів за столом, але виступ його звучав, немов виборчий спіч з трибуни. Політична кампанія до місцевих виборів, що мають відбутися у жовтні цього року, стартувала, визнають аналітики. А регіональні еліти наважилися пограти мускулами в умовах карантину, підкачаними завдяки децентралізації. "Це все вибори й ще раз вибори. Якби не було місцевих виборів, то ніхто з міських голів і не рипався б. Їм би цей карантин був на руку. Вони б могли посилатися на уряд. Мовляв, це приписи центральної влади, їх потрібно виконувати", - вважає політичний експерт "Дому демократії" Анатолій Октисюк. Руслан Марцінків рішення про передчасний вихід з карантину в черкаському стилі не підтримує, але воліє більше повноважень. "Замість того, щоб розглядати нас як партнерів у боротьбі з коронавірусом, нас сприймають як опонентів. Якби не місцеві ради разом із бізнесом, то у нас була б значно гірша ситуація по Україні. Звідки центральна влада знає специфіку Івано-Франківська чи Тернополя? У них Московський патріархат, а у нас - греко-католики й ПЦУ. Це трохи інші планети", - каже він. Місцеві еліти вже готуються до виборів у жовтні 2020-го. І нинішній регіональний демарш розглядають також як "отвєтку" на таку перспективу. Лише одним відео проходки в центрі Черкас на камеру та згадками про традиції Коліївщини можна було заробити електоральні бали й навіть пропозиції йти в президенти в коментарях у соцмережах. "Наразі в регіонах у Зеленського немає представництва. У місцевих органах влади переважно сидять люди Порошенка, Тимошенко, десь є ще члени "Опозиційного блоку - За життя", а також проєкти регіональних еліт. "Слуги народу" не контролюють частину районних рад. Загалом нинішня ситуація показує кадровий провал та слабкість Зеленського", - вважає Анатолій Октисюк. Тепер "слуги народу" думають, чи варто повернутися до ідеї префектів, тобто представників президента в регіонах, які будуть контролювати місцеві еліти. Чи не переступають вони правові "червоні лінії"? "Небезпека в тому, що сьогодні мер Черкас вважає, що постанова Кабміну не поширюється на Черкаси, а завтра він може вирішити, що там не діє Податковий кодекс. Має бути баланс", - наголошує Євгенія Кравчук, заступниця голови парламентської фракції "Слуги народу". Мер Черкас заявляє про тиск на нього з боку центру. "Зараз ситуація в місті контрольована. Але якщо трапиться спалах коронавірусу, до кого будуть записувати звернення черкащани? Думаю, не до Анатолія Бондаренка, а до президента України, уряду, МОЗ", - додає вона. "Коли працюють ресторани, які належать народним депутатам, тоді це нечесно щодо людей", - ось така заочна відповідь Геннадія Труханова. Він розповідає, що до нього приходять ресторатори і їх цікавить, чому в умовах карантину є недоторкані. І міський голова прямо заявляє, що не боїться прокурорів, яких Київ може прислати "закрити рот". ГПУ та СБУ - це поки що єдині реальні важелі впливу для президента на місцях. Чия рука в кишені громад? Під час карантину частину підприємців уряд звільнив на два місяці від сплати податку на нерухомість, частиною якого є земельний збір. "Чому не дати органам місцевого самоврядування можливість визначати, хто працює і платить податки, а хто ні й звільняється від них? Питання в несправедливості оподаткування", - твердить Руслан Марцінків. За його підрахунками, бюджет Івано-Франківська втратив під час карантину 50 млн грн: 30 млн - це податок на дохід фізичних осіб, 12 млн - це плата за землю. Решта - це втрата частини єдиного податку, доходу від адміністративних зборів та оренди майна. Анатолій Бондаренко взагалі заявляв про 100 млн грн, які Черкаси нібито недоотримали через карантинні обмеження. Хоча голова Черкаської ОДА Роман Боднар називає в рази нижчу цифру - 27,6 млн. Багато медиків в Україні досі не отримали обіцяних 300 % надбавки. Регіони та центр звинувачують одне одного в затримці. Місцеві ради й голови також нарікають, що з 300% надбавки медикам, які лікують хворих на коронавірус, з центрального бюджету виплатили лише по 500-700 грн. Решту виділяють з міських бюджетів. А десь залучають бізнес. Частина лікарів досі не отримали цих виплат. Уряд же показує пальцем на місцеву владу, що та не виконує зобов'язань перед медиками. Кабмін заявив, що переказав кошти в повному обсязі ще в середині квітня. "Якщо центральна влада залазить у кишеню місцевого самоврядування, якщо фактично хоче поставити нас на коліна, то, може, вона теж має зменшити свої видатки на суддів, на прокурорів, на правоохоронні органи, тощо? Ми будуємо поліцейську державу?" - риторично запитує Руслан Марцінків. Президент з реакцією на таку ситуацію не забарився. 6 травня у своєму відеозверненні він висловив обурення ситуацією з виплатою надбавок медикам. "Усім головам ОДА доручаю найближчими днями повністю погасити заборгованість перед лікарями. На наступному тижні ми отримаємо повну інформацію по кожній лікарні та кожному медичному працівнику щодо одержання ними заробітної плати та надбавок", - заявив Володимир Зеленський. І пригрозив: "У тих регіонах, де будуть невиплати, голови ОДА щонайменше будуть позбавлені зарплати, а можливо, і позбавлені своїх посад". Чи будуть справи? Органи місцевого самоврядування діють на основі законів та Конституції . Постанови Кабміну регулюють роботу насамперед районних та обласних державних адміністрацій. "Конституційні права й свободи громадян можна обмежувати лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Ось якщо Кабмін хоче запровадити карантинні обмеження саме в правовій площині, то має оголосити надзвичайний стан. Інакше як він може вимагати від місцевої влади дотримуватися карантину, що діє всупереч конституційному порядку? " - пояснює юридичні колізії Андрій Магера, юрист, ексзаступник голови ЦВК. Він вважає, що порушити кримінальну справу проти міського голови за зрив карантину неможливо, навіть у Черкасах. "По-перше, людина у відпустці. По-друге, він не брав участі в засіданні виконкому Черкаської міської ради. Я не бачу тут кримінальної статті: ні перевищення, ні зловживання повноваженнями, ні тим паче сепаратизму", - вважає юрист. Так само в цій ситуації не вдасться застосувати статтю про умисне зараження людей, оскільки потрібно було б довести прямий злий умисел. Передчасний вихід із карантину таким не вважається. Отож, поки що регіональний демарш - це передвиборчий "пілот" регіональних еліт, які відчули "силу моменту" й зрозуміли свій потенціал. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

media-56541763

https://www.bbc.com/ukrainian/media-56541763

Вакцини від коронавірусу: побічні ефекти і чи можна від них заразитися

Вакцини від коронавірусу допомагають захистити людей від тяжкого перебігу хвороби в разі зараження.

Але як саме вони працюють? І чи нормально почуватися зле після щеплення? Ми пояснюємо, чому вакцина від Covid-19 не заразить вас вірусом і чому легкі побічні ефекти, такі як головний біль чи підвищена температура, цілком безпечні і не загрожують вашому здоров'ю. Дивіться наш YouTube! Там більше відео, ніж на сайті.

features-51800358

https://www.bbc.com/ukrainian/features-51800358

"Непристойний" товар: як розкрутили продаж прокладок для жінок

"Хоч хтось пояснить мені, що таке Kotex?!"

Реклама прокладок Kotex, 1950-ті рр. Це слова обуреного молодого американця під час вечірки в 1920-і роки в Америці. Ніхто, звичайно, тоді цього не зробив, адже Kotex було кодовим словом - тим, що має залишатися таємницею. Kotex і донині залишається одним з найбільш популярних в США брендів, що випускають гігієнічні прокладки для жінок. Але, як пише Шарра Вострал у своїй книзі Under Wraps ("Під покровом"), одне з головних призначень таких товарів, як прокладки і тампони, - це прикриття: зовсім не обов'язково сповіщати усіх навколо, що в жінки місячні. І у жінок були причини приховувати це. 1868 року віцепрезидент Американської медичної асоціації попередив, що жінкам-медикам не можна довіряти під час їхніх щомісячних "нездужань". П'ять років по тому американський лікар і просвітник Едвард Кларк заявив, що дівчаткам не варто відвідувати заняття під час місячних, оскільки це надто велике навантаження - очікувати від них, щоб вони під час менструації ще й думали. Письменниця Елайза Даффі різко відповіла на це доктору Кларку: чому ж він не заперечує проти важкої хатньої роботи під час менструації? Можливо, він просто хоче позбавити дівчаток освіти? Цілком можливо, що так воно й було. Тому не дивно, що жінки вважали за краще мовчати про свій менструальний цикл. Стародавні тампони Тампони, між тим, мають тисячолітню історію: вважають, що у Стародавньому Римі їх виробляли з вовни, в Індонезії - з рослинних волокон, в Японії - з паперу, в Африці - з трави, у Стародавньому Єгипті - з очеретяного папірусу, а на Гаваях - з папороті. Також відомо, що жінки здавна користувалися підручними засобами, типу клаптиків тканини, які вони прали і знову використовували. Тепер ми знаємо, що багаторазові прокладки можуть призвести до інфекційних захворювань і навіть до раку шийки матки.. Відомо також, що наприкінці XIX століття чимало домашніх засобів різного призначення витіснили товари промислового виробництва, але чому це оминуло прокладки? Проблема була в тому, як рекламувати і продавати товар, який суспільство вважало "непристойним". Перша офіційно зареєстрована спроба продавати одноразові прокладки датується 1890-ми роками. 1896 року компанія Johnson & Johnson запустила продаж "Прокладок Лістера" [за іменем британського хірурга Джозефа Лістера, що навчив світ стерилізувати хірургічні інструменти], а в лондонському універмазі Harrods 1895 року почали рекламувати "гігієнічні серветки" німецької фірми Hartmann. Реклама серветок Hartmann, 1890 рр. Але ці товари не мали попиту. Здавалося, жінки вважали, що робити гігієнічні прокладки власноруч з будь-якого підручного матеріалу - це дешево і зручно - і сорому менше. Важливий технологічний прорив стався під час Першої світової війни, коли компанія з виробництва паперу Kimberly-Clark перейшла на новий крепований папір для виробництва перев'язувальних матеріалів. Крепований папір виробляли з деревної целюлози. Вона була значно дешевшою, ніж бавовна, та більш гігроскопічною. Наприкінці війни Kimberly-Clark почала шукати нові ринки збуту, і тоді ж в компанію надійшов лист від медсестер, які розповіли, що застосовують їхню продукцію не лише для перев'язок... Виправданий ризик Цілком очевидно, що тут відкривалися нові бізнес-перспективи. Але був і ризик: як свідчив досвід Johnson & Johnson, такий товар був надто табуйований, щоб добре продаватися. Але Kimberly-Clark все-таки ризикнула і почала продавати нову продукцію під незрозумілою назвою "Kotex", що складалася з перших складів двох слів - "котон" (бавовна) і "текстура". Але найголовніше - молодь на світських вечірках і гадки не мала, що це насправді таке. Реклама прокладок Kotex, 1928 рік Новий товар швидко став популярним. На той час вже кілька десятків років жінки працювали на заводах і в офісах, отримуючи все більшу незалежність. Попри побоювання доктора Едварда Кларка, виявилося, що вони могли думати і менструювати одночасно, але їм потрібен був зручний, одноразовий товар. На загальний подив, Kimberly-Clark "влучив у яблучко". Перше ґрунтовне дослідження ринку гігієнічних товарів для жінок провела 1927 року Ліліан Гілбрет. Вона була однією з перших, хто застосував науковий підхід до організації праці, дизайну і мотивації на робочому місці. Гілбрет говорила, що сучасна жінка стала мобільною, вона багато часу проводить поза домом. Вона особливо відзначила, що жінкам просто необхідний такий гігієнічний продукт. Однак, хоч такі товари виробляли для непомітного використання, їхній маркетинг був цілком відкритий. А зростаючий попит заохочував виробників до активної реклами, хай навіть в завуальованій формі. Якщо в 1920-ті чоловіки губилися в здогадах, то на початку 1930-х деякі вже почувалися в облозі. Нобелівський лауреат, письменник Вільям Фолкнер скаржився: "Я, здається, так відстав від життя у добу "Kotex", що ні про що інше й думати не можу". Звинуватити рекламу гігієнічних прокладок у тому, що тобі не пишеться, - це звичайно, дуже зухвало. Але водночас свідчить про те, як швидко нове поняття стало культурним мейнстрімом. "Блакитна кров" Після першої прокладки з крепованого паперу з'явився запатентований 1933 року тампон, який почали продавати під назвою "Tampax". Перша упаковка Tampax з колекції Музею менструації Незабаром з'явився і перший менструальний ковпачок - 1937 року - його запатентувала жінка, Леона Вотсон Чалмерс. А потім почалася війна, і жіночі гігієнічні товари почали рекламувати як засіб, що допомагає жінкам мобілізувати свої зусилля і допомогти фронту. Одна з реклам Kotex зображала дівчинку в поганому настрої, а поруч - на підлозі швабра і віник. "Хто б міг подумати, що ти будеш дезертувати й відмовлятися від протирання пилу і миття тарілок, коли мама так розраховує на тебе?" Нині, як свідчать дослідження, лише в США жінки щороку витрачають приблизно 3 млрд доларів на гігієнічні товари, які вже давно стали частиною повсякденного життя. А західний менталітет лише сміється над сором'язливістю у цьому питанні. Реклама XXI століття не раз висміювала старі стереотипи, коли кадри блакитної "крові" на прокладці чергувалися із зображенням жінок в тісних білих шортах верхи на білих конях. Реклама тампонів, 1971 рік Але в багатьох частинах світу це питання, як і раніше, не є приводом і жартів і веселощів. Наприклад, історія Аруначалама Муруганантхама - чоловіка з південних штатів Індії, який 1998 року вирішив, що його дружина заслуговує на доступні гігієнічні прокладки, а не на стару брудну ганчірку, якою їй доводиться користуватися. "Я б такою ганчіркою навіть свій мопед не витер", - зізнавався він. Недешеве задоволення Він почав конструювати просту машинку з виробництва прокладок - щоб одночасно і робочі місця створити і прокладки для всіх жінок Індії виготовити. Історію Аруначалама Муруганантхама розказує документальна стрічка 2013 року "Чоловік з місячними" (Menstrual Man). На фото: Аруначалам з дружиною Шанті та донькою Тоді від нього пішла дружина і відвернулася мати. На їхню думку, те, чим він займався, було надто ганебним. Зрештою Аруначалам і його винахід перемогли, і дружина Шанті до нього повернулася. Однак це свідчить, що в багатьох частинах світу менструацію досі оточує стигма. Саме через це, за даними ЮНЕСКО , кожна десята дівчинка в субекваторіальній Африці пропускає школу під час місячних. Доктор Едвард Кларк, напевно, це б схвалив, хоча тут не до жартів: через такі пропуски деяким дівчаткам потім важко надолужити матеріал - і вони взагалі перестають ходити до школи. Справа не лише у стигмі, а ще й у нестачі чистої води і персональних душових кабін. Ну і, звичайно, не можна забувати про проблему, яку намагався вирішити Арунчалам: там молоді жінки просто не можуть собі дозволити купити гігієнічні товари, які в заможніших країнах сприймають як щось звичайне. Вільям Фолкнер, можливо, і почувався відірваним від життя в добу Kotex, але за майже 100 років багато жінок досі чекають, коли ця доба нарешті для них настане. Тім Гарфорд — автор колонки Undercover Economist (Економіст під прикриттям) у газеті Financial Times. Програму "50 речей, що сформували сучасну економіку" (50 Things That Made the Modern Economy)транслюють по радіо BBC World Service. Ви можете отримати більше інформації про джерела, використані в програмі, й послухати випуски онлайн чи підписатися на подкаст. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

071116_pol_gov_oh

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2007/11/071116_pol_gov_oh

Туск присягнув на посаді прем'єр-міністра Польщі

У Польщі лідер партії Громадянська Платформа Дональд Туск склав присягу на посаді прем’єр-міністра після перемоги на виборах у жовтні.

Церемонія інавгурації нового прем’єра відбулася у Варшаві за участи президента Леха Качинського. Польський парламент наступного тижня має голосувати за вотум довіри коаліційному уряду між партією Дональда Туска та польською Селянською партією. Дональд Туск обіцяв зробити своїм пріоритетом покращення стосунків Польщі з партнерами в Євросоюзі та Росією. На думку оглядачів, у зовнішніх пріоритетах Варшави не багато зміниться, окрім стилю ведення політики. Коли пройде буря виборів, виявиться що ліберали також однозначно відстоюватимуть польську позицію, користуючись лише іншою риторикою.

160822_parade_trending_rl

https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/08/160822_parade_trending_rl

Асфальт, совок і порох - соцмережі про парад

Поки українські військові завершують підготовку до святкового параду на День незалежності у Києві, українські соцмережі нещадно й інколи нецензурно дискутують на тему доцільності такого заходу.

За спостереженнями ВВС Україна, учасники дискусії розділилися на три умовних табори - ті, хто проти параду, хто його підтримує, а також люди, які вважають, що взагалі слід копати значно глибше. Далі - короткий огляд деяких тез, які пролунали у Facebook. Імена учасників та цитати подані згідно з оригіналами. Проти Чи не найгостріші суперечки із особистими образами, наприклад, від Радника президента і волонтера Юрія Бірюкова, спалахнули під повідомленням телеведучої і журналістки Тетяни Даниленко. Вона зазначила, що загалом не проти власне параду: "Щодо параду, то так, він потрібен. І зараз він точно не менш доречний, ніж парад під веселковими прапорами. Але сильно надувати з цього приводу щоки і пускати сльозу замилування, воліючи не помічати проламаного асфальту та фальшивої показухи - це відвертий самообман". Однак, у її дописі було, приміром, таке: "...з одного боку товариші, які щиро впевнені, що єдино можливий парад на вулицях Києва - це гей-парад. А з іншого боку - товариші, які щиро впевнені, що бравада із наспіх пошитою з пластмаси формою "варан" на худеньких солдатиках - це демонстрація міці нашої збудованої з нуля найкрутішої армії світу. Найкраща демонстрація міці - це перемога, а не ура-патріотичні промови вчорашніх совків, які сьогодні нап'ялили вишиванку". "Взагалі поки йде війна ні гей паради, ні паради військові не повинні бути. Народу аби лишній день прогуляти роботу та бухнути", - підтримала її у коментарях Elena Mosiychuk-Maliok. "Проводьте парад, якщо бійці повністю забезпечені, якщо є спокій, якщо забезпечення армії на 90% йде з бюджету, якщо все якісно. А не тоді, коли авто ремонтують волонтери, їсти возять волонтери, прилади нічного бачення возять волонтери й 60% роблять волонтери", - додав Сергій Залевський. "Парад - туфта і позерство. Краще б за ці гроші купили військовим ще теплого одягу, зима скоро. У мене все", - написав у себе на Facebook журналіст Sasha Shevchuk. "Навіть найкраща зброя і найтепліший одяг не поможуть, якщо дух невисокий. А парад дуже позитивно впливає на дух", - відповіла йому у коментарях Olesia Isaiuk. "А чого не декомунізували парад військової техніки? Це ж і є совок у чистому виді. Хіба не можна провести парад і подякувати героям без танків на Хрещатику?" - запитує юрист-кримінолог Anna Maliar. Свою лепту до сварок внесли і офіційні структури, зокрема "Київатодор" та міноборони, які сперечалися через нібито пошкоджений технікою асфальт. "Якщо асфальтне покриття руйнується від проїзду зазначеної техніки, то проблема не в техніці, а в якості дорожнього покриття", - написали на офіційній сторінки міністерства. За "У 2014-му, чи коли там, я був категорично проти параду. Бо гроші на вітер і відправте цю техніку на "передок". Цьогоріч я вважаю інакше. Бо раніше паради були якимсь незрозумілим пережитком, а нині у нас є для кого і кому їх проводити", - вважає журналіст Олекса Шкатов. "У стрічці купа військовослужбовців, дембелів і волонтерів. Всі - за парад. Всі, хто плаче та істерить - пороху не нюхали. У мене все", - написав журналіст та історик Вахтанг Кіпіані. Блогерка Faina Kaplan дотримується схожої позиції: "Чи не в солдат треба питать їхню думку про парад? Імено в солдат спитать, ті шо в АТО чи на дембелі, як ви ставитесь до параду? Якшо вони добре ставляться до параду і він їх підбадьорює, то значить парад нужний, а якшо ні, якшо вони погано ставляться до параду, то він ненужний. А ми, офісні водорослі, должні заваліть варежки і вобще мовчать в тряпочку. Совок це чи не совок чи ше якась холера, - не має значення, якшо б наші солдати хотіли собі парад". "Пам'ятаю якось їхав я на базу батальйону. В камуфляжі, з наплічником. Сиджу на зупинці, чекаю на маршрутку. Нікого не чіпаю. Тут поруч проходить мама з донькою, років малій з п'ять. Помічає маля мене, щось каже мамі, та їй щось відповідає. А потім зовсім несподівано дитинча підбігає до мене, вигукує "Слава Україні!". Я встиг тільки підняти з асфальту щелепу від подиву і відповісти "Героям слава!". А дівчинка вся така щаслива бігла і щось радісно щебетала мамі. Бачили б ви ті радісні дитячі захоплені очі! І уявіть як було приємно мені. Це я і про те, що військовий парад потрібен. Нам і їм", - доповнив журналіст і учасник АТО Тарас Давидюк. "Так... Це ми, війська, солдати своєї країни. Ми максимально виточуємо крок, до тремтіння... до тремтіння у серцях оточення, оточення наших громадян, які прийшли нас підтримати! Ми є, і ми служимо своїй країні... Служимо Україні. І ми чекаємо, ми сподіваємося на максимальну підтримку, ми сподіваємося на любов... На повагу наших громадян. Ми крокуємо за тих хлопців, які віддали життя за нашу країну, за наші сім'ї... Таким чином ми віддаємо данину хлопцям, хлопцям які зараз перебувають на позиціях і виконують бойові завдання... Хлопцям, які втратили частини своїх тіл... Ми, крокуючи з високо піднятою головою і гордістю, пам'ятаємо кожного, пам'ятаємо їхню завзятість і честь. Ми армія! Ми сім'я! І ми є, цього не відняти!", - зазначив у довгому емоційному дописі Євгеній Жуков. "Коли ці діди з радянським вихованням говорять - тримайтеся онуки, це дорогого варте, як мінімум варте проведення цього параду!", - також висловився блогер Александр Барабошко і додав знімок: "Так, паради то застарілий формат. Але то питання до нас всіх, до громадськості і влади, що на третьому році війни не вигадали оновленої форми для вшанування живих і загиблих", - написав громадський діяч Andriy Andrushkiv. Він також розповів, що випадково став свідком перегону військової техніки на Подолі у Києві: "Бачив двох хлопчиків років семи, які кричали крізь рев моторів "Это наши защитники!". Бачив красивих дівчат, які посміхалися і махали солдатам, а ті посміхалися у відповідь (то для них дуже цінний момент, адже у всіх цих Краматорськах Маріуполях і Костянтинівках ніхто не махає військовій техніці, так само як і у Вінниці Сумах чи Чернівцях ніхто не махає тролейбусам чи трамваям). Бачив десятки людей, які на кільканадцять хвилин очі в очі зустрілися з тими про кого в будь-який день Андрій Лисенко може сказати "троє бійців загинуло і вісім отримали поранення". Бачив як люди які спішили в кіно, бари, набережні на секунду згадали про те що в країні війна". Проблема глибша "Щороку в День незалежності України мені хочеться кудись втекти від світу і щедро й довго плакати. Через те, що в мільйонів людей уболівання за країну строго календаризоване, відбувається в системі координат "посідєлі-випилі-закусілі-я-даже-по-етому-случаю-вишитую-рубашку-адєл" або "треба покласти квіти до пам'ятника Шевченкові, бо ми ж патріоти" і жодним чином не передбачає щоденної роботи з деколонізації", - написала керівниця громадської організації "Не будь байдужим" Оксана Левкова. "Країна готується до свята. Країну б вичистити, вимести і продезінфікувати. Але країна не готова. Країна готова лише до свята. Країна залізе в нові мешти брудними п'ятами і сховає гниле під вишиванкою. Країна розірветься на частини між тим, шо важливіше - парад чи асфальт. Країна за інерцією святкуватиме те, про шо мріяли, за шо вмирали, про шо молилися ті, кого фіга з два нагородять", - вважає тележурналістка Інна Білецька. "А можна не про парад? (...) Я дуже вдячна долі, що народилася в Україні. (...) Я вдячна за те, що можу вільно займатися улюбленою справою і наді мною не сидить цензор. А ще за критику влади мені не світять табори", - висловила свою думку Myroslava Petsa.

features-47217304

https://www.bbc.com/ukrainian/features-47217304

Мадуро: "Ку-клукс-клан в Білому домі хоче захопити Венесуелу"

Президент Венесуели Ніколас Мадуро дав екслюзивне інтерв'ю BBC, у якому звинуватив США та їх союзників у спробі вторгнення та заперечив економічну катастрофу у країні.

Ніколас Мадуро заперечує економічний колапс у Венесуелі У розмові з кореспондентом BBC Орлой Герін Мадуро порівняв керівництво Білого дому з "Ку-клукс-кланом"(організацією американських расистів та ультраправих) і пообіцяв боротися проти тиску з боку західних країн. Наводимо найбільш цікаві моменти з інтерв'ю. Повний його текст можна прочитати англійською та іспанською мовами. ВВС: Поки ми тут з вами сидимо, американська (гуманітарна. - Ред.) допомога чекає на кордоні з Колумбією. Ми зустріли багато людей, які розповідають нам, що вони відчайдушно потребують допомоги. Чому б не дозволити (її завезення. - Ред.)? Ніколас Мадуро: Перш за все, це шоу, яке уряд Сполучених Штатів організував спільно з колумбійським урядом, аби принизити венесуельців. Венесуела - це країна, здатна задовольнити всі потреби свого народу. Венесуела - це країна, яка має проблеми, як і будь-яка країна. Ми перебуваємо в битві, яка триває вже багато років, в успішній битві, заради зниження бідності, злиднів, для того, щоб збільшити продуктивність праці, створити систему соціального захисту для захисту 100% наших пенсіонерів, щоб встановити систему охорони здоров'я, яка охоплює все населення Венесуели, створити систему освіти, яка охоплює 90% наших дівчат, хлопців, нашої молоді. Венесуела - це країна, яка має гідність, і Сполучені Штати мають намір створити гуманітарну кризу, щоб виправдати військову інтервенцію, "гуманітарну" (інтервенцію. - Ред.). І це частина цього шоу. Саме тому ми з гідністю говоримо їм, що незначні крихти, які вони мають намір принести з токсичними продуктами, з недоїдками, які вони мають, ми їм говоримо - Венесуела має гідність, Венесуела виробляє і працює, а наші люди не просять в будь-кого. BBC: Ви порівнюєте гуманітарну допомогу (США відправили в Колумбію вантажівки з гуманітарною допомогою для Венесуели - прим. Ред.) з шоу. А голод в країні теж можна назвати шоу? Одна жінка з п'ятьма дітьми сказала мені, що вони щоночі відправляються спати голодними. По дорозі сюди ми бачили, як люди риються в смітниках у пошуках їжі. Ви і правду можете сказати, що в Венесуелі немає голоду? Н.М.: В американських ЗМІ та в ВВС є стереотип про таку Венесуелу, якої насправді не існує. Так, у нас є проблеми. 4,4% населення живуть в злиднях. Звичайно, цю проблему треба вирішувати. Але раніше у нас було 25% жебраків, і ми скоротили всі коефіцієнти нерівності. Наші показники щодо рівності соціальних інвестицій визнані міжнародними органами високого рівня. Чи є у нас проблеми? Звичайно є. Але Венесуела - не країна, що голодує. У нас найвищі показники по запасах поживних речовин та доступу до продуктів. Це клеймо, цей стереотип, який нам хочуть приклеїти, має тільки одну мету: представити якусь гуманітарну кризу, якої немає в Венесуелі, щоб виправдати вторгнення. Уряд Дональда Трампа вкрав 10 млрд доларів з банківських рахунків і ще кілька мільярдів золотом в Лондоні, які належать нам. Ці гроші ми збиралися витратити на закупівлю продуктів, медикаментів та на інші витрати. Все дуже просто. Якщо вони хочуть допомогти Венесуелі, нехай віддадуть нам вкрадені ресурси, а не влаштовують дешеве шоу, негідне і принизливе, коли вони нам пропонують 20 мільйонів доларів у вигляді отруєної та протухлої їжі. Від редакції: США і багато інших країн, зокрема, Україна, не вважають Мадуро легітимним главою держави і підтримують лідера опозиційного венесуельського парламенту - Національної асамблеї - Хуана Гуайдо, який у січні оголосив себе виконуючим обов'язки президента. Росія, Туреччина, Китай, Іран, Куба та ще кілька держав заявили про підтримку Мадуро, який звинувачує Гуайдо в спробі держперевороту. Останні президентські вибори у Венесуелі в травні 2018 роки не визнали ані венесуельська опозиція, ані ряд західних і латиноамериканських країн.і: Якщо ніякого гуманітарної кризи немає, то чому понад три мільйони людей виїхали з країни? Це майже одна десята частина населення. BBC: Якщо ніякої гуманітарної кризи немає, то чому понад три мільйони людей поїхали з країни? Це майже одна десята частина населення. Н.М.: У вас в західних ЗМІ є проблема: ви довіряєте будь-якій брехні, яку поширюєте. Вся ця кампанія з приводу міграції в Венесуелі сильно перебільшена. Ми країна, яка приймає мігрантів. Ви цього не знаєте і не кажіть про це. У нас живуть 5,8 мільйона колумбійців, які втекли від війни, від порушення прав людини, від злиднів. У нас живуть понад 300 тисяч італійців, понад 300 тисяч португальців, понад 300 тисяч іспанців, понад 300 тисяч еквадорців, понад мільйон арабів. Щорічно до Венесуели прибувають понад 10 мільйонів іммігрантів. Криза у Венесуелі: чому люди тікають з країни? Безсумнівно, результати економічної війни - це новий феномен для еміграції. У нас є офіційні дані: не більше 800 тисяч венесуельців за останні два роки виїхали з країни в пошуках нових можливостей. Багато з них зіткнулися з несподіваними для себе ситуаціями: з ксенофобією, дискримінацією, рабством, тисячі з них повертаються назад. Венесуела - це країна, яка надає можливості соціального розвитку, і тому вона продовжує приймати мігрантів. У грудні 2018 роки ми прийняли 120 тисяч колумбійців. Це та правда, про яку не говорять. На Заході ситуація в Венесуелі спотворюється, щоб виправдати будь-яке вторгнення або агресію, яка зараз спостерігається. Від редакції: Економіка Венесуели переживає шостий поспіль рік економічного спаду, з інфляцією понад один мільйон відсотків Венесуела в минулому році зайняла місце в історії поряд з Веймарською республікою 1920-х років і Зімбабве 2000-х. BBC: Інфляція в Венесуелі досягла мільйона відсотків на рік. У жодній країні світу такого немає. Коли ви прийшли до влади, вона була в районі 20%. Ви вважаєте, що не маєте відношення до економічного колапсу? Н.М.: Ще раз повторюю: ви посилаєтеся на будь-які дані, опубліковані в західних ЗМІ. Я пропоную вам глибше пізнати Венесуелу. Звичайно, у нас є проблеми, особливо проблема економічної агресії. Інфляцію в мільйон відсотків не витримала б жодна країна світу. Ви не ставите під сумнів жодну цифру, якщо вона спрямована проти Венесуели. Ви не критикуєте брехню про Венесуелу. BBC, CNN, всі західні ЗМІ залучені до сценарію з метою вдертися в нашу країну. Чому Венесуела так цікавить Захід та США? Якби ми виробляли тільки картоплю, петрушку або яблука, нас би взагалі не було на геополітичній карті. Але оскільки Венесуела володіє найбільшими запасами нафти в світі і займає четверте місце за запасами газу, вона так важлива. Тому важливо атакувати Венесуелу будь-яким чином, загнати її в кут, щоб потім закінчити все так, як вони зробили в Іраку або в Лівії. Але Венесуела - це не Ірак і не Лівія. Ми впораємося з усіма цими труднощами, і будьте впевнені, що вся ця низка кампаній в ЗМІ та брехні поступово буде переможена торжеством правди. ВВС: Нам сказали, що вартість кілограму сиру дорівнює місячній зарплаті. Н.М.: У нас різні розміри зарплат. Але це дуже внутрішня тема. Не думаю, що вона цікавить вашу аудиторію. Якщо ми порівняємо зайнятість, соціальний захист, суспільну охорону здоров'я та освіту венесуельців в рамках єдиного аналізу, тоді ваша публіка все зрозуміє. Я можу вам сказати, що у Венесуелі проводиться політика соціального захисту та створення робочих місць, а наш народ буде стрімко вирішувати ці проблеми. У нього не буде нестачі ні в чому. Ось що я можу вам сказати. BBC: Я була в лікарні в Каракасі недалеко від цього місця, де у лікарів не було ні обладнання, ні медикаментів. Н.М.: Я не кажу тільки про Каракас. Це зачепило всю країну. Вони спочатку душать нас, а потім питають, чому ви задихаєтеся. Ваше питання... Ви не замислюєтеся про фінансове переслідування, про блокаду. Той образ мислення, який ви принесли з Заходу, з Лондона, як раз і полягає в тому, щоб спробувати вбити того, хто задихається і чинить спротив на підлозі. У нас інша схема мислення. Це опір. Ви виправдовуєте всі ці переслідування і його соціальні наслідки. У мене був гарантований доступ до державних грошей для покупки ліків, але у мене їх вкрали, а тепер ви говорите, що в медицині негаразди. А чому негаразди? Запитайте себе про це. Потрібно міняти спосіб мислення. Хворий на туберкульоз Давид не отримує лікування через брак коштів Чому саме Венесуела - це геополітичний центр світу? Запитайте себе про це. Тому що вони хочуть нас завоювати. Але у них це не вийде. За нами сила закону і народна підтримка. Народ страждає, але відчуває підтримку, яку ми йому надаємо. Ми перемогли на 23 виборах з 25. Запитайте себе, чому ті схеми мислення, які ви принесли з півночі, не працюють в Венесуелі. BBC: Але багато хто говорить, що ці вибори, особливо останні, не були чистими. Були повідомлення про тиск на виборчих дільницях, про відсторонення від виборів кандидатів від опозиції. Якщо ви впевнені, що зможете знову здобути перемогу, то чому б не провести повторні вибори? Н.М.: Яка логіка в тому, щоб повторювати вибори? Якби були юридичні питання, але їх не було ані в Національної виборчої ради, ані в органів юстиції. Водночас були політичні питання з боку уряду США. За чотири місяці до виборів уряд Трампа заявив, що не визнаватиме жодного результату виборів у Венесуелі. Але ж тоді ще не була призначена дата [голосування]. Я прошу Бога, щоб він просвітив вас і вплинув на громадську думку в ВВС. Це політична війна американської імперії, війна ультраправих і Ку-клукс-клану, який сьогодні керує в Білому домі, щоб захопити Венесуелу. Вони визначили політичну, комунікаційну, інтервенційну стратегію заради цього. Ми зі своєю правдою чинимо опір цьому маневру та цій брехні, яка повторюється з дня на день. ВВС:Ви дійсно думаєте, що Ку-клукс-клан править Америкою? Н.М.: Я вважаю, що екстремістський сектор білих супрематистів Ку-клукс-клану керує США. Я вважаю, що це банда екстремістів. ВВС: Ви називаєте президента Трампа білим супрематистом? Н.М.: Він таким є, публічно і відкрито, і він заохочував фашистські тенденції, неофашистів, неонацистів, в Сполучених Штатах, в Європі, в Латинській Америці. Це екстремістський сектор, який ненавидить світ. Вони ненавидять нас латиноамериканців, центральноамериканців, мексиканців, венесуельців, вони нас ненавидять, вони принижують нас, вони ненавидять весь світ, тому що вони вірять тільки в свої власні інтереси і в інтереси Сполучених Штатів. Тому в цій битві, яку ми ведемо для Венесуели, я кажу вам, це битва, яка виходить за межі нашої країни. Битва опору, подивіться, Дональд Трамп погрожував нам військовим вторгненням, лише кілька днів тому. Він сказав, що збирається відправити американську армію до Венесуели. Чому? В чому причина? Привід, мотив оголосити війну Венесуелі, яка є мирною країною. Я закликаю народи світу, прокиньтеся, відкрийте очі, побачте, що це агресія проти мирної країни. Венесуела має проблеми, як і багато інших країн у світі, але тільки мирно ми можемо вирішити наші проблеми. І якщо ви дійсно хочете допомогти Венесуелі, ви повинні підтримувати мир. Скажіть "ні" інтервенції, скажіть Сполученим Штатам, приберіть руки від Венесуели і підтримайте Венесуелу в її власних зусиллях, щоб вирішити свої власні проблеми через діалог. Від редакції: Минулорічні президентські вибори, на яких переміг Ніколас Мадуро, бойкотувала опозиція, а Захід та провідні країни Латинської Америки назвали фарсом. Більшість іноземних урядів проігнорували інавгурацію 56-річного Мадуро. Своїх представників надіслали менш як два десятки країн - зокрема, Китай, Туреччина, Іран та Росія.

features-56024537

https://www.bbc.com/ukrainian/features-56024537

"Обмін болем". Чи можна примирити азербайджанців і вірмен після війни в Карабаху

Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть, і весь цей час заклики до миру оберталися для вірмен й азербайджанців переслідуваннями і звинуваченнями у зраді з боку співвітчизників.

Але активісти продовжували знімати фільми та організовувати зустрічі, щоб підштовхнути людей до розмови про спільну трагічну історію. Нова війна змусила переможців і переможених помінятись місцями і знищила те мале, чого вдалося досягти "неозброєним миротворцям". Розпал першої Карабаської війни. З фронту в Баку привозять труну з солдатом. Але сталася помилка: солдат - вірменин, і його привезли в Азербайджан за старою адресою, де він жив до війни. Герої фільму вирішують поховати солдата в Грузії - на знак миру. Так починається відома по обидва боки конфлікту короткометражна трагікомедія "Все на краще". Її зняли в Азербайджані в 1997 році, за три роки після того, як Баку зазнав нищівної поразки, втративши не лише Нагірний Карабах, але й прилеглі до нього райони. Переможена сторона випустила фільм, що закликає до миру. Стрічку зняв відомий азербайджанський режисер Вагіф Мустафаєв, ролі виконали головні актори країни. Майже 30 років вірмени й азербайджанці зустрічалися на нейтральній території, щоб поговорити про мир і поділитися болем. Вони знімали спільні фільми, робили дослідження, писали статті - але їхні зусилля не зблизили народи і не зупинили другу війну. Миротворці в екзилі "Хотілося зрозуміти, чому люди ненавидять одне одного, і чи можна щось зробити, щоб це змінити", - пояснює своє бажання займатись миротворчими проєктами 37-річна азербайджанка Арзу Гейбулла. Почала вона з журналістики у 2009 році - написала репортаж разом з вірменським колегою з грузинського селища, де мирно співіснують вірмени й азербайджанці. У 2013 році, живучи на два міста - Баку і Стамбул, вона почала писати для вірменсько-турецької газети "Агос" - зокрема і про Нагірний Карабах - і стала одним з головних об'єктів нападок з боку азербайджанських ЗМІ та цькування у соцмережах. Її звинувачували в зраді й "космополітизмі", писали, що для неї "немає нічого святого". Вже за рік вона була змушена остаточно переїхати до Туреччини - влітку 2014-го Азербайджаном прокотилася хвиля арештів правозахисників і журналістів, значно посилили правила отримання іноземних грантів, а неурядові організації почали закриватися. "Я не була в Азербайджані відтоді, як проти мене почалася кампанія, - згадує Арзу. - Жодних кримінальних справ проти мене не було, але повідомлення, які я отримувала від друзів у Баку, свідчили, що вони [влада] могли готувати щось". Того ж року з Єревана довелося виїхати вірменину Георгію Ваняну. Заснований ним "Кавказький центр миротворчих ініціатив" організовував зустрічі вірмен і азербайджанців, за це Ваняну надсилали анонімні погрози і цькували в соцмережах, називаючи зрадником й іноземним агентом. Групи націоналістів і місцева влада в різний час зривали його спроби провести фестиваль азербайджанських фільмів у Вірменії. Шість років тому Ванян закрив свій центр і переїхав у будинок в горах - з нього неозброєним оком видно азербайджанське село. "Я поїхав у 2014 році, в розпал репресій проти мене особисто і нашої організації, коли мене всіляко змушували [виїхати], - розповідає він. - Почав займатися пасажирськими перевезеннями в Грузію, простіше кажучи, шоферувати. Живу як відлюдник, але не почуваюся відлюдником". За кілька днів до закінчення нової війни він написав відкритого листа прем'єр-міністру Вірменії із закликом припинити бойові дії і почати діалог з Азербайджаном. За словами Ваняна, після цього до нього прийшли поліцейські з вимогою видалити допис у Facebook і сплатити штраф за критику дій влади в умовах воєнного стану. Ім'я Арзу Гейбулли в Азербайджані також згадали під час останньої війни: в публікації на одному з азербайджанських сайтів її звинувачували в ненависті до власного народу, дружбі з етнічними вірменами та поширенні інформації про те, що Азербайджан нібито використовував у війні сирійських найманців. "Це призвело до нової хвилі ненависті й погроз, мені почали писати в соцмережах, - каже Арзу. - Коли я закрила загальний доступ до свого Instagram, то побачила, що в мене тисяча запитів, повідомлення писали у Facebook і Twitter. Був справжній наплив. І комусь щось пояснювати після цього напливу було неможливо". У грудні на її захист висловилась Рада Європи. "Я бачу, як глибоко люди вміють ненавидіти і як легко навести на когось приціл, - каже Арзу Гейбулла. - Одного слова вистачить, щоб хтось почав вказувати на тебе пальцем, і після цього пальцем вказують всі, і їм абсолютно байдуже до того, що ти думаєш". "Правда - у війні" Перша війна в Нагірному Карабасі - регіоні, населеному переважно вірменами в складі Азербайджану, - почалася у 1991-1992 роках. Їй передували запеклі суперечки про статус автономії після розпаду СРСР і вигнання етнічних вірмен і азербайджанців, що жили "не в своїй" республіці. Георгій Ванян, який тоді мріяв стати театральним режисером, згадує, як відчув "прозріння", спостерігаючи, як рух за незалежність радянських республік перетворюється на етнічний розбрат. Тоді він написав свою першу статтю, виступивши проти зростання конфлікту. "Дуже добре пам'ятаю реакцію моїх батьків і старших товаришів: ти все правильно кажеш, але зараз про це не можна говорити публічно, - згадує Ванян. - Не забуду ніколи кинуту ніби ненароком репліку корифея національного театру і кіно: ну що, брате, статейки пишеш ... Зараз воювати треба, правда - у війні". Перша війна тривала понад два роки і забрала більш як 15 тисяч життів. Баку втратив контроль не лише над Карабахом, але й над сімома прилеглими до нього районами. Майже 30 років по тому в зоні зіткнення тривала стрілянина, гинули військові й цивільні. Уряди країн по обидва боки звинувачували одне одного в етнічних чистках, заперечуючи будь-яку відповідальність за злочини своїх народів, і сприяли поширенню теорій змови, що міфами зміцнювались у свідомості людей. Конструктивних мирних переговорів не було, а рідкі зустрічі лідерів країн закінчувались суперечками про те, чий народ давніший. "Тоді здавалося, що в мене повно часу, я розберуся з усім цим і повернуся в театр", - згадує початок 1990-х Георгій Ванян. В театр повернутися не вийшло: у 2002 році він відкрив "Кавказький центр миротворчих ініціатив" і присвятив себе спробам зблизити народи. Закрита каста "Насправді питання миротворення в цьому конфлікті впиралося у просте спілкування між людьми", - каже вірменський журналіст Марк Григорян. Для нього миротворення переважно було приводом зустрітися за вином зі старими друзями. Журналісти, письменники й активісти з інших професій зустрічалися в нейтральних країнах - найчастіше в Грузії - і обговорювали спільні проєкти. Вечорами гуляли містом - наприклад, вулицею Шардена в старому Тбілісі, заходили в улюблений ресторан і обговорювали Карабах. "Політики не давали людям спілкуватися 30 років. І з'ясувалося, що люди все одно підтримували зв'язки: і патріоти-вірмени, і патріоти-азербайджанці можуть спілкуватися між собою, - розповідає Григорян. - Це миротворення було спробою триматись за якусь ниточку спілкування, обмінюватись думками, а не лаятись в соцмережах. Ця ниточка підтримувала те спільне, що є в нас: адже зовсім не обов'язково, щоб вірмени і азербайджанці постійно говорили тільки про конфлікт і сперечались про те, кому належить долма". Фінансували ці зустрічі й проєкти найчастіше іноземні некомерційні організації або уряди західних країн - звідси, з-поміж іншого, і ярлик "іноземний агент", котрий вішали на учасників. На гранти від США і європейських урядів працює і організація Imagine Dialogue, з якою співпрацювала Арзу Гейбулла. Їхні головні проєкти стосувались спільного обговорення історії: вірмен і азербайджанців запрошували на семінари і на місці повідомляли, що ті кілька днів, що тривають семінари, вони житимуть разом - попарно. Серед учасників зустрічей були ті, хто добре пам'ятав війну, і прогнозувати реакцію людей на складні теми було неможливо. Але, як каже Арзу, на її практиці серйозних ексцесів не було. "Ми не намагалися створити розуміння [конфлікту] абсолютно у всіх, але троє-п'ятеро учасників, які почули і зрозуміли іншу сторону, це вже успіх, - розмірковує вона. - Була якось програма для журналістів - ми здивувались, як вони себе показали, але, повернувшись до своїх країн, вони продовжували ту саму риторику. Ми почувались ніяково ... обдуреними". Через відсутність державної підтримки у миротворчих організацій не було і не могло бути виходу на широку аудиторію, і зацікавлені в цьому люди ставали "закритою кастою", вважає азербайджанський соціолог Сергій Румянцев, який брав участь в миротворчих проєктах з 2005 року. "Миротворчі проєкти охоплювали дуже малу частину населення і ніколи не були масовими, - підтверджує Арзу Гейбулла. - Приїздили люди, ділилися своїми історіями, їхали, а потім - не поверталися". За словами Сергія Румянцева, держава намагалася контролювати учасників: "Усі підозрювали, що хтось потім, після зустрічі, пише доноси в держоргани". Брати участь у таких проєктах та й просто говорити вголос про те, що ти підтримуєш мир з вірменами, наважувались далеко не всі. "На нас лежить тавро маргіналів, - каже працівник однієї з державних установ Азербайджану Керім. Він пише про свої погляди в соціальних мережах, але просив не називати його справжнє ім'я в публікації, оскільки боїться втратити роботу. - Одна справа бути маргіналом, а інша - націонал-зрадником". Влада ніколи не була зацікавлена в цивільних миротворчих проєктах, переконаний вірменський журналіст Марк Григорян: "Для мене зрозуміло чому - тому що уряди мають один порядок денний, а миротворці - інший. Уряди націлені на дипломатичні переговори, вони не хочуть, щоб суспільство втручалося". "Цикл безкарності" Дипломатичні перемовини успіху не мали. Кульмінацією прагнення до реваншу з боку Баку і легковажності щодо статус-кво з боку Єревана стала друга війна, яка почалася з наступу Азербайджану 27 вересня. За 44 дні бойових дій, тільки за офіційними даними, загинуло щонайменше 6 тисяч людей. Вірменія втратила більшу частину завойованих у першу війну територій. Підписання мирної угоди пізно ввечері 9 листопада в Баку зустріли стихійним святкуванням, що тривало весь наступний день. В Єревані ж спалахнули заворушення, прем'єр-міністра Ніколу Пашиняна звинувачували в капітуляції і називали зрадником. Переможці та переможені помінялися місцями. Цивільні миротворці з обох сторін називають ситуацію, що склалася, дзеркальною, кажуть, що сторони "обмінялись болем". "Війна нічого не вирішує, проблема залишається - вона лише перейшла з одного боку на інший, - каже Марк Григорян. - Боюся, що одного разу проблема знову поверне нас у гарячу стадію конфлікту". "Те, що ми бачимо зараз, ця нинішня глорифікація перемоги - це потужний ресурс легітимності, яким можна користуватись десятиліттями, - вважає бакинський соціолог Сергій Румянцев. - Він стане своєрідним інструментом в Азербайджані, як це раніше було у Вірменії". Все те маленьке, чого громадським активістам вдалося досягти за міжвоєнні десятиліття, стерла нова війна: деякі учасники миротворчих проєктів публічно перетворилися на затятих патріотів, переможці насміхаються над переможеними, а ЗМІ наголошують на злочинах, скоєних ворогом. "Я їду в таксі й чую, як по радіо ведучий каже, що, мовляв, ніколи не забудемо і не пробачимо", - розповідає держслужбовець Керім. Все це виливається і в соціальні мережі, де, як і до війни, вірмени і азербайджанці продовжують нагадувати одне одному про всілякі звірства. "Одна з трагедій у вірменсько-азербайджанських відносинах - це цикл безкарності за військові злочини, що закріпився під час першої війні та вплинув на другу, - каже Лоуренс Броерс, британський дослідник Карабаського конфлікту. - Питання відповідальності загубилося у динаміці конкурентних претензій та контрпретензій - коли кожна сторона мовчить про злочини, вчинені від свого імені, або відкидає їх як "фейк-ньюз". Обидві сторони намагаються виставити одна одну жертвою, замість того, щоб вимагати визнання відповідальності конкретних злочинців. "Ви визнаєте злочини своєї сторони не заради іншої, ви робите це для здоров'я свого суспільства, - каже Броерс. - Необхідно визнати біль іншої сторони, але при цьому взяти на себе відповідальність. Без цього приходять мовчання, табу, маніпульовані спогади і нові цикли безкарності". Саме цим намагалася займатись організація Imagine Dialogue: вірмен і азербайджанців просили підготувати перелік важливих для них дат і подій, після чого організували спільне їхнє обговорення. "Вони робили те, за що інші організації не бралися, - обговорювали історію конфлікту, історію обох країн, намагалися пояснити, звідки цей конфлікт взявся і чому він триває", - розповідає Арзу Гейбулла. Тепер, каже вона, все доведеться починати з нуля: "Треба масово міняти мислення людей, пояснювати, чому не можна спілкуватися на такому рівні, спокійно дивитися на те, що хтось когось ріже у війні й казати "правильно зробили". Я не знаю, як тепер це робити ... і це спустошує". В одному вона переконана - успіху без державної підтримки не досягти. "Образ миротворця, що працює потайки від своїх співгромадян, - безглуздий і смішний, - каже вірменський правозахисник Георгій Ванян. - Будь-який миротворчий проєкт має бути акцією, публічною акцією". Вірменин у Баку Але чи готові до таких публічних акцій обидві країни? Одним з пунктів мирного договору, підписаного лідерами держав, було розблокування комунікацій - останні 30 років Вірменія та Азербайджан були відрізані одне від одного. Радянські залізничні колії іржавіли, автомобільні дороги були заміновані. Деякі оптимісти в Баку і Єревані вважають, що відновлення сполучення між країнами допоможе налагодити спілкування між народами. Але і вони погоджуються, що на це підуть роки. Депутат азербайджанського парламенту Расім Мусабеков вважає, що знадобиться не менше 10 років. "Треба відновлювати відносини. Вірменам потрібно відмовитись від психології реваншу, - каже він в інтерв'ю ВВС. - Але гадаю, що і нам потрібно відійти від ейфорії перемоги і почати вибудовувати відносини, якщо ми хочемо мирного життя для себе, своїх дітей і онуків". На запитання про те, чи готова держава допомогти громадянському суспільству в налагодженні цього спілкування, Мусабеков відповідає, що саме суспільство до цього ще не готове. Про це, на його думку, можна буде говорити тільки після розмінування і відновлення регіону, а також налагодження економічних зв'язків. "На війні можна швидко отримати результат, а мир будують довго. Сьогодні неможливо уявити, що вірменин спокійно гулятиме в Баку, або що азербайджанець поїде на екскурсію до Єревану. Але за 10 років це стане звичайною справою, як німець, що гуляє Парижем, або француз - на прогулянці в Берліні", - переконаний депутат. Про те, що конфлікт "далекий від врегулювання", каже і вірменська сторона, але при цьому наголошує, що до миру не готовий саме Азербайджан - через "постійні погрози президента Алієва" і "перешкоди в поверненні вірменських військовополонених". "Вірменська сторона завжди виступала за гуманітарні контакти між громадами регіону, які мають ґрунтуватися на взаємоповазі й толерантності для зміцнення довіри між сторонами, - сказала ВВС представниця вірменського МЗС Анна Нагдалян. - Звичайно, таким програмам мають передувати відповідні передумови". *** "Я тут порадився з психіатром - поховаємо його на пагорбах Грузії, на знак миру між трьома братніми народами", - каже в кінці фільму "Все на краще" місцевий божевільний. Герої везуть труну до кордону. Вірменський правозахисник Георгій Ванян вважає, що, попри всі переваги, за ці роки фільм застарів і тепер виглядає як релікт і нагода для людей похилого віку згадати, як вірмени й азербайджанці жили разом. Режисер фільму Вагіф Мустафаєв зараз знімає переважно документальні фільми, 13 з яких - про життя колишнього президента Азербайджану Гейдара Алієва. Від коментарів ВВС він відмовився. На YouTube фільм за 10 років зібрав трохи менш як 40 тисяч переглядів, але це одне з небагатьох місць в інтернеті, де вірмени й азербайджанці не ображають одне одного. Ще одне таке унікальне місце - уривок з фільму "Мерзотник" того ж Вагіфа Мустафаєва. Герой грузина Мамукі Кікалейшвілі їде у бакинському метро, де місцевий вірменин Бока Давидян співає душевну любовну пісню про те, що "у всьому винні конвалії". 1988 рік, до конфліктів на Кавказі залишилося зовсім недовго. Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

press-review-40392301

https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-40392301

Преса: як імміграція змінює соцвиплати в Швеції

У суботу європейська преса:

Біженці у шведському місті Кладесгольмен. Швеція - одна з європейських країн, які прийняли найбільше біженців у відсотковому відношенні до кількості своїх громадян Французький рецепт Французька Monde аналізує поведінку нового президента країни на саміті ЄС у Брюcселі 22-23 червня. Видання пише, що на європейському форумі Еммануель Макрон використовував уже добре перевірені методи, які він успішно використав під час виборчої кампанії. Газета зауважує, що в європейській столиці Макрона зустрічали як "зіркового гостя". Упродовж двох днів у нього було одразу кілька нагод висловитися про майбутнє Європи. У цих промовах йшлося переважно про відкритість, оптимізм і французько-німецьку вісь, зазначає видання. Макрон багато говорив про французько-німецьку вісь. На фото - канцлер Німеччини. На думку Monde, Макрон дав європейським колегам зрозуміти, що він значно відрізняється від своїх попередників. Зокрема, від Ніколя Саркозі, який, як пише газета, "часто тягнув ковдру на себе", і Франсуа Олланда, дії якого "межували з пасивністю". Не надто чіткий план щодо брекзиту? Пропозиція британського прем'єра Терези Мей щодо прав громадян ЄС, які мешкають у Британії, після "брекзиту" залишила "багато запитань без відповідей". Так газета Irish Times реагує на новини з саміту Євросоюзу. Мей запропонувала надати постійну посвідку на проживання всім громадянам країн ЄС, які прожили в Британії не менш ніж п'ять років. Цей статус дозволить їм і після брекзиту без перешкод жити в країні і користуватися державними послугами освіти та охорони здоров'я, а також соціальними пільгами. Як пише видання, наступного тижня Мей виступатиме в парламенті, де детальніше розповість про запропонований план. На саміті вона називала його "справедливим і серйозним", але європейські лідери були скромніші в оцінках. Глава Європейської Ради Дональд Туск сказав, що пропозиція не відповідала очікуванням європейців. А його колега з Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав її "першим, але недостатнім кроком". Після таких заяв Irish Times дійшла висновку, що "незважаючи на заявлене нею (Мей - ред.) бажання внести певну ясність у непросту ситуацію, вона цього не зробила". У Британії живуть 3 мільйони громадян ЄС, а в Євросоюзі - понад мільйон британців. Їхня доля - це одне з наріжних питань "брекзиту". Адаптація щедрості Про те, як імміграція змінює щедру на соціальні виплати Швецію, пише Economist. Тижневик нагадує, що в 2015 році, коли криза мігрантів сягнула піку, країна прийняла 163 тисячі новоприбулих мешканців. І хоча більшість шведів поставилися до цього з розумінням, дехто був менш гостинним. Видання наводить приклад міста Мальме, де нині мешкає багато мігрантів. Там касир в одному з місцевих магазинів поскаржився кореспонденту Economist на те, що "вони тут лише заради соцвиплат і пільг". Самому кореспонденту він теж порадив "забиратися". "Така риторика колись лунала лише з вуст політиків з крайньої правої партії шведських демократів, яка скористалася кризою, аби наростити підтримку серед населення. Відтоді уряд намагався адаптувати шведську модель розподілу добробуту, щоб вона відповідала вимогам часу", - пише тижневик. Біженці моляться у тимчасовому притулку в шведському місті Ванерсборг Першим кроком стало закриття кордону з Данією у 2015 році. Як зазначає видання, це розглядалося як надзвичайний захід, аби спинити потік прохачів притулку. Далі Швеція спробувала змінити систему соцвиплат. Мігрантам, яким відмовили у наданні притулку, тепер не надають житло і щомісячну допомогу в розмірі 140 доларів. Також для мігрантів зробили більш жорсткою систему надання оплачуваних відпусток із догляду за дітьми. Але, на думку видання, подібні кроки уряду не розв'язують головної проблеми, яка стоїть на шляху інтеграції мігрантів у Швеції. Йдеться про "негнучкий ринок праці", на якому багато новоприбулих мешканців не мають навичок чи зв'язків, необхідних для отримання роботи. Як не втратити Каталонію New York Times розмірковує про референдум щодо незалежності, який Каталонія планує провести 1 жовтня, незважаючи на жорстку риторику Мадрида. На думку поважного американського видання, замість того, щоб чинити законодавчі перешкоди такому волевиявленню, іспанській владі варто було би розібратися з власними проблемами. "Іспанія може успішніше придушувати імпульси до сепаратизму, якщо наведе лад у власному домі. Минулорічний політичний глухий кут і вибори, що двічі нічого не принесли, фактично залишили Іспанію без національного уряду на 10 місяців. І хоча уряд, який нині оговтується від корупційного скандалу, минулого тижня вистояв під час голосування про недовіру, ці події засвідчили, що Іспанія досі перебуває у стані політичного розбрату", - пише газета. Мітинг на підтримку незалежності Каталонії в Національний день регіону, вересень 2014 року New York Times відзначає, що центральний уряд міг би послабити тяжіння Каталонії до незалежності, якби дав регіону можливість отримувати більшу економічну віддачу. Нині Каталонія приносить Іспанії майже п'яту частину ВВП, а отримує лише 9,5% грошей з державного бюджету. Також, на думку видання, Мадриду варто вести переговори з лідерами Каталонії замість того, щоби "спиратися на обмежене трактування конституції судовою системою". "Найкращим виходом із ситуації для Іспанії було би дозволити референдум, а для виборців у Каталонії - відмовитися від незалежності. Так само, як це зробили виборці у Квебеку та Шотландії", - пише New York Times. Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

040504_trade_sanctions

https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/05/040504_trade_sanctions

Україна - найбільший у світі порушник авторських прав, кажуть США

Уряд США повідомив, що збереже торгівельні санкції проти України, накладені у 2002 році за порушення прав інтелектуальної власності.

Загальна вартість санкцій, які поширюються на українську продукцію, становить 75 мільйонів доларів. У новій щорічній доповіді Торгівельного представництва США Україна посідає перше місце у списку країн, які не борються з піратською індустрією нелегальних компакт-дисків із неліцензованими записами. У доповіді зазначається, що систематична неспроможність України покласти край піратській продукції може стати перепоною для вступу України до Світової Організації Торгівлі.

060904_airbus_flight_sp

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2006/09/060904_airbus_flight_sp

Перший політ найбільшого в світі літака Airbus

Найбільший у світі авіалайнер Аеробус А-380 здійснює свій перший рейс із пасажирами на борту.

Літак вилетів зі штаб-квартири Аеробуса в Тулузі на півдні Франції. Він перебуватиме в повітрі сім годин із майже п'ятьма сотнями пасажирів на борту. Речник Аеробуса Жак Рокка заявив, що політ має на меті перевірити прилади в кабіні пілота, а також оцінити пасажирський комфорт. Цього тижня буде здійснено чотири випробувальні польоти, у яких зголосилися взяти участь 15 тисяч робітників Аеробуса. Із тих охочих було відібрано лише дві тисячі осіб.

news-38972351

https://www.bbc.com/ukrainian/news-38972351

У Росії почалися раптові військові навчання

У Західному військовому окрузі Росії, до якого входять, зокрема, Ленінградська і Московська області, ‎почалася раптова перевірка військових частин, повідомляє міноборони РФ.‎

У вівторок, 14 лютого, мотострілкові, артилерійські, ракетні і зенітні ракетні бригади, а також ‎бригади військової авіації і військкомати Санкт-Петербурга, Псковської і Новгородської ‎областей та Республіки Карелія привели у повну бойову готовність.‎ Повідомляється, що наразі російські військові у складі своїх підрозділів "здійснюють марші у ‎визначені райони, де почнуть виконання завдань за призначенням". Західний військовий округ межує із державним кордоном України. У середині січня цього року українські війська провели навчання ППО у Херсонській області, поблизу із Кримом. До цього українські війська проводили навчальні ракетні стрільби над Чорним морем, також ‎неподалік анексованого півострова.‎ Ці навчання привели до зростання напруги у відносинах між Києвом і Москвою.‎‎

150822_migrants_eu_ko

https://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/08/150822_migrants_eu_ko

Як ЄС дає собі раду з мігрантами

Цього року в Середземному морі потонуло близько 2000 мігрантів, які на переповнених човнах намагались досягти узбережжя Греції та Італії.

Італія перевезла тисячі врятованих мігрантів на Сицилію Потік відчайдушних переселенців з Сирії та Північної Африки, що надіються дістатися до Європи, уже перевищив показники за відповідний період 2014 року. Німеччина, яка отримує набагато більше прохань про надання притулку, ніж будь-яка інша країна ЄС, цього року очікує на прибуття 800 тисяч біженців. Наскільки критична нині проблема міграції для Європи? Число мігрантів, що досягають берегів Європи морем, цього року значно підвищилось порівняно з тим самим періодом 2014 р. Особливо побільшало прибулих до Греції. Служба прикордонного контролю ЄС повідомила, що лише у липні до грецьких островів пристало майже 50 тисяч мігрантів, переважно сирійці. За даними ООН, станом на середину серпня цього року морем до Греції прибуло 158 тисяч мігрантів. Це перевищує аналогічний показник в Італії – 90 тисяч. Більшість з тих, хто прямує до Греції східним середземноморським маршрутом, долають відносно невелику відстань – з континентальної Туреччини до островів Кос, Хіос, Лесбос чи Самос. Подорож з Лівії до Італії довша та небезпечніша. У липні до узбережжя Греції пристало 50 тисяч мігрантів За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на серпень кількість загиблих у морі перевищила 2000. З цих осіб 1930 намагалися дістатися до Італії. Корабельна аварія, що сталася 19 квітня поблизу італійського острова Лампедуза, забрала близько 800 життів. Отже, тепер більшість мігрантів – особливо з Сирії – намагаються втекти до Греції, уникаючи лівійського маршруту. З початку цього року на зовнішніх кордонах Європи було виявлено близько 340 тисяч мігрантів, повідомляє агентство Frontex. Для порівняння, за той самий період минулого року їх було 123,5 тисячі. Одна з найбільших міграційних хвиль нахлинула на Європу 6-7 червня, коли у межах масштабної міжнародної операції в морі виловили майже 6 тисяч людей, яких потім відвезли на південь Італії. Мігранти часто розповідають про насильство й жорстокість з боку людей, що беруть участь у їхньому транспортуванні. Багато хто платить перевізникам по кілька тисяч доларів за особу; нерідкі випадки пограбування. Небувалий приплив мігрантів спостерігається на островах Кос і Лесбос, куди вони припливають на легеньких гумових шлюпках чи малих дерев’яних човнах. Їхня присутність сильно обтяжує місцеву інфраструктуру. Континентальна Греція відіграє роль транзитного вузла – багато мігрантів подорожують далі на Балкани, сподіваючись дістатись до Північної Європи. Іншим напруженим регіоном є Угорщина. Лише у липні 34 тисячі мігрантів намагалися перетнути сербсько-угорський кордон. Під таким тиском Угорщина закликала партнерів по ЄС не відправляти назад мігрантів, яким вдалося вирушити з цієї країни далі. Вона також планує встановити посилений контроль на всіх ділянках свого кордону з Сербією. Звідки вони прибувають? Найбільшу групу мігрантів за національністю у 2015 р. становили сирійці, за якими йдуть афганці. Далі у цьому списку – переселенці з Еритреї, Нігерії та Сомалі. Жорстока громадянська війна у Сирії стала причиною масштабного виходу населення. Афганці, еритрейці та інші етнічні групи також тікають від бідності та порушення прав людини. В Італії найбільше нових мігрантів наразі походять з Еритреї, а після неї – з Нігерії. У Греції ж найбільше мігрантів з Сирії, а потім – з Афганістану, стверджує МОМ. Минулого року близько 219 тисяч біженців та інших мігрантів успішно подолали Середземне море, але не менше 3500 людей загинули, повідомляє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У 2013 р. тих, хто приплив до Європи морем, було значно менше: близько 60 тисяч. У 2011 р. головну проблему становили переселенці з Тунісу, що припливали на Лампедузу. Нині кількість втікачів-тунісців значно поменшала, але Лампедуза лишається тим вузьким коридором, через який мігранти намагаються увійти до Європи. Дані агентства Frontex враховують тільки виявлених нелегальних мігрантів – багатьом іншим вдається прослизнути непоміченими. Як ЄС вирішує проблему міграції? У листопаді 2014 р. Італія закрила свою програму пошуку і порятунку мігрантів, що мала назву Mare Nostrum. На заміну їй прийшла дешевша й обмеженіша операція ЄС під назвою "Тритон", у межах якої службовці патрулюють лише 30 морських миль, найближчих до узбережжя. Гуманітарні організації заявляють, що згортання зусиль з порятунку посилило загрозу для життя багатьох мігрантів. Після багатьох суперечок керівники ЄС погодились втричі збільшити фінансування "Тритона" (до 120 млн євро), що вивело цю операцію приблизно на один рівень з колишньою італійською Mare Nostrum. У квітні лідери ЄС пообіцяли посилити патрулювання Середземного моря й активніше переслідувати нелегальних транспортувальників, захоплюючи і знищуючи човни ще до того, як мігранти піднімуться на борт. Втім, будь-які силові дії мають узгоджуватись з міжнародним законодавством. Хаос у пошматованій війною Лівії залишається величезною проблемою. Боротися за права нещасних мігрантів особливо важко, враховуючи, що в економіці ЄС досі хмарно, багато європейців не мають роботи й остерігаються працівників з-за кордону. Між країнами ЄС немає згоди щодо того, як розділити між собою тягар міграції. Що спричиняє витік людей з Лівії? У Лівії тривають запеклі битви між повстанцями У Лівії за контроль борються дві керівні групи. Крім того, у країні присутні й бойовики так званої "Ісламської держави". Хаос розв’язав руки нелегальним перевізникам, що користаються народним лихом, тоді як органи влади не приділяють цьому достатньої уваги. ЄС та ООН сподіваються, що сторони досягнуть політичної угоди і ситуація у Лівії дещо стабілізується, однак наразі ознак успіху дуже мало. Ідея військового втручання з боку Європи зустрічає великий опір. Чому число мігрантів збільшується? Зрозуміло, що важливими причинами міграції до Європи є війни у Сирії та Іраку. Сусіди Сирії на Близькому Сході прийняли у себе близько трьох мільйонів мігрантів; ще багато мільйонів змушені були переселитися у межах Сирії. Але багато мігрантів і далі наважуються на небезпечну подорож з Африканського Рогу, не зважаючи на часті випадки жорстокості з боку перевізників, випробування пустельною спекою та воєнні загрози Лівії, яка є головним пунктом відправлення. Сомалі спустошене війною, тож, на думку італійських посадовців, більшість мігрантів звідти є справжніми політичними біженцями, що шукають притулок під страхом переслідування. Що ж до Еритреї, велика частина біженців звідти – молоді чоловіки, котрі, схоже, тікають від примусової військової служби, яка тут нагадує рабство. У цій країні лютують політичні репресії, стверджують правозахисні організації. Афганці ж продовжують тікати від бідності та переслідувань, адже в їхній країні не припиняються напади бойовиків Талібану й кримінальних угрупувань. Чи рівномірно розподілений тягар? Один з багатьох таборів, створених для вирішення нагальних потреб біженців у південноіталійському муніципалітеті Розарно Упродовж багатьох років ЄС намагається запровадити узгоджену міграційну політику. З 28 країнами-членами, кожна з яких має власну поліцію і судові органи, це виявляється вкрай непросто. Було розроблено Спільноєвропейську систему підтримки осіб, що шукають притулку з більш детальними правилами. Але правила – це одне, а їхнє застосування по всьому ЄС – зовсім інше. Головним нормативним актом ЄС з питань надання притулку лишається Дублінський регламент. Згідно з ним, відповідальність за розгляд прохань про притулок покладається переважно на країну, що зіграла найбільшу роль у прибутті чи перебуванні мігранта в ЄС. Зазвичай це країна в’їзду – але не завжди, адже в багатьох випадках мігранти прагнуть возз’єднання з членами родини, наприклад, у Великій Британії чи Нідерландах. Правила Дублінського регламенту теж не всіх задовольняють. Зокрема, Греція скаржиться, що її завалило заявами, адже саме сюди прибуває дуже велика частина мігрантів. Фінляндія, Німеччина та ще кілька країн припинили відправляти мігрантів назад до Греції. Уряди ЄС довго обговорювали пропозицію про систему квот, за якою країни розділили б одна з одною тягар розміщення мігрантів. Врешті-решт вони погодились протягом наступних двох років прийняти 32,5 тисячі шукачів притулку з Сирії та Еритреї – тобто справжніх біженців. Утім, спочатку йшлося про 40 тисяч осіб. Ще 20 тисяч біженців, які наразі перебувають у таборах Управління ООН у справах біженців, також будуть допущені в ЄС, але докладні умови цього поки що не узгоджені. А як щодо внутрішньої міграції? Слід пам’ятати, що величезна кількість громадян ЄС вільно переміщується між країнами Союзу. Вони також називаються "мігрантами", але перебувають під повним захистом європейського законодавства, якщо тільки не є злочинцями, що переховуються від справедливого суду. Їхній статус принципово відрізняється від мігрантів, які не мають громадянства ЄС. У деяких країнах-членах, зокрема у Британії, вони також створюють проблеми, потребуючи соціального захисту чи посилюючи конкуренцію за робочі місця. Більшість країн ЄС входять до Шенгенської зони, завдяки чому мігрантам дуже легко перетинати їхні кордони – не треба показувати паспорт чи інші документи. Яким чином мігранти отримують притулок у ЄС? Для цього необхідно довести відповідним органам, що вони потерпають від переслідування і що у разі повернення на батьківщину на них чекає небезпека чи навіть смерть. Одним з принципів ЄС є заборона масової примусової депортації мігрантів. Однак були прецеденти порушення цього принципу. У цьому звинувачують Грецію, яка, будучи переобтяжена запитами, відправила назад кілька груп мігрантів. За правилами ЄС, шукач притулку має право на харчування, першу допомогу і поселення у центрі прийому й розподілу. Його потреби мають бути розглянуті в індивідуальному порядку. Він може отримати притулок рішенням органів влади "у першій інстанції", а при відмові – апелювати до суду. Часом такі апеляції задовольняють. Передбачається, що протягом дев’яти місяців після прибуття біженець має отримати право на роботу. За даними Європейської Комісії, кількість прохань про надання притулку у 2014 р. зросла до 626 065, порівняно з 435 190 у 2013 р. Показник 2014 р. – найвищий, за винятком іншого пікового року – 1992-го. Втім, тоді до ЄС входило менше держав. Число заявників з Сирії у 2014 р. зросло більш ніж удвічі, сягнувши 123 тисяч осіб. Це 20% усіх заявників і набагато більше, ніж частка наступної етнічної групи, заявників з Афганістану, яких зареєстровано 7%. Третє місце, з незначним відривом від еритрейців, посіли мігранти з Косово. Значна їхня частина – бідні й маргіналізовані роми. У 2014 р. рішеннями у першій інстанції було надано притулок 163 тисячам осіб. Позитивні рішення склали 45% від загального числа рішень. Найбільше людей прийняли Німеччина (41 тис.), Швеція (31 тис.) та Італія (21 тис.).

080925_bush_economy_it

https://www.bbc.com/ukrainian/world/story/2008/09/080925_bush_economy_it

Буш: економіка США під загрозою

Президент Буш застеріг, що ціла американська економіка опиниться під загрозою, якщо Конгрес якнайшвидше не ухвалить термінового пакету фінансової допооги на суму 700 мільярдів доларів.

У телезверненні до американського народу пан Буш сказав, що в його адміністрації не було іншого виходу, окрім втручання на фінансових ринках. Джордж Буш: "Я палкий прихильник вільного підприємництва. Тож інстинктивно я проти урядового втручання. Я вважаю, що компаніям, які припустилися помилок, треба дозволити банкрутувати. За нормальних обставин я б так і зробив. Але ринок не працює належним чином. Поширилася втрата довіри, і важливі сектори американської фінансової системи постали перед ризиком закриття. Чільні економічні експерти уряду кажуть, що без негайного рішення Конгресу Америка може скотитися до фінансової паніки - і постане справді прикра картина". У спробі розширити політичну підтримку для плану порятунку фінансової системи президент Буш запросив обох кандидатів у президенти США Джона Маккейна і Барака Обаму на переговори з лідерами Конгресу до Білого дому.

news-54989860

https://www.bbc.com/ukrainian/news-54989860

Коли буде вакцина від Covid-19?

Компанії Pfizer та Moderna заявили, що їхні вакцини мають ефективність понад 90%. Те саме стверджують і розробники російської вакцини.

Кінець YouTube допису, 1 Незабаром і науковці з Оксфордського університету мають оприлюднити їхні результати. Ліків від Covid-19 досі не існує, тому на майбутні вакцини людство покладає величезні надії. Науковці з усього світу почали розробку вакцин на початку 2020 року і зараз їхні продукти проходять останню - третю стадію клінічних випробувань. То коли ж вакцина буде готова? І хто отримає її першим? Пояснює кореспондентка ВВС з науки Лора Фостер. Дивіться наш YouTube! Там більше відео, ніж на сайті.

news-38661854

https://www.bbc.com/ukrainian/news-38661854

Джорджа Буша-старшого госпіталізували - ЗМІ

Американські ЗМІ повідомляють, що колишній президент США Джордж Буш-старший перебуває в лікарні у Х'юстоні, штат Техас.

Детальної інформації про його стан немає, але преса цитує його представника, який повідомив, що 92-річний екс-президент перебуває у стабільному стані і за кілька днів має повернутися додому. Очікували, що Джордж Буш-старший, як і інші колишні президенти, візьме участь у церемонії інавгурації обраного президента Дональда Трампа в п'ятницю.

050915_baghdad_blast

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/09/050915_baghdad_blast

Вибух на півдні Багдада

Внаслідок вибуху автобомби у Багдаді загинуло принаймні 15 іракців, десять із них поліцейські.

Вибух стався вранці на півдні столиці Іраку. Вважають, що вибух влаштував смертник. Напередодні приблизно в цей час у Багдаді розпочалася низка нападів, внаслідок яких загинули більше 150 людей.

features-55618735

https://www.bbc.com/ukrainian/features-55618735

Хто такі ФОПи і чому вони проти РРО. Пояснюємо загадки слів з трьох літер

Коронавірусний 2020 рік привернув велику увагу до малого бізнесу в Україні.

З одного боку, карантин, за різними оцінками, вдарив більше саме по ньому, ніж по великому бізнесу. З іншого, на дрібних підприємців спрямували левову частку державної підтримки бізнесу. Наприкінці 2020 року вони отримали грошову допомогу, а деякі й податкові канікули до літа 2021-го. Попри це, кінець року відзначився масовимим протестами ФОПів - фізичних осіб-підприємців. Що відбувається і що загалом треба знати про роботу ФОПів? Скільки ФОПів? Минулий рік скорегував статистику малого та середнього бізнесу в Україні. Проте поки що офіційні дані доступні лише за докризовий період. За даними Державної податкової служби, на початок 2020 року кількість зареєстрованих ФОПів у країні була 1,886 мільйона. Це майже на 20 тисяч перевищувало цифри 2019 року. Проте дані Державної служби статистики дещо відрізняються. За ними, на кінець 2019 року в Україні було 1,561 мільйона ФОПів, що 80% від усіх суб'єктів господарювання. При цьому, наприклад, якщо у сільському господарстві частка ФОПів не перевищувала третини, у промисловості - 3/5, то у готельному бізнесі та на транспорті вона сягала 80%, а у торгівлі, ресторанному бізнесі та секторі ІТ - була вищою за 90-95%. А скільки вони заробляють? Але якщо подивитися, скільки ФОПи виробляють, картинка кардинально змінюється. У загальному обсязі виробленої та реалізованої продукції їхня частка є меншою за десяту частину (9,7% та 8,2% відповідно). Додана вартість, яку у 2019 році виробили ФОПи, була ще меншою - лише 7,7%. Те саме стосується і частки тих, хто працює як ФОП чи на ФОП. У 2019 році із 9 мільйонів працівників суб'єктів господарювання у системі ФОП працювали 28,5%. Це понад 2,6 мільйона людей. Частка найманих працівників - лише 14% від їхньої загальної кількості у 2019 році. А от витрати на персонал у ФОП є мізерними. Це лише 3,2% від усіх витрат суб'єктів господарювання у 2019. При цьому витрати на зарплати - 2,8%. Тобто сектор, де працює трохи менше третини робочої сили, оперує витратами на зарплату у менш як 3%. Які податки платять? Послуги таксі на понад 97% надаються ФОПами ФОП може сплачувати податки за загальною системою. Тобто платити податок на доходи чи прибуток, ПДВ, тощо. А може обрати спрощену систему і, крім ЄСВ (єдиного соціального внеску), сплачувати лише єдиний податок. Що більшість і роблять. Розмір єдиного податку залежить від групи ФОП, а та - від доходу підприємця. В останні тижні 2020 року депутати ухвалили низку змін, що мають полегшити життя малому та середньому бізнесу. З 1 січня обсяги доходу для ФОПів, що працюють на єдиному податку, встановлюються залежно від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року. Якщо врахувати підвищення "мінімалки" до 6 000 грн з початку року, то нова градація ФОП за доходами виглядає так: Всі ці суми є трохи більшими, ніж ті, що діяли у 2020 році. Надалі вони підвищуватимуться автоматично - разом із мінімальною зарплатнею. При цьому єдиний податок для ФОПів І групи (не мають найманих працівників) - лише 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня 2021 року це 227 грн. Для ФОП ІІ групи (можуть мати до 10 найманих працівників) це вже 1 200 грн (20% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня). ФОП ІІІ групи (можуть мати необмежену кількість найманих працівників) можуть обирати, чи платити 5% від своїх доходів або ж 3% від доходів + ПДВ. ЄСВ для усіх ФОП становить 1 320 грн (22% від мінімальної зарплатні). Саме з ЄСВ фінансується Пенсійний фонд, а відтак, і виплата пенсій за віком, яку отримують і ФОПи-пенсіонери. Якщо ж ФОП обрав загальну систему, то має сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% від доходу на військовий збір. Скільки отримує бюджет? За даними Міністерства фінансів, у 2019 році від єдиного податку до бюджету надійшло 35,3 млрд грн. Це менше 3% від доходів зведеного бюджету. Для порівняння: за той самий рік від податку на доходи фізичних осіб бюджет отримав понад 275,5 млрд грн, або понад п'яту частину доходів. А податок на прибуток підприємств забезпечив 117,3 млрд грн доходів бюджету. Чим ФОП відрізняється від інших? ФОП - за законом, це фізична особа, "яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку". Проте деякі фізичні особи не можуть бути ФОП. Це президент і депутати, судді, співробітники прокуратури та державні службовці. Поняття ФОП і спрощенці, тобто ті, хто користуються спрощеною системою оподаткування, не є тотожними. Адже ФОПи можуть обирати як спрощену, так і загальну систему оподаткування, хоча переважно, звісно, сплачують єдиний податок. А спрощену систему можуть, за певних умов, використовувати і юридичні особи. ФОПи - лише частина самозайнятих в Україні. Самозайнятою особою, але не ФОП, може бути, наприклад, селянин, який у своєму господарстві вирощує продукцію на продаж. Де працюють? Торгівля на базарах - в руках ФОПів Дані статистики підтверджують уявлення про те, що найчастіше роблять ФОПи, - це торгівля та послуги, а також сектор ІТ. За даними служби статистики, якщо взяти усю кількість суб'єктів господарювання, які працюють у тій чи іншій галузі, і виокремити з неї зареєстровані як ФОПи, то у 2019 році в сільському господарстві частка ФОПів не перевищувала третини, у промисловості (переважно переробній) - 63,4%. А от у поштовій та кур'єрській діяльності це понад дві третини, у готельному бізнесі й транспорті - 80%, у торгівлі та сфері харчування - 90%. 9 із 10 закладів у сфері громадського харчування - ФОПи Інформація і телекомунікації (ІТ) - 92,3%. У послугах ремонту, спорту, розвагах - понад 95%. Частка ФОПів в оптовій торгівлі також понад 90%, а у роздрібній - 97,4%. Хто і навіщо це створив? Головна перевага бізнесу, зареєстрованого як ФОП, полягає у можливості користатися спрощеною системою оподаткування. Цей спеціальний податковий режим запровадили у 1999 році указом президента Леоніда Кучми "для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва". Іншими словами, завдяки спрощеній системі стало можливим створити свій невеличкий бізнес та вести його максимально просто із мінімальними витратами та спілкуванням з податківцями. Для малих підприємців єдиний податок замінив податок на доходи підприємств, на доходи фізичних осіб та ПДВ, а механізм його сплати є настільки простим, що вони самі можуть вести свою бухгалтерію, не винаймаючи для цього фахівця. Ця система проіснувала майже без змін до 2010-2011 років, коли переглянули порядок обов'язкових податкових відрахувань, зокрема, і до Пенсійного фонду. Тоді кількість зайнятих у ФОП працівників зменшилася на понад третину. Наступні суттєві зміни запрацювали у 2015, коли заговорили про обов'язковість касових апаратів або ж РРО (реєстраторів розрахункових операцій). Як ще можна використати? Хоча спрощена система оподаткування, на якій працюють більшість ФОПів, створювалася для того, щоб полегшити ведення дрібного бізнесу, згодом її стали використовувати і для зменшення податкового навантаження, особливо при оплаті праці. Як це відбувається? Компанія реєструє найманих працівників як ФОПів, укладає з ними угоди про співпрацю. Замість 18% податку на доходи фізичних осіб, які утримуються із зарплати, та 22% ЄСВ, які сплачує роботодавець, усі відносини "спрощенців" з податковими органами обмежуються лише єдиним податком та мінімальним ЄСВ. Варіант цієї схеми - штучно подрібнений бізнес, коли продавці у закладах торгівлі чи харчування, працівників АЗС чи СТО реєструються як ФОПи на спрощеній системі. Багато українських IT-компаній до коронакризи мали не лише хороші офіси, але й спортивні зали для своїх працівників, значна частка яких зареєстровані як ФОПи Бізнесу на загальній системі також "вигідно" співпрацювати із ФОП на спрощеній, продаючи їм продукцію за заниженими цінами. Це дозволяє знижувати нарахування з податку на прибуток та ПДВ. А різниця в ціні надходить готівкою, яку, наприклад, можна використати для виплат зарплат "в конверті", що також є способом "оптимізації" витрат на оплату. Аналітики оцінюють суму таких податкових "преференцій" у десятки мільярдів гривень, а критики називають ці мільярди державним субсидуванням певних видів бізнесу, яке створює нерівні умови. Водночас прибічники спрощеної системи кажуть, що зловживання нею насправді не є такими масштабними, що це невелика плата за підтримку ініціативного малого та середнього бізнесу, який ще й працевлаштовує тих, кого виштовхнув великий бізнес. До чого тут РРО і чому цьому противляться? Ідеологи так званої фіскалізації ФОПів, або ж поступового обов'язкового застосування касових апаратів малим та середнім бізнесом, виходять з того, що багато підприємців, які не використовують РРО, занижують обороти. Це дозволяє їм відповідати вимогам, необхідним для того, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування. Так вони можуть платити менше податків, ніж бізнес, який працює у тій самій галузі, але на загальній системі. Під кінець 2020 ФОПи вийшли протестувати Проте активісти руху на захист ФОПів твердять, що обов'язкові РРО є тиском на малий бізнес. Вони закликають не лише скасувати закон про обов'язковість касових апаратів для бізнесу з оборотом у понад 1,32 млн грн, але й унеможливити будь-які зміни у системі спрощеного оподаткування. Поки що застосування РРО для більшості ФОПів ІІ-ІІІ групи відклали до 2022 року, а перелік так званих ризикованих видів бізнесу, де зловживання спрощеною системою, як вважають, є найчастішими, скоротили. При цьому ці зміни ухвалені Радою в останні дні 2020-го. А це свідчить, що за рік у питанні оподаткування ФОПів багато чого може змінитися. Графіка Олесі Волкової Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

media-43878845

https://www.bbc.com/ukrainian/media-43878845

Супрун на HARDtalk порівняла себе з "лікарем-смертю"

В інтерв'ю зі Стівеном Сакуром в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розповіла про медичну реформу та чому їй чинять спротив.

З 2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікарів, у медзакладах почали підписувати декларації (угоди) з лікарями. Це частина медреформи, яка має скасувати прив'язку до лікарів за пропискою, і дає можливість укласти угоду з будь-яким терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем у будь-якому місці України.

features-54272490

https://www.bbc.com/ukrainian/features-54272490

Гарбузова історія успіху. Як в Україні вирощують гарбузи для Європи

Фермерське господарство у селищі Сутиски, що біля Вінниці, цьогоріч вперше висадило ділянку гарбузів. Насіння мускатного гібрида Тіана закупили в Польщі. Гарбузини цього виду (так заведено називати плід з ботанічної точки зору) відрізняються солодким смаком, а також малою кількістю зернят та значним м'якушем. Врожай вирушить до закордонних споживачів.

36-річний Вадим Кричковський створив ферму з вирощування гарбузів після 14 років служби в ДПСУ Агрофірму 36-річний Вадим Кричковський очолює останні два роки. Вона вирощує овочі, які входять у борщовий набір. Основні площі засіяні морквою, також висаджують столовий буряк, капусту, цибулю та картоплю. "До цього я 14 років віддав прикордонній службі України. Звільнився у званні майора. Друзі запропонували створити фермерське господарство. Починали практично "з нуля". На території колишнього тракторного стану, де планували звести овочесховище, все занедбано було, дерева росли", - розповідає підприємець. Вадим навчався аграрної справи також самостійно. Зізнається, навіть не уявляв, що доведеться працювати у цій сфері. Гарбузи висіяли вперше У 2020 році на підприємстві вперше висадили ділянку гарбузів. Площу в три гектари відвели під мускатний гібрид Тіана. "Ми отримали контракт на вирощування гарбузів. Їх замовила компанія з Хмельницького, що займається поставкою цього продукту до Європи. Вони шукали надійних партнерів, які зможуть виростити значну кількість сировини. Плануємо зібрати з гектара близько 40 тонн", - каже Вадим Кричковський. Доглядати ділянку довелося практично вручну. Облаштували для рослин крапельний полив. Крім сонця та води гарбузи більше нічого не отримували, розповідає аграрій. "Ми вирощуємо продукцію в основному на інтенсивній технології. Слідкуємо за якістю. Наприклад, у минулому році нітратне навантаження у наших овочах було до 20 одиниць при тому, що дитяча норма харчування - до 50, а доросла - до 250 одиниць", - розповідає Вадим Кричковський. "У нас своя технологія, використовуємо органічні добрива, які генеруємо на власній біогазовій станції. Тому вирощені гарбузи цілком органічні", - пояснює фермер. На ріст гарбузів цьогоріч вплинула прохолодна весна. Вегетація рослин затягнулася, тому збір урожаю відклали практично на місяць. За домовленістю, його продаватимуть по 8 євроцентів за кілограм. Контракт на вирощування культури підприємець підписав на рік. Якщо справа виявиться вдалою, то в наступному сезоні посівні площі під гарбуз збільшать удвічі. "Сьогодні люди вже вміють готувати крем-супи та каші з гарбуза. З часом культура споживання цього плода серед українців лише зростатиме, так само як, наприклад, лохини. Тому, коли почнемо збирати гарбуз, частину урожаю плануємо реалізувати також в Україні, серед торгових мереж у Вінницькій області", - розповідає про плани фермер. "Тіана має досить солодкий смак, гарний колір, також це дієтичний продукт. Подивимося, чи матиме попит", - додає він. Продукцію зберігатимуть в овочесховищі. На прилавки відправлять, коли збільшиться сезонна потреба у вітамінах серед споживачів. Вадим Кричковський хоче збирати по 40 тонн гарбузів з гектара Сушать шматочками Закуповує гарбузи у Вадима Кричковського одне з підприємств із Хмельницького. Далі їх ріжуть на прямокутні шматки та висушують. У такому вигляді відправляють на експорт. "Ми займаємося переробкою гарбузів четвертий сезон. У сушеному вигляді відправляємо їх до Польщі, Німеччини та Чехії. - розповідає керівник підприємства Олександр Майстер. - Раніше проводили лабораторні дослідження та з'ясували, що після сушки в продукті залишається більшість вітамінів та корисних компонентів". Сушений гарбуз переробляють на борошно. Його використовують у кондитерській діяльності та виробництві хлібу. За кордоном такий продукт також додають у каші або млинці. Він наповнює страви особливим смаком. Продукцію з українських гарбузів охоче купують в ЄС "Частину продукції ми реалізуємо в Україні. Для прикладу, партнери з Київської області випікають з неї гарбузовий хліб. Як на мене, досить смачний. Використання борошна в десертах, додає їм неповторного аромату", - запевняє Олександр Майстер. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

160202_vc_clinton_won

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/02/160202_vc_clinton_won

Клінтон перемагає на партійних перегонах

Гілларі Клінтон виграла внутрішньопартійні вибори у штаті Айова за можливість балотуватися від Демократичної партії на президентських виборах у США.

Колишня держсекретар США Гілларі Клінтон обійшла сенатора від штату Вермонт Берні Сандерса, який називає себе демократичним соціалістом. Їх розділяють 0,2% голосів партійців: 49,8% на 49,6%. Також мільярдер Дональд Трамп програв внутрішньопартійні вибори у штаті Айова за можливість балотуватися від Республіканської партії на президентських виборах у США. Перемогу отримав сенатор від штату Техас Тед Круз.

090308_prikhodko_eurovision_kk

https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/story/2009/03/090308_prikhodko_eurovision_kk

Українка представить Росію на Євробаченні

Співачка Анастасія Приходько, довкола якої розгорнувся скандал напередодні фінального відбору представника від України на конкурсі Євробачення-2009, представлятиме на цьому ж конкурсі Росію.

Під час голосування у ніч з 7 на 8 березня російські глядачі та журі підтримали Анастасію, яка раніше намагалася стати учасницею Євробачення від України, але не пройшла до фіналу. Анастасія Приходько представлятиме Росію на конкурсі, який пройде у Москві, піснею «Мамо», яку співатиме українською мовою. Вона опинилася у фіналі відбору разом з відомою співачкою Валерією та групою «Кватро». Продюсер Валерії, Йосиф Пригожин, висловив обурення з приводу вибору і сказав, що співачка, яка в себе «вдома» не потрапила навіть до 15-ти фіналістів, не повинна представляти Росію, натякаючи, що результати голосування були підтасовані. Він також сказав, що україномовна пісня від Росії на Євробаченні створить неправильне враження і що росіяни повинні визначитися у своєму ставленні до Києва. Раніше довкола участі Анастасії Приходько в українському фіналі відбору на конкурс Євробачення розгорнувся скандал, коли її продюсер подала до Шевченківського районного суду Києва, намагаючись зупинити трансляцію фіналу на Першому національному каналі 8 березня. Тим часом, продюсер Анастасії Приходько, впливовий у світі українського та російського шоу-бізнесу, Костянтин Меладзе, сказав, що участь співачки у конкурсі буде «правильною і своєчасною». Він назвав пісню, з якою виступить Анастасія, інтернаціональною, позаяк текст написаний частково естонкою, музику створив грузин, а співає її українка. Минулорічний учасник Євробачення від Росії та його переможець Діма Білан, подарував Анастасії срібний ланцюжок, який вважає своїм щасливим талісманом. Анастасія Приходько відома в Росії, бо стала переможицею телевійзійного конкурсу талантів "Фабрика зірок-7" на одному з російських каналів. А яка ваша думка? Чи має сенс, аби українка Приходько представляла Росію на співочому конкурсі і чи вплине це позитивно на взаємини між двома країнами? Думки, висловлені нижче, не є думкою Бі-Бі-Сі. Я б назвав цей прецедент на россійській мові "Развод по-украински" Розвели шоу-бізнесменів, які вклали немаленькі гроші в своїх россійських конкурсантів, розвели співаків, розвели публіку, яка так недолуго проголосувалаIgor, Kyiv, Ukraine Росінам не вдасться їхня чергова політична провокація і спроба дискридитувати Україну будь-яким шляхом. Вони просто у передчутті того, що скоро і до них дійде демократія і прийде кінець імперіалізму. Всесвітня історія давно довела, що крах є неминучим для будь-якої імперії...Іван, Київ, Україна Так завжди - українські таланти їдуть шукати притулку у Росії.І вона їм не відмовляє, і правильно робить. Бо наші чиновники "трошки" не думають про наслідки -ми втрачаємо гарних талановитих людей - українців. Але в цьому випадку нам пощастило - співати вона буде українською , та й паспорт у неї все ж український. На тлі останніх подій дуже цікаво виходить...Ірина, Балта, Україна Добре, що не Україну буде представляти, а то б сорому тільки набралися...Хоча Лобода ненабагато краща...Марина, Вільнюс, Литва Більше всього, травень підправить укрЖУРІ, і Приходько випередить Лободу. Наша кланова і безкультурна ПСЕВДОеліта ні на що нездатна ні в економіці, ні в культурі.Сергій Михайлов, Запоріжжя А мені все одно - вони однаково не справжні українські співачки. А справжні українські голоси туди не попадуть. Принаймі покищо.Сергій, Яременко, м. Біла Церква, Україна Лобода - це наша ганьба! Вважаю, що за всю історію участі України в Євробаченні достойними були тільки Руслана (яка, власне, проклала шлях до серця європейської публіки) та Ані Лорак... Та, вибачте, ці співачки на сцені вже більш як десяток років і мали досвід і професіоналізм. А тут "привезли" якусь Настю Приходбко, яку ніхто не чув... Дожились, що вже Лобода представляє...Україно, що вже зовсім з глузду з`їхала???Anna Skazko, м. Херсон, Україна Буде сором нашим 'діячам', якщо Настя переможе на тому конкурсі!Віктор, Слов'янськ Мені абсолютно всеодно, хто представлятиме Україну чи Росію на Євробаченні. Якими б справедливими не були конкурсні відбори, всеодно купа незадоволених не поменшала б. Як на мене, так забагато того ажіотажу навколо пісенних тих конкурсів, тим більше таких заполітизованих, це ж видно неозброєним оком на голосуваннях.Ірина, Луганськ Вчора побачив те опудало з метровими віями цілу ніч не спав. Ганьба у всьому. Якщо Анастасія заспіває ту пісню українською, як вона вміє, бути їй попереду.Михайло, Нововолинськ Ну що ж, хай їй щастить. Будемо сподіватися, що вона гарно заспіває і не зганьбить українский спів.Євген Абрамов, Донецьк Досить на фото в рукавичках подивитися, як усе ясно стає. Примітив і далі заправляє. Наче вже 17 років Україна незалежна, люди, як вона, більшість свідомого життя прожили в цій країні, а й далі Росію їздять представляти. Напрямок у них один, як і іноземна мова на світі одна – російська. Мізків Польщу представляти, чи там Францію не вистачає.Антон, Лондон. Для того, щоб брати участь у міжнародному конкурсі, мало мати тільки "матеріал"! Потрібно вміти користуватися голосовими даними, бути харизматичною особистістю, і, що досить важливо, артист повинен бути красивим! Складається таке враження про наш шоу-бізнес і про наших продюсерів, що у виборі артистів вони керуються принципом "чим гірше, тим краще". Настенці не завадило б повчитися. Голос та тембр - на "трійочку". Дуже образливо, як за Україну, так і за Росію, через оцих всіх "великих" діячів.Тетяна, Україна. Виступ С. Лободи - це мавпування з кількарічної давнини роліка Мадонни з Гогол Борделло, який всі можуть побачити на Ютьюбі, (попурі з декількох пісень, в тому числі La Isla Bonita). Tобто, гламурно - містечковий плагіат. Які критерії вибору у жюрі? Гроші? Брак смаку?Валерій, Львів. Невжеж невстидно росіянам, що в них немає співака щоб репрезентував Росію в Євробаченню 2009, тому запросили україночку репрезентувати Росію, сподіємось, що глядачі будуть знати, що вона українка, але прикінці свого виступу Анастасія повинна пригадати їм , що вона українка.Дмитро, Східний Гановер, США. Це цікавий випадок. Я працювала на Євробаченні в в Україні і скажу, що так, переважно попсові пісні, примітивні за змістом. Але трапляються справжні професіонали, гурти, соло співаки. І Євробачення для них - це шанс показати себе і вийти на вищий рівень. За Анастасію буду рада, бо все одно вона представляє мою Україну, а тим паче, що овна співає нашою рідною омовю. І якщо Росія на це піде - вважаю такий хід більш, ніж дипломатичним. І бажаю їй успіху, і надіюся, що Україна теж матиме гідного конкурсанта, бо про себе треба заявляти більше і якісніше.Юлія, Великобританія. Це позитивно для України бо як бачимо в Російські демократії немає відповідного співака що міг репрезентувати Росію тому росіяни вирятувала українка, ганьба Росії, слава Україні !!!Дмитро Вох, США. Мені дуже тяжко зрозуміти, чому вона співала на російській мові в Києві, а на українській в Росії. Кому воно корисно?????Орися, Канада. Мені якось байдуже, хто представлятиме кого, сама співачка попсова разом з євробаченням і ту якісну продукцію, яку звичайні музиканти, а не гроші роблять, решті попсового світу не зрозуміти. Тому Приходьки, Каролі і в їхньому дусі люди далі позорять Україну своєю простотою. Музичне питання не таке далеке від питання фільмів: наложать купку, назвуть українське і продають, а справжнє тримають подальше. Якщо хтось не знає, про що я, то включіть канал М1 та інші українські так звані канали музичні. Там Україною навіть не пахне.Марко, США. А чому ж тут дивуватися? - вона не є ані "політично-коректними" Гринджолами, ані представницею якогось українського клану! Тому й виявилась нікому не потрібною в кланово-олігархічній Україні! Тому лишається лише поспівчувати Україні та побажати Анастасії успіху!!!Олександр К, Планета Земля. На мою думку, мотиви, за якими журі не допустило Приходько до відбіркового фіналу на участь у пісенному конкурсі Євробачення, є непереконливими. Наразі Приходько буде виступати за Росію. Там інше журі і по іншому оцінило талант нашої співачки. Але час покаже хто був правий.Василь, Київ, Україна. Добре, що є братній народ... Вступили б у НАТО, то лишалось би тільки навколо майдану бігати.Токарчук, США. На мою думку, - це більше проблема росіян, а не наша. Саме в них і треба запитати. А чим більше пісень пролунає українською - тим краще. Звичайно, політично це буде трошки незвично виглядати на тлі тих проблем у відносинах між Україною та Росією, та й голосів росіяни від України більше, ніж завжди (бо постійно даємо найбільшу кількість балів) не отримають. Чомусь мені здається, що на українців це в будь-якому випадку вплине позитивно.Мирослав Запухляк, Івано-Франківськ, Україна. На мою думку, це позитив, особливо, якщо Анастасія Приходько дійсно співатиме українською. Нехай росіяни послухають трошки української!Ярослав Березовський, Ортонвіл, Мічіган, США. Анастасія - дуже незвичайна та виразна співачка, свіже обличчя в шоубізнесі, вона гідно представлятиме Росію на цьому конкурсі і Росія повинна цим гордитися.Вікторія Колосовська, Україна. It is a faithful decision!Олекса Чепіжко, Україна. Ще одна пішла на "повишеніє". Політичний хохлізм у дії. А те, що співатиме українською, є профанацією, як і саме Євробачення.Антон, Київ. За даними російської редакції ББС пані Пріходько не пустили в український фінал із-за наміру співати по-російськи. Якщо це дійсно так, то перемога в московському конкурсі їй забезпечена.СК. Я дуже рада за Настю! Вона гарна співачка, я буду за неї вболівати! Україна зробила велику помилку, що не вибрала НАСТЮ!!!Таня Павлище, Ільниця, Україна. Прикро, що українці не в стані оцінити своєї співачки, а з другої сторони бере радість, що оцінили її, принаймні, у Росії. Так було завжди, що українці працюють на чужу культуру. У нас в Польщі теж таких багато є. Україна СЛАВНА своєю корупцією.Михайло Вітушинський, Люблін, Польща. Це дiйсна демократiя в Росiї! Ми - братнi народи! Досить дивитися американськими очима на вiдносини Росiї та України, ПОРА ВIДКРИТИ свої очi -ми одна кров.Роман, Київ-Торонто.

130719_rl_berlusconi_arrests

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/07/130719_rl_berlusconi_arrests

Трьох прибічників Берлусконі засудили до в'язниці

Трьох прибічників колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі визнали винними у тому, що вони забезпечували повіями вечірки на його віллі.

Телеведучого Еміліо Феде, агента у сфері шоу-бізнесу Леле Мору, а також політика і колишню танцівницю Ніколі Мінетті звинувачували у тому, що вони знаходили молодих дівчат, згодних надавати сексуальні послуги за гроші на вечірках "бунга-бунга". Феде і Мору засудили до 7 років ув'язнення, Мінетті - до 5. За даними прокурорів, серед дівчат, яких вони схилили до проституції, була на той момент неповнолітня Каріма Махруг, більш відома за своїм псевдоніму "Рубі - серцеїдка". Саме за секс із Рубі Сильвіо Берлусконі у червні засудили до 7 років в'язниці.

features-50822966

https://www.bbc.com/ukrainian/features-50822966

Чому від Скалецької йдуть люди?

Двоє заступників міністра, керівники двох ключових державних установ та очільниця директорату МОЗ - за останній місяць у сфері охорони здоров'я стався ряд гучних відставок.

Всі чотири місяці роботи нової команди профільного міністерства супроводжували ряд гучних скандалів. Чому від Зоряни Скалецької йдуть люди, що про це кажуть в уряді та як на всі ці відставки реагує очільниця МОЗ - в матеріалі ВВС News Україна. Не команда, не разом Непрозорий процес прийняття рішень, відсутність командної роботи, неможливий компроміс із совістю, підтримка позицій тих, кому вигідні корупційні схеми, - такий стислий перелік причин своєї відставки з МОЗ озвучила Младлена Качурець. У вересні 2019 року вона стала заступницею Зоряни Скалецької, яку до того знала багато років ще зі студентських часів у Могилянці. А вже за чотири місяці, у грудні 2019, заявила, що йде. Младлена Качурець: з перших днів стало зрозуміло, що про командну роботу у МОЗ не йдеться За словами Младлени Качурець, вже з перших днів після призначення стало зрозуміло, що про командну роботу у МОЗ та формування спільної політичної позиції не йдеться. "Я як заступник міністра не бачила та не брала участі в опрацюванні та погодженні документа, який ліг в основу Програми діяльності Кабінету Міністрів. Для більшості працівників в МОЗ ухвалений документ з визначеними цілями став несподіванкою", - написала вона у Facebook. До цього наприкінці листопада у відставку пішов ще один заступник пані Скалецької - Михайло Загрійчук. Він в інтерв'ю lb.ua заявив про істотні розбіжності з Зоряною Скалецькою та її командою через медреформу, дорікав їй у відсутності спілкування з лікарськими колективами, хоча, пані Скалецька мала чимало зустрічей з лікарями за час своєї роботи у МОЗ. Разом з тим пан Загрійчук сам був фігурантом гучного скандалу. Кілька місяців тому чиновники МОЗ звинувачували його у тиску та спробах звільнення керівників директоратів МОЗ. "Неоднозначні персонажі" Загрійчук у вересні мав конфлікт з керівницею директорату стратегічного планування та євроінтеграції Іриною Литовченко, яка теж пішла у відставку кілька тижнів тому зі скандалом. "Ще на першому чи другому тижні роботи цього міністра мене примусили переписувати всі протоколи міжнародних зустрічей та довідки про попередню співпрацю, щоб ніде не було згадано прізвища Супрун, бо Зоряна нервує", - розповіла Ірина Литовченко Ірина Литовченко, яка чи не найбільше публічно критикувала міністерку Зоряну Скалецьку, розповіла, що у МОЗ її змушували видаляти всі згадки про Уляну Супрун - і з документів, і з сайту. Вона висунула команді Зоряни Скалецької ряд гучних звинувачень, заявивши, що у МОЗ панує хаос, немає затвердженого розподілу повноважень між заступниками міністра, відсутні стратегічні напрямки та пріоритети. При цьому, за її словами, "міністерство обростає" персонажами з неоднозначною репутацією, які чекають на можливість "відірвати шматочок державного бюджету". "Міністр щиро вважає, що 1 квітня вона "закінчить з реформою" і почне займатися іншими справами", - обурювалась пані Литовченко. "Бути партнером, а не придатком" "Нарешті це сталося. Міністр прийняла мою заяву про звільнення", - так кілька днів тому почав свій прощальний пост Володимир Курпіта, гендиректор Центру громадського здоров'я, який займав цю посаду з лютого 2018 року. Центр громадського здоров'я - це державна установа, яка відповідає за моніторинг захворювань, епідеміологічний нагляд і біологічну безпеку в країні. У цьому центр має тісно співпрацювати як з МОЗ, так і з місцевими органами влади. Зі слів пана Курпіти складається враження, що якраз цієї співпраці не вийшло. Володимир Курпіта: Центр громадського здоров'я "має бути партнером, а не придатком МОЗ" Центр громадського здоров'я "має бути партнером, а не придатком МОЗ", наразі відсутній діалог про місце та роль Центру як координуючої структури - називає причини своєї відставки пан Курпіта. Попри епідемію кору, яка триває в Україні, і спалахи дифтерії, рівень вакцинації населення в країні останнім часом зріс. Це називають, серед іншого, і заслугою ЦГЗ. Різними фундаментальними цінностями пояснив своє звільнення керівник ще однієї важливої структури у сфері охорони здоров'я - голова Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Олег Петренко. Він майже два роки очолював орган, який відповідає за розподіл мільярдів гривень бюджетних коштів у медреформі. Петренко про роботу з МОЗ: схильні приймати рішення, засновані на бажанні швидких успіхів У відставку пан Петренко пішов наприкінці листопада, фактично звинувативши нову команду МОЗ у популізмі, бо "постійний пошук простих рішень у складних питаннях не допомагає знаходити спільну мову". За його словами, представники політичної команди - а саме Міністерства охорони здоров'я та Комітету ВР з питань здоров'я нації, "не хочуть чути раціональні аргументи і схильні приймати рішення, засновані на бажанні швидких успіхів", розповів він виданню lb.ua Відповідь Скалецької Зоряна Скалецька по-різному коментувала ситуацію у своєму міністерстві. Коли у вересні йшлося про конфлікт зі співробітниками МОЗ, грізно обіцяла "закінчить цю війну". Згодом вона пом'якшила риторику та заявила, що у МОЗ взагалі немає ніяких скандалів, є лише емоції деяких людей. Говорячи про відставку голови НСЗУ пана Петренка, вона подякувала йому за проведену роботу, але не прокоментувала озвучені ним закиди. Водночас звільнення Загрійчука міністерка пояснила стресом на роботі, бо, мовляв, "одна справа - бути лікарем, а інша - мати справу з величезною кількістю бюрократії". "Зами і радники - це не вічна історія. Прийшли, роботу зробили, не зробили і пішли. Призначимо наступного. Скільки він пропрацює? Стільки, скільки буде корисним", - говорила міністерка після відставки Загрійчука. При цьому ще кілька тижнів тому вона припускала, що це звільнення буде не останнім. Закиди Ірини Литовченко про проблеми в МОЗ пані Скалецька не коментувала, а інформацію про наказ видаляти прізвище Супрун назвала фейком і провокацією. BBC News Україна звернулася до очільниці МОЗ з проханням прокоментувати останні звільнення у сфері охорони здоров'я. "Наразі в міністерстві звільнилось 4,8% співробітників, включаючи 1,5% керівного складу. За час роботи попередньої команди з МОЗу було звільнено 37% співробітників, з яких 12% - керівного складу. Цифри говорять самі за себе. Лояльна кадрова політика Скалецької - дарунок долі всім, хто передумав робити зміни", - йдеться у відповіді на наш запит. За словами пані Скалецької, хто хоче працювати для країни - має таку можливість. "У кого такого бажання немає - є тисячі причин, упакованих в загальні фрази та каскади звинувачень. Чи буду я це коментувати? Ні, оскільки наша команда взяла зобов'язання перед президентом зробити медичну реформу", - підкреслила очільниця МОЗ. "Я припускаю, що у людей, які доклали багато сил до трансформації системи охорони здоров'я, могли змінитися пріоритети. "Право кожного обирати - робить він реформу далі, або робить вигляд, що без нього зміни неможливі. Вдячна за роботу всім і поважаю вибір кожного", - додала вона. Пані Скалецька пояснила, що кадрова політика МОЗ зосереджена на фахівцях, які можуть і хочуть робити для країни зміни. Вона також не виключила подальші звільнення в системі охорони здоров'я. "Ми робимо реформу на каденцію не одного міністра - це системі складні зміни. І кому важливіші політичні посади, це їх вибір - ми прийняли бій і йдемо далі". На фото - міністр МОЗ Зоряна Скалецька, прем'єр Олексій Гончарук і голова профільного комітету ВР Михайло Радуцький В уряді в цілому позиції Зоряни Скалецької підтримують. Джерела ВВС News Україна у Кабміні кажуть, що вона працює у важких умовах, оточена людьми, які залишились після Уляни Супрун, які, хоч і професіонали, але створюють їй проблеми. Хоча Володимир Курпіта, Олег Петренко та Ірина Литовченко дійсно почали працювати за часів, коли МОЗ очолювала Уляна Супрун, та вони пройшли на свої посади через відкриті і жорсткі конкурси. Младена Качурець і Михайло Загрійчук стали заступниками міністерки у вересні 2019 року. "І це не просто люди. Це - інструменти реформи. Без них реформи не буде. Буде імітація, занепад і реванш", - говорить про останні відставки у сфері охорони здоров'я Ольга Стефанишин, депутатка від фракції "Голос" і колишня заступниця Уляни Супрун. Зі свого боку Зоряна Скалецька неодноразово запевняла, що медреформа буде продовжена. Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

news-40548903

https://www.bbc.com/ukrainian/news-40548903

Помер російський медіаменеджер і блогер Антон Носик

Журналіст і блогер Антон Носик помер у 51 рік. Про це повідомив його близький друг Дем'ян Кудрявцев, власник газет The Moscow Times і "Ведомости" у Twitter.

Як повідомляється, причиною смерті став серцевий напад. Пан Носик брав участь у створенні низки російських інтернет-видань: Lenta.ru, Gazeta.ru та NEWSru.com. Він також був автором популярного блогу на LiveJournal, входив у десятку найпопулярніших блогерів Рунету за версією Яндекс. У 2016 році суд засудив Антона Носика до штрафу в 500 тисяч рублів за пост в "Живому Журналі" під заголовком "Змести Сирію з лиця землі". Суд постановив, що допис пана Носика був екстремістським, бо він підтримав російські бомбардування у Сирії і порівнював країну з нацистською Німеччиною. Блогер не визнавав свою провину.

blogs-50348097

https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-50348097

Як це в Британії. Секрети і підступи опалювального сезону

Мій дім - моя фортеця! Приблизно так звучить одна з найбільш часто цитованих приказок про англійське життя-буття. Взимку або в період холодного міжсезоння, яке подекуди охоплює континентальну пізню осінь, зиму і ранню весну, ця фортеця часто перетворюється на крижаний палац або прохолодний погріб.

У Британії кожен опалюється як може - центрального опалення у нашому розумінні там не існує Залежно від статків, соціального статусу і місця проживання, зимовий обігрів "гніздечка" може коштувати острів'янам грубі гроші. Після оплати, умовно кажучи, чотирьох стін - оренди, іпотеки - паливо є наступною сталою статтею видатків британських родин із малими дітьми. Шість років тому, коли уряд почав реалізовувати свою стратегію енергозбереження, житло і опалення суттєво випереджали інші статті видатків сімейного бюджету. За останніми річними даними державної статистичної служби, тепер витрати на опалення поступаються транспорту, харчуванню і розвагам (дані за 2018 рік). Але про це - іншим разом. Сам собі сезон Уперше пояснювати британським знайомим суть явища "початок опалювального сезону" в Україні було і повчально, і кумедно водночас. "Надворі холод, а люди мерзнуть у їхніх квартирах, бо їм не включили тепло?", "А хто вирішує, коли вмикати тепло?", "А як тоді бути з дітьми і літніми людьми, яким тепла треба більше?", "А як у такому разі регулювати температуру, якщо вам занадто гаряче?", "Але ж таким чином багато тепла марнується?" - питань було багато. Поняття опалювального сезону у Британії відсутнє. Та й центральним опалення називають не тому, що воно подається централізовано - трубами з термоізоляцією, прокладеними під чи над землею із ТЕЦ, - а тому, що його центром генерування є автономний газовий котел у вашому помешканні. Тільки от помешкання буває різним - від однокімнатної квартирки до окремого будинку, від терасового дому епохи королеви Вікторії (XIX ст.) чи частини Георгіанського палацу (XVIII століття). Або, що стало трендом останнім часом, перебудованої під житло покинутої церкви, де від колишнього культового закладу залишилися вітражі, стіни, колони і нефи. А як бути з класичними хатинками під шалено стильними і божевільно дорогими очеретяними стріхами, чи середньовічними будиночками? Вони теж опалюються, залежно від потреби, яка різна для різного типу приміщення. Кожне помешкання має власне опалення, навіть у багатоповерхових будинках Лихо з вибору Сучасне центральне газове опалення, якщо подивитися навіть із перспективи одного століття, - явище для Британії відносно нове. Дарма що три головні методи центрального опалення - гарячим повітрям, парою і гарячою водою - були винайдені наприкінці XVIII - початку XIX століття, однак до 1970-х британці опалювали свої оселі вугіллям, мазутом або дровами. Станом на 2018 рік 95% домогосподарств мають системи центрального опалення. Для порівняння, у 1970-му центральне опалення мали лише 30% домогосподарств. Достатньо погуляти вуличками будь-якого лондонського мікрорайону, придивитися до поєднання архітектурних стилів, щоб усвідомити, як плин історії змінив не лише жителів будинків, а й вигляд їхніх вікон і стін. Скажімо, елегантний міський будинок XVIII століття, де на верхніх поверхах у минулому жили аристократичні власники, а на нижніх - прислуга, кухарі, дворецькі, - сьогодні часто буде перебудований в кілька квартир. Кожна - з власною системою опалення. Про що холодної осінньої днини свідчать клуби пари з витяжних димоходів газових котлів. Три магічні літери Автономні газові котли, або інші економні системи центрального опалювання, є обов'язковим елементом новобудов. А позаяк більшість британського житла побудована до часу масового поширення таких систем, то тут картина строката. Проблеми з несумлінним майстром чи неякісним котлом мають рано чи пізно всі, хто винаймає чи купує житло в цій країні! А якщо при пошуку житла для оренди оголошення не містить магічного поєднання цифр GCH (Gas Central Heating), то з вами може статися пригода, яка трапилася мені в період наївного незнання британських реалій. Довелося один рік зимувати в квартирі без опалення. Приватизована господинею державна квартира мала так званий занурювальний нагрівач для води, але батарей там не було. Подарований друзями масляний нагрівач дозволив перебути зиму, але відтоді я вже уважніше сканувала оголошення про потенційну оренду. Багато літніх британців швидше тепліше вдягнуться вдома, ніж більше платитимуть за опалення. Так повелось з часів їхньої молодості Жертви історичних стилів Ще один недолік "житла з характером", або старовинних будинків чи квартир в історичних будівлях, - те, що поруч із цінними стилістичними елементами, властивими тій чи іншій архітектурній добі, таке житло не є дуже енергоефективним. Протяги, дерев'яні вікна-гільйотини, каміни, в яких гуляє вітер, або навіть щілини в одвірках і під вікнами - опалювання такого житла завжди недешеве задоволення. Тому в 2013-му році в Британії уряд запустив програму екологічних субсидій на збільшення енергетичної ефективності приватного житла, в межах якої власникам допомагали утеплити стіни, горища, простір під підлогами тощо. Програму торік згорнули, але збільшення енергетичної ефективності осель і заміна старих газових і електричних лічильників так званими смарт-лічильниками залишається складовою енергетичної стратегії уряду. Від вересня до березня Але на порозі зима, надворі холод, а батареї не подають ознак життя? Таке буває і тоді, коли ви - самі собі комунальні служби. Очистити систему, перевірити котел, випустити повітряні "кишені" з батареї - усе це краще зробити до настання справжніх холодів. Профілактичний виклик сантехніка, якого пестливо навіть українською почали називати англіцизмом "пламер", обійдеться вам щонайменше 130 фунтів, а якщо потрібно поміняти якусь запчастину, або, як у моєму випадку, старі батареї, будьте готові викласти і понад 1000 фунтів. Так, зими в Британії, особливо в південній Англії і в Лондоні, часто безсніжні. А замерзлою і вкритою кригою річку Темзу можна побачити хіба що на старовинних гравюрах. Але однаково вологий англійський холод доймає до кісток, тому опалення - особливо людям у віці (тобто тим, які мало рухаються) - потрібне весь холодний сезон. Це часто період від вересня до березня. Хоча трапляються мерзляки, які вмикають опалення навіть улітку, під час прохолодніших періодів. Слабодухи, одним словом. Пуританські цінності і різниця поколінь Одна з перших порад про опалення, яку свого часу нам, недосвідченим, дала власниця квартири (або лендледі по-тутешньому), полягала в тому, щоби тримати опалення ввімкнутим, але зменшити температуру термостата. Мовляв, так витрати газу будуть менші, ніж коли нагрівати повністю охолоджене помешкання. Сама вона, та й багато знайомих британців, які пам'ятають або зі слів родичів знають про кризові 70-ті, коли шахтарські страйки і потреба заощаджувати електроенергію призвели до запровадження в Британії триденного робочого тижня, використовують енергію ощадливо. Вважають за честь не вмикати центральне опалення, доки температура надворі не перейде в справжній мінус. Ставлення до тепла - ознака ще й приналежності до різних поколінь. Загалом там, де молодь радше повідчиняє вікна в теплій, ледь не гарячій кімнаті, людина середнього віку сидітиме в холоді, у двох-трьох джемперах, а постіль нагріватиме грілкою - аби лиш заощадити на рахунках за енергію. Так, рахунки. Або ціна тепла. Отой примарний середньостатистичний британець, як твердить статистика регулятора енергоринку Ofgem, щомісяця платить за газ і електрику 104.50 фунти, або 1254 фунти на рік. А все тому, що лінується шукати вигідніші тарифи від інших постачальників. Бо лояльність до однієї компанії-постачальника електрики і газу не винагороджується, втім більшість британських споживачів воліють не порівнювати тарифи різних компаній і рідко переходять від одного постачальника до іншого. Економне тепло Краще закутатися в кілька светрів або пробігтися парком, а тоді погрітися в пабі біля відкритого вогню каміна. Теплий плед і гарячий чай - улюблений рецепт на те, щоби зігрітися, від англійських бабусь і дідусів, які пройшли випробування війною, нестачами, повоєнними кризами тощо. "Ви навіть не уявляєте, як добре вам живеться", - кажуть вони. "Ви навіть не уявляєте, як безнадійно застаріло все, що ви нам радите", - відповідають їм онуки. У кожного покоління - власна мудрість, свої поради, уявлення про тепло - і свій опалювальний сезон. Інші блоги серії "Як це в Британії" читайте тут: Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

141231_it_merkel_address

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141231_it_merkel_address

Меркель закликала німців до толерантності

Канцлер Німеччини Ангела Меркель у новорічному зверненні закликала співвітчизників відмовитися від участі в антиісламських акціях протесту.

Вона застерегла громадян Німеччини проти упередженого ставлення до людей іншої віри або раси. Протягом грудня в Дрездені щотижня проходили акції протесту проти "ісламізації" Німеччини. 23 грудня число учасників акції досягло, за оцінками поліції, 17,5 тисяч осіб. Акцію в Дрездені та інших містах східної Німеччини влаштовує організація "Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу" (PEGIDA). Ангела Меркель та інші провідні політики Німеччини вже неодноразово закликали громадян не відвідувати ці заходи.

080829_georgia_russia_ak

https://www.bbc.com/ukrainian/world/story/2008/08/080829_georgia_russia_ak

Москва і Тбілісі розривають дипломатичні відносини

Грузія та Росія оголосили про розрив дипломатичних взаємин.

Тбілісі таким чином висловлює протест проти того, що Грузія називає фактичною анексією росіянами Південної Осетії та Абхазії. Москва одразу ж після кроку Грузії заявила, що закриє свої посольство в Тбілісі. Представники міністерства закордонних справ Грузії сказав, що інтереси його країни в Росії представлятиме якась третя країна - Азербайджан, Україна або якась інша джержава. Напередодні Росія застерегла, що Європа опинилася на роздоріжжі стосовно конфлікту в Грузії і що Москва сподівається на те, що на саміті ЄС наступного тижня над емоціями переможе раціональність. Речник російського міністерства закордонних справ похвалив Францію, яка опрацювала перемир'я між Росією та Грузією, але скритикував інші європейські уряди за їхні заклики запровадити стосовно Росії санкції.)

media-40532040

https://www.bbc.com/ukrainian/media-40532040

G20 у Гамбурзі: проти активістів застосували водомети

Поліція застосувала водомет проти активістів перед початком саміту G20 у Гамбурзі у п’ятницю.

У четвер акція протесту переросла в сутички з поліцією, в результаті яких постраждали щонайменше 76 поліцейських, трьох шпиталізували. Також були повідомлення про постраждалих протестувальників. Відео не супроводжується коментарем.

151007_dk_donbass_militans

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/10/151007_dk_donbass_militans

На Донбасі діють 150 шкіл для бойовиків - Тандіт

На територіях Донецької та Луганської областей, які контролюють бойовики, діють 150 таборів для підготовки бійців та диверсантів. Про це заявив радник голови СБУ Юрій Тандіт.

"Війська, які там перебували, готові в будь-який час розпочати активні дії проти наших військ. Працюють диверсійні групи, на тій стороні знаходяться більше 150 шкіл, які проводять певну роботу", – заявив пан Тандіт "5 каналу". Раніше голова СБУ Василь Грицак заявляв, що російські військові готують бійців у 195 таборах на території України і прикордонних територіях.

080227_hillary_barack_ak

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2008/02/080227_hillary_barack_ak

Важливі дебати для Клінтон та Обами

Сенатори Барак Обама та Хілларі Клінтон обмінялись звинуваченнями щодо негативної кампанії на теледебатах за номінацію Демократичної партії.

На початку програми вони скритикували політику один одного щодо питань охорони здоров"я, вільної торгівлі та війни в Іраку. Пані Клінтон наголосила на своєму досвіді у закордонній політиці, у відповідь пан Обама критикував її за те, що вона проголосувала за вторгенення в Ірак. Ці дебати називають останнім шансом для Хілларі Клінтон знову залучитись підтримкою виборців напередодні важливих праймеріз в Огайо та Техасі.

090328_protest_london_is

https://www.bbc.com/ukrainian/world/story/2009/03/090328_protest_london_is

Протести в Лондоні перед самітом 20-ки

Тисячі демонстрантів беруть участь у марші протесту в Лондоні перед зустріччю Великої двадцятки провідних країн світу, що відбудеться у Британії наступного тижня.

Представники профспілок, доброчинних організацій, релігійних груп та захисників довкілля закликають вжити дії задля боротьби з бідністю, задля створення робочих місць та боротьби з кліматичними змінами. Учасники протесту закликають лідерів світу до запровадження нової глобальної справедливості. Протест відбувається мирно, але британська поліція напоготові у випадку, якщо протести, заплановані перед зустріччю Двадцятки, призведуть до сутичок. Протести проти економічної кризи також відбуваються в Німеччині.

040927_mova_russian_ukr

https://www.bbc.com/ukrainian/forum/story/2004/09/040927_mova_russian_ukr

Мова і громадянство: ваша думка

На адресу Української служби Бі-Бі-Сі надійшов лист від Дениса з Франції, який реагує на заяву Віктора Януковича про необхідність запровадження подвійного громадянства та майбутнє надання російській мові статусу державної.

Віктор Янукович також сказав, що у випадку його обрання президентом Україна не вступатиме до НАТО, хоча й розвиватиме відносини з альянсом. Наш читач пропонує обговорити цю тему в форумі: "Хочу запропонувати відвідувачам форуму висловитися з приводу виголошеного Януковичем переконання про необхідність подвійного громадянства в пакеті зі статусом російської мови та новим баченням колективної безпеки в Європі. Чому ця інформація і чому зараз, на цьому етапі президентської кампанії?" Форум про мову наразі припинено, дякуємо всім, хто брав у ньому участь. Скажу вам як незаполітизований чоловік. Подвійне громадянство - то є дуже велике благо для людей (не тих що заради абстрактних ідей в стані згноїти себе і своїх дітей). Мова - не проблема, принаймні російська, її ми усі знаємо. А от НАТО... нам треба в ЄС і до лібералізації візового режиму з США, от і все шо мене цікавить.Володимир, Тернопіль Те, що тут пишуть люди і англійською, і російською мовами, вже само по собі є відповіддю. Коли людина відстоює своє право знати тільки одну мову - це свідчить передусім про її IQ, а не про захист власних прав. Не розумію, для чого російській мові статус державної, чим це сприятиме культурі російськомовних громадян України? Щоправда, з боку "принципово українськомовних" українців часто бракує толерантності до тих, хто воліє спілкуватися по-російськи. Адже таке право ми всі визнали як норму Конституції. Проблема міжмовного конфлікту вже давно б пройшла, як сверблячка, якби її так активно не чухали. Занадто спокусливий механізм для принципу "Розділяй і владарюй".Ігор, Київ 2 Andriy Palyura. Друже, я й не знала, що Крим - острів!Єва, Київ Because it's so difficult for Janukovich to learn Ukrainian he wants Russian, but I don't think we need president that couldn't learn language of his country. Ukrainian is the only one official language in Ukraine, if somebody wants to speak Russian please do it, but you live in Ukraine so also please speak Ukrainian- it's just the way to show your respect to the people of this country. I am from Ivano-Frankivsk but I speak Russian and don't see nothing bad about it, so stop that bazar about evil nationalists from Western Ukraine. And one more- during this elections a lot of things happened in Ivano-Frankivsk, don't you think it could harm tourism in region (only one source of surviving for many people in region). So dear candidates stop think only about you and start thinking about people!!!!!! And mister Janukovich you are a great drama actor! Bravo!!! Your Oscar is waiting for you! How about new career?Khrystyna, Ukraine-USA Вважаю, що російську мову як одну з державних можливо впровадити років серез десять, якщо в цьому тоді ще виникне потреба. Щодо подвійного громадянства, то на мою думку воно найбільше потрібно тим, хто всюди звик „ходити між капельками”.Олександр Єгоров, Київ Уважаемые Господа! Хватит называть русское население нацменьщинством, мы не нацменьшинство, а градообразующая нация. Вся экономика на Юго-востоке. Мы любим Украину, и уважаем и ценим ее культуру не меньше Вашего. Украина богата своей культурой и населением, украинской и русской речью. Никто не собирается вытеснять украинский язык. Но и русский в обиду не дадим. Мы за мирное сосуществование. К тому же украинская речь никогда не раздраджала никого в России, скорее наоборот. Я считаю, что необходимо придать русскому языку статус государственного/делового . Россия же должна тоже придать особый статус украинскому, белорускому и киргизским языкам. Это будет справедливо и все от этого выиграют. Левону из Киева! Вам никто не навязывает второго гражданства и русского языка. Это наоборот нам навязывают украинский. Хотя украинский достаточно красивый, перспективный язык и не нуждается в рекламе. Давайте жить дружно и уважать взаимные интересы. Мы постраемся учить украинский, а Вы не будете выдавливать русский. И почему такая паника об исчезновении украинского языка после Януковича? Разве к этому есть основания? Вы сами не дооцениваете богатство и силу украинского языка!!! (for BBC - не думал, что Вы опубликуете мои предыдущие постинги. Спасибо)Andriy Palyura, Севастополь Від Бі-Бі-Сі: Ми публікуємо всі постинги, які дотримуються теми і формату форуму, тобто є відносно стислими, і не є образами на адресу інших осіб. Нагадаємо, що Бі-Бі-Сі не обирає постинги відповідно до особистих переконань редакторів і не відповідає за думки, висловлені на форумі Друга державна мова та подвійне громадянство, навязуванні премєром Януковичем ( абож тими чию волю він виконує ), слід розцінювати як руйнування самостійності України. Доречі, не дуже і зміцнілої самостійності. Ці “пропозиції” необхідно сприймати в контесті пресингу, який Росія чинить на Україну. Пресингу, метою якого є зникнення України, як держави. По суті своїй це прояв імперіалізму, з боку Росії і прикрите втручання у справи незалежної України. Мене, як громадянина України, буде дратувати те що у других громадян Украіни будуть інші права ( я маю на увазі подвійне громадянство і російська державна) і вигоди, які будуть з ними повязані. Громадяни держави повинні мати рівні права. Тому пропозиції Януковича розцінюю, як спробу розколоти укаїнське суспільство. А як же мовні права других національностей в Україні? І де та міра, якою можна виміряти право на державну мову поляків, євреів, білорусів, молдован, венгрів ... Знову у Москві? А чи не забагато на себе буруть росіянські політтехнологи, які обсіли стіл Януковича. Українець - це не національність, а приналежність до держави, громадянство. Я проти другої державної мови! Я проти подвійного громадянства!Левон, Київ Some commentators here seem to be blinded by light. In fact, Americans, Astralians, Canadiens, Austrians, Scots, the Irish, Algerians, all Latin America states, etc. etc. have had no problem with the language of their colonial masters: they even fought these masters while speaking the langauge! All these nations have a proud and clear national identity and culture which go far beyond their official language, which they choose out of technical convenience. Likewise, the US are introducing Spanish as a second state language in some states, simply because the majority there prefer to speak Spanish. What is the problem?! The national identity is biult up on the nation's history and achievements, and language plays a minor role here (historically, religion was a far stronger symbol than language). The problem seems to be that the language issue has become a trivial election tool for some Ukrainian politicians and local leaders, from all sides.Dmitro, London В УКраїні є одна офіційна мова - українська. В побутових умовах ніхто нікого не примушує розмовляти іншою крім рідною мови. Тим не менш якщо люди воліють жити у країні з назвою Україна, то за 13 років незалежності мали не тільки її вивчити, а навчитися поважати.Юрій Сіренко, Київ Господа! Мне смешно когда Вы говорите о незалежности. Какая незалежность. Вы все премя проситесь в НАТО и ЕС. А там об этом и слышать не хотят. Хотя Вы на многое готовы. Не унижаетесь. Кроме этого безболезнено для ультранационалистических интересов Украине не удасться проглотить русско-говорящие Крым, Харьков, Одессу, Донецк и многие другие регионы. Не тешьте себя. Если бы Львоская область не отяготила бы себя нами, уже Львов был бы в ЕС. Русскому языку быть. Украина - это страна идущая по демократическому пути развития. Поэтому нужно соблюдать демократические принципы и учитывать мнение народа. А мнение юго-восточных регионов состоит в том, что мы хотим говорить, читать и писать на русском языке. Попытка заставить нас пользоваться украинским языком по своим методам это шаг в прошлое. И напоминает коммунистические принципы (когда людей заставляли), а не демократичекие. Мы хотим жить в Украине как демократическом государстве, мы хотим чтобы у нас был выборAndriy Palyura, Севастополь, Остров Крым При таком количестве русскоговорящих, насильственное использование украинского языка создает никому ненужные сложности и только вызывает озлобление. А ведь если б выполнялась Хартия о региональных языках, к которой Украина не так давно присоединилась, так, как она выполняется в остальных европейских странах, то вопрос о признании русского языка уже б не поднимался. По вопросу НАТО и интеграции в Европу у украинцев по-моему было достаточно времени, чтобы определиться. Прибалты не сомневались с кем им по пути и уже в Европе, впрочем, там где они всегда и были. Мы ведь за независимость даже не боролись, нам ее дали на блюдечке, а что с ней делать не рассказали. И не надо винить Россию, давайте винить себя. 5% разницы между проевропейским кандидатом и промосковским - это слишком мало, чтобы пойти по пути демократии, даже если "паровоз" поменяем на западный, то это не значит, что поезд поедет на Запад. С уважением,Сергей, Донецк Заява Януковича - виключно популістська, стовідсотково повторює ту, що робив Кучма 1994 року кандидатом на президентство. Однак, як відомо, жодних спроб, та навіть бажання надавати рос. мові статусу державної у Кучми не виникало. Більше того, статус мов вже є закріпленим новою Конституцією. Навіть при шаленому бажанні зміни статусу, змінити це практично неможливо. Так що сторонникам "незмін" не варто бити на сполох Сергій, Київ Согласна с Иштваном Д! Например,для Харьковской области русский язык более близкий, а для Западной Украины - неприемлем.Просто более гибкими надо быть, а не ставить черно-белых ультиматумов. Вопрос языка должен решаться с учетом особенностей региона, не забывая об истории. Прошло более 10 лет, как украинский язык стал государственным, но проблема и до сих пор актуальна. На мой взгляд, это говорит о том, что нельзя одним махом решить такой глобальный вопрос. Я голосую за двойное гражданство, пусть это и сложнее с точки зрения права, но это проблемы юристов, а не граждан. И против НАТО.Ольга Дугиль, Украина У Швеції англійська мова поширена так, як у нас російська. Але попробуйте влаштуватися хоча б вантажником у магазин, не знаючи шведської мови... Богдан, Івано-Франківськ Якби нашою величезною сусідою була не Росія, а Корея, то Янукович пропонував би другу мову корейську. Йому і режиму потрібна політична підтримка Кремля і нічого більше.Олег Климчук, Україна Думаю, что эти вопросы должны решаться парламентом, исходя из государственных интересов, а не одним человеком в расчете получить голоса на выборах. Я прожила 51 год в Украине. Говорила по-русски, как и большинство в нашем городе. Думаю, что русским языком в Украине будут пользоваться и будут изучать миллионы людей, вне зависимости от признания его официально. О гражданстве. Для многих людей, живущих за пределами Украины, это необходимо и с психологической и с чисто практической стороны.Ольга, Великобритания Мовна мішанина на форумі - навіщо?Андрій Савицький, Київ Я-русская, мой муж -украинец, дети родились в Киеве. Мой родной язык - русский, живя и работая в Украине всю жизнь прекрасно изучила украинский язык и полюбила литературу; деловой язык на предприятии, где работаю - русский! Янукович (недавно стукнутый!)- популист и демагог! Не о языках и гражданстве речь, а о том, чтобы "обоять"русскоязычное население Украины! Популистские штучки не пройдут! Заявляю, как представитель этого самого русскоязычного населения! Хватит нам популизма с "САМОЙ ВЫСОКОЙ ПЕНСИЕЙ В ЕВРОПЕ" - это цитата нашего навсквозь купленного ТВ! Евгения Жиглова, Борисполь, Киевская обл. Нажаль, в нашій країні і так достатньо проблем з мовою. Нею або володіють погано, або не володіють зовсім. Київська молодь переважно спілкується російською... Що ж буде, якщо російська буде другою держаною? Українською НІХТО не буде розмовляти, ділові папери почнуть вестися рос.мовою, викладання в школах та інститутах і т.і. Мова в країні має бути одна єдина.Єва, Київ Я полностю согласен з Виктором Федоровичем. Нельзя больше обманывать народ! Нельзя чтобы язык которым пользуется горстка националистов оставался единственым государственным. Нельзя больше идти на поводке западного империализма. Виктор Федорович Янукович не боится сказать то что должны были сказать его предшественики.Петр Качулов, Киев Приїхали, нема коментарів, і поряд з Януковичем "радник" Тарас Чорновол? Цікавий дует, між іншим. Вдвох, без НАТО, Євросоюзу, України (бо яка вже то Україна без української як державної?), браво, пане Чорноволе...Ольгерд, Вільнюс, Литва Зараз я стою на порозі прийняття німецького громадянства. Особисто для мене подвійне громадянство в Україні вирішило б массу проблем, я не хочу від нього відмовлятися, але змушений це зробити, бо з ним я обмежений в правах. Я вважаю що подвійне громадянство не є великою проблемою, головне ускладнити іноземцям з третіх країн процедуру набуття українського. Подивіться на Німеччину - тут дозволене подвійне громадянство, але лише для громадян з ЄС, для решта країн - потрібно відмовлятись від попереднього. До цього питання потрібно підходити виважено та добре обдумано. Щодо мови - ганьба! Потрібно берегти свою мову та створити умови для вільного розвитку інших мов, але запровадивши російську мову другою державною, україна втратить власну мову. Подивіться як береже свою мову Литва та Латвія, як пишається нею Франція! Подібними заявами Янукович остаточно підрвав свій рейтинг та й взагалі якусь повагу.Вадим, Aльтенбурґ, Німеччина Пропоную другою державною ввести пацанячий блатняк.Всім будуть зрозумілі "понятія" майбутнього президента.ivan, Lviv Кожен має право розмовляти тією мовою, якою бажає. Російськомовні громадяни України мають проблеми з отриманням вищої освіти та роботи. Ми не повинні створювати складнощі тим регіонам, які прагнуть до домінування російської мови в офіційному спілкуванні та побуті.Ганна, Київ Олександр Л., Сен-Клу, Міннесота, США: "Українська - то єдина мова нашої країни. Ті люди, котрі можуть, але не хочуть її вивчати, мають шукати собі іншого місця проживання" - Нашої країни... Невже в США балакають українською? "В Україні - тільки Українська може бути державною" - Державна мова - це така мова, на якій розмовляють її громадяне. Якщо ви проти цього - ви той же Сталін, який робив всім "щастя" за своїм разумінням і нікого не запитуючи - чи бажаєте ви цього. Взагалі ж, ви свій вибір зробили, тепер для вас рідна - англійська.valery, ukraine На мою думку, одинока офіційна мова повинна бути українська. Громадяни країни повинні один одного розуміти, і не тільки коли йдеться про їжу. Я не хвилююсь, що російська мова зникне в Україні, бо це фактично неможливий результат, завдяки певних структурних елементів інформаційного простору. Хай люди говорять собі як хочуть, але державна мова повинна бути обовязковою. Уряд повинен підтримувати розвиток державної мови (яка є тепер часом на другому місті), і одночасно не насильно заборонити вжиток будь-якої мови. Не треба мові окремого статусу, тільки щоб права вжитку були гарантовані.Маркіян, Філаделфія, США Message:Я за то, чтобы гражданин Украины имел право на получение гражданство любой страны, не лишаясь своего. Голосуя за один государственный язык - украинский, я считаю, что государство обеспечивало возможность нормального функционирования языков нацменшин. Нужна очень кропотливая, длительная работа для того, чтобы украинский язык в полной мере удовлетворял всем требованиям государственного языка. Это педагоги, это словари, это терминологические справочники и т.д. и т.п. Отказ от всупления в НАТО - грустно. Это консервация старых технологий, в первую очередь в области телекоммуникаций, связи, точных технологий и т.д. Это отказ от участия в СИСТЕМЕ европейской безопасности. Я думаю, что это заранее продуманный и спланированный PR-шаг, направленный на получение голосов электората левого и ультралевого движений, а также голосов остарбайтеров. Ф это процентов 15%, а то и больше. Вот и все... Слава, Донецк Не могу не продолжть свою тираду. В такое-то сложное время, при всеощем обнищании народа спекулировать на мові та громадянстві может только человек низкого пошиба. Проблема второго государственного язика, конечно же, ПРИДУМАНА!Viktor Lysytskyi, Kyiv Victor Yanukovych is yet another Ukrainian traitor who has sold out his objectivity to Russia's Putin for pledges of support for his candidacy. Yanukovych is hand-picked by the current Ukrainian traitor Kuchma and his Russian handler Putin. Yanukovych's prescription for Ukraine's security by foregoing membership in NATO and establishing Russia as the second official language in Ukraine is a bastardly proposal that will serve to seal Ukraine's fate in succumbing to Putin's strident Russification moves. These proposals come at a time when Kazakhstan revels in free elections and Georgian people threw away the yoke of authoritarian rule. What is it with Ukrainians? Do we perpetually desire a master to rule our fate? We are a strong people - 80 million strong globally! Let's get to work! Alexander Balaban, New Jersey, USA Питання про надання російській пові статусу офіційної мови можна розглядати лишу після того, як Росія надасть українській мові статус офіційної на всій території Росії. Я вважаю що мовне питання може підніматись лише в такому ракурсі. А спілкуватись ми маємо право тією моаою якою вважаємо за необхідне, цього нам ніхто не забороняв.Костянтин, Хмельницький Комусь мабуть гарматного м"яса забракло у Чечні та ще десь.Ігор, Валенсія, Іспанія Шановні добродії! Я проти Януковича та за Ющенка. Тому що краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. Питання про россійску мову та подвійне громадянство Янукович використовує лише як передвиборчу пропаганду. Головні питання – стан економики та рівень життя людей. В цьому Ющенко – справжній професіонал, він знає що робити. І це сьогодні, на мою думку, найважливіше. Що до суті справи, то багато країн мають дві-три офіційні мови і подвійне громадянство. Це не проблема. Я вважаю, що негативне ставлення до цього є признаком невіри в українську мову та в силу України. А справжні патріоти повині бути впевненими в своїй країні. Країна для мене це не земля та будівлі, а перш за все – люди. Тому походити потрібно з того що потрібно людині. Якщо людині потрібні россійска мова та подвійне громадянство, так дайте це їй. Тоді і відношення до влади, до Батьківщині буде кращим. Силою можлива лише формальна єдність. Справжня єдність можлива лише за умовами свободи (також і вільному вибору мови та громадянства). Якщо люди вільно оберуть українську мову – тоді цим можно пишатися. В іншому випадку це більшовізм з знаком мінус (націоналізм).Ілля Крічман, Німеччина Кримінал - інтернаціональний.Степан, Львів Владі, після клоунади в Івано-Франківську нічого не залишається, як зробити цей крок. Але показово, що оголошення про ці обіцянки пролунали на зустрічі прем'єра з послом Росії, політтехнологом Павловським, й російськими медіа. Мабуть цей крок був сплановано й українська влада очікує за це допомогу від Путіна. Жаль, що наша влада робить з України сателіта Росії. Сергій Колісник, м. Київ У меня вопрос к сторонникам введения русского языка, как официального - 1)господа, объясните, что это даст: а) лично Вам; б) государству. 2) Кто или Что, Вам запрещает сейчас говорить или писать на русском языке. С уважением,Сергей, Киев Цілком підтримую пана Януковича - у України не було і ніколи не буде ближчих родичів ніж Росія та Білорусія. Україна не може відплити та приєднатись до Америки (як це наївно намагається зробити Грузія), да їй це і не потрібно. А щодо другої державної мови - так це-ж НЕ ЗАМІНА Української, а тільки додання Росйської. Не хочеш балакати одною - у тебе є вибір. А завдяки подвійному громадянству до України повернуться ті емігранти, хто ще боїться втратити свій "зручний" другий паспорт.Олександр, Оттава, Канада Примечательно, что заявление Януковича появилось после "успешного" посещения Ивана-Франковска. Может быть, это истинное отношение кандита к украинцам как к народу и к Украине? Боюсь, что эти заявления говорят нам:под его руководством Украина станем аппендиксом Москвы.Далеко не все русскоязычные хотят этого. Его штабу стоит сгладить это впечатление. lena, ukraina Тільки одна державна мова - українська. Ще нікому у нас не забороняли користуватися іншими мовами.Ігор Коваль, м.Київ Політика премєра Януковича спрямована проти національнтх інтересів України та її громадян. Премєр Янукович буде президентом України - то це буде катастрофою для всього українського народу і держави в цілому!!Andriy, Львів Дорогі друзі, що зараз мешкають за кордоном, залиште ваші канади та америки, повертайтесь додому в Україну, тоді і будемо гадати, кому яка мова потрібна. Коли хтось вирішує за інших, на якої мові спілкуватися - це ганьба. Також мені соромно за ВВС, що розміщує на форумі лише думку хворих націоналістів. Кожна людина має право вибору – це і є свобода. Чому заможні Норвегія чи Швейцарія мають декілька державних мов? Мабуть вони там дурні? Ми в Україні зараз маємо державною лише українську, та що в нас є? Лише злидні, та ворожнеча.Геннадій, Київ Це - якийсь театр абсурду! Яке подвійне громадянство?! Чому тоді не з Польщею чи Турцією? І, взагалі мені здається, що все, що він робить після того шапіто з яйцями, він робить з метою ще більше відштовхнути від себе український народ.Владислав, Київ Дві державні мови тільки поглиблять розкол між Сходом і Заходом. Єдина мова на цілій території України, правда, не така декларативна як зараз, це може бути величезним кроком до об’єднання нації.Степан, Київ Можливо я і підтримав би. 12000000 росіян, громадян України, мають право на те, шоб їх мова була державною, чи хочаб офіційною. Так само, я підтримав би ідею, щоб державними стали кримсько-татарська та польська мови - чотри державниі мови. Але на жаль Янукович ничого такого не зробить. Як не зробив цього Кучма, хоча, якщо хтось пам"ятає, в 1994 він це обіцяв. Доречі, як мило, що адміністрація сайту зробила вийняток і стала друкувати постинги, що надійшли російською, чого раніше не робила ні за яких обставин. Це крок за Януковичем?Олекса, Україна Якщо він проти української мови - значить він проти України.Роман Міщенко, Україна Вважаю, що державна мова в Україні має бути одна - мова титульної нації, тобто - українська. Проблема російської мови в Україні - вигадана. Наше мовне законодавство є дуже толерантним (особливо щодо російської). Але як юрист кажу - судді, державні службовці, депутати та Президент повинні володіти державною (українською) мовою бездоганно.Андрій, м.Одеса Не розумію, навіщо перед кимось схилятися? Невже це таке актуальне питання? Є безліч нерозв'язаних питань, які дійсно потребують уваги. Це - ганьба. Я - проти! Януковичу - ганьба!!!Andriy, m. Rivne Особисто я відчув себе європейцем тільки після того, як почав скрізь спілкуватися виключно українською мовою, яку нажаль у школі вивчати можливості не було. І коли я усвідомив себе європейцем, я жахнувся, а ким я був досі? АЗІАТОМ? Сов’єцьким? Ким? Можливо владі не вигідно, щоб люди самоідинтифікували себе як європейці? Адже це вільні, з власною думкою люди, які вміють відстоювати свої інтереси... Взагалі на мою думку надання російській мові статусу державної є не що інше, як офіційне схвалення проведення 350-річної насильницької русифікації України. Чому зараз? Можливо це намагання роздмухати ворожнечу між україномовним та російськомовним населенням України напередодні виборів, аби можна було спекулювати на так би мовити „ймовірності розгортання громадянської війни” у разі приходу до влади „націоналістів”. Можливо це намагання реально визначити прихильність Українського народу до цього питання, тобто плануються повторні вибори. Ну а що стосується відмови від вступу у НАТО, це взагалі нонсенс, адже у цьому випадку необхідно негайно припинити скорочення Збройних Сил України і розпочати збільшення їх чисельності...Володимир, Бориспіль Realistically Russian is far more developed language than Ukrainian and the technical (and economical) benefit of having it as a state language is obvious. Good examples to consider will be German in Austria, English in Ireland etc. However, politically, this is quite a brave step from Yanukouvich as this gives another reason to accuse him for being pro-Russian. In my view Ukraine needs to pay more attention now to its economy rather than political status as all main political goals have been achieved now. Ukraine has proved to choose its own unique way of historical development distinct from that of Russia, it will be a good point to show this way is independent from 'friendly' diaspora as well.andriy, uk Що сказати... Ще його не обрали, а він вже мову Путіну продав. Далі буде? Наші предки балакали українською, потім нас примусили говорити російською. Ніхто не примушує розмовляти якоюсь окремою мовою зараз, можно взагалі мовчати. Але держава наша зветься Україна, тому державною мовою в нас є українська. Пан Янукович, що не "ясно"?BROTHER гражданин мира Я работаю инженером-электронщиком. По национальности я украинец. В школе преподавали на украинском, в техникуме и институте - на русском. Технический язык для меня - русский. Но я живу в Украине и абсолютно уверен, что государственный язык должен быть только один - украинский. Общаться можна на любом языке, лишь бы мы могли понять друг друга. Проблема двух языков в Украине - это наследие страны под название СССР. Мои дети прекрасно знают украинский язык, поэтому пройдет время и все станет на место. Украина - украинский язык, Франция - французский и т. д.Володимир Карпенко, Суми Україна унітарна, а не федеративна держава (з єдиною автономією - Кримом). Тому і державна мова має бути єдиною (хіба що в Криму може бути офіційною мовою татарська)Василь, Молдова Це - ганьба і свинство.Михайло, Росія Здається мені, що українці і це стерплять. В основному лунають голоси українців з закордону... Правий білорус Валерій! Буде друга Білорусія, або ще й гірше!Юрко, Україна-Великобританія I think that the Ukrainian politicians should focus on economy, human rights, democracy, corruption, social justice, ... and, after all that, language.Дмитро, Лондон, Британія Російська Імперія не пройде. То Янукович хотів провести українізацію, а тепер знову змінив свою думку.Євген, Німеччина То буде перший крок до втрати державної незалежності. Якшо народ обере цього Януковича, то народ це і заслуговує.Ісаак, США Ні в якому разі не потрібно робити російську мову офіційною, а тим більше подвійне громадянство. Ми тільки недавно стали незалежними, і не встигли натішитися ціїєю свободою (від старшої сестри Росії), як нас знову пхають назад: спочатку російська офіційна, подвійне громадянство, а там - дивись - і знов ми молодша сестра в "великій сім'ї народів" під чуйним керівництвом "старшого брата" (Росії). На мою думку, не може справжній патріот України (а не малоросії) спілкуватися на чужій мові і мати подвійне громадянство. Патріотичний дух і любов до України неможливо виховати не привчивши до рідної мови, до гордості за те, що ти громадянин УКРАЇНИ.Олег, Львів Більша частина України більше 300 років була під владою російського самодержавства, в результаті чого російська мова тут стала на цілі століття панівною мовою. Але існують регіони України де панівними мовами були турецька, польська, угорська, німецька, румунська. На Закарпатській Україні угорська надвлада була блисько тисячі років, але переважна більшість місцевого населення розмовляє українською. На мою думку, не доцільно перед президенськими виборами піднімати такі болючі питання. Російською мовою володіє переважаюча більшість населення, у всіх регіонах країни немає проблем з російськомовною пресою. Не бачу нічого поганого, коли громадяни України спілкуються іншими мовами, але все ж - ради доступу до якомога більших джерел інформацій і технологій - володіти російською замало, не зашкодить знати англійську, та ради цього не потрібно приймати поспішних популістських законів і обіцяти про подвійні чи потрійні громадянства.О. Пройдисвіт, Чехія Двойное гражданство - популизм. Русский язык - возможно, но не обязательно. Не вхождение в НАТО - очень жаль.Анатолій, Донецька область На мою думку, нема нічого страшного, якщо Україна буде двомовною країною. Але всі громадяни України повинні володіти українською мовою обов’язково. Мовне питання створене штучно. На заході країни завжди розмовляли українською мовою, на сході – російською. Україна фактично є двомовна країна. На рахунок подвійного громадянства - ті вісім мільйонів українців, що знаходяться на заробітках за кордоном, в переважній більшості працелюбні та чесні громадяни, які намагаються забезпечити свої родини чесно заробленими грішми. Вони повинні мати соціальний захист та рівні права з громадянами тих країн, де працюють. Україна отримує значні валютні інвестиції від них. Ці люди, на відміну від державної влади, приносять користь країні, тому вони мають право на подвійне громадянство.Олександр, Рівненська область Держава Україна має забезпечити єдине громадянство і єдину державну мову - українську. Російська має існувати як ділова мова в тих місцях, де нацменшини, які володіють на сьогоднішній день тільки російською мовою, спілкуються і ведуть переговори. Державні чиновники мають вести службові розмови і наради тільки української. Це надасть можливість прискорити українізацію суспільства. Особлива увага має приділятися військовим і працівникам освіти - вони мають вести справи і проводити навчання державною мовою.Олександр Ч., Одеса Якби я вільно володів англійською - в скрутні дні поїхав би до Америки на заробітки. А якщо російською - то в Магадан. На цю логіку мислення розраховує Москва. Залишається лише створити скруту. Своїх націоналістів ми знищимо, проте цілуватемо московським шовіністам та фашистам. І ніколи не почуємо слова одного єврея: "..Це ми в Росії були євреями, а в Ізраїлі ми руські..", бо буде все навпаки. А що стосується Януковича, то анекдот про нього: "-Любий, ти ж обіцяв на мені одружитись?!" "-Люба. Чи мало чого я на тобі обіцяв?" Зараз Янукович буде казати все.Андрій, Київ В Росії Українська мова має бути коофіційною поряд з російською, а в місцях де нацменшини складають 20% від населення адміністративної одиниці - їх мова визнається як регіональна офіційна мова поряд з російською та українською. І не тільки на папері а й в дійсності. Тоді і тільки тоді нам потрібно, в знак поваги до сусіда, запровадити такі ж правила і у себе. На мою думку в даний час в нашій державі Українська мова є коофіційною поряд з російською а не навпаки і не потрібно забивати людям голови брехнею. Росія та Україна ще не доросли до таких відносин, вони ще й досі феодальні країни з царями на престолах.Володимир, Городище Якщо до влади прийде Янукович, то з українською в Україні стане те саме що сталося з білоруcькою в Білорусі після обрання Лукашенка. А панові Іштвану можу відповісти, що слідуючи його лоґіці, польська, румунська та угорська мусять стати коофіційними у деяких регіонах Західної України. З часом це призведе до розпаду України. Подивіться на досвід Канади. Жителі Kвебеку вважають, що вони живуть в іншій країні ніж, наприклад, жителі Британської Колумбії. Подивіться на ситуацію в Бельгії або Швейцарії. Розкол в останній засвідчив позавчорашній референдум, де франкомовна частина проголосувала за зміни у законодавстві про здобуття швейцарського громадянства, а німецькомовна - проти. Так чи інакше, застосування російської як офіційної на Сході призведе до повного витіснення української і з часом до розколу суспільства. Сказавши це все, я розумію, що російську і інші мови національних меншин мусять викладати у школах, цими мовами мусять друкуватися газети. Лише от хотілося, щоб на мене не дивилися трохи дивно, якщо я почну користуватися українською у Криму або на Слобожанщині.Андрій, Ванкувер, Канада Державна мова - українська. Подвійне громадянство - не знаю, але коли лише з РФ - ні. Це неможливо. Ми не російська колонія. Дивно що Янукович так рано почав говорите про те, що він дійсно зробить в разі обрання.Володимир Пільчевський, Київ Тільки одна державна мова - українська!!! І тільки, а іншими мовами ніхто не забороняє спілкуватись.Ростислав, Львів Проблема с языкоми - искусственная: практически все украинцы понимают русский, и бОльшая часть русскоязычных - украинский. А пользоваться люди будут и должны всё равно своим РОДНЫМ языком (русским или украинским или ещё каким-то). Языком международным де-факто из-за инета стал английский. Так что нет повода для страданий. Любое же языковое принуждение - аморально и незаконно! Человек говорит на том языке, на котором ему и выгодно и удобно. Двойное гражданство: лично меня и украинское устраивает, пока нет проблем, в частности - языковых.Сергій, Дніпропетровськ Ні, не підтримую... Російська мова має такі ж шанси стати другою мовою, як і англійська і німецька... Але це ми повинні вирішити самі... якщо в цьому є потреба.Юрій, Дрогобич Recognizing Russian as a regional language, where warranted, is quite different than making it an official language throughout the country. A concept of duplicate citizenship is a sure step towards absorbtion of Ukraine into Tsar Putin's new Russian empire. It should be opposed by all democratic means available.Микола, Оттава, Онтаріо, Канада Українська - то єдина мова нашої країни. Ті люди, котрі можуть, але не хочуть її вивчати, мають шукати собі іншого місця проживання. Пан Янукович просто намагається зібрати голоси. Доля України на Заході, і мова наша єдина. Так було в наших прадідів, доки нас не русифікували. В Україні - тільки Українська може бути державною.Олександр Л., Сен-Клу, Міннесота, США 1. Статус російської мови (та інших мов нацменшин) має відповідати документам ЄС. 2. Подвійне громадянство має бути не тільки з Росією (якщо його впроваджувати). Адже дуже багато щирих українців постійно проживає не тільки в Росії. 3. Відмова від вступу в НАТО - це брутальна помилка, котру не вибачать наші онуки. Адже це, зрештою відмова від інтеграції в демократично розвинутий і висококонкурентний Світ. Головне - з 1991 року і по цей час росіянам до вподоби бути обдуреними. 1991 рік - їх обдурив Кравчук. 1994 - Кучма. 1999 - Кучма. 2004 - це намагається зробити Янукович вищезгаданими обіцянками (дурня цяцянками). Починаючи з Михайла Фрунзе ВСІ українські вожді намагалися чкурнути з-під Москви. Чому? Це ДУЖЕ велика і складна тема. Але це так. Янукович у разі перемоги забуде про ці 3 обіцянки. Росіян знову обдурять. Слава Україні! Це проголошую я, тричі рускій!Віктор Лисицький, Київ Я-то - за, но, боюсь, народ не поймет такого заявления. Голосов уж точно не прибавится. И, честно говоря, не верится что-то чтобы премьер мог заявить об этом до результатов...Мар'я, Київ Україну хочуть знищити як державу. Дії Януковича слід розглядати як підготовку до зради батьківщини. На сьогодні українці не мають можливості придбати відеофільми чи комп’ютерні ігри українською, відсутні журнали та газети українською і так далі...Володимир, Київ Пан Януковіч прапануе тое ж, што ў Беларусі рэалізаваў Лукашэнка - з 1995 года там амаль не засталося ў гарадах беларускамоўных школаў, няма ніводнай беларускамоўнай вышэйшай навучальнай установы, справаводзтва пераведзена выключна на расейскую, няма ніводнага нацыянальнага тэлеканала на беларускай мове, няма беларускамоўных этыкетакна таварах, беларуская мова сталася мовай нацменшасьці беларусаў на сваёй зямлі. Дзеткі, бацькі якіх дамагаюцца беларускамоўнага навучаньня, вучацца дома і здаюць экзамены экстэрнам. За беларускую мову на вуліцы Менска міліцыя можа зьбіць чалавека, што не раз было. Януковіч паходзіць з Беларусі, вось ён і пераймае замашкі шклоўскага дыктатара. Калі украінцам падабаецца гэткая ж пэрспектыва - галасуйце за пана Януковіча.Валерій, Мінськ, Білорусь Жахливо! Як такі люди можуть взагалі балотуватись у Президенти України?Ігор Олехов, Україна Я не розумію, чому в Україні повинна бути якась інша мова, крім української?Алекс, Чехія Це просто не правильно!Віталій К., Україна Я ПРОТИ!!!!!!!!!!Олег Григорчук, Україна Російська має бути коофіційною поряд з українською, а в місцях де нацменшини складають 20% від населення адміністративної одиниці - їх мова визнається як регіональна офіційна мова мова поряд з українською та російською.Іштван Д, Київ Запрошуємо до обговорення цієї теми. Як виняток, саме цей форум вестиметься тими мовами, якими писатимуть дописувачі. Нагадаємо, що зазвичай постинги на форуми Української Служби Бі-Бі-Сі надходять українською або перекладаються редакторами.

141116_hk_ukraine_refugees

https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/11/141116_hk_ukraine_refugees

РНБО: в Україні майже півмільйона переселенців зі Сходу

З району антитерористичної операції на сході України до інших регіонів країни переселено понад 445 тисяч людей, повідомили РНБО України.

За словами речника інформцентру РНБО Андрія Лисенка, серед переселенців понад 122 тисячі дітей, 87 тисячі інвалідів та літніх людей. Він також додав, що за весь період медичну допомогу отримали понад 78 тисяч дорослих та 56 тисяч дітей. За його словами, 70% дорослих і 65% дітей переселенців взяті на медичний облік. В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців раніше зазначали, що з настанням зими потреба у гуманітарній допомозі для переміщених осіб в Україні зростає.

features-56581566

https://www.bbc.com/ukrainian/features-56581566

Як "обслугу" Путіна ізолювали за мільярди. Кремлівський карантин класу "люкс"

Наприкінці березня 2020 року екіпаж Спеціального льотного загону "Росія", що обслуговує президента та інших перших осіб, вперше пішов на карантин в одному з підмосковних готелів.

Відтоді пілоти, водії, медики і будь-які люди, які зустрічаються з Володимиром Путіним, регулярно проводять по кілька тижнів у кремлівських санаторіях і пансіонатах. На захист від пандемії Управлінню справами президента виділили понад 6,4 млрд рублів (понад 84,5 млн доларів). Як працює ця система? 26 березня 2020 року 60 співробітників Спеціального льотного загону "Росія" відправили на карантин на п'ять днів у люксах і звичайних номерах пансіонату "Десна" у Новій Москві. Напередодні президент Росії Володимир Путін виступив з телевізійним зверненням до народу: він оголосив про те, що з 1 квітня у країні починається "неробочий" тиждень, а потім фактично був запроваджений локдаун. Льотний загін "Росія" обслуговує перших осіб держави, зокрема самого Путіна. Карантин 26 березня став першим для пілотів та інших співробітників загону, про це говорять дані держконтрактів. У контрактах з "Десною" прописали спеціальні умови: щодо ізоляції людей, які там проживають, і допуску медперсоналу для взяття проб. Номери у "Десні" коштували від 4,5 тисячі рублів до 8 тисяч рублів на добу (1 гривня- 2,7 рубля). Ще до виїзду і, ймовірно, вильоту з Москви першої групи у "Десні" ізолювали наступну. В результаті з кінця березня до перших чисел квітня 130 співробітників загону - чоловіки й жінки - провели в "Десні" від одного до 10 днів. Це збіглося з "неробочим тижнем" у Росії. Відтоді ізоляція авіаторів, а також водіїв, медиків і будь-яких людей, що зустрічаються з Путіним, стала поширеною практикою. За рік таких заїздів у кремлівські санаторії та готелі було понад 100. Російська служба Бі-бі-сі підрахувала, що Управління справами президента (УСП) отримало з резервного фонду уряду на заходи проти поширення коронавірусу понад 6,4 млрд рублів, з них 1,2 млрд рублів виділили секретним розпорядженням уряду. З цих грошей частково оплачували послуги обсервації. Замовляли ці послуги у 12 готелях і санаторіях у Москві, Підмосков'ї, Сочі і Ялті (Крим був анексований Росією в 2014 році, міжнародна спільнота вважає його частиною України). Усі ці готелі належать Управлінню справами президента Росії. Фактично гроші на обсервацію людей, що мають контакти з першими особами, обертаються всередині структур УДП. Приватні готелі та пансіонати, які постраждали від кризи, не мають доступу до цього фінансування. Закрито на спецобслуговування Чотири великих кремлівських оздоровчих заклади - "Ватутинки" та "Десна" у Москві, а також "Дагомис" і "Русь" у Сочі, де багато часу проводить у своїй резиденції Володимир Путін, - отримали найбільше державне фінансування за рік пандемії. Їм дісталися і держконтракти на обсервацію, і субсидії від УСП - на загальну суму понад 2 млрд рублів. Ці пансіонати та санаторії з березня минулого року фактично перевели на "спецобслуговування": проста людина в них не може замовити собі номер. Спочатку їх закривали до кінця літа, але вони так і не відкрилися, з'ясувала ВВС. Онлайн-бронювання у "Ватутинках", наприклад, скасоване до березня 2022 року, а телефон служби бронювання не відповідає. Адміністратор повідомила, що "готель закритий на спецобслуговування, скоріш за все, до кінця травня". У "Десні" підтвердили, що три найкращих корпуси та клубний готель "Воскресенське" (саме вони зарезервовані за контрактами з льотчиками) закриті для продажу і найближчим часом не відкриються. А відкритий для бронювання лише менш комфортабельний головний корпус. Обидва пансіонати розташовані приблизно за 20 км від "Внуково-2" - базового термінала спецзагону "Росія". Ще одним обсерватором для польотів з Москви залишається Домодєдовський санаторій "Підмосков'я". У серпні він відкрив тільки один з двох корпусів, але інший - елітний корпус "Люкс" - закритий, повідомили в санаторії. У цьому корпусі льотчики сидять на карантині з кінця квітня, новий контракт укладений до лютого 2022 року. За даними сайту держзакупівель, Спеціальний льотний загін "Росія", а також Транспортний комбінат "Росія", Центральна клінічна ("кремлівська") лікарня і саме УСП уклали на рік пандемії понад 25 довгострокових угод щодо резервування з відкритими датами номерів, апартаментів і люксів у кремлівських готелях. Загальний обсяг таких контрактів склав майже 900 млн рублів. Більше половини зобов'язань за ними уже виконані. Передполітна підготовка в Москві Найбільшим офіційним замовником для кремлівських курортів увесь рік залишався спеціальний льотний загін "Росія". Він відповідає за забезпечення авіаперевезень інших об'єктів держохорони - це крім президента і прем'єра ще вісім вищих посадових осіб. Головні пасажири загону - Володимир Путін і прем'єр Михайло Мішустін, рейси з ними офіційно вважають "особливо важливими". Більшість контрактів із готелями укладали із зазначенням мети "санітарно-епідеміологічного добробуту" осіб під охороною. До пандемії таких контрактів на сайті держзакупівель не було. Але закон дозволяє вибирати в таких випадках єдиних постачальників, і тепер усі подібні контракти в одному з найбільш конкурентних і постраждалих від криз секторів економіки укладають без проведення аукціонів. З огляду на те, що охорону забезпечує ФСО, жоден приватний готель, обладнаний під обсерватор, замовлення Кремля на розміщення клієнтів не отримав. Авіазагін "Росія" ізолює перед польотами після проведення медичних тестів "членів екіпажів повітряних суден, осіб, включених у завдання на політ, а також осіб, які беруть участь у підготовці польотів". За словами джерела ВВС в одній з авіакомпаній, в завдання на політ зазвичай включають пілотів, стюардес і флайт-менеджерів. Але іноді, за його словами, туди потрапляє і "лівий народ". Згідно з закупівлями, карантин також проходить ще й резервний екіпаж, але хто туди входить, не ясно. Десяткам льотчиків, стюардес та інших фахівців авіазагону, який базується у Внуково, навіть у Москві доводилося перед польотами жити на карантині поза домом - з одномісним розміщенням і триразовим харчуванням терміном від одного або декількох днів до декількох тижнів. Під час пандемії літаки Спеціального льотного загону "Росія" продовжували здійснювати рейси в основному по російській території. Їх можна відстежити за допомогою онлайн-сервісу Flightradar24. Він реєструє сигнали бортових транспондерів - приладів, які передають для диспетчерських служб по радіо координати літака. Список літаків, які входять в СЛЗ "Росія", є, наприклад, в онлайн-реєстрі Russianplanes.net, який відстежує стан авіапарку різних авіакомпаній. Однак літаки СЛЗ "Росія" часто вимикають транспондери на різних ділянках польоту, а можливо і на усій його довжині.Тому деякі рейси, можливо, відстежити не вдалося. Багато рейсів, які знайшла ВВС, збігаються з карантином у санаторіях і готелях. Наприклад, 15 жовтня Іл-96-300ПУ з бортовим номером RA-96021 перелетів з Москви в Сочі. Раніше цей літак фігурував у фоторепортажах про закордонні візити Володимира Путіна. В цей же день один з екіпажів "Росії" виписався з "Ватутинок". 6 листопада рейс з Москви в Сочі виконав Ту-204 з номером RA-64524. Цей літак також фігурував у фоторепортажі про поїздку Путіна в 2014 році. В цей же день з "Ватутинок" виписався ще один екіпаж. Мінімальні терміни могли пояснюватися тим, що льотчики вже відсиділи два тижні в іншій точці вильоту і тепер готувалися до наступного польоту, можливо, хтось отримав позитивні тести на коронавірус. Правда, деякі з постояльців від авіазагону залишалися в одному і тому ж номері більше одного і навіть двох місяців - ці люди могли виконувати адміністративні функції. Карантин у Сочі У контрактах з льотчиками нічого не йдеться про те, чий саме добробут вони мають забезпечити, сидячи на карантині. Михайло Мішустін, однак, наприкінці травня вже перехворів на коронавірус, а ЗМІ не повідомляли про те, що перед контактами з ним, а також будь-ким, окрім Володимира Путіна, запроваджують додаткові карантинні заходи. Підвищену санітарну безпеку всіх польотів "Росії" можна пояснити тим, що борти возять вищих посадових осіб на зустрічі з Путіним. Побічно це підтверджує той факт, що найбільше грошей від УСП отримали сочинські ізолятори - удвічі більше, ніж московські. Володимир Путін під час пандемії багато працював у своїй сочинській резиденції. Поруч із його резиденцією було три обсерватори - "Дагомис", санаторії "Русь" і "Сочі". Джерело ВВС, знайоме з умовами карантину, розповіло про те, що на великих заходах за участю президента, які проходили в Сочі, тільки членів екіпажів було по кілька десятків людей. "Екіпаж борту [Путіна], екіпажі вертольотів, екіпаж Лаврова, прем'єрські", - перераховує співрозмовник ВВС. Для всіх бронювали готельні номери. Загальна сума держпідтримки готелів і санаторіїв у Сочі у зв'язку з пандемією досягла близько 1,7 млрд рублів, а на контракти з авіаторами з них припадає лише близько 200 млн. У "Дагомисі" та "Русі", як розповідало видання "Проєкт", на карантині сиділи також співробітники адміністрації президента, особисті фотографи й оператори Путіна, частина знімальної групи "Москва.Кремль.Путін" і навіть 30 важливих співробітників атомної галузі. Для відпочивальників "Дагомис" із березня минулого року закритий. Ще в середині березня цього року санаторій на своєму сайті повідомляв "про продовження періоду скасування усіх бронювань на невизначений період" у зв'язку з "безперервним зростанням кількості хворих на коронавірусну інфекцію у Краснодарському краї". "Ми і зараз закриті до кінця травня через пандемію. На червень поки що не маємо підтверджувального документа, але сподіваємося, що відкриємося. Зараз у нас ніхто не проживає", - повідомила на запитання кореспондента ВВС про можливість забронювати номер операторка пансіонату. У пресслужбі "Дагомису" на питання про обсервацію сказали, що це "закрита інформація", і порадили звертатися за коментарями до УСП. Сайт санаторію "Русь" досі повідомляє, що санаторій закритий "у зв'язку з нестабільною ситуацією щодо поширення коронавірусної інфекції". Служби бронювання і розміщення за номерами телефонів, вказаними на сайті санаторію, на дзвінки не відповідали. Служба бронювання санаторію "Сочі" повідомила, що санаторій з липня минулого року відкритий, але місця на квітень, початок травня і початок червня продані. Ще одним пунктом призначення для екіпажів льотного загону "Росія" був Крим. У рік пандемії представники загону вперше неодноразово зупинялися у санаторії "Нижня Ореанда" біля Ялти. Дати їхнього заїзду передували відвідуванню Путіним Керчі в липні і його участі у відкритті траси "Таврида" у серпні. Санаторій забезпечив льотчиків одномісним проживанням у люксах, триразовим харчуванням і трансфером. Як саджали на карантин ветеранів, журналістів та інших гостей Путіна Перед парадом на честь 75-річчя перемоги, який Володимир Путін провів на Червоній площі 24 червня, 203 запрошених, зокрема, за даними Bloomberg, 80 ветеранів, які були на трибуні поруч із президентом, просиділи за контрактом з УСП (на 19, 5 млн руб) два тижні у підмосковному оздоровчому комплексі "Клязьма". Цьому ж санаторію збирався заплатити 6,2 млн рублів за двотижневий карантин перед парадом і Автотранспортний комбінат УСП. Контракт був розірваний. Втім, водіїв могли ізолювати у "Клязьмі" за іншими статтями витрат - цей пансіонат отримав від УСП субсидію на заходи із захисту від пандемії в 57 млн ​​рублів. Раніше він отримував лише дрібні контракти не більше ніж на 500 тисяч рублів. Дмитро Пєсков підтверджував перед парадом, що "ціла низка" ветеранів перебуває на карантині "у прекрасних умовах", але пояснював це "турботою про їхнє здоров'я". Місце карантину він не називав - говорив, що "це санаторії, будинки відпочинку". Близько 2 млн рублів УСП заплатило за номери у cвоєму ж конгрес-парку "Волинське" для семи ветеранів, яким Путін 12 червня вручив медалі героїв праці. Нагороди з рук президента у підсумку отримали лише четверо, зокрема двоє москвичів - художній керівник Малого театру Юрій Соломін і лікар Леонід Рошаль. Судячи з контракта УСП, до зустрічі з президентом їм довелося переїхати з дому до обсерватора. Розповідати про свій карантинний досвід ВВС Рошаль, Соломін і магнітогорський металург Олександр Моторин, який отримував разом з ними нагороду, не стали. Дмитро Пєсков підтверджував, що "деякі дійсно були на карантині". Крім ветеранів, карантин у московських готелях проходили й інші учасники заходів з Путіним. Наприклад, у "Президент-готелі" на Великій Якиманці ізолювали учасників святкування Дня народної єдності у жовтні-листопаді 2020 року. Потім на обсервацію з уже знайомим формулюванням "з метою санітарно-епідеміологічного добробуту об'єктів державної охорони" помістили постояльців з 28 листопада по 17 грудня. Саме 17 грудня Володимир Путін провів пресконференцію, на якій одні журналісти були присутні очно в Ново-Огарьово, а інші - в Москві в режимі відеоконференцзв'язку. ВВС вже повідомляла, що Павло Зарубін та інші надійні журналісти пулу Путіна більше двох тижнів просиділи на карантині, щоб поїхати у Ново-Огарьово. Після завершення конференції однакові подробиці про карантин для журналістів президентського пулу опублікували державні агенції ТАСС і РИА Новости. Вони повідомили, що "в одному з готелів" Москви для цього був відведений цілий поверх. Журналістів (за даними РИА - близько 20 осіб) розміщували поодинці, забороняли гуляти коридором (за винятком моменту збирання - причому тільки в масці і після дозволу співробітника ФСО), безпосередньо спілкуватися і передавати один одному речі. Алкоголь і сигарети теж були під забороною. Посилки "через периметр карантинної зони" передавали за погодженням і через співробітників ФСО після знезараження. Триразове харчування ізольовані отримували у пластикових одноразових контейнерах. Біля дверей кожного номера стояв стілець, на якому покоївки залишали їжу, воду і пластикові прибори. Усі, хто контактував із журналістами, були одягнені у захисні костюми, територію обсервації обробляли кварцуванням. ЗМІ повідомляли про карантин для журналістів, які відвідали пресконференцію Володимира Путіна З даних держагенцій можна судити, як контролювали здоров'я ізольованих: за два тижні вони чотири рази здавали ПЛР-тест на коронавірус і двічі - кров на антитіла. Третина ізольованих в результаті допущена до президента не була. Дані про те, хто за це платив, розходяться. ТАСС стверджує, що за карантин журналістів платили їхні редакції. Джерело, знайоме з організацією роботи журналістів у період пандемії, сказалоВВС, що редакції платять зі своїх коштів за розміщення і обсервацію у приватних готелях. Але "якщо йдеться про державні об'єкти, то [розміщення] безкоштовне". Воно каже, що коли вузький пул журналістів розміщували на карантин в одній з державних резиденцій, редакціям за проживання рахунки не виставляли. Де саме був влаштований карантин для преси, ні ТАСС, ні РІА Новини не казали. Джерела ВВС говорили, що журналісти жили в готелі "Арбат", що належить "Президент-Готелю". Але судячи за контрактом УДП і датою виїзду 17 грудня, місцем карантину міг бути і сам "Президент-Готель". У ті ж дні УСП, відповідно до контрактів, розміщувало людей у "Президент-Готелі" а також кремлівському оздоровчому комплексі "Планерне" у Хімках, за один-два тижні до 20-22 грудня - саме у ці дати у Володимира Путіна було одразу кілька публічних зустрічей на різних майданчиках у Москві. Тривав кремлівський карантин і 2021 року. 11 січня, коли на зустріч із Путіним прилетіли глави Вірменії та Азербайджану (за законом такі керівники теж вважаються об'єктами держохорони), у "Президент-Готелі" завершився черговий двотижневий карантин. Карантин чи робота для медиків? Частину асигнувань на запобігання пандемії уряд дозволяв УСП витратити на "організацію медичної допомоги" особам, яких обслуговує відомство - тим, хто працює в Кремлі і вищих органах влади, а також "прикріпленому контингенту" (відставники, сім'ї тощо). Головна кремлівська лікарня - Центральна клінічна лікарня (ЦКЛ) - отримала з цією метою понад 1 млрд рублів субсидій, і частину з них також витратила на оренду готельного житла як для "санітарно-епідеміологічного добробуту" охоронюваних персон під час протокольних заходів, так і просто для службових відряджень - у Сочі і на Валдай. У Москві майже 40 медикам, як і льотчикам, довелося пожити не вдома, а у президентському готелі "Арбат" восени 2020 роки (за тестування і харчування лікарів лікарня не платила). Лікарі жили в "Арбаті" з 30 вересня по 16 жовтня, з 20 жовтня по 7 листопада, і з 7 листопада по 14 листопада. Масштабних заходів у Путіна в ці дні не було, але медики могли готуватися до оглядів і консультацій президента і інших осіб. У Сочі, де періодично живе Володимир Путін, кремлівських медиків і раніше відряджали щорічно, але 2020 року відрядження почастішали. У квітні й травні лікарі жили поруч із путінською резиденцією у санаторії "Сочі", а з кінця червня до початку серпня і в середині жовтня - в санаторії "Русь", витративши на ці цілі близько 5 млн рублів. Взимку лікарня відправляє своїх співробітників у "Червону поляну", де любить кататися на лижах Путін, але там в УСП готелів немає, і медики живуть у газпромівському високогірному готелі "Поляна 1389". У 2020 році на це планувалося витратити 4,5 млн рублів, майже вдвічі більше, ніж в 2019 році. Але в підсумку контракт урізали до близько 900 тисяч рублів. Крім того, медикам довелося сидіти на карантині або працювати у найбільшому сочинському обсерваторі "Дагомис" (1,16 млн руб): вони жили там з 17 квітня по 1 травня, з 5 по 20 травня, з 28 липня по 8 серпня. Четверо працювали там у жовтні, і з 16 листопада по 22 грудня. Нарешті, вперше ЦКЛ відправила медиків у відрядження на Валдай, де вони жили в однойменному будинку відпочинку поруч зі ще однією улюбленою Путіним резиденцією (контракт на 1,3 млн руб) з 26 травня по 10 червня, з 13 по 22 червня і з 7 по 16 липня. Ще один відряджений лікар жив там з 5 червня по 2 серпня. Сайт будинку відпочинку повідомляє, що він був відкритий з 15 серпня, але під час другої хвилі пандемії 6 листопада 2020 року знову закритий "на невизначений термін". Крім пілотів, медиків і просто гостей президента на карантині сиділи й водії. Починаючи з квітня 2020 року за контрактами з ФДУП на 8,1 млн рублів в "Арбаті" ізолювали й водіїв автомобілів кремлівського "Транспортного комбінату "Росія". Звідки Кремль отримав кошти на захист від пандемії? Щорічно курорти та готельні комплекси УСП отримують субсидії на виконання держзавдання - обслуговування президента, посадових осіб і держслужбовців з Кремля й вищих органів влади, а також іншого прикріпленого контингенту (зокрема відставників і членів сім'ї деяких перерахованих осіб). Але пандемія на тлі проблем туристичного та готельного бізнесу принесла кремлівським оздоровницям додаткові потужні фінансові вливання на розміщення гостей. Звідки взялися ці кошти? 31 березня 2020 Держдума Росії ухвалила закон, що дозволяє уряду витрачати на свій розсуд кошти на боротьбу з пандемією без внесення поправок до федерального бюджету. Після цього протягом 2020 року уряд виділив Управлінню справами президента зі свого резервного фонду понад 5,1 млрд рублів на "заходи щодо запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції". Три розпорядження - від 6 квітня 2020 року, від 29 квітня 2020 року і від 23 листопада 2020 року - прем'єр Михайло Мішустін підписав спеціально щодо УСП. Сума виділених ними коштів - майже 4,2 млрд рублів. Ще одне розпорядження - від 15 червня 2020 року - направлено на підтримку федеральних установ, що здійснюють медичну діяльність (зокрема санаторіїв і пансіонатів). За ним УСП отримало ще 984,5 млн руб. Крім того, існує неопубліковане розпорядження уряду від 9 вересня 2020 року N 2285-рс. Про що в ньому йдеться і яка конкретно сума виділена цим розпорядженням УСП, невідомо. Але на підставі саме цього документа тільки санаторіям "Дагомис", "Русь" і будинку відпочинку "Валдай", розташованим поруч із резиденціями Путіна, УСП, згідно з угодами з ними, субсидіювала на обмежувальні заходи щодо захисту від пандемії понад 1,2 млрд рублів. Ця сума може бути більшою, проте не всі угоди УСП опубліковані. З грудня 2020 року такі документи взагалі більше не публікують. Загалом на підставі усіх п'яти розпоряджень УСП розподілило з цією метою субсидії серед кількох десятків своїх установ. Великі суми дісталися, зокрема, ЦКЛ (1,85 млрд рублів), Спеціальному льотному загону "Росія" (230,5 млн руб), Транспортному комбінату "Росія" і 25 санаторіям і пансіонатам (2,6 млрд рублів) - з них восьми обсерваторам. При цьому субсидію у розмірі 9,1 млн рублів отримав навіть московський оздоровчий комплекс "Архангельське", який здає в оренду дачі за ціною від 144 тисяч рублів на місяць, квартири (87 тисяч на місяць) і головну садибу за 1,35 млн рублів на місяць. Кореспонденту ВВС на питання про варіанти оренди повідомили, що "все зайнято". Відправляла ЦКЛ медиків і у відрядження до Криму. В УСП на питання ВВС про подробиці організації, фінансування і вибору місць для карантину осіб, що зустрічаються з президентом, повідомили, що управління "не є організатором карантинних заходів", а "всі обмеження і заходи, які ухвалювали в УДП і на підвідомчих підприємствах із дотримання санітарно-епідеміологічної безпеки, проводилися в суворій відповідності до рекомендацій Росспоживнагляду". "Мені нема чого додати до відповідей УСП", - заявив ВВС речник президента Дмитро Пєсков. На питання, з чим пов'язаний масштаб карантинних заходів щодо захисту президента від коронавірусу і чи є така практика в інших країнах, Пєсков також не відповів. Губернаторський карантин у Кремлі з праскою і трьома ліжками УСП оплачує тільки обсервацію, пов'язану з польотами перших осіб, а також карантин для людей, що контактують з президентом. У цієї системи є й інший бік: якщо президент їде з візитом у якийсь регіон, то місцеві чиновники повинні самі оплачувати собі карантин. Як ця система працює, видно на прикладі візиту президента до Нижегородської області. Візит відбувся наприкінці листопада, в розпал другої хвилі пандемії. Перед приїздом Путіна в Саров Управління справами обласного уряду подбало про закупівлі для "обсервації з метою виявлення та недопущення подальшого розповсюдження коронавірусної інфекції в період проведення заходів, присвячених візиту в Нижній Новгород президента РФ". З регіонального бюджету на ці цілі витратили близько 1 млн рублів. 20 співробітників адміністрації регіону ізолювали в місцевому пансіонаті ветеранів війни та праці. Перебування там обійшлося недорого - 15 діб з триразовим харчуванням коштували місцевому бюджету 150 тисяч рублів. Найоригінальнішою закупівлею стало придбання трьох дерев'яних ліжок "під горіх". Разом з ними купили матраци, ковдри, шість комплектів постільної білизни, одну праску і чотири сейфи. Все це доставили до нижегородського Кремля - резиденцію обласного уряду. Саме там, за даними місцевого видання "Репортер НН", самоізолювався перед зустріччю з Путіним губернатор Гліб Нікітін і двоє його підлеглих. "Губернське кафе" при цьому отримало окремий контракт на харчування співробітників, які перебувають в обсервації. На замовлення адміністрації для них були виготовлені пластиковий кейс для перевезення документів та банер розміром 2,5 на 5,5 метрів "для забезпечення і організації місця роботи членів уряду області, що перебувають в обсервації". За участю Анастасії Напалкової і Сергія Козловського. Інфографіка Олесі Волкової. Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber

vert-cap-42143292

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-cap-42143292

Можливо, вам теж пора кликати в офіс миротворця

Непорозуміння між колегами іноді досягає таких масштабів, що розрядити ситуацію може лише спеціально запрошений фахівець із примирення.

"Вона хитрить, він думає лише про власний зиск, він - шовініст. Люди скаржаться мені, вони обурені, вони не стримують міцних слів", - розповідає Фелісіті Стедман, фахівець з врегулювання конфліктів із Великої Британії. Вона вже понад 26 років виконує роль миротворця в найжорсткіших офісних війнах. "Але потім вони вибачаються: "Мені шкода, я не знаю, що на мене найшло, я не така людина, я так не поводжуся". Це - зона офісних воєн, де зброєю стають докори, сльози та ображене мовчання, а сторонами конфлікту - колеги, які не можуть терпіти одне одного. Ворожнеча наростає як снігова куля, а прогули, лікарняні, судові позови та зниження продуктивності, які стають її наслідком, спричинюють мільйонні збитки. Лише в Сполучених Штатах за один 2008 рік конфлікти на робочому місці коштували компаніям 359 мільярдів доларів, повідомляє корпорація CPP, яка досліджує кадрові ресурси. Збитки підрахували з огляду на той факт, що американські співробітники витрачають в середньому 2,8 години щотижня на розв'язання конфліктів. У Німеччині та Ірландії ця цифра була ще вищою - 3,3 години. Ось чому компанії дедалі частіше звертаються до професійних посередників. Стедман запросили владнати конфлікт в одну юридичну компанію, дві співробітниці якої - обидві шановані та важливі для фірми фахівці - півроку не розмовляли одна з одною. Одній з них було близько 30 років, другій - за 50. "Стосунки зазвичай псуються поступово, а потім достатньо лише іскри - гострого коментаря в присутності інших або забутого привітання з днем народження, - щоби конфлікт миттєво розгорівся", - пояснює Стедман. Фото Лише в Сполучених Штатах за один 2008 рік конфлікти на робочому місці коштували компаніям 359 мільярдів доларів Вона, як і всі інші посередники, з якими я спілкувалася, не називає подробиці конфлікту, що могли би порушити конфіденційність сторін. У цьому випадку все почалося з коментаря старшої юристки щодо робочої дисципліни та ставлення до дрес-коду її молодшої колеги. Для владнання ситуації компанія забронювала три конференц-зали в готелі, щоб Стедман могла провести розмови з учасницями конфлікту як окремо, так і спільно. Спочатку "були звинувачення, несхвальні коментарі на адресу одна одної, а потім сльози та багато негативу", - роpповідає Стедман. В обох жінок були різні погляди на причини сварки, але зрештою вони погодилися залишити факти, як є, і зосередитися на своїх почуттях. Вони знайшли спільне - обидві є перфекціоністками, відданими своїй справі. За допомогою Стедман вони виробили нові способи спілкування одна з одною, починаючи навіть з того, як вони мали привітатися наступним ранком. Методи роботи Щоби налагодити спілкування між людьми, посередники вдаються до різних концепцій від психологічних до філософських. Одна з них - це теорія ігор, яка між іншим припускає, що в кожній конфліктній ситуації необов'язково хтось має перемогти, а хтось програти, а цілком можливі два переможці. "Прогресу можна досягти швидше, якщо переконати людей, що для обох сторін вигіднішою є співпраця, а не з'ясування того, хто є правим", - зазначає Стедман. Фелісіті Стедман спеціалізується на конфліктах, вона також є членом колегії медіаторів в апеляційному суді Великої Британії З психології медіатори запозичують модель транзакційного аналізу. Це - інтерпретація поведінки людини, яка базується на припущенні, що кожен з нас має три стани "я": дорослий, батько та дитина. За допомогою цієї моделі посередники визначають, чи не поводиться людина в певній ситуації, як "батько" або "дитина". І якщо так, намагаються повернути її до дорослого способу спілкування. Фахівці з примирення не нехтують і шоковою терапією. Так, один з них зачитав співробітникам компанії нещодавно оприлюднений документ, який американські спецслужби розробили за часів Другої світової війни. Інструкція "Як саботувати робоче місце" мала показати учасникам конфлікту, якою руйнівною може бути їхня поведінка. Обід - час відвертих розмов У тупикових ситуаціях посередники вдаються й до ще більш незвичних тактик. День переговорів вони часто починають не з пошуків компромісу, а зі спроби зрозуміти мотиви поведінки людей та суть проблеми. Потім, під час обідньої перерви, учасників конфлікту просять визначити, чого саме вони хотіли би від іншої сторони та як вони самі могли би покращити ситуацію. "Коли люди озвучують свої відповіді, у них завжди виявляється багато спільного", - каже Стедман. Елізабет Стоке, професор соціальної взаємодії з Університету Лоуборо, яка вивчає особливості діалогу Попри очікування багатьох, успіх переговорів часто залежить від того, чи готова одна зі сторін піти на більший компроміс. Перед спільною зустріччю учасників конфлікту інструктують, як вони мають вести розмову, а також, як правильно слухати. Зокрема, і про те, якою має бути ваша мова тіла, коли ви дійсно слухаєте. Конфлікт культур Денні Макфадден обіймає посаду медіатора Світового банку та азійського відділення ООН, а також є керівним директором Центру з ефективного врегулювання спорів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Він зазначає, що в останнє десятиліття діяльність посередників із врегулювання конфліктів помітно збільшилася в регіоні, насамперед, у Сінгапурі та Гонконзі, де він живе. Оскільки він володіє китайською, то часто працює з міжнародними командами, допомагаючи їм долати труднощі в спілкуванні. "Культурні розбіжності ускладнюють проблему", - зазначає фахівець. Іноді, навіть у складних ситуаціях, рішення може лежати на поверхні. Як це було, приміром, у тайванській компанії з виробництва комп'ютерних деталей. Керівник компанії, який був американцем, постійно проводив наради з тайванським менеджером у кабінеті зі скляними стінами. В результаті весь офіс міг бачити, як ньюйорківець щось енергійно розповідає і стукає пальцями по столу. Здавалося, що він постійно вичитує тайванського менеджера. "Менеджер відчував, що колеги з нього кепкують, і ситуація стала досить напруженою", - розповідає Макфадден. Напруга серед працівників зросла настільки, що компанія почала отримувати збитки. Для розв'язання конфлікту довелося попросити американського керівника залишати двері під час нарад відчиненими. Конфлікт культур часто підсулює труднощі в спілкуванні колег Так всі могли переконатися, що попри емоційну жестикуляцію, це - лише ділова розмова двох професіоналів, а не сварка. Мовне питання Елізабет Стоке, професор соціальної взаємодії з Університету Лоуборо, підкреслює, що вибір слів має вирішальне значення. Вона проаналізувала телефонні розмови з потенційними учасниками перемовин. На питання "Чи маєте ви бажання взяти участь у розмові?" відповідь завжди була ствердна. "Щойно люди чули слово "бажання", вони змінювали свою позицію і погоджувалися. Сказати "ні" на це запитання, означало би показати, що вони "не мають бажання піти на зустріч з опонентом", але ніхто не хоче виглядати неввічливим, пояснює Стоке. Ніколи не вставляйте "але", коли вибачаєтеся, оскільки виправдання зводять нанівець ваші добрі наміри, радить Стедман. Як зупинити сварку? "Коли ваш колега каже щось образливе, не варто відповідати тим самим, адже ваша відповідь одразу перетворить його з кривдника на жертву. Я би порадила бути якомога більш люб'язним і таким чином вибити в нього ґрунт з-під ніг". Утім, коли окремі непорозуміння перетворюються на справжню ворожнечу, час викликати миротворців. "Завдання посередників - допомогти людям налагодити діалог, коли емоції заважають їм це зробити, і ситуація вийшла з-під контролю", - каже Стедман. А найприємніше, що може бути для професійного медіатора, це почути, як колишні закляті вороги тепер мирно співпрацюють. "Під час сварки люди перетворюються на тих, кого вони й самі не впізнають, а ми допомагаємо їм знову віднайти себе", - додає Стедман. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

031103_tuzla_comission

https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/11/031103_tuzla_comission

Перше засідання еко-комісії з Тузли відбудеться у суботу

Керівник Краснодарського краю Росії Александр Ткачов, перебуваючи у Сімферополі, сказав, що наприкінці цього тижня почне працювати українсько-російська комісія, яка вивчатиме екологічне становище в районі острова Тузла в Керченській протоці.

За словами краснодарського губернатора, комісія вже працює, і перше її засідання відбудеться 8 листопада. Також він заявив, що ситуація навколо Тузли не надає користі жодній зі сторін. "Час припиняти це шоу", - сказав він. Час припиняти це шоу Александр Ткачов Створення комісії стало одним з результатів домовленості України та Росії після того, як в результаті будівництва російською стороною дамби у протоці виникла стурбованість загрозою порушення кордону між двома державами. Росія стверджувала, що причиною будівництва дамби були екологічні міркування, але згодом представники Москви заявили, що мають сумніви щодо належності Україні острова Тузла.

features-43814417

https://www.bbc.com/ukrainian/features-43814417

Єфремов про оточення Януковича: "Вони виявились розумнішими за мене"

Колишній голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вже 20 місяців сидить у СІЗО. Його судять за обвинуваченням у державній зраді та сприянні луганським сепаратистам навесні 2014 року.

Олександр Єфремов: "Я не міг зв'язатися з Януковичем" Олександр Єфремов - колись один із найвпливовіших політиків Луганщини. Він багато років був губернатором області, а в часи президентства Віктора Януковича керував фракцією Партії регіонів у парламенті. Наприкінці липня 2016 року його затримали в аеропорту "Бориспіль". З того часу пан Єфремов перебуває у СІЗО - спочатку в київському, а згодом у Старобільську на Луганщині. Він єдиний колишній високопоставлений соратник пана Януковича, який перебуває за ґратами. Добиратися до Старобільська важко і довго - дорога з Києва займає щонайменше 10 годин з пересадками. Треба їхати зоною АТО та перетинати блокпости Нацгвардії. Тому журналісти на суд до Олександра Єфремова приїжджають рідко. Ми з паном Єфремовим говорили на лаві підсудних під час кількох перерв у засіданні, коли судді виходили у нарадчу кімнату. Увесь цей час від нього ані на крок не відходили четверо охоронців. Суд у Старобільську ВВС: Ви вже понад півтора року перебуваєте у СІЗО. Коли ви чекаєте на вирок суду, якщо він ітиме такими темпами? Олександр Єфремов: У в'язниці я з 30 липня 2016 року, скоро вже буде два роки. Весь цей час я намагаюсь отримати відповідь на питання: що ж таке я порушив, що змушує мене тримати у в'язниці? Від слідства та суду отримати відповіді я не можу. Мені не наводять жодного факту, який би свідчив про порушення з мого боку. Але рішення про утримання мене в СІЗО ухвалюють. Сказати, скільки ще мене тут утримуватимуть - складно. Це залежить не від суду та обвинувачів, а від керівників держави, з волі яких я тут перебуваю. ВВС:Вас звинувачують у державній зраді та підтримці сепаратистів на Луганщині навесні 2014 року. Наскільки, на вашу думку, аргументоване це обвинувачення? О.Є.: Звинувачення за п'ятьма статтями мені пред'явили за півтори доби, зокрема там є державна зрада, зміна кордонів України. Коли адвокати про це питають у свідків, ніхто зрозуміти не може, що це означає. Думаю, що і прокурори, які це написали, самі до кінця не розуміють, що це означає. У Старобільську Олександра Єфремова під час засідань охороняють троє поліцейських, а сам він сидить на лаві з адвокатами Насправді ж мене звинувачують у тому, що я організував захоплення обласної державної адміністрації у той час, коли обласна рада практично повністю складалась з депутатів від Партії регіонів. Виявляється, ми самі себе захопили. Це ж дурня! Також звинувачують, що я якимось чином сприяв захопленню будинку Служби безпеки у Луганську. Але ця версія спростовується свідченнями колишнього керівництва СБУ в Луганській області й іншими свідками. У чому суть моєї державної зради, я зрозуміти не можу. На моє питання, у чому це виражається, відповідь сторони обвинувачення проста: дивіться документи, там все написано. А там же нічого не написано! Від суду я цієї відповіді також не отримав. ВВС:Чи дотримуються ваші права як обвинуваченого? О.Є.: Про які права можна говорити, коли людину протизаконно арештували й майже два роки утримують у в'язниці? Мої права, в принципі, не беруться до уваги. Влітку 2016 року мене перекинули сюди з Києва, адвокати навіть не встигли приїхати у Старобільськ. Мені призначили державного адвоката, і хоча він писав відмову від справи, мені присудили тримання під вартою. ВВС:Чи є скарги на утримання в СІЗО? Свого часу Олександр Єфремов керував Луганською областю, коли сусідньою Донеччиною керував Віктор Янукович О.Є.: Ніколи не ставив себе в СІЗО у привілейоване становище. Як утримуються всі, так і я. Скаржитись на умови у в'язниці, де більшість в однакових умовах, я не звик. ВВС:Скільки людей живе у вашій камері? О.Є.: Я - один. Перебуваю весь цей час в одиночній камері. Моя камера опечатується трьома печатками. Щоб відкрити мою камеру, потрібно отримати дозвіл від корпусного. Після цього дається дозвіл розблокувати мою камеру. Весна 2014-го у Луганську ВВС:Навесні 2014 року ви часто були у Луганську. Як вважаєте, чи можна було зробити так, щоб не дійшло до збройного конфлікту і втрати контролю над частиною території? О.Є.: Я весь час жив у Луганську. Вважаю, що зупинити це можна було і треба було. Зі своїми пропозиціями, як це зробити, ходив до керівництва держави. ВВС: Що ви пропонували? О.Є.: Тоді стояли три питання на порядку денному, якими всі переймалися. Перший - російська мова. І якби одразу після виїзду Януковича не почали гратись зі скасуванням мовного закону, то ця тема і не піднімалася б. Друге питання - передача більших повноважень на місця. Про це говорять і зараз, а певні кроки у цьому напрямку зробив уряд Гройсмана. Але до кінця справу не довели. Третє питання - щодо зовнішньої політики та позаблоковості. Ці питання хвилювали як мешканців цих територій, так і сусідню державу, яка не хотіла, щоб Україна ставала на шлях протистояння з нею. ВВС:У багатьох експертів є переконання, що представники Партії регіонів, які були політичною та бізнесовою елітою у Луганську та Донецьку, навесні 2014 році просто виторговували у Києва економічні преференції. У певний момент ці еліти загрались, а процеси протистояння з Києвом вийшли з-під контролю… О.Є.: Буду казати про себе, бо некоректно говорити про тих, кого немає поруч. Ніколи ні з ким я не торгувався. Більше того, коли мені Янукович пропонував посаду віце-прем'єра, я відмовився. Я позиціонував себе з Луганською областю та людьми, які тут живуть. Намагався усіляко відстоювати інтереси свого регіону. Олександра Єфремова тримають у СІЗО Старобільська ВВС:Але ж у вас і ваших соратників у партії мали би бути можливості за бажання натиснути й задушити питання сепаратизму в зародку, щоб не доводити до крайнощів? О.Є.: Спочатку Янукович поїхав з країни, а потім почали розвиватись події у Західній Україні, де захоплювали будівлі, на вулиці прокурорів почали витягати за краватки. Коли люди на Сході побачили, що може бути, то почали налаштовуватись проти цього. І тільки тоді виникли питання сепаратизму чи якихось вимог, які ми… люди казали, що потрібно відстоювати. ВВС:Яка була роль представників Росії у подіях весни 2014 року в Луганську? Всі ці подіїспровокували місцеві активісти чи громадяни Росії? О.Є.: У нас два роки триває судовий процес, допитали 70 свідків. Коли питають, чи бачили росіян і скільки їх було, то кажуть, що щось таке чули. А коли питають конкретно, чи особисто бачили, то ніхто не зміг цього підтвердити. У нас відкритий кордон у Луганській області з Росією, кожен день в обидва боки переміщувалися тисячі людей. Тому говорити, що тут були громадяни Росії, можна - вони були. ВВС:А серед активістів та організаторів? О.Є.: Тут цікава картина відкривається. За свідченнями керівників СБУ, вони затримали сімох людей і ув'язнили їх. Після цього приїхали міліцейські чини без жодних документів і цих людей звільнили. А потім звільнені люди приїхали до будівлі СБУ і захопили будівлю. Контакти з Януковичем ВВС: У Києві триває судовий процес щодо державної зради Віктора Януковича. Чи пропонувало вам слідство співпрацю, аби ви там свідчили? О.Є.: Юрій Луценко публічно запропонував співпрацю зі слідством, я йому публічно відповів. Можна співпрацювати, якщо в тебе є з чим. Коли хтось щось на тебе вигадує, а потім каже - маєш щось вигадати на іншого, то вибачайте, я в такому участі не братиму. ВВС: Згадаймо 2014 рік. Ви пам'ятаєте свою останню розмову з Віктором Януковичем? О.Є.: Зустрічі з Януковичем не були настільки унікальними, щоб я пам'ятав останню розмову. Я часто з ним зустрічався - він був президентом, а я очолював найбільшу фракцію парламенту. ВВС:Але ж останню розмову з Януковичем перед втечею маєте пам'ятати… Олександр Єфремов у Партії регіонів був неформальним лідером "луганського крила" О.Є.: Останнє я пам'ятаю таке: у державі нікого не лишилось, я один лишився у Києві. Я починаю телефонувати, а жоден з телефонів не відповідає. З того моменту телефон (Януковича - Ред.) так і не відповів. ВВС:Ви розмовляли з Януковичем перед зачисткою Майдану? О.Є.: Пам'ятаю серйозну розмову з Януковичем щодо ухвалення Верховною Радою рішення про амністію людей, які брали участь у силових протиправних діях на Майдані. Тоді ніхто не хотів говорити з Януковичем щодо цього питання. Ситуація склалась так, що мені довелось говорити з ним та переконувати, що постанову треба ухвалити - і її таки схвалили. Щодо зачистки - я не пам'ятаю розмов з Януковичем на цю тему взагалі. Ситуацію на Майдані загалом ми систематично обговорювали на раді фракції, й іноді у цьому брав участь Віктор Янукович. Зазвичай ці засідання вів я. ВВС: Ви самі для себе розуміли, що треба робити, щоб не довести до масового кровопролиття? О.Є.: У щоденному режимі ми зустрічались з керівниками фракцій - Яценюком, Кличком і Тягнибоком, випрацьовували точку зору на кожен день. Ситуація змінювалась настільки швидко, що іноді те, що ухвалили дві години тому, через кілька годин вже застарівало. ВВС:Одразу після втечі Януковича з Києва 23 лютого була заява фракції Партії регіонів. Ви його дії засудили і, фактично, партія від нього відвернулась. Як вирішили тоді зробити цю заяву, і чи не було думок і далі підтримувати Віктора Януковича? О.Є.: Це було рішення політради фракції, а не моє особисте. Коли рішення президії ради фракції відпрацювали, виникло питання, хто з ним виступить. Логічно, що найбільш знаковою фігурою була моя, а тому мені доручили виступити з цією заявою. З чимось я не погоджувався, але рішення було схвалене більшістю. Адвокати Олександра Єфремова кожного разу їздять на судові засідання з Києва ВВС:З чим ви не погоджувались? О.Є.: Мені б не хотілось сьогодні когось у чомусь звинувачувати. У кожного своя точка зору. Треба розуміти ситуацію. Це було 23 лютого, за день до цього відбулась зміна влади. Згадайте, що відбувалось в Києві, й під яким тиском всі були. Є речі, на які я дивлюсь сьогодні інакше. ВВС:Не треба було засуджувати Януковича? О.Є.: Та хіба ж тоді йшлося тільки про Януковича? Головне ж у заяві було про 1,4 мільйона членів Партії регіонів. І на них всіх навісили ярлик бандитів. Але ж серед них була величезна кількість порядних і професійних людей. ВВС:Чи намагались зателефонувати Януковичу, коли ухвалювали заяву? О.Є.: З 22 лютого 2014 року, коли я намагався зв'язатись з Януковичем і не зв'язався, і до сьогодні у мене такої можливості не було. ВВС:Як могли би розвиватись події в Україні, якби Янукович залишився в Києві? О.Є.: У політиці немає умовного способу. Що могло би бути - це фантазія. Звичайно, події пішли б іншим шляхом. Я наполягав і наполягаю, що у нас була можливість, і вона досі є - зупинити війну. Для цього потрібно, щоб на чолі держави були люди, які б ставили у пріоритет державу, а не рейтинги. Мене не цікавило, як зміниться рейтинг, якщо зустрінусь для вирішення важливого для держави питання з людьми, яких на сьогодні громадська думка засуджує. Якщо це треба для держави, то треба пожертвувати своєю посадою та добробутом. ВВС:Ви зараз кажете про те, що керівники України мають зустрітись з лідерами "ДНР" та "ЛНР"? О.Є.: Якщо цю роботу треба зробити, то мають створити групи, які б провели перемовини та ліквідували всі суперечності, які існують. Протилежний варіант у нас є - люди, які гинуть. А також міцнішає група людей, яка вважає, що питання треба вирішувати силовим шляхом. Олександр Єфремов стверджує, що після усунення Віктора Януковича з ним більше не спілкувався ВВС: Як вважаєте, зараз у Луганську та Донецьку є російські війська? О.Є.: Я в Луганську не був вже чотири роки. Можу тільки дізнаватись інформацію від наших ЗМІ. Якщо послухати їх та деяких експертів, то я дивуюсь, наскільки ми низько опустились. Люди без потрібної підготовки коментують, що думають світові лідери. Тому в мене такі речі не викликають жодної довіри. "Опозиційний блок" і влада ВВС:Навесні 2014 року вас називали лідером української опозиції. Чому вам не вдалось домовитись з "Опозиційним блоком", щоб піти у Верховну Раду і отримати імунітет? О.Є.: Ви хочете сказати, що я мав стати у позицію людини, яка будь-якими шляхами мала потрапити у Верховну Раду, щоб зберегти себе? Взагалі-то у людей буває елементарна совість. Я можу бути там, де можу принести користь та бути потрібним. На той момент я не бачив, щоб у Верховній Раді могла утворитись якась опозиційна група, яка би вплинула на процеси в країні. Тому я свідомо не пішов на це. Щодо в'язниці - я і сьогодні не бачу підстав, щоб перебувати у в'язниці. Ба більше, я розчарований поведінкою представників посольств іноземних держав та ЄС, з якими я багато спілкувався щодо прав та свобод в Україні. Чомусь ніхто з них не помічає політичних процесів, які є у нашій державі. ВВС: Як ви зараз ставитесь до діяльності "Опозиційного блоку" у Верховній Раді?Ви можете назвати їх реальною опозицією? О.Є.: Коли я дивлюсь на голосування "Опозиційного блоку", то я бачу щонайменше три групи. У залежності від ситуації вони голосують так, як вважають за потрібне. Дуже рідко буває, що з політичних моментів вони об'єднуються. Це з одного боку нормально, якщо ситуація в країні звичайна. Але якщо ситуація незвичайна, то опозиція поводитися так не може. ВВС:Ви помічаєте, що "Опозиційний блок" часто голосує разом з владою? О.Є.: Я це теж бачу, як і всі решта. Олександр Єфремов не має відповіді на питання, чи є в Луганську російські військові ВВС:Вас вперше арештували в 2015 році через справу "законів 16 січня". Потім вас відпустили, а другий раз арештували у липні 2016 року. Чому ви, як і багато ваших колег з оточення Віктора Януковича, не втекли з України? О.Є.: Тобто, злякатись і втекти? Це не про мене. ВВС:Чому ви єдиний з колишніх високопоставлених соратників пана Януковича - у в'язниці, а всі інші добре почуваються в Києві або Росії? О.Є.: Значить вони виявились розумнішими за мене. Можливо. У людей різні пріоритети. Чи міг я поїхати? Міг. Чому не поїхав? Як би я пояснив колегам, товаришам та друзям, що я втік. Для когось це може бути неважливим, а для мене це - важливо. Як я буду пояснювати внукам, що їхній дід у важкій ситуації просто злякався? Пройдуть роки, час розставить все на свої місця. Правда знайде своє місце у суспільстві. ВВС: Кажуть, що у вас була домовленість з кимось із української влади, що вас не чіпатимуть в Україні… О.Є.: Людям властиво щось вигадувати у найпростіший спосіб. У мене жодних домовленостей з владою не було і бути не могло. Політичні плани ВВС:У 2019 році мають відбутися парламентські вибори. Ви можете домовитись із якоюсь із опозиційних партій, щоб отримати депутатський імунітет? О.Є.: Можу сказати так - нікого ні про що не проситиму. Ніколи в житті цього не робив, ніколи не просив про посади чи щось подібне. Тим більше не проситиму, щоб уникнути рішення суду. ВВС: Якщо вам запропонують місце у списку, підете? О.Є.: Для мене не це пріоритет. Мені ніхто цього не пропонує, а якщо допускати "якщо", то тоді й будемо говорити. Якщо ми хочемо жити в цивілізованому суспільстві, то хтось має довести, що навіть в умовах тоталітарного режиму можна довести свою невинуватість. ВВС: Кого б ви підтримали на президентських виборах 2019 року? О.Є.: Ще не думав про це, бо ще ніхто себе не висунув, навіть Порошенко. Ахметов і Тимошенко Олександр Єфремов не став критикувати Рината Ахметова за співпрацю з нинішньою владою ВВС:Як ви ставитеся до того, що Рінат Ахметов, який мав великий вплив при Януковичу, зараз примножує свої статки та нормально співпрацює з владою? О.Є.: Якщо президент може збільшувати свої статки, то чому Рінат Ахметов, який все життя займався бізнесом, не може? ВВС: Тобто ви нормально ставитеся до його співпраці з владою? О.Є.: На відміну від багатьох, хто зараз при владі, я працював на великих підприємствах, де було 17,5 тисяч працівників. Я розумію, що таке керувати величезним господарчим комплексом. Це щоденна праця, а не чергові заяви. Якщо людина дає роботу сотням тисяч людей, то таких треба цінувати, незалежно від прізвищ. Якщо він збільшує свої статки, значить керує добре. Люди на його підприємствах отримують зарплатню більшу, ніж в середньому по Україні. Так що нас тоді турбує, заздрість? ВВС:Як ви ставитесь до того, що вас судять на рідній Луганщині, а не в Києві? О.Є.: Тут судити зручніше, адже у Києві судді сміливіші. У Києві я хоча б бачив совість в очах суддів. Тут такого немає. Коли я раніше спілкувався з представниками ЄС, і вони розповідали, що у нас є правосуддя, я їм вірив. Один із суддів в Старобільську, який веде справу Єфремова Сьогодні я бачу, що є подвійні стандарти. Я не хочу, щоби подвійні стандарти та відсутність правосуддя закріплювались у нашій країні. Незалежно від того, подобається вам людина чи ні, якщо людину несправедливо судять, то так бути не може. Завтра на його місці можете бути ви. ВВС:Ви це усвідомлювали, коли у 2011 році в Києві судили Юлію Тимошенко? О.Є.: Усвідомлював! І у нас були серйозні розмови всередині фракції на цю тему. Мою точку зору щодо цього всі знали. ВВС: Ви були проти? О.Є.: Так. Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.